65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
"17" грудня 2025 р. Справа № 916/4995/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.,
розглянувши заяву «Застраховательно Дружество Евроинс» АД (Болгарія, Софія (Bulgaria, 1592, Sofia, 43, Hristofor Kolumb Blvd) ЄДРПОУ 121265113) за вх.№4-79 від 15.12.2025 до ARMADA VOYAGER ONE CO LTD (14-16, villa Aurora, princess Elizabeth street, TA' XBIEXXBX1102, MALTA)
про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна
«Застраховательно Дружество Евроинс» АД звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про арешт судна KHUDAYAR YUSIFZADE (IMO 9575321, MMSI 636093099), танкер, прапор Ліберія, яке знаходиться в акваторії морського порту Ізмаїл Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських порті України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Капікраяна Луки набережна, 4) шляхом зобов'язання капітана морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії ДП «Адміністрація морських портів України», ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Ізмаїльської митниці вжити заходів, що унеможливлюють вихід арештованого судна з порту.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 15.12.2025 заяву «Застраховательно Дружество Евроинс» АД за вх.№4-79 від 15.12.2025 до ARMADA VOYAGER ONE CO LTD про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна було передано на розгляд судді Сулімовської М. Б.
Згідно з розпорядженням керівника Господарського суду Одеської області №278 від 16.12.2025, відповідно до ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п. 9 ст. 32 ГПК України, п. 9.4. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, затверджених рішенням зборів суддів від 20.03.2025 №17-01/2025, у зв'язку з надходженням до суду заяви про забезпечення позову за вх.№4-79/25 від 15.12.2025 у справі №916/4995/25, а також перебуванням судді Сулімовської М. Б. у відпустці з 16.12.2025 по 19.12.2025, з метою дотримання процесуальних строків, встановлених статтею 140 Господарського процесуального кодексу України, було призначено повторний автоматизований розподіл вищевказаної заяви у справі №916/4995/25.
Згідно з повторним автоматизованим розподілом від 16.12.2025 заяву «Застраховательно Дружество Евроинс» АД за вх.№4-79 від 15.12.2025 до ARMADA VOYAGER ONE CO LTD про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна було передано на розгляд судді Деркач Т. Г.
В обґрунтування заяви «Застраховательно Дружество Евроинс» АД зазначає таке.
Компанія Maxinvest Ltd, зареєстрована за адресою: Office A, 16/F Heng Shan Centre, 145 Queen's Road East, Wan Chai, Hong Kong, реєстраційний №2418929 (Продавець), за контрактом №201022 від 20 жовтня 2022 продала, а компанія Nadir Yag San Ve Tic AS, зареєстрована за адресою: Bademli mah, Kulogly sokak No.113/1, Nurdagi, Gaziantep, Turkey (Покупець) придбала 6296,334 метричних тон олії соняшникової нерафінованої 1-го гатунку, українського походження, наливом на умовах поставки CIF FO 1 безпечний причал/безпечний порт згідно з Інкотермс 2010.
Вказані умови передбачають, що продавець оплачує вартість товару, страхування та фрахт (перевезення) до порту призначення, але ризики втрати/пошкодження вантажу переходять до покупця в момент завантаження на борт судна в порту відправлення; продавець зобов'язаний надати документи для отримання вантажу та страхування на користь покупця. Контракт регулюється законодавством України - п. 12.2.
За умовами контракту, Продавець зобов'язаний застрахувати вантаж від морських ризиків (п. 7.2.13) Контракту. На виконання Контракту, Maxinvest Ltd уклала договір страхування з АТ “Страхова компанія Євроінс» (“Застраховательно Дружество Евроинс» АД) /Euroins Insurance JSC (Заявник за морською вимогою/Страховик), яка знаходиться за адресою: Болгарія, Софія (Bulgaria, 1592, Sofia, 43, Hristofor Kolumb Blvd), код компанії: 121265113. Страховий поліс 20700100018553, виданий 01 листопада 2022 року, де Maxinvest Ltd є Страхувальником, а Nadir Yag (Покупець) - Застрахованою особою.
Продавець завантажив на судно МТ Khudayar Yusifzade, номер IMO 9575321 під прапором Ліберії, вказаний товар у кількості 6296,334 метричних тон сирої соняшникової олії наливом у порту відправки/завантаження Рені, Україна, порт призначення - Wimba Dortyol Hatay, Туреччина. Товар був поставлений у належному стані відповідно до Сертифіката аналізу №22110307DB, виданого ІП «СГС Україна» 3 листопада 2022 року.
