65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"16" грудня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1841/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А., розглянувши матеріали справи № 916/1841/25
За заявою боржника: фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
09.05.2025 року фізична особа ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.06.2025 відкрито провадження у справі № 916/1841/25 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією майна боржника призначено арбітражного керуючого Филика А.І.
Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність оприлюднене № 76278 від 05.06.2025 року.
03.07.2025 року до господарського суду надійшла заява ОСОБА_2 про грошові вимоги кредитора до боржника на суму основної заборгованості у розмірі 89 000 000,00 грн. (друга черга), 4 844,80 грн. - суми сплаченого судового збору (позачергово).
Ухвалою суду від 07.07.2025 року вказану заяву прийнято до розгляду в судовому засіданні.
14.07.2025 року суд отримав заяву ТОВ "ОЛІМПФІНАНС" щодо заяви ОСОБА_2 про грошові вимоги кредитора до боржника - просить суд відмовити у визнанні вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 на суму основної заборгованості у розмірі 89 000 000, 00 грн.
15.07.2025 року суд отримав заяву арбітражного керуючого Филика А.І. про результати розгляду грошових вимог ОСОБА_2 - грошові вимоги визнані.
У судовому засіданні 14.08.2025 року Господарський суд Одеської області зобов'язав ОСОБА_2 надати виписки по особовому рахунку та інші документи, які підтверджують наданням ним позики ОСОБА_1 .
ОСОБА_2 надав суду виписки з банківського рахунку щодо наявності грошових коштів, заяви свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, що надані Головним управлінням Державної податкової служби України в місті Києві.
Ухвалою від 20.11.2025р. суд викликав в судове засідання вищевказаних свідків та зобов'язав ОСОБА_2 забезпечити їх явку в судове засідання, призначене на 16.01.2025р.
Ухвалою суду від 16.12.2025р. суд задовольнив клопотання свідка ОСОБА_5 та призначив її участь в судовому засіданні 16.12.2025р. в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 16.12.2025р. суд допитав свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Свідок ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, тому, відповідно до ч.2 ст.89 ГПК України - суд не бере до уваги її показання, викладені в заяві свідка.
Під час розгляду заяви з кредиторськими вимогами до ОСОБА_1 у судовому засіданні представник ОСОБА_2 ці вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник боржника та розпорядник майна арбітражний керуючий кредиторські вимоги ОСОБА_2 підтримали у повному обсязі.
Представник кредиторів - ТОВ «Олімп-Фінанс» та ОСОБА_6 проти визнання кредиторських вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 заперечив.
Правова позиція заявника (Т. 3 а.с. 107-109).
ОСОБА_2 просить визнати його кредиторські вимоги до ОСОБА_1 на суму основної заборгованості у розмірі 89 000 000грн. (друга черга) та 4 844,80 грн. суми сплаченого судового збору (позачергово).
Заява обґрунтована тим, що 05 вересня 2023 року між ОСОБА_2 (Позикодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги (т.3 а.с.212-122), на підставі якого по ОСОБА_2 по Розписці від 05 вересня 2023р. (т.3 а.с.124) надав ОСОБА_1 поворотну фінансову допомогу в розмірі 89 000 000,00 грн. Відповідно до умов п.4.1. строк повернення цієї поворотної фінансової допомоги розпочинався з 01 січня 2025р. Пунктом 5.1. договору було передбачено, що після закінчення строку, встановленого в п.4.1. цього Договору, Позичальник ( ОСОБА_1 ) зобов'язався повернути Позикодавцю ( ОСОБА_2 ) поворотну фінансову допомогу до 31 травня 2025 року.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов'язання з повернення у встановлений строк суми поворотної фінансової допомоги, ОСОБА_2 до боржника по справі заявлені кредиторські вимоги на суму 89 000 000грн.
Правова позиція ТОВ "ОЛІМП-ФІНАНС" (т. 4 а.с. 43-46, т.6 а.с.128-132).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.08.2025 року по справі №916/1841/25 визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-Фінанс» до фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 28 890 457,80 грн. та 4 844, 80 грн. судового збору. Тобто, ТОВ «Олімп-Фінанс» - є визнаним судом кредитором по цій справі.
Відповідно до частини шостої статті 45 КУзПБ кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.
