вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"16" грудня 2025 р. м. Рівне Справа №918/840/25
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участю секретаря судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (вул. Михайла Грушевського буд.10, м.Київ, 01001; код ЄДРПОУ 41240530) з грошовими вимогами кредитора до боржника у справі за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) про неплатоспроможність
у судове засідання з'явилися:
- боржник: не з'явився;
- керуючий реструктуризацією: Белінська Наталія Олександрівна (в режимі ВКЗ);
- від кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА»: не з'явився;
- від заявника грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП»: Калачик Володимир Вікторович (в режимі ВКЗ);
08 вересня 2025 року через підсистему Електронний суд ЄСІТС до Господарського суду Рівненської області надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі неплатоспроможність.
Ухвалою від 30.09.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну.
02 жовтня 2025 року о 17:10 год. на офіційному веб-порталі судової влади України https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/og_pov/?d=77316&v=aa9835cc3f&t=6 оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Номер публікації: 77316.
21 жовтня 2025 року до суду надійшла заява ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» з грошовими вимогами кредитора до боржника у сумі 62 640,00 грн та судовий збір у розмірі 4 844,80 грн.
Ухвалою від 30.10.2025 постановлено проводити усі судові засідання у справі № 918/840/25 із представником ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» адвокатом Сабурою Світланою Олександрівною в режимі ВКЗ.
Ухвалою від 11.11.2025 заяву ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» з грошовими вимогами кредитора до боржника задоволено частково. Визнано грошові вимоги кредитора ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» на загальну суму 51 040 грн 00 коп. (друга черга задоволення) з яких: 23 200 грн 00 коп - тіло кредиту; 27 840 грн 00 коп. - заборгованість по відсоткам. Відмовлено у визнанні грошових вимог ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 11 600 грн 00 коп. Включено до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність судові витрати ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» на оплату судового збору у розмірі 4 844 грн 80 коп. Зобов'язано керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну протягом трьох робочих днів після постановлення даної ухвали за результатами попереднього засідання письмово повідомити кредитора про місце і час проведення зборів кредиторів. Докази направлення повідомлення надати суду. Зобов'язано керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну організувати проведення та провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали. Призначено засідання господарського суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 02.12.2025.
24 листопада 2025 року від керуючого реструктуризацією надійшла заява про долучення до матеріалів справи проєкт плану реструктуризації станом на 24.11.2025.
26 листопада 2025 року від керуючого реструктуризацією Белінської Наталії Олександрівни надійшла заява про долучення до матеріалів справи реєстру вимог кредиторів.
28 листопада 2025 року через підсистему Електронний суд ЄСІТС до Господарського суду Рівненської області надійшла заява ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» з грошовими вимогами кредитора до боржника у справі № 918/840/25 на суму 62 193,75 грн за Договором про надання споживчого кредиту від 16.03.2025; 4 844,80 грн судовий збір та 6 000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.
Ухвалою від 01.12.2025 заяву ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» з грошовими вимогами кредитора до боржника прийнято та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.12.2025. Зобов'язано керуючого реструктуризацією Белінську Наталію Олександрівну у строк до початку судового засідання 09.12.2025 надати суду відомості про результати розгляду грошових вимог ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредитора), а також докази направлення заявнику відомостей про результати розгляду його заяви.
01 грудня 2025 року від ОСОБА_2 надійшли:
- Звіт про виконану роботу керуючого реструктуризацією з доказами проведеної роботи (відповіді на запити державних органів, інформація з державних реєстрів, акт опису майна);
- заява про затвердження Плану реструктуризації боргів боржника із доказами проведення зборів кредиторів та позицією ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».
Ухвалою від 02.12.2025 відкладено судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами План реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на "23" грудня 2025 р.
У судовому засіданні 11.12.2025 суд протокольною ухвалою оголосив перерву з розгляду заяви ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» з грошовими вимогами кредитора до боржника у справі № 918/840/25 на 16.12.2025 з метою повторного зобов'язання керуючого реструктуризації надати суду відомості про результати розгляду вищевказаних грошових вимог.