Судно прибуло до пункту призначення Wimba Dortyol Hatay, Туреччина, 9 листопада 2022 року.
30 січня 2023 року застрахована особа - Покупець повідомив АТ “Страхова компанія Євроінс»/Euroins Insurance JSC про пошкодження 453 600 метричних тон товару, забрудненого морською водою. Вантаж був завантажений у танки 1C-2C-3C-4C-5C-6C судна. Покупець призначив свого інспектора Focus Marine and Cargo Survey Co. Ltd. у порту розвантаження.
В результаті проведених лабораторних аналізів було встановлена наявність морської солі в олії, яка знаходилась у танку 6С. В решті танків наявність морської солі не було встановлено. На підставі цих обставин судну був заявлений протест 09.11.2022.
13.11.2022 судну був заявлений протест щодо кількості пошкодженого вантажу - 453 600 метричних тон, який не був розвантажений на берег і не був переданий Покупцю, тобто, вантаж отримувачу не був доставлений судном.
На підставі кількості одиниць пошкодженого вантажу було проведено розрахунок суми претензії Покупця до Страховика. Розрахунок здійснений на основі ціни товару у рахунку-фактури. Згідно зі звітом сюрвей від 19.01.2023, проведеного Battermann & Tillery Global Marine GmbH №:GM/HK/224310/22/JTA сума претензії розрахована на 593 539,84 доларів США після страхової франшизи.
Для врегулювання заявленого Покупцем страхового випадку Страховик виплатив Покупцю страхове відшкодування у розмірі 549 598,07 дол. США (10.03.2023 платіж у розмірі 100 000 доларів США; 14.03.2023 - 150 000 доларів США; 22.03.2023 - 100 000 доларів США; 10.04.2023 -100 000 доларів США; 10.05.2023 - 99 598,07 доларів США).
Покупець видав форму суброгації від 26.01.2023, якою він підтвердив прийняття від Страховика повного відшкодування збитків за його претензією №0700077651 від 29.11.2022 року на суму 593 539,84 доларів США за пошкоджені під час транспортування (коносамент від 01.11.2022 року) товари, перевезені судном M/T KHUDAYAR YUSIFZADE з Рені, Україна, до Дортьола, Хатай, Туреччина.
Згідно з вказаною формою суброгації, остання видана на користь Страховика будь-якій третій стороні, якої вона може стосуватися у зв'язку з вищезазначеними фактами та обставинами.
На переконання Заявника відбувся перехід права вимоги від страхувальника (Покупця - вантажотримувача) до Страховика, а отже, Страховик отримав право вимагати відшкодування з винної особи, яка спричинила страховий випадок, в межах суми, яку він фактично виплатив потерпілому - Покупцю, тобто у розмірі - 549 598,07 дол. США і вказана сума визначає розмір морської вимоги Страховик до судна.
За наведених обставин, Заявник просить задовольнити заяву та накласти арешт на судно KHUDAYAR YUSIFZADE (IMO 9575321, MMSI 636093099), танкер, прапор Ліберія, яке знаходиться в акваторії морського порту Ізмаїл Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських порті України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Капікраяна Луки набережна, 4) шляхом зобов'язання капітана морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії ДП «Адміністрація морських портів України», ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та Ізмаїльської митниці вжиття заходів, що унеможливлюють вихід арештованого судна з порту.
ARMADA VOYAGER ONE CO LTD проти заяви заперечує, покликаючись на наступне.
Морська вимога Заявника вже була повністю забезпечена.
15 листопада 2022 року від імені клубу взаємного страхування Відповідача, “Американської взаємної асоціації страхування відповідальності та відшкодування збитків судновласників, Інк.» (англ. “American Steamship Owners' Mutual Protection and Indemnity Association, Inc.») (далі - Клуб взаємного страхування), було виданоЛиста-зобов'язання (англ. “Letter of Undertaking» або “LOU») на користь власника вантажу NADIR YAG SANAYI VE TICARET A.S. та інших пов'язаних з вантажем осіб. Зазначеним Листом-зобов'язанням надано забезпечення: 1) за тими самими вимогами щодо ймовірного пошкодження вантажу, про які ведеться мова в заяві Заявника від 12.12.2025; 2) щодо того самого рейсу та вантажу; 3) у сумі 593539,84 дол.США, що перевищує розмір вимоги, на яку посилається Заявник.