Так, ТОВ «Олімп-Фінанс» просить суд відмовити у визнанні вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 на суму основної заборгованості у розмірі 89000000 грн.
Заперечення ґрунтуються на наступному:
- ОСОБА_2 не надано документального підтвердження джерел походження коштів, наданих ним у позику боржнику, ОСОБА_1 ;
- Наявні ознаки заінтересованості ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_1 .
Правова позиція керуючого реструктуризацією майна боржника (т. 4 а.с. 111 - 113).
Так, керуючим реструктуризацією Боржника визнаються грошові вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 у справі №916/1841/25 з наступною черговістю:
1. витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 844, 80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 коп.) - позачергово, до задоволення вимог кредиторів;
2. основний борг у розмірі 89 000 000,00 грн (вісімдесят дев'ять мільйонів гривень 00 коп.) - у другу чергу задоволення вимог кредиторів.
При цьому, листом від 04.07.2025 №01-28/916/1841/25/24, керуючий реструктуризацією звернувся до Боржника щодо надання обґрунтованих пояснення щодо визнання або відхилення вказаних вимог з урахуванням того, що вказані вимоги не були зазначені в проекті плану реструктуризації, як такі що існують та підлягають до реструктуризації.
Листом від 10.07.2025, адвокатом Боржника, була надана відповідь на вищевказаний лист керуючого реструктуризацією, яким підтвердила факт наявності кредиторських вимог ОСОБА_2 до Боржника у розмірі 89 000 000грн. та визнає їх у повному обсязі (т. 4 а.с. 92, 116).
Висновки суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як було зазначено, Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05 червня 2025 року відкрито провадження у справі № 916/184/25 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 , введенно процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , керуючим реструктуризацією майна боржника призначено арбітражного керуючого Филика А.І.
05 червня 2025 року Господарським судом Одеської області на офіційному вебпорталі Верховного Суду було оприлюднено інформацію про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
03.07.2025 року ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про грошові вимоги до боржника у зв'язку із невиконанням Боржником своїх зобов'язань.
Так, як свідчать матеріали справи, 05.09.2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги (т. 3 а.с. 121-122).
Відповідно до п. 1.1. Договору Позикодавець передає у власність Позичальнику кошти у розмірі, визначеному у п. 2.1. цього Договору (надалі - поворотна фінансова допомога), а Позичальник зобов'язується повернути поворотну фінансову допомогу у визначений цим Договором строк.
Згідно п. 2.1. Договору розмір поворотної фінансової допомоги становить 89 000 000,00 (вісімдесят дев'ять мільйонів гривень 00 копійок).
Пунктом 3.1. Договору сторони визначили, що поворотна фінансова допомога надається у готівковому порядку, докази отримання коштів підтверджується написаною Позичальником власноруч розпискою.
Згідно п. 3.2. Договору поворотна фінансова допомога вважається переданою Позичальнику в момент передачі розписки позикодавцю.
П. 5.1. Договору встановлено, що Після закінчення строку, встановленого у п. 4.1. цього Договору, Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю поворотну фінансову допомогу до 31 травня 2025 року.
Згідно із Розписки від 05.09.2023 року ОСОБА_1 отримала в борг від ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 89 000 000,00 грн. в якості безпроцентної позики та зобов'язалась повернути всю вказану суму в строк до 31.05.2025 року (Т. 3 а.с. 124).
Заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ґрунтується на тому, що поворотна фінансова допомога, яка була надана Кредитором Боржнику - не повернута, зобов'язання - не виконані.
В даному випадку, суд вважає, за доцільне звернутись до сталої судової практики Верховного суду щодо визнання судом грошових вимог до боржника, підтверджених борговою розпискою.
Так, боргова розписка підтверджує не лише факт укладення договору позики та погодження його умов між кредитором та боржником, а факт отримання боржником від кредитора коштів у певному розмірі або речей.
Визнання господарським судом вимог певного кредитора породжує відповідні правові наслідки, що впливають на права інших кредиторів цього боржника у процедурі неплатоспроможності. При цьому зазначеній категорії справ існує ризик обопільної недобросовісної поведінки певного кредитора та боржника щодо створення фіктивної (неіснуючої, штучної) заборгованості за борговою розпискою для збільшення кількості голосів кредитора на зборах кредиторів та можливості впливу на саму процедуру неплатоспроможності фізичної особи, зокрема й у питанні формування та реалізації ліквідаційної маси боржника, що зрештою впливатиме на обсяг задоволених вимог.
