8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
17 грудня 2025 року м. ХарківСправа № 922/3539/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
розглянувши заяву представника Приватного підприємства "Агропромисловий холдинг" про відвід судді Буракової А.М. (вх.№ 29522 від 17.12.2025) по справі
за позовом Приватного підприємства "Агропромисловий холдинг", м. Краматорськ, Донецька область
до Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", смт. Новопокровка, Чугуївський район, Харківська область
про стягнення 2700000,00 грн.
Приватне підприємство "Агропромисловий холдинг" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", в якій просить суд стягнути з відповідача 2700000,00 грн. за Договором оренди комплексу (обладнання) №0155 від 27 липня 2015 року. Також, позивач просить суд витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.
16.12.2025 представником Приватного підприємства "Агропромисловий холдинг" (позивач у справі № 922/3539/25) через систему "Електронний суд" була подана до Господарського суду Харківської області заява про відвід судді Буракової А.М. від розгляду справи № 922/3539/25 (вх.№ 29522 від 17.12.2025).
Відповідно до ч.ч. 1-3, 7 ст. 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
В обґрунтування поданої заяви представник позивача вказує на те, що:
- відкриваючи провадження у справі, суд зобов'язав відповідача не пізніше як за п'ять днів до підготовчого засідання в порядку ст. 90 ГПК України надати вичерпні відповіді окремо на кожне питання, які викладені позивачем у позовної заяви. При цьому суддя не мала права ставити виконання відповідачем обов'язку, передбаченого нормою статті 90 ГПК України, від надання позивачем документів, але вона це зробила, чим припустила пряме порушення норми статті 90 ГПК України;
- оригінал договору не може містити в собі більше інформації ніж його копія, тому оригінал договору № 0155, який позивач надасть для огляду в судовому засіданні (у випадку якщо суд ухвале таке рішення) може надати лише ту саму інформацію, яка міститься в засвідченій позивачем копії;
- заперечення відповідача, що до ознайомлення з оригіналом Договору № 0155 він нібито не може надати відповіді на поставлені позивачем питання суперечить наявним у справі засвідченим копіям документів. Відповідь на жодне з поставлених позивачем питань абсолютно ніяким чином не пов'язане із можливістю ознайомлення з оригіналом Договору № 0155;
- позивач тричі заявляв суду клопотання зобов'язати відповідача виконати ці вимоги, втім, суддя Буракова А.М. не вчинила жодних дій, спрямованих на гарантування позивачеві дотримання його процесуальних прав та гарантій;
- 15.12.2025 суддя Буракова А.М. своєю ухвалою закрила підготовче провадження і призначила справу для розгляду по суті. По суті це означає, що справа буде розглядатись без тієї інформації, право на отримання якої має позивач і яку він мав використовувати для обґрунтування своєї правової позиції у справі;
- на два останніх судових засідання, а саме на 01.12.2025 о 13:30 та на 15.12.2025 о 11:15, представник позивача не отримав запрошення до відеоконференції ані через систему "Електронний суд", ані через електронну пошту;
- до судових засідань, призначених на 01.12.2025 та на 15.12.2025 представник позивача подавав клопотання про залучення до матеріалів справи письмових доказів та про витребування письмових доказів. Втім, в системі "Електронний суд" не міститься жодної інформації про те, які процесуальні рішення були прийняті щодо цих клопотань;
- суддя Буракова А.М. задовольнила клопотання відповідача про витребування в якості письмових доказів податкових накладних, хоча позивач заперечував проти цього і наводив конкретну судову практику Верховного суду.
За таких обставин представник позивача зазначає, що всі ці обставини в сукупності викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді.
Розглянувши подану заяву про відвід, суд зазначає наступне.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (стаття 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Відповідно до ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Водночас, подана заява фактично зводиться до незгоди заявника з прийнятими суддею процесуальними рішеннями, що в силу вимог ст. 35 ГПК України не є підставою для відводу та не свідчить про упередженість судді або його необ'єктивність під час розгляду даної справи.