Зазначений Лист-зобов'язання був наданий саме з метою уникнення арешту судна, що прямо передбачено його умовами, та є загальновизнаним у міжнародній морській практиці способом забезпечення морської вимоги.
Відповідно до пункту 3 статті 3 Міжнародної конвенції про уніфікацію деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 року, судно не підлягає повторному арешту за тією самою морською вимогою того самого позивача, якщо в межах будь-якої юрисдикції вже надано заставу або інший вид забезпечення для зняття арешту або з метою уникнення можливого арешту, за відсутності доказів припинення дії такого забезпечення.
Таким чином, на переконання відповідача, морська вимога, на яку посилається Заявник, вже була належним чином забезпечена, а надання повторного забезпечення у вигляді арешту судна суперечить положенням зазначеної конвенції 1952 року та правовій природі арешту судна як виняткового заходу. Водночас Заявником не доведено і не стверджується, що зазначене забезпечення було припинене, відкликане або втратило чинність, а тому, на думку відповідача, відсутні правові підстави для застосування арешту морського судна як заходу забезпечення заявленої морської вимоги.
Заявник не скористався чинним забезпеченням та не заявляв вимог судновласнику. Незважаючи на наявність Листа-зобов'язання, Заявник не направляв жодної письмової вимоги ані відповідачу, ані Клубу взаємного страхування; не ініціював судове/арбітражне провадження в компетентному суді/ арбітражі протягом більш ніж 3 років з дня події, як це безпосередньо передбачено умовами Листа-зобов'язання; і, відповідно, не отримував жодного рішення або арбітражної ухвали, яка б встановлювала відповідальність судновласника.
На переконання відповідача, Заявник оминув погоджений сторонами механізм врегулювання спору та звернувся до суду України із заявою про арешт судна, ймовірно, виключно з метою процесуального тиску, що є зловживанням правом на арешт судна та порушенням принципу добросовісності поведінки учасників процесу.
Більш того, заявлена Заявником морська вимога ґрунтується на обставинах, що мали місце у листопаді 2022 року, тобто понад три роки тому. Відповідно до загальних правил, що застосовуються до вимог, пов'язаних із пошкодженням вантажу при морському перевезенні, такі як Гаазькі правила 1924 року (Hague Rules) або їх модифікація Гаазько-Вісбійські правила 1968/1979 років (Hague-Visby Rules), встановлено строк звернення зі спірними вимогами проти перевізника від імені вантажоодержувача. Зокрема, стаття III, параграф 6 Гаазько-Вісбійських правил передбачає, що: “…у будь-якому разі перевізник та судно звільняються від усієї відповідальності щодо вантажу, якщо позов не подано протягом одного року з моменту доставки вантажу або з дати, коли вантаж мав бути доставлений.» Ця ж норма міститься і в оригінальному тексті статті III Гаазьких правил.
За наведених обставин, відповідач зауважує, що строк звернення з вимогами щодо втрати чи пошкодження вантажу за правилами про перевезення вантажів морем становить 1 рік від моменту доставки вантажу або від того моменту, коли вантаж мав бути доставлений. Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.
Відповідач звертає увагу на те, що забезпечення позову, у тому числі у формі арешту морського судна, відповідно до статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, має на меті забезпечення реального виконання можливого рішення суду. За відсутності вимоги, яка може бути задоволена судом, відсутній і предмет забезпечення. Арешт морського судна не може застосовуватися для забезпечення вимоги, яка внаслідок спливу строку позовної давності не підлягає судовому захисту та не може бути задоволена по суті. Оскільки Заявник діє як страховик у порядку суброгації, його вимога не може мати ширший обсяг прав, ніж вимога первісного вантажовласника. Втрата останнім права на судовий захист у зв'язку зі спливом строку позовної давності унеможливлює існування дійсної суброгаційної морської вимоги.
Отже, на переконання відповідача, застосування арешту морського судна як заходу забезпечення є неправомірним та суперечить процесуальній меті інституту забезпечення позову.
У своїх запереченнях на заперечення ARMADA VOYAGER ONE CO LTD, «Застраховательно Дружество Евроинс» АД зазначає наступне.
Заявник вказує, що твердження судновласника, що морська вимога Заявника була повністю забезпечена - не відповідає дійсності.