Задля унеможливлення загрози визнання господарським судом фіктивної кредиторської заборгованості боржника на кредитора - фізичну особу як заявника грошових вимог на підставі боргової розписки покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування у разі виникнення вмотивованих сумнівів сторін у справі про неплатоспроможність фізичної особи щодо обґрунтованості вимог такого кредитора.
Тому, під час розгляду заяви кредитора з відповідними грошовими вимогами до боржника господарському суду варто керуватися не лише засадами належності (стаття 76 ГПК України) та допустимості (стаття 77 ГПК України) доказів, а й враховувати достатність (повноту та всебічність) поданих доказів як взаємозв'язок їх сукупності, що дає змогу суду достовірно виснувати про існування заборгованості за борговою розпискою.
У разі вмотивованих сумнівів інших кредиторів щодо реальності (дійсності) такої заборгованості обґрунтування грошових вимог до боржника самим лише договором позики та/або борговою розпискою у справі про неплатоспроможність фізичної особи може бути недостатнім.
Необхідним у такому випадку може бути також документальне підтвердження джерел походження коштів, наданих фізичною особою - кредитором у позику фізичній особі - боржнику, подання інших додаткових доказів наявності між кредитором (позикодавцем) та боржником (позичальником) зобов'язальних правовідносин за відповідним договором позики.
У разі ненадання зазначеним кредитором сукупності необхідних доказів на обґрунтування своїх вимог, зокрема щодо підтвердження реальності грошового зобов'язання, господарський суд відмовляє у визнанні таких вимог у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
При цьому визначена статтею 204 ЦК України презумпція правомірності укладеного між сторонами правочину не спростовує відповідного обов'язку заявника-кредитора, вимоги якого підтверджені борговою розпискою, надати сукупність усіх необхідних доказів на обґрунтування своїх вимог, зокрема й зазначені вище докази джерел походження наданих у позику коштів.
Тобто, не досліджуючи дійсності відповідного правочину, що виходить за межі предмета розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, господарський суд у справі про неплатоспроможність фізичної особи, вирішуючи питання про належне документальне підтвердження кредиторських вимог за борговою розпискою, може надати правову оцінку реальності (дійсності) таких зобов'язань на підставі інших доказів, що підтверджують / спростовують фінансову спроможність цього кредитора щодо надання відповідної позики.
Такі висновки відображені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2024 року у справі № 921/333/22.
Отже, з огляду на підвищений стандарт доказування щодо визнання судом грошових вимог до боржника, підтверджених борговою розпискою, суд звертає увагу на наступні обставини.
По-перше, як вбачається із заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (Т. 1 а.с. 1-120), сам Боржник зазначає, що станом на дату подання заяви про неплатоспроможність, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед кредиторами становить: 55 718 148,86 грн.
Так, Боржник інформує суд, що має заборгованість перед кредиторами: ТОВ «Олімп-Фінанс» та ОСОБА_6 (зокрема, Т. 1. а.с. 80), а в підтвердження наявної заборгованості боржник посилається у заяві на Рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2024 по справі № 911/2292/24 та Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05.12.2024 по справі № 522/14667/24.
Тобто, сума загального боргу: 55 718 148,86 грн., яка вказана заявником перед всіма кредиторами: ТОВ «Олімп-Фінанс» та ОСОБА_6 - значно менша, ніж перед одним кредитором - ОСОБА_2 : 89 000 000,00 грн., про існування якого сам заявник не зазначає.
Натомість, заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність була надана до господарського суду - 09.05.2025 року, а згідно із заяви ОСОБА_2 про грошові вимоги кредитора до боржника, 89 000 000,00 грн. були передані ним готівкою, під особисту розписку, ОСОБА_1 - 05.09.2023 року, з кінцевим строком повернення - 31.05.2025 року.
Тобто, на момент звернення ОСОБА_1 до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, строк виконання зобов'язання по Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 05.09.2023 року за розпискою від 05.09.2023 року - ще не настав.
Наведене пояснює чому ОСОБА_1 , при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - 09.05.2025 року, об'єктивно могла не зазначити про існування боргу у розмірі 89 000 000,00 грн. перед ОСОБА_2 , строк повернення якого спливає - 31.05.2025 року.