Ухвалою від 11.12.2025 повідомлено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю “АВЕНТУС УКРАЇНА», що судове засідання, на якому буде розглянуто заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» з грошовими вимогами кредитора до боржника у справі відбудеться 16.12.2025. Зобов'язано керуючого реструктуризацією Белінську Наталію Олександрівну у строк до початку судового засідання 16.12.2025 надати суду відомості про результати розгляду грошових вимог ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредитора), а також докази направлення заявнику відомостей про результати розгляду його заяви. Постановлено провести судове засідання із арбітражним керуючим Белінською Наталією Олександрівною та із представником Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» адвокатом Сабурою Світланою Олександрівною в режимі відеоконференції.
11 грудня 2025 року від керуючого реструктуризацією надійшло повідомлення про результати розгляду грошових вимог ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП».
15 грудня 2025 року від представника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» надійшли додаткові пояснення, в яких викладено заяву про зменшення грошових вимог на суму 348 грн 75 коп. (відсотки за користування кредитом).
У судове засідання 16.12.2025 боржник та представник кредитора ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» не з'явилися.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», в тому числі його представник Сабура Світлана Олександрівна належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про доставку ухвали від 11.12.2025 до їх електронних кабінетів в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що явка учасників справи у судове засідання не визнавалася обов'язковою суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання 16.12.2025 без участі боржника та представника кредитора ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».
Суд, розглянувши грошові вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до боржника, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Заявник вказує, що грошові вимоги виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту № 2166963 від 16.03.2025, укладеного між боржником та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», за яким ОСОБА_1 надано кредит у сумі 15 500,00 грн. Право вимоги за вказаним договором перейшло до ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» на підставі договору факторингу № 30102025 від 30.10.2025. Загальний розмір заборгованості боржника за кредитним договором, за розрахунком кредитора, становить 62 193,75 грн та складається з основної суми боргу і нарахованих процентів. Крім того, кредитор заявляє вимоги про відшкодування судових витрат у загальному розмірі 10 844,80 грн, з яких: 4 844,80 грн - судовий збір та 6 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.
Керуючий реструктуризацією боржника арбітражний керуючий Белінська Н.О. повідомила суд про результати розгляду грошових вимог ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП». За результатами перевірки поданих кредитором документів та розрахунків встановлено, що загальна сума заборгованості за кредитним договором № 2166963 від 16.03.2025 станом на дату відкриття провадження складає 58 938,75 грн., з яких: 15 500 грн 00 коп. тіло кредиту, 35 688 грн 75 коп. проценти, 7 750 грн 00 коп. штраф. Керуючим реструктуризацією враховано приписи п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо звільнення позичальника від сплати штрафних санкцій у період дії воєнного стану, у зв'язку з чим штраф у сумі 7 750,00 грн не визнається як такий, що підлягає списанню. Також ОСОБА_2 встановлено незаконність нарахування відсотків після дати відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема відсотків у сумі 348,75 грн. Відтак загальна сума, яка визнається керуючим реструктуризацією становить 50 840 грн 00 коп., з яких: 15 500 грн 00 коп. тіло кредиту, 35 340 грн 00 коп. Крім того, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн не визнано у зв'язку з відсутністю документального підтвердження та з огляду на те, що такі витрати не є грошовими зобов'язаннями боржника в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства.
ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» подало додаткові пояснення від 14.12.2025 на спростування повідомлення керуючого реструктуризацією Белінської Н.О. щодо результатів розгляду грошових вимог у справі № 918/840/25. Кредитор визнає допущену технічну помилку при розрахунку заборгованості та погоджується на виключення зі складу грошових вимог відсотків у сумі 348,75 грн, нарахованих після дати відкриття провадження у справі, що суперечить п. 3 ч. 1 ст. 120 КУзПБ. В іншій частині відсотки, нараховані до відкриття провадження, кредитор вважає законними та такими, що підлягають визнанню. Щодо штрафної санкції у сумі 7 750,00 грн кредитор заперечує висновок керуючого реструктуризацією про її «списання» на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, зазначаючи, що штраф є способом забезпечення виконання зобов'язання відповідно до ст. 546 ЦК України та не може автоматично ототожнюватися з відповідальністю за прострочення у розумінні ст. 625 ЦК України без аналізу умов договору. Кредитор також не погоджується з невизнанням витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн, вказуючи, що такі витрати є судовими витратами у розумінні ст.ст. 123- 130 ГПК України та витратами, пов'язаними з провадженням у справі про неплатоспроможність, які підлягають розгляду і вирішенню судом.