В обґрунтування судновласник надав копію LOA, підписаного факсиміле представника Shipowners Claims Bureau, Inc. LOA, з огляду на текст - є обіцянкою страховика судновласника сплатити вантажоотримувачу - Nadir Yag Sanayi Ve Ticaret A.S. суму відшкодування шкоди, завданої пошкодженням вантажу, яка не перевищує 593 593,84 дол. США, за умови, що вантажоотримувач звільнить і/або утримається від арешту судна. Страховик судновласника, при цьому, взяв на себе зобов'язання сплатити Вантажоотримувачу протягом тридцяти (30) днів з дати отримання його першої письмової вимоги будь-яку суму або суми, які можуть бути визнані такими, що підлягають сплаті йому. Тобто, Заявник вважає, що зазначений документ - є гарантією в розумінні ст. 560 ЦК України, виданою Страховиком судновласника Вантажоотримувачу.
Отже, на переконання Заявника, Заявник за морською вимогою - “Застраховательно Дружество Евроинс» АД/Euroins Insurance JSC не має жодного стосунку до відносин, які врегульовані гарантією American Steamship Oners…Inc, виданою Nadir Yag Sanayi Ve Ticaret A.S. Окрім того, відповідно до ч. 5 ст. 563 ЦК України, Кредитор (Вантажоотримувач) не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.
Тобто, Заявник - “Застраховательно Дружество Евроинс» АД отримало право морської вимоги до судновласника не на підставі договору перевезення, а на підставі договору страхування вантажу від 01.11.2022, факту виплати Заявником страхового відшкодування Вантажовласнику - Nadir Yag Sanayi Ve Ticaret A.S. за страховим полісом, що підтверджується платіжними документами та формою суброгації, доданих до матеріалів справи.
Щодо заяв про повторне забезпечення, то Заявник зауважив, що ніколи не заарештовував цього судна і йому не надавалось з боку судновласника жодне інше забезпечення морської вимоги. Судновласник не надав суду жодних доказів здійснення арештів чи надання Заявнику іншого забезпечення його морської вимоги. Окрім того, Заявник вказав, що звертався до Гаранта про виплату, проте останній її відхилив. У гарантійному листі, на який посилається судновласник, зазначається як обов'язкова умова для виплати - наявність рішення арбітражу у Лондоні, якщо врегулювання не може бути досягнуто.
Натомість Заявник звертає увагу, що між “Застраховательно Дружество Евроинс» АД та судновласниками відсутня арбітражна угода, а отже, Заявник не може отримати рішення арбітражу, яке є умовою виплати компенсації Гарантом.
Щодо спливу позовної давності “Застраховательно Дружество Евроинс» АД зазначає, що така заява є передчасною, оскільки розглядається при вирішенні спору.
Заявник також звертає увагу на Міжнародну Конвенцію про уніфікацію деяких правил про коносамент від 25.08.1924, - п. 6-біс. цих Правил, який передбачає, що регресний позов може бути пред'явлений навіть після закінчення терміну, передбаченого в попередньому пункті, якщо він пред'являється в строк, наданий за законом суду, що розглядає справу. Проте цей термін має бути не менше трьох місяців з дня, коли особа, що пред'являє регресний позов, задовольнила вимогу або отримала повідомлення про порушення процесу за позовом до нього самого.
На переконання Заявника, суд має керуватися нормами законодавства України, зокрема главою 19 ЦК України. З огляду на те, що позовні вимоги, хоча і базуються на морській вимозі, пов'язаній з перевезенням вантажу та його пошкодженням, але правовою підставою виникнення права вимоги Заявника до судновласника є договір страхування вантажу та форма суброгації. Право на заявлення претензії до відповідальної за пошкодження і втрату вантажу у Страховика виникає лише після сплати страхового відшкодування та отримання суброгації. Заявник вважає, що варто керуватись загальним терміном позовною давності - 3 роки, а не спеціальним (1 рік). Відповідно до ч. 6 ст. 261 ЦК України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання (березень- травень 2023 року). Отже, на переконання Заявника, позовна давність за вимогами Страховика - Заявника до судновласника - не спливла.
Розглянувши матеріали заяви, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 ГПК України справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває або до якого прямує судно, або порту реєстрації судна.
Згідно з ч. 2 ст. 138 ГПК України заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту.