При цьому, суд враховує, що за загальними приписами ст. 116 КУзПБ такий кредитор мав бути вказаний ОСОБА_1 , натомість його відсутність у заяві не може сама по собі свідчити про недобросовісність боржника. В такому випадку значення для оцінки дії боржника має саме сукупність наявних доказів.
По-друге, на думку суду, наявні матеріали справи (т. 6, а.с. 26-55) свідчать, що ОСОБА_2 мав достатньо грошових коштів для надання 05.09.2023 року ОСОБА_1 під розписку 89 000 000,00 грн.
Так, відповідно до виписки з банківського рахунку про рух коштів за період з 01.01.2018 року по 05.09.2023 року (не включно) ОСОБА_2 у безготівковій формі отримав суму грошових коштів у розмірі 312 039 968,00 грн.
Також відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, що надані Головним управлінням Державної податкової служби України в місті Києві з січня 2020 року по серпень 2023 року (включно) ОСОБА_2 отримав суму грошових коштів у розмірі 105 110 296,02 грн.
По-третє, суд звертає увагу, що пунктом 3.1. Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 05 вересня 2023 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сторони визначили, що поворотна фінансова допомога надається у готівковому порядку, докази отримання коштів підтверджується написаною Позичальником власноруч розпискою.
Передачу коштів в готівковій формі підтвердили свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Однак, свідки повідомили, що їм невідомо з яких джерел у ОСОБА_2 станом на 05.09.2023р. була в наявності сума готівкових коштів в розмірі 89 000 000грн.
Згідно із Розписки від 05.09.2023 року ОСОБА_1 отримала в борг від ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 89 000 000,00 грн. в якості безпроцентної позики (т. 3 а.с. 124).
Наведене прямо свідчить, що 05.09.2023 року ОСОБА_1 мала отримати від ОСОБА_2 89 000 000 грн. готівкою, а тому, на думку суду, матеріали справи мають містить належні та допустимі докази, що у ОСОБА_2 , станом на 05.09.2023р. були в наявності легальним чином набуті грошові кошти в сумі 89 000 000грн. - саме готівкою.
Тобто, судом не заперечується, що відповідно до наданих заявником відомостей про рух коштів на банківських рахунках ОСОБА_2 (т.6 а.с.38-55) могли обліковуватись безготівкові грошові кошти в сумі, достатній для надання ОСОБА_1 поворотної фінансової допомоги в розмірі 89 000 000грн.
Однак, ні вказаними відомостями про рух коштів на банківських рахунках ОСОБА_2 , ні будь-якими іншими доказами - не підтверджено джерел походження існування (отримання легальним чином, у встановлений діючим законодавством порядку) грошових коштів в сумі 89 000 000грн., а саме - готівкових грошових коштів.
При цьому, суд враховує загальновідомий факт, що в Україні діють обмеження щодо зняття готівки з банківського рахунку фізичної особи, а тому, в даному випадку, сум має переконатись, що ОСОБА_2 ще до 05.09.2023 року зняв зі свого банківського рахунку 89 000 000,00 грн. - готівкою, з урахуванням такого обмеження. Така інформація має бути відображена у банківській виписці про рух коштів по рахунку ОСОБА_2 - «зняття/видача готівки».
Так, п. 3 Постанови Правління Національного Банку України від 24.02.2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» встановлено заборону видачу в Україні готівкових коштів у гривнях з рахунку клієнта в національній валюті в обсязі, що перевищує 100 000 гривень у день (без урахування комісії банку).
Тобто, для того, щоб ОСОБА_2 , станом на 05.09.2023 року мав готівкою 89 000 000,00 грн. для подальшої передачі ОСОБА_1 по Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 05.09.2023 року - ОСОБА_2 мав здійснити банківську операцію «зняття/видача готівки» - щонайменше 890 (!) разів (тобто, по 100 000 грн. за кожну таку операцію в день протягом майже трьох з половиною років кожного дня), або надати докази зняття готівки в такій сумі ще до введення в дію вказаних обмежень з боку НБУ.
Матеріали справи не містять будь-яких доказів зняття ОСОБА_2 готівкових грошових коштів з банківських рахунків в сумі 89 000 000грн.