Боржник заперечень проти заявлених до нього Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" грошових вимог господарському суду не подав.
Відповідно до ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
У розумінні цієї статті законодавець здійснює класифікацію кредиторів по категоріях, а саме: забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно зі ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Так, за умовами ч. 1, 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
02 жовтня 2025 року о 17:10 год. на офіційному веб-порталі судової влади України https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/og_pov/?d=77316&v=aa9835cc3f&t=6 оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Номер публікації: 77316.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі.
Відтак строк на подання заяв з грошовими вимогами до боржника тривав до 03.11.2025 включно (оскільки останній день строку припадає на 01.11.2025, який є суботою, тобто вихідним днем, а відтак згідно переноситься на перший після нього робочий день, а саме - 03.11.2025) та сплинув.
Судом встановлено, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» надійшла за пропуском імперативного строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника встановленого КУзПБ.
Частинами 2, 5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого ч. 1 цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.
У силу вимог ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного ч.1 цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Законодавцем покладено обов'язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про неплатоспроможність саме на кредитора. До такого обов'язку також належить подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. А неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора (ч. 1 ст. 45, ч. 1 ст.122 Кодексу України з процедур банкрутства).
Частиною 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Суд, розглянувши вимоги ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП", установив таке.
16 березня 2025 року між ТОВ СЛОН КРЕДИТ" (кредитодавець) та ОСОБА_1 (споживач, клієнт) було укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту "Зручний" № 2166963 (далі - Кредитний договір).
Відповідно до п. 1.1. цього Договору укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через вебсайт. Електронна ідентифікація споживача в ІКС товариства здійснюється при вході споживача в Особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію", в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, що є електронним підписом споживача та направлений товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході/протягом періоду обслуговування в товаристві. При цьому споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до вебсайту/ІКС товариства.
За умовами п. 1.2. Кредитного договору товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Згідно з п. 1.3., 1.4., 1.5. Кредитного договору сума кредиту ( загальний розмір) складає: 15 500,00 грн. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 360 дні (в)(день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 дні (в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього договору. Тип процентної (их) ставки (ок) - фіксована (і). За користування кредитом нараховуються проценти у наступних розмірах: Підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом (за календарний день, в якому надано кредит); стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 14.04.2025 включно; знижена процентна ставка 1.35% в день та застосовується в період дії стандартної процентної ставки, відповідно до умов договору. Пільгова процентна ставка становить 0,75% в день та застосовується з 15.04.2025 (включно) до останнього дня строку кредиту (включно).
Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п. 1.6. договору).
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки.
Сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 16.03.2025 або 17.03.2025 (п.2.2 договору).
За умовами п. 2.4, 2.5. Кредитного договору кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно з п. 2.1. договору. Кредит вважається погашеним в день отримання товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.
Згідно з п. 3.1. Кредитного договору проценти, що нараховуються за цим договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом за процентною ставкою, визначеною договором, яка діє у відповідний період користування кредитом та у межах строку кредиту. Проценти нараховуються щодня, виходячи з фактичної кількості календарних днів у періоді, за який здійснено нарахування. Роз'яснення щодо процентів, порядок нарахування: економічна сутність процентів - плата за користування кредитом; база для розрахунку процентів - залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня протягом строку кредиту, крім дня надання кредиту, в який проценти нараховуються в момент такого надання, за календарний день, в якому надано кредит; порядок обчислення процентів здійснюється відповідно до наступної формули: Проценти (нарахування за день) = база для розрахунку процентів помножити на процентну ставку вказану в п.1.5, яка діє у відповідний день періоду строку кредиту, з урахуванням умов Договору. З метою отримання загальної суми нарахованих процентів, проценти, обчислені за кожен день користування кредитом, сумуються.
Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.5.3. договору (п. 5.1. Кредитного договору).
Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.4.договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за договором будуть наявні невиконані грошові зобов'язання, договір продовжує діяти до повного виконання споживачем зобов'язань за ним (п, 9.2. договору).
За умовами п. 9.6. Кредитного договору він укладається шляхом направлення його тексту, підписаного зі сторони товариства електронним підписом в Особистий кабінет споживача, для ознайомлення та підписання. Електронний підпис товариства створюється на договорі шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком попередньо узгодженим сторонами в укладеному договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що створений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону, повідомлений останнім товариству в ІКС товариства/зазначений в цьому договорі. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис споживача на договорі та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору. На укладений між сторонами договір накладається кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, далі по тексту договору оригінальний примірник договору. У випадках, дозволених законодавством, на укладений між сторонами договір може бути накладено електронний підпис уповноваженого працівника товариства, що базується на сертифікаті відкритого ключа, виданого кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" свої зобов'язання за договором виконало та надало боржниці кредит у розмірі 15 500,00 грн, перерахувавши грошові кошти на рахунок боржнику, що підтверджується листом ТОВ "ПЕЙПЕК" № 20251105-1546 від 05.11.2025.
30 жовтня 2025 року між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" (клієнт) та ТОВ ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (фактор) укладено договір факторингу № 30102025 (договір факторингу), відповідно до якого ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" відступило своє право вимоги, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту по продукту "Зручний" № 2166963 від 16.03.2025, укладеного між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" та ОСОБА_1 .
Згідно з п. 1.1. договору факторингу клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.
Перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в дату підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог та його передачі, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід'ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги (п. 2.1.3. договору).
За умовами п. 2.2. договору факторингу протягом 60 робочих днів з дня переходу права вимоги, клієнт зобов'язаний передати фактору документи щодо кожного боржника, вказаного в Реєстрі, в електронному вигляді на електронному носії інформації, при цьому документи, що складені у формі електронного документу є оригіналами. Факт прийому-передачі документів фіксується сторонами шляхом підписання Акту прийому-передачі документів за формою, погодженою сторонами у відповідному додатку до цього договору.
Відповідно до п. 4.1. - 4.4. договору факторингу загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним Реєстром, ціна придбання та одинична ціна визначаються окремо для кожного Реєстру і вказується в таких Реєстрах. Фактор сплачує клієнту 100% ціни придбання не пізніше наступного робочого дня з моменту підписання відповідного Реєстру прав вимог шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок клієнта. За передачу фактором грошових коштів у вигляді ціни придбання клієнт сплачує фактору плату в розмірі 100,00 грн з ПДВ протягом двох робочих днів з дня отримання оплати, передбаченої п. 4.2. договору, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок фактора. Датою виконання фактором грошового зобов'язання, сторони визначають дату зарахування ціни придбання за відповідним Реєстром на рахунок клієнта.
Договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх печатками і діє до 30.10.2026, а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами зазначених зобов'язань (п 11.1. договору факторингу).
Договір підписано та скріплено печатками обох сторін.
30 жовтня 2025 року згідно з Актом прийому - передачі Реєстру прав вимоги № 1 за договором факторингу № 30102025 ТОВ СЛОН КРЕДИТ" передало, а ТОВ ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" прийняло Реєстр прав вимоги № 1, після чого від ТОВ СЛОН КРЕДИТ " до ТОВ ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" перейшло право вимоги заборгованості від боржників і фактор став кредитором відносно боржників. Загальна сума заборгованості становила 48 900 734,97 грн. Реєстр боржників передано у повному обсязі відповідно до умов договору факторингу.
Як установлено судом з Витягу з Реєстру прав вимог № 1 від 30.10.2025, до заявника перейшло право вимоги за договором про надання фінансового споживчого кредиту № 2166963 від 16.03.2025, боржником за який є ОСОБА_1 на загальну суму 62 193 грн 75 коп., з яких: 15 500 грн 00 коп тіло кредиту, 38 943 грн 75 коп. проценти, 7 750 грн 00 коп штраф.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за Кредитним договором ТОВ ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" заявило грошові вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 62 193 грн 75 коп.
ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» подало додаткові пояснення від 14.12.2025, у яких виключає зі складу грошових вимог відсотки у сумі 348,75 грн.
Згідно з ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Надавши оцінку заяві представника позивача про зменшення розміру грошових вимог, суд встановив, що вказана заява відповідає приписам ст. 46 ГПК України.
Відтак розглянувши заяву про зменшення грошових вимог в частині про стягнення процентів річних, суд, протокольною ухвалою, прийняв таку до розгляду та постановив здійснювати подальший розгляд заяви ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» з грошовими вимогами до боржника до ОСОБА_1 на загальну суму 61 845 грн 00 коп., з яких: 15 500 грн 00 коп тіло кредиту, 38 595 грн 00 коп. проценти, 7 750 грн 00 коп штраф.
Стосовно обґрунтованості суми грошових вимог, заявлених кредитором, то суд зазначає таке.
Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Договір є правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до положень ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначено Законом України "Про споживче кредитування".
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальна вартість кредиту для споживача - сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом. Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково - касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 14 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв'язку, та оцінки кредитоспроможності споживача.
Перелік умов, які мають бути зазначені в договорі про споживчий кредит наведено в ч.1 ст.12 Закону України "Про споживче кредитування". Зокрема, п. 10, 11 ч.1 цієї статті визначено, що в договорі про споживчий кредит зазначаються порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (уразі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); інформація про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 525 ЦК України, передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням. Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно із ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Як установлено судом із фактичних обставин справи, заборгованість боржниці за тілом кредиту становить 15 500,00 грн.
Отже, суд дійшов висновку про визнання грошової вимоги на суму 15 500,00 грн. (тіло кредиту).
Крім цього, кредитором нараховані проценти за користування кредитом в сумі 38 595 грн 00 коп., що відповідає умовам кредитного договору.
За результатами перевірки наданих кредитором документів та розрахунків, обґрунтований розмір відсотків за користування кредитом становить 38 595,00 грн , а не 35 340,00 грн, як встановлено керуючим реструктуризацією.
Відтак суд визнає вимоги на суму 38 595 грн 00 коп. (проценти за користування кредитом).
Щодо 7 750 грн 00 коп.- штрафу (неустойки) вказані вимоги судом не визнаються, оскільки згідно з нормами пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, оскільки заборгованість виникла після 24 лютого 2022 року - неустойка (штраф) у розмірі 7 750 грн 00 коп.- підлягає списанню.
При цьому суд зауважує, що Верховний Суд неодноразово робив висновки щодо застосування пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що дія зазначеного пункту поширюється на договори про надання поворотної фінансової допомоги - позики (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); кредитний договір (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23); сплата відсоткового доходу за облігаціями (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23); усі види кредитних (позикових) боргових зобов'язань перед юридичними та фізичними особами (ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 червня 2024 року у справі № 910/13689/23).
Крім того, варто зауважити, що тлумачення змісту пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України свідчить, що законодавець передбачив особливості регулювання наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Такі особливості виявляються:
1) в період існування особливих правових наслідків - дія воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
2) у договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. До них належать договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит;
3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Вони полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, а також від обов'язку сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення. Якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) грошових зобов'язань за такими договорами, то вони підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Існує також постанова Пленуму Верховного Суду від 07 лютого 2025 року № 6 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України про звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, у вигляді обов'язку сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення".
Відтак Верховний Суд вже сформував висновки щодо застосування пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, зокрема, що у період дії воєнного або надзвичайного стану та протягом 30 днів після його припинення позичальник звільняється від відповідальності передбаченої статтею 625 ЦК України, а також від сплати неустойки (штрафу), - суд виснує, що доводи кредитора щодо правомірності заявлення грошових вимог у вигляді штрафу у розмірі 7 750 грн 00 коп. є необґрунтованими.