Факт перебування судна TANAIS DREAM, IMO 9283899 у внутрішніх морських водах України, в Ізмаїльському морському порту підтверджується відповіддю капітана Ізмаїльського морського порту (адміністрації Ізмаїльського морського порту) від 12.12.2025 на адвокатський запит від 10.12.2025 АО «Мащенко і партнери».
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Іншим заходом забезпечення позову, відповідно до п.9 ч. 1 ст.137 ГПК України, є арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги.
Отже, арешт морського судна є окремим видом забезпечення позову у вигляді накладення арешту, відмінність якого полягає у специфіці об'єкту такого накладення.
Суд відзначає, що інститут забезпечення морської вимоги є особливим в Україні як за своєю суттю, так і за своїм регулюванням. Основною метою цього інституту є стимулювання судновласника до виконання наявних у нього зобов'язань перед кредиторами щодо морських вимог. Особливості процедури регулювання арешту морського судна в Україні встановлено нормами Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952 (далі - Конвенція).
Відповідно до ч.1 п. (f) ст. 1 Конвенції, "Морська вимога" означає вимогу, що виникає на підставі, зокрема, втрати вантажу або шкоди, завданої вантажу, який перевозиться будь-яким судном.
Згідно з частинами 2-4 вказаної статті Конвенції, "Арешт" означає затримання судна за ухвалою суду для забезпечення морської вимоги..."Особа" означає, зокрема, компанії чи корпорації. "Позивач" означає особу, яка стверджує, що морська вимога пред'являється на його користь. Відповідно до ст. 8 Конвенції, її положення застосовуються в межах юрисдикції будьякої Договірної Держави до будь-якого судна, що ходить під прапором однієї з Договірних Держав. Судно, що ходить під прапором Держави, яка не є Договірною Державою Конвенції, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав щодо будь-якої з морських вимог, що перераховані у статті 1, чи будь-якої іншої вимоги, щодо якої закон цієї Договірної Держави дозволяє арешт.
Відповідно до ст. 3 Конвенції, позивач може накласти арешт на конкретне судно, щодо якого виникла морська вимога, зокрема, навіть якщо заарештоване судно готове до відплиття. Згідно з ст. 4 Конвенції, на судно може бути накладений арешт не інакше, як з дозволу суду або відповідного судового органу Договірної Держави, в якій здійснено арешт.
Заявник стверджує, що у нього є право на морську вимогу до судновласника.
Таке право, на переконання Завника, він отримав не на підставі договору перевезення, а на підставі договору страхування вантажу від 01.11.2022, факту виплати Заявником страхового відшкодування Вантажовласнику - Nadir Yag Sanayi Ve Ticaret A.S. за страховим полісом, платіжними документами про виплату відшкодування та формою суброгації, доданих до заяви.
Згідно з ст. 379 Кодексу торговельного мореплавства України право на заявлення претензій і позовів мають, у разі нестачі або пошкодження вантажу - одержувач або відправник за умови подання коносамента, а також комерційного акта або відповідного документа, складеного за правилами, що існують в іноземному порту.
Згідно з доданим коносаментом:
Вантажовідправник - MAXINVEST LTD (офіс а, 16 поверх, торговий центр Хеншань, Квінс-роуд Іст, 145, Ван Чал, Гонконг (Продавець);
Вантажоодержувач (на пред'явника) - Nadir Yag San Ve Tic AS, зареєстрована за адресою: Bademli mah, Kulogly sokak No.113/1, Nurdagi, Gaziantep, Turkey (Покупець).
Згідно зв ст. 380 Кодексу торговельного мореплавства України передача іншим організаціям або особам права на заявлення претензій і позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права відправником одержувачу вантажу і навпаки, а також одержувачем або відправником вантажу - органу, до сфери управління якого вони відносяться, транспортно-експедиторській організації чи страховику.
Передача права на заявлення претензії або позову засвідчується переуступним написом на коносаменті, накладній або квитанції.
Суброгація у морському праві, як і у відносинах у сфері страхування, - це перехід до страховика (того, хто виплатив відшкодування) прав страхувальника (власника вантажу/судна) на стягнення збитків з винної третьої сторони (перевізника, порту тощо), що виникли внаслідок морського інциденту, аварії чи втрати вантажу, і дозволяє страховику «стати на місце» страхувальника у вимогах до винуватих осіб.
Згідно з поясненнями та доданими документами, заявник не додав до заяви відповідного судового рішення, яким встановлено винувату особу у пошкодженні вантажу.
