17 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 917/209/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор"
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Стойка О.В., судді: Істоміна О.А., Попков Д.О.)
від 16.10.2025
у справі № 917/209/24
за позовом Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин", Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор-Агро", Приватного акціонерного товариства "Західний Торгово-Промисловий Дім", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Монополіум Фінанс", Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор"
про визнання укладеними та дійсними додаткових договорів поруки, визнання дійсними Додаткових Договорів Забезпечення, визнання недійсними фраудаторних договорів іпотеки, припинення правовідношень, визнання іпотечних прав Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів на об'єкти нерухомості, стягнення заборгованості за кредитними договорами та звернення стягнення на предмети іпотек, про припинення правовідношень іпотеки (прав іпотеки),
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. В провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №917/209/24 за позовом Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів (Export-Import Bank of The United States), Вашингтон, Округ Колумбія, 20571, Сполученні Штати Америки до ТОВ "Агротермінал Констракшин", ТОВ "Елеватор-Агро", ПРАТ "Західний Торгово-Промисловий Дім", ТОВ "Фінансова Компанія "Монополіум Фінанс", АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" про визнання укладеними та дійсними додаткових договорів поруки, визнання дійсними додаткових договорів забезпечення, визнання недійсними фраудаторних договорів іпотеки, припинення правовідношень, визнання іпотечних прав Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів на об'єкти нерухомості, стягнення заборгованості за кредитними договорами та звернення стягнення на предмети іпотек, про припинення правовідношень іпотеки (прав іпотеки)
1.2. Ухвалою суду від 07.08.2025 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті на 20.10.2025.
1.3. Відповідач-5, АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор", звернувся до місцевого господарського суду із заявою про відвід судді Сіроша Д.М. (вх. № 11747 від 15.09.2025) від розгляду справи №917/209/24 за мотивами залишення клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання без задоволення, внаслідок чого думка АТ "Фавор" щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті не була з'ясована.
1.4. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.09.2025 у справі №917/209/24 зазначена заява визнана необґрунтованою, справу передано для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
1.5. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.09.2025 у справі №917/209/24 у складі судді Мацка О.С. відмовлено у задоволенні заяви АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" про відвід судді Сіроша Д.М. (вх. № 11747 від 15.09.2025) від розгляду справи № 917/209/24.
1.6. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.10.2025 у справі №917/209/24 (суддя Сірош Д.) виправлено описку в ухвалі Господарського суду Полтавської області від 22.09.2025 у справі № 917/209/24 шляхом викладення абзацу першого її резолютивної частини в наступній редакції: "Визнати необґрунтованою заяву "Закритого недиверсифікованого венчурного корпоративного інвестиційного фонду "Фавор" про відвід головуючого судді від 12.09.2025 (вх. № 11747 від 15.09.2025) у справі № 917/209/24".
1.7. Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" з ухвалою суду першої інстанції про виправлення описки не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 06.10.2025 у справі №917/209/24, залишивши резолютивну частину ухвали Господарського суду Полтавської області від 22.09.2025 без змін.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 06.10.2025 у справі №917/209/24 не прийнято до розгляду та повернуто.
2.2. Суд апеляційної інстанції мотивував свої висновки тим, що предметом апеляційного оскарження у даному випадку є ухвала суду першої інстанції, якою виправлено описку в резолютивній частині ухвали Господарського суду Полтавської області від 22.09.2025 у справі № 917/209/24 щодо найменування особи заявника, при цьому сама ухвала винесена в порядку частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України, не стосується суті спору та не перешкоджає розгляду справи, а вирішує процедурне питання та не підлягає окремому апеляційному оскарженню.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2025 у справі №917/209/24, Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" подало касаційну скаргу, якою просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду апеляційної скарги останнього.
3.2. В касаційній скарзі Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" зазначає, що суд апеляційної інстанції повертаючи апеляційну скаргу помилково не застосував пункт 18 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України та помилково застосував частину третю статті 255 Господарського процесуального кодексу України, оскільки місцевим судом було внесено зміни до резолютивної частини ухвали, а ухвала про такі зміни підлягає апеляційному оскарженню.
Скаржник звертає увагу, що пунктом 18 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість окремого оскарження ухвали суду про внесення та відмову у внесенні виправлень у рішення.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
4.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.2. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції, якою вирішено не приймати до розгляду та повернути апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" на ухвалу суду першої інстанції про виправлення описки.
4.3. Відповідно до частин першої та другої статті 243 Господарського процесуального кодексу України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановлюється ухвала.
4.4. У постанові Верховного Суду від 15.01.2021 у справі №905/2135/19 викладено правовий висновок про те, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Законом передбачені випадки, коли недоліки рішення суду можуть бути усунені тим самим судом, що його ухвалив. Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Арифметична помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто, виникли в процесі виготовлення тексту рішення).