Доводи кредитора про те, що штраф не підпадає під дію п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, є безпідставними, оскільки незалежно від правової кваліфікації штрафу як способу забезпечення виконання зобов'язання відповідно до ст. 546 ЦК України, його нарахування зумовлене порушенням грошового зобов'язання та є формою цивільно-правової відповідальності боржника. Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України спрямований на звільнення позичальників від негативних майнових наслідків порушення грошових зобов'язань у період дії воєнного стану, що охоплює, зокрема, неустойку (штраф, пеню), незалежно від способу її правового закріплення в договорі. Ототожнення штрафу виключно зі способом забезпечення виконання зобов'язання не змінює його каральної природи та не виключає застосування вказаної норми.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши правові підстави виникнення заборгованості та її розмір, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» про грошові вимоги кредитора до боржника ОСОБА_1 частково та визнання грошових вимог як таких, що не забезпечені заставою у розмірі 54 095 грн 00 коп., з яких: 15 500 грн 00 коп тіло кредиту, 38 595 грн 00 коп. проценти (друга черга задоволення) без права вирішального голосу на зборах кредиторів.
Суд відмовляє у визнанні грошових вимог до ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 7 750 грн 00 коп.
У силу вимог ч. 6 ст. 45, ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 КУзПБ витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Згідно із підп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) сплачується 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2025 становить 3 028,00 * 2 = 6 056,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням викладеного господарський суд дійшов висновку про включення до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору понесені ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» у розмірі 4 844 грн 80 коп. що підтверджується платіжною інструкцією № 1003 від 25.11.2025.
У заяві від 28.11.2025 з грошовими вимогами до боржника товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" просить визнати і включити до реєстру вимог кредиторів 6 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою та третьою статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частини перша, друга, третя та четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України містять такі норми:
1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У судовому засіданні 16.12.2025 керуючий реструктуризацією Белінська Н.О усно заявила, що не погоджується із розміром витрат на правничу допомогу однак заяви чи клопотання про зменшення їх розміру подавати не буде.
Дослідивши матеріали заяви кредитора, суд виснує, що доводи керуючого реструктуризацією Белінської Н.О. щодо нібито ненадання доказів витрат на правничу допомогу та відсутності їх передбачення Кодексом України з процедур банкрутства є необґрунтованими. ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» належним чином підтвердило понесені витрати на професійну правничу допомогу, надані адвокатом Калачиком В.В. у сумі 6 000,00 грн. шляхом надання суду наступних документів: копії укладеного між ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" і адвокатом Калачиком В.В. договору про надання правничої (правової) допомоги від 18.11.2025 №8/2025 та копії підписаного ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" і адвокатом Калачиком В.В. акту від 24.11.2025 про надання правничої (правової) допомоги до договору №8/2025 від 18.11.2025 на суму 6 000,00 грн. з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та їх вартості.
Ці докази є належними і допустимими для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 (справа №910/13071/19) звернув увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.
Разом з тим, на адресу суду від боржника чи від керуючого реструктуризацією не надходило клопотання про зменшення розміру витрат кредитора на професійну правничу допомогу адвоката.
Доводи ОСОБА_2 про відсутність доказів оплати правничої допомоги, суд відхиляє виходячи з того, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
З огляду на викладене заявлені ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн. підлягають віднесенню до витрат цього кредитора, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , що відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Керуючись ст. ст. 234, 235 ГПК України, ст. ст. 45, 46, 47, 122, 123, 133 КУзПБ, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» з грошовими вимогами кредитора до боржника у справі № 918/840/25 задовольнити частково.
2. Визнати грошові вимоги конкурсного кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (вул. Михайла Грушевського буд.10, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 41240530) до ОСОБА_1 у розмірі 54 095 (п'ятдесят чотири тисячі дев'яносто п'ять) грн 00 коп. (друга черга задоволення)без права вирішального голосу на зборах кредиторів, з яких:
- 15 500 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот) грн 00 коп. тіло кредиту;
- 38 595 (тридцять вісім тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) грн 00 коп.- проценти за користування кредитом.
3. У задоволенні решти грошових вимог на суму 7 750,00 грн (штраф) - відмовити.
4. Включити до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (вул. Михайла Грушевського буд.10, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 41240530):
- на оплату судового збору розмірі 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп;
- на професійну (правничу) допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-257 ГПК України.
Ухвала складена та підписана суддею "18" грудня 2025 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя І.О. Пашкевич