Водночас згідно з ст. 388 Кодексу торговельного мореплавства України до вимог, що виникають з договору морського перевезення вантажу, застосовується річний строк позовної давності незалежно від того, здійснюється перевезення у каботажному чи закордонному сполученні.
Зазначений термін обчислюється, зокрема, за вимогами щодо відшкодування збитків від пошкодження вантажу - з дня видачі вантажу, а якщо вантаж не було видано - з дня, коли повинен був бути виданий.
Аналогічна норма щодо строку в 1 (один) рік міститься в статті III параграфу 6 Гаазько-Вісбійських правил, в яких зазначено, що у будь-якому разі перевізник та судно звільняються від усієї відповідальності щодо вантажу, якщо позов не подано протягом одного року з моменту доставки вантажу або з дати, коли вантаж мав бути доставлений.» Ця ж норма міститься і в тексті статті III Гаазьких правил 1924 року.
Господарський суд звертає увагу, що суброгацією є заміна кредитора (перехід прав кредитора до іншої особи) у вже існуючому зобов'язанні, яке виникло через заподіяння шкоди застрахованій особі. За умови суброгації у зобов'язанні замінюється лише кредитор, а зобов'язання зберігається.
Тобто, для використання механізму суброгації має існувати зобов'язання, у якому кредитором є страхувальник (вантажовласник), а боржником - перевізник.
Тому право вимоги, що перейшло в порядку суброгації до Заявника, здійснюється з дотриманням тих самих правил, що й право вимоги початкового кредитора у цьому зобов'язанні.
І тому позовна даність за вимогами, що пред'являються у порядку суброгації, починає спливати з моменту виникнення у страхувальника (вантажовласника) права вимоги до особи, винної за шкоду (перевізнику), у даному випадку, після закінчення розвантаження судна в порту доставки, передбаченого коносаментом.
Здійснення права вимоги нерозривно пов'язано з пред'явленням позову. Перехід права вимоги від однієї особи до іншої регулюється значно інакше, ніж перехід права на пред'явлення позову.
Господарський суд звертає увагу, що до Заявника, у порядку суброгації відбувся лише перехід суб'єктивного права вимоги без переходу процесуального права на пред'явлення позову.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, яка регулює поняття суброгації, до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Господарський суд звертає увагу Заявника, що у зв'язку з виплатою страхового відшкодування - зобов'язання, що виникло між вантажовласником та перевізником, припинилося, оскільки шкода була відшкодована.
Отже, за таких умов заміна кредитора у зобов'язанні стає неможливою, оскільки відсутнє саме зобов'язання і отже, перехід прав кредитора не може відбутися.
Окрім того, суд звертає увагу Заявника, що поняття «регрес» та «суброгація» є різними за своєю суттю поняттями.
Незважаючи на те, що обидва правові інститути - регрес і суброгація є різновидами права вимоги, вони не є тотожним поняттями, оскільки при суброгації відбувається зміна активного суб'єкта зі збереженням самого зобов'язання, тобто суброгацію можна розглядати як різновид сингулярного правонаступництва у страхуванні, а при регресі одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.
А отже, посилання Заявника у запереченнях на поняття регресу та норми, які регулюють інститут регресу, є недоречним.
Беручи до уваги наведене, господарський суд вважає, що правових підстав для задоволення поданої заяви немає.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч.1 ст. 73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що вимоги щодо арешту судна KHUDAYAR YUSIFZADE (IMO 9575321, MMSI 636093099), танкер, прапор Ліберія, яке знаходиться в акваторії морського порту Ізмаїл Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських порті України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Капікраяна Луки набережна, 4) шляхом зобов'язання капітана морського порту Ізмаїл, Ізмаїльської філії ДП «Адміністрація морських портів України», ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та Ізмаїльської митниці вжиття заходів, що унеможливлюють вихід арештованого судна з порту, не належать до задоволення.
Керуючись ч. 6 ст. 140, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви «Застраховательно Дружество Евроинс» АД (Болгарія, Софія (Bulgaria, 1592, Sofia, 43, Hristofor Kolumb Blvd) ЄДРПОУ 121265113) за вх.№4-79 від 15.12.2025 до ARMADA VOYAGER ONE CO LTD (14-16, villa Aurora, princess Elizabeth street, TA' XBIEXXBX1102, MALTA) про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили 17.12.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Ухвалу складено та підписано 17.12.2025.
Суддя Т.Г. Деркач