Не вважаються опискою помилки, які не викривляють зміст, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
Аналогічна правова позиція наведена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №990/106/22.
4.5. Суд першої інстанції встановив, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.09.2025 суд визнав необґрунтованою заяву Закритого недиверсифікованого венчурного корпоративного інвестиційного фонду "Фавор" про відвід головуючого судді від 12.09.2025 (вх. № 11747 від 15.09.2025) у справі № 917/209/24, проте в резолютивній частині ухвали помилково вказав: "Визнати необґрунтованою заяву ТОВ "Елеватор-Агро" про відвід судді Дмитра Сіроша (вх. № від 12.09.2025)" замість: "Визнати необґрунтованою заяву Закритого недиверсифікованого венчурного корпоративного інвестиційного фонду "Фавор" (вх. № 11747 від 15.09.2025)".
4.6. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої статті 129 Конституції України).
4.7. Конституційний Суд України у рішенні від 11.12.2007 № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини рішення).
4.8. Повноваження господарських судів визначені Господарським процесуальним кодексом України, який встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною другою статті 254 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
4.9. Велика Палата Верховного Суду вже вказувала, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі (зокрема, права на апеляційне оскарження ухвал про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі), до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною.
Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (частині першій статті 255 Господарського процесуального кодексу України), є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини п'ятої статті 357 Цивільного процесуального кодексу України (пункт 4 частини п'ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України).
Наведені висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 219/10010/17.
4.10. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення.
4.11. Згідно зі статтею 232 Господарського процесуального кодексу України судовим рішенням є ухвали, рішення, постанови, судові накази.
4.12. Водночас ухвала про виправлення описки є невід'ємною частиною того судового рішення, до якого відповідні виправлення вносяться, тобто по своїй суті ухвала про виправлення описки не є самостійним процесуальним документом, а лише усуває неточності, помилки та описки, допущені при виготовленні тексту того чи іншого процесуального документа.
Верховний Суд звертав увагу на те, що, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 9901/87/19 та Верховного Суду від 02.10.2025 у справі № 520/32217/23).
Отже, ухвала суду про виправлення описки як в рішенні, так і в ухвалі суду є невід'ємною частиною процесуального документа, до якого ці виправлення вносяться, не змінюючи при цьому ні суті цього документа, ні підстав, якими його обґрунтовано.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.11.2025 у справі №916/992/25, вирішуючи питання стосовно можливості апеляційного оскарження ухвали про виправлення описки чи арифметичної помилки в судовому рішенні, дійшла висновків, що суд має виходити з того, до якого саме процесуального документа відповідні виправлення вносяться, яким за своїм змістом є відповідне судове рішення внаслідок внесення до нього виправлення та, відповідно, чи передбачає процесуальний кодекс можливість оскарження цього документа (зокрема, якщо йдеться про ухвалу окремо від рішення суду).
Ухвала ж про виправлення описки у рішенні суду підлягає апеляційному оскарженню відповідно до пункту 18 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України (пункту 19 частини першої статті 353 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду виснувала, що за змістом пункту 18 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України під "внесенням виправлень у рішення" розуміють саме внесення виправлень в рішення суду, у той час як ухвала про виправлення описки в ухвалі суду підлягає оскарженню в апеляційному порядку у разі, якщо відповідна ухвала, до якої вноситься виправлення, з урахуванням внесених змін (виправлень), належить до ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, зокрема міститься в переліку частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України як така, що підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
4.13. Як свідчать матеріали справи, Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" не погодилося із ухвалою від 06.10.2025, якою Господарський суд Полтавської області виправив описку, допущену у власній ухвалі від 22.09.2025, змінивши назву юридичної особи з ТОВ "Елеватор-Агро" на Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор", за заявою якого розглянув відвід судді першої інстанції Дмитра Сіроша.
У переліку ухвал, які підлягають оскарженню окремо від рішення суду, визначеному статтею 255 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про визнання необґрунтованою заяви про відвід судді не зазначена.
Виходячи з наведеного вище ухвала суду першої інстанції про виправлення описки у власній ухвалі, якою визнано необґрунтованою заяву про відвід, не підлягала оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
4.14. За таких обставин суд апеляційної інстанції, повертаючи подану скаржником апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 06.10.2025 на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України, дійшов правильного висновку, що ця ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, не перешкоджає подальшому провадженню у справі, а скаржник не позбавлений можливості включити свої заперечення на цю ухвалу до апеляційної скарги на рішення суду, ухвалене по суті спору.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
5.1. Відповідно до положень частин першої та третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
5.2. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
5.3. Статтею 309 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
5.4. З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, виходячи із доводів та вимог касаційної скарги та враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.
6. Судові витрати
6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 236, 238, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" залишити без задоволення, а ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2025 у справі №917/209/24 - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
О. Кролевець