Щодо показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_3 про підтвердження передачі ОСОБА_2 готівкових коштів ОСОБА_1 в сумі 89 000 000грн., то суд до цих показань відноситься критично, враховуючи наступне.
Як зазначалось вище, задля унеможливлення загрози визнання господарським судом фіктивної кредиторської заборгованості боржника на кредитора - фізичну особу як заявника грошових вимог на підставі боргової розписки покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування у разі виникнення вмотивованих сумнівів сторін у справі про неплатоспроможність фізичної особи щодо обґрунтованості вимог такого кредитора.
Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В судовому засіданні 16.12.2025р., серед іншого, свідки надали показання про те, що їм невідомо про джерела походження у ОСОБА_2 грошових коштів готівкою в сумі 89 000 000грн., яка передавалась ОСОБА_1 в якості поворотної фінансової допомоги.
Між тим, суд зазначає, що з'ясування питання про джерела походження у ОСОБА_2 вказаних грошових готівкових коштів, має пріоритетне значення при розгляді його заяви з кредиторськими вимогами до ОСОБА_1 по цій справі, приймаючи до уваги підвищений стандарт доказування існування кредиторської заборгованості на підставі боргової розписки.
Відповідно до ч.2 ст.87 ГПК України, на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.
Чинним законодавством врегульовано порядок отримання готівкових коштів юридичними та фізичними особами від надавачів фінансових послуг.
Так, відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про платіжні послуги» до надавачів платіжних послуг належать:
1) банки, філії іноземних банків, 2) платіжні установи (у тому числі малі платіжні установи); 3) філії іноземних платіжних установ; 4) установи електронних грошей; 5)фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг; 6) оператори поштового зв'язку; 7) надавачі нефінансових платіжних послуг; 8) Національний банк України; 9) органи державної влади, органи місцевого самоврядування.
Пунктом 140 розділу VI (Касові операції надавачів платіжних послуг/комерційних агентів) Інструкції про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні, затвердженої Постановою Правління НБУ від 25.09.2018р. № 103 визначено перелік видаткових касових документів відповідно до яких надавач платіжних послуг видає готівку національної валюти, а пунктом 151 цього розділу передбачено, що надавач платіжних послуг після завершення видачі готівки користувачу відповідно до законодавства України, умов договору про надання платіжних послуг та згідно з Положенням про організацію роботи щодо здійснення касових операцій, правилами платіжної системи, внутрішніми документами зобов'язаний надати йому один примірник видаткового касового документа (платіжну інструкцію на видачу готівки, видатковий касовий ордер) у паперовій формі або касовий документ в електронній формі. Видатковий касовий документ у паперовій формі, крім реквізитів, визначених у пункті 104 розділу VI цієї Інструкції, повинен містити відбиток штампа. Відбиток печатки на видатковому касовому документі в паперовій формі не є обов'язковим.
Видатковий касовий документ в електронній формі повинен містити кваліфікований ЕП уповноваженого працівника та може містити електронну печатку.
Таким чином, крім відомостей про зняття готівки на суму 89 000 000грн. у наданих ОСОБА_2 до матеріалів справи виписках з банківських рахунків, належними доказами наявності у нього станом на 05.09.2023р. вказаної суми готівкових грошових коштів могли б бути зазначені вище видаткові касові документи.
Однак, таких доказів ОСОБА_2 до матеріалів справи не надав.
Таким чином, приймаючи до уваги ненадання заявником - ОСОБА_2 належних доказів щодо джерел походження у нього готівкових грошових коштів в сумі 89 000 000 грн. станом на дату передачі цих коштів боржнику по справі - ОСОБА_1 по Розписці від 05.09.2023р., - суд вважає, що кредиторські вимоги ОСОБА_2 до боржника - ОСОБА_1 на суму заборгованості у розмірі 89 000 000грн. та 4844,80 грн. судового збору - слід відхилити.
Керуючись ст. ст. 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства,
ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Кредиторські вимоги ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на суму основної заборгованості у розмірі 89 000 000,00 грн., 4 844,80 грн. - суми сплаченого судового збору - відхилити.
Ухвала набрала законної сили 16.12.2025 р.
та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 253-259 ГПК України
Повну ухвалу складено 18.12.2025р.
Суддя О.А. Демешин