Згідно ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
Частиною 9 ст. 197 ГПК України передбачено, що відеоконференція, в якій беруть участь учасники судового процесу, їх представники, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції долучаються до матеріалів справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно ч. 2 ст. 222 ГПК України фіксування судового засідання технічними засобами здійснює секретар судового засідання.
У судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 223 ГПК України).
Частиною 4 ст. 223 ГПК України передбачено, що під час здійснення повного фіксування судового засідання технічними засобами, а також проведення судового засідання в режимі відеоконференції протокол судового засідання створюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Протокол судового засідання скріплюється електронним підписом секретаря судового засідання і приєднується до справи.
Отже, враховуючи те, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, судові засідання призначені на 01.12.2025 о 13:30 та на 15.12.2025 о 12:15 (представник позивача у заяві про відвід вказує 15.12.2025 о 11:15) проводилися без участі представника позивача через відсутність його авторизації в підсистемі відеоконференцзвязку: vkz.court.gov.ua на запрошення суду.
З приводу того, що до судових засідань, призначених на 01.12.2025 та на 15.12.2025 представник позивача подавав клопотання про залучення до матеріалів справи письмових доказів та про витребування письмових доказів, втім, в системі "Електронний суд" не міститься жодної інформації про те, які процесуальні рішення були прийняті щодо цих клопотань, суд зазначає, що письмові пояснення представника позивача вх.№ 27878 від 01.12.2025 долучені до матеріалів справи, а подані до судового засідання призначеного на 15.12.2025 клопотання представника позивача про залучення до матеріалів справи письмових доказів та про витребування письмових доказів, які надійшли до суду 15.12.2025, були отримані судом після судового засідання призначеного на 15.12.2025 о 12:15.
Згідно з ч. 3 ст. 198 ГПК України, головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Суддя, відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.
Так, суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.
Підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості такого судді. При цьому незгода з процесуальною діяльністю суду до таких обставин не може належати, адже в такому випадку будь-яка сторона в будь-якій справі зможе в такий спосіб змінювати суддю у своїй справі.
Саме тому, законодавцем включено до статті 35 ГПК України частину четверту, якою встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У разі незгоди заявника з прийнятими судом рішеннями він не позбавлений можливості ставити питання про їх перегляд в установленому апеляційному та касаційному порядку, а не шляхом подання заяви про відвід.
Проаналізувавши наведені заявником обставини, суд приходить до висновку, що за своєю суттю всі аргументи щодо відводу судді Буракової А.М. - є незгодою сторони з процесуальними діями (рішеннями) судді та припущенням про ймовірну упередженість судді. В той час, саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акта, в тому числі й прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід судді. Заявником не надано жодного доказу на підтвердження упередженості та необ'єктивності судді Буракової А.М. при розгляді даної справи.
Зважаючи на те, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може свідчити про існування упередженості судді у розгляді відповідної справи та не є підставою для відводу судді від розгляду справи, суд дійшов висновку, що заява представника Приватного підприємства "Агропромисловий холдинг" про відвід судді Буракової А.М. є необґрунтованою.
Враховуючи те, що розгляд даної справи № 922/3539/25 призначено на 22.12.2025, а заява про відвід судді було подана представником Приватного підприємства "Агропромисловий холдинг" через систему "Електронний суд" 16.12.2025 та надійшла до суду 17.12.2025, з метою уникнення сумнівів у неупередженості судді Буракової А.М., суд вважає за необхідне передати заяву представника Приватного підприємства "Агропромисловий холдинг" (вх.№ 29522 від 17.12.2025) про відвід судді Буракової А.М. у справі № 922/3539/25 на автоматизований розподіл у порядку, визначеному частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 35, 38, 39, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відвід судді Буракової А.М. у справі № 922/3539/25, що був заявлений представником Приватного підприємства "Агропромисловий холдинг" згідно заяви від 16.12.2025 (вх.№ 29522 від 17.12.2025) - визнати необґрунтованим.
Заяву представника Приватного підприємства "Агропромисловий холдинг" від 16.12.2025 (вх.№ 29522 від 17.12.2025) про відвід судді Буракової А.М. передати судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано 17.12.2025.
Суддя А.М. Буракова