17 грудня 2025 року Справа № 915/1374/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом», вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032 (код ЄДРПОУ 24584661)
до відповідача Комунального підприємства “ГОСПОДАР» Арбузинської селищної ради, вул. Ім. Нікітченка, 18, с. Агрономія, Арбузинський район, Миколаївська область 55353 (код ЄДРПОУ 41975388)
про стягнення заборгованості в розмірі 232 927, 09 грн.
без повідомлення (виклику) учасників
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Акціонерне товариство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства “ГОСПОДАР» Арбузинської селищної ради 186 778, 95 грн. - основного боргу; 8 765, 52 грн. - інфляційних втрат, 2 498, 17 грн. - 3 % річних, 13 074, 53 грн. - 7 % штрафу, 21 809, 92 грн. - пені.
Позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 3 493, 91 грн.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.
Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами від сторін до суду не надходило.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, № 26/2025 від 14.01.2025, №235/2025 від 15.04.2025, №478/2025 від 14.07.2025 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст. 2, 4 ГПК України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з приписами ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття "розумного строку" не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введення на території України воєнного стану, складну безпекову ситуацію у м. Миколаєві, і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, а також з урахуванням надмірного навантаження та недостатню кількість суддів в Господарському суді Миколаївської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл судових справ, з урахуванням показників часу, необхідного для розгляду справ та матеріалів (рішення Вищої кваліфікаційної комісії України від 26.02.2025 № 41/зп-25 та від 05.03.2025 № 46/зп-25, лист ДСА від 28.01.2025 № 15-2062/25), розгляд даної справи здійснено у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.
17.03.2025 до Господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява про збільшення або зменшення/збільшення розміру позовних вимог (вх. № 3991/25), в якій позивач просить суд:
1. Стягнути з Комунального підприємства “ГОСПОДАР» Арбузинської селищної ради на користь Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі філії “Відокремлений підрозділ “Південноукраїнська атомна електрична станція» акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» 4 398, 89 грн. - 3 % річних, 13 074, 53 грн. - 7 % штрафу, 24 705, 73 грн. - пені, 21 375, 64 грн. - інфляційних втрат та судові витрати в розмірі 2 795, 13 грн.
2. Вирішити питання про повернення позивачу надміру сплаченого судового збору у розмірі 698, 78 грн.
Заява мотивована тим, що 25.02.2025 відповідачем було повністю сплачено суму основної заборгованості розмірі 186 778, 95 грн., про що свідчить банківська виписка по рахунку та службова записка бухгалтерії філії “ВП ПАЕС» № 0042-2025/254 від 26.02.2025.
Крім того, позивачем здійснено перерахунок інфляційних втрат, 3 % річних та пені.
Докази надіслання заяви з додатками на адресу відповідача долучено до заяви.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 46 ГПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Керуючись ст. 46 ГПК України, суд дійшов висновку про прийняття заяви про зменшення розміру позовних вимог до розгляду. Позовні вимоги розглядаються судом з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Інші заяви та клопотання відсутні.
ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
3.1. Правова позиція позивача.
Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору № 06-05/ПУ-41030 від 16.03.2018, а саме зобов'язань щодо оплати за використану питну воду за період з березня 2024 по квітень 2024 у порядку та строки, встановлені умовами договору, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 186 778, 95 грн., яка після звернення позивача до суду із позовом сплачена.
За порушення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано відповідачу відповідно до ст. 625 ЦК України 3 % річних та інфляційні втрати, а також пеню та 7 % штрафу відповідно до умов договору та вимог законодавства.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ч. 2 ст. 193, 231, 232 ГК України, ст. 526, 530, 546, 610, 611, 612, 625, 626 ЦК України та умовами договору.
3.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.
Відповідач не скористався наданим йому ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином. Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2024 про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 19.11.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
Відповідно до наказу ДП НАЕК “Енергоатом» № 01-228-н від 21.04.2022 року “Про зміну найменування ВП “Южно-Українська АЕС» з метою приведення найменування ВП “Южно-Українська АЕС» у відповідність із вимогами стандартів державної мови та правил українського правопису, з урахуванням службової записки виконавчої дирекції з правового забезпечення від 14.04.2022 № 01-142/10сл наказано перейменувати “Відокремлений підрозділ “Южно-Українська АЕС» державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» (далі - ВП ЮУАЕС) на “Відокремлений підрозділ “Південноукраїнська АЕС» державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» (далі - ВП ПАЕС) без зміни функцій, організаційної структури, штатного розпису та чисельності працівників відокремленого підрозділу.
Пунктом 2 вищевказаного наказу покладено на ВП ПАЕС відповідальність за ведення та супроводження усіх виробничих, організаційно-розпорядчих, договірних, дозвільних тощо документів ВП ЮУАЕС.
Наказ оприлюднено на офіційному сайті ДП НАЕК “Енергоатом» https://www.energoatom.com.ua/.
Інформація щодо зміни найменування відокремленого підрозділу внесена до ЄДРЮОФОПГФ.
На виконання Закону України "Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" проведено реорганізацію шляхом перетворення державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та здійснено державну реєстрацію припинення вказаної юридичної особи, а також 11.01.2024 проведено державну реєстрацію новоутвореної юридичної особи - Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та його філій.
В силу ст. 104, 108 ЦК України, ч. 6 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Закону України "Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1420 та Статуту товариства Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" є правонаступником усіх прав і обов'язків державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" з 11.01.2024 (дата державної реєстрації новоутвореної юридичної особи).
16.03.2018 між ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС» (Постачальник) та Комунальним підприємством “ГОСПОДАР» Арбузинської селищної ради (Абонент) було укладено договір на водопостачання № 06-05/ ПУ-41030 від 16.03.2018.
Додатками до договору є:
- додаток № 1 "Акт розмежування експлуатаційної відповідальності сторін";
- додаток № 2 "Розрахунок-заявка на централізоване водопостачання".
Договір з додатками підписано та скріплено печатками сторін.
Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.
Умовами договору сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 1.1 договору за цим договором Постачальник бере на себе зобов'язання відпускати Абоненту (територія Агрономійської сільської ради) питну воду (водопостачання) на господарські потреби згідно з Державними санітарними нормами та правилами “Гігієнічні вимоги до води питної, призначені для споживання людиною» (ДСанНін 2.24-171-10), а Абонент зобов'язується оплачувати за використану питну воду в кількості та розмірах передбачених цим договором.
Відповідно до п. 1.2 договору при виконанні умов договору сторони зобов'язуються керуватися "Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затвердженими наказом Міністерства з питань ЖКГ України № 190 від 27.06.2008.
Відповідно до п. 2.1.1 договору Постачальник зобов'язаний забезпечити Абонента питною водою згідно (ДСанПін 2.24-171-10) у кількості 110 622, 70 м3/рік, що є лімітом споживання води та підтверджується розрахунком-заявкою (Додаток № 2 до Договору).
Відповідно до п. 2.1.6 договору Постачальник зобов'язаний щомісячно в передостанній робочий день звітного місяця разом з Абонентом складати акт про обсяг питної води, відпущеної Абоненту за показниками приладів обліку, встановлених на межі експлуатаційної відповідальності сторін.
Відповідно до п. 2.2.5 договору Абонент зобов'язаний щомісячно в передостанній робочий день звітного місяця разом з Постачальником складати акт про обсяг використаної питної води за показниками приладів обліку, встановлених на межі експлуатаційної відповідальності сторін.
Відповідно до п. 2.2.6 договору Абонент зобов'язаний брати участь в контрольних обстеженнях та складати відповідні акти. У випадку відмови чи ухилення від участі в обстеженні, складанні чи підписанні актів, в акті проводиться запис про відмову.
Оформлений таким чином акт являється обов'язковим для виконання в зазначений у ньому термін, а також являється основою для розрахунків за спожиту питну воду.
Відповідно до п. 2.2.8 договору Абонент зобов'язаний проводити оплату за відпущену Постачальником питну воду в строки і порядку, передбачені цим договором.
Відповідно до п. 3.2 договору розрахунки за водопостачання здійснюються по встановленим тарифам, діючим на період дії договору.
Порядок встановлення і застосування тарифів регулюються уповноваженими органами відповідно з вимогами чинного законодавства. При зміні тарифів розрахунки проводяться за новими тарифами з дня їх введення. Постачальник письмово повідомляє Абонента про зміну тарифів. Повідомлення являється невід'ємною частиною договору.
Тариф, на момент укладання договору, на послугу водопостачання складає 4, 67 грн. за 1 м3 (без урахування ПДВ 20%).
Орієнтовно вартість послуг по договору складає 619 929, 61 грн. з урахуванням ПДВ 20 % - 103 321, 60 грн.
Відповідно до п. 3.3 договору оплату за фактично отримані послуги Абонент проводить щомісячно на підставі пред'явлених Постачальником рахунків на оплату протягом 14 календарних днів від дати одержання рахунку.
Розрахунковим періодом є календарний місяць.
Постачальник направляє Абоненту рахунки цінним листом з повідомленням про вручення.
Грошові кошти перераховуються Абонентом по платіжним реквізитам, вказаним у рахунку, пред'явленому Постачальником до оплати.
При ненадходженні на поточний рахунок Постачальника грошових коштів до 20 числа місяця, слідуючого за місяцем, в якому надавалися послуги, Постачальник має право попередити Абонента при припинення йому постачання води, до повного погашення заборгованості, після чого постачання води буде відновлено тільки за письмовою згодою сторін.
Відповідно до п. 4.2.1 договору Абонент зобов'язаний дотримуватись умов договору, викладених в п. 2.2.1 - 2.2.8 договору. Абонент несе відповідальність за оплату фактично спожитої води в повному обсязі і в терміни, які передбачені договором.
Відповідно до п. 6.1 договору договір вступає в силу з дати підписання його обома сторонами, скріплення підписів печатками та діє по 28.02.2019 року включно в частині постачання питної води, а в частині розрахунків - до повного розрахунку.
Постачальник відпускає Абоненту питну воду з 01 березня 2018 року.
Відповідно до пункту 3 статті 631 ЦК України, умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, що виникли до його укладання.
Відповідно до п. 6.2 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору протягом одного місяця до закінчення терміну його дії, він вважається пролонгований на наступний рік і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Рішенням виконавчого комітету Арбузинської селищної ради Миколаївської області № 107 від 22.03.2021 затверджено тарифи на послуги централізованого водопостачання та центрального водовідведення, які надає відокремлений підрозділ “Южно-Українська АЕС» державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в місті Южноукраїнськ.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач з березня 2024 по квітень 2024 надав відповідачу послуги з водопостачання на загальну суму 186 778, 95 грн. (з ПДВ 20 %), що підтверджується актами витрат питної води КП “Господар» з березня 2024 по квітень 2024, які підписано та скріплено печаткою відповідача.
Для проведення оплати позивачем виставлено відповідачу рахунки, а саме:
- рахунок № РС,24-584 від 31.03.2024 на суму 100 706, 50 грн., який було направлено супровідним листом № 23-0042.07/7404 від 09.04.2024 та отримано відповідачем 15.04.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи;
- рахунок № РС,24-733 від 30.04.2024 на суму 86 072, 45 грн., який було направлено супровідним листом № 23-0042.07/9895 від 09.05.2024 та отримано відповідачем 15.05.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Отже, відповідно до умов п. 3.3 договору оплата по рахунку за березень 2024 повинна була бути здійснена в період з 16.04.2024 по 29.04.2024 (включно). З 30.04.2024 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до умов п. 3.3 договору оплата по рахунку за квітень 2024 повинна була бути здійснена в період з 16.05.2024 по 29.05.2024 (включно). З 30.05.2024 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.
З метою досудового врегулювання спору позивач 21.08.2024 направив відповідачу претензію № 23-0030.06/18187-вих від 20.08.2024, в якій позивач просив перерахувати суму заборгованості у розмірі 186 778, 95 грн.
Факт направлення 21.08.2024 претензії підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною та фіскальним чеком.
Претензія отримана відповідачем 29.08.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Доказів направлення відповідачем відповіді на вказану претензію суду не подано.
Судом встановлено, що після звернення позивача із позовом відповідачем проведено оплату в загальній сумі 186 778, 95 грн., що підтверджується банківською випискою за 25.02.2025, відповідно до якої 25.02.2025 КП “Господар» Арбузинської с/р проведено оплату в розмірі 1 122 182, 71 грн. В призначенні платежу зазначено: “ 0116013 2610 спл заб за посл водопо з 31.12.2023/31.01.2025 акт звірки б/н від 12.02.2025 дог № 06-05/ПУ-41030 від 16.03.2018 в т.ч. ПДВ 187030,83 грн."
Крім того, відповідно до інформації з службової записки позивача АТ “НАЕК “Енергоатом» № 0042-2025/254 від 26.02.2025 у лютому 2025 було сплачено заборгованість шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок філії ВП “Південноукраїнська АЕС», зокрема, КП “Господар» за позовною заявою № 23-0030.06/23410 від 24.10.2024 сплачено заборгованість в сумі 186 778, 95 грн. за період березень-квітень 2024. Залишок заборгованості по позовній заяві складає 49 642, 05 грн. -штрафні санкції.
Враховуючи проведення відповідачем оплати в сумі 186 778, 95 грн., позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, яку (заяву) прийнято судом до розгляду.
Отже, відповідачем проведено оплату за надані в березні 2024 та квітні 2024 послуги з водопостачання в повному обсязі.
Неналежне виконання відповідачем обов'язку за договором в частині здійснення своєчасної оплати за договором і стало підставою для нарахування штрафних санкцій та звернення позивача до суду з даним позовом.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
5.1. Щодо виконання зобов'язання.
На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (постанова об'єднаної палати КЦС ВС від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18)).
5.2. Щодо вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).
Позивачем нараховано відповідачу 3 % річних в сумі 2 485, 89 грн. за період з 30.04.2024 по 24.02.2025 за прострочення виконання грошового зобов'язання за березень 2024.
Позивачем також нараховано відповідачу 3 % річних в сумі 1 913, 00 грн. за період з 30.05.2024 по 24.02.2025 за прострочення виконання грошового зобов'язання за квітень 2024.
Детальний розрахунок 3 % річних, виконаний позивачем, долучено до позовної заяви.
Перевіривши розрахунок 3 % річних, судом встановлено, що розрахунок є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Отже, вимога про стягнення 3 % річних в загальній сумі 4 398, 89 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Позивачем нараховано відповідачу 11 834, 52 грн. - індексу інфляції за період з 01.05.2024 по 24.02.2025 за прострочення виконання грошового зобов'язання за березень 2024.
Позивачем також нараховано відповідачу 9 541, 12 грн. - індексу інфляції за період з 01.06.2024 по 24.02.2025 за прострочення виконання грошового зобов'язання за квітень 2024.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за допомогою Бази законодавство "ipLex", судом встановлено, що розрахунок є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Отже, вимога про стягнення інфляційних втрат в загальній сумі 21 375, 64 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
5.3. Щодо вимоги про стягнення пені та штрафу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Відповідно до п. 3.5 договору у випадку несвоєчасної оплати платіжних документів в зазначений термін Абонент сплачує пеню у розмірі 0,1 % від суми платежу за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 %.
Позивачем нараховано відповідачу 18 630, 70 грн. - пені за період з 30.04.2024 по 31.10.2024 за порушення виконання грошового зобов'язання за березень 2024, виходячи з розміру пені 0,1 %. При цьому, пеня за вказаний період, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, становить 13 358, 75 грн.
Позивачем також нараховано 15 923, 40 грн. - пені за період з 30.05.2024 по 30.11.2024 за порушення виконання грошового зобов'язання за квітень 2024, виходячи з розміру пені 0,1 %. При цьому, пеня за вказаний період, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, становить 11 346, 98 грн.
Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що розрахунок є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору.
При цьому, судом перевірено та встановлено, що розмір пені, заявлений до стягнення позивачем, виходячи з розміру 0,1 % від суми платежу за кожен день прострочення не перевищує подвійну облікову ставку НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня.
Отже, вимога про стягнення пені в сумі 24 705, 73 грн. (13 358, 75 грн. + 11 346, 98 грн.) є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Позивачем відповідно до п. 3.5 договору нараховано відповідачу 7 049, 46 грн. - 7 % штрафу за прострочення понад 30 днів виконання зобов'язання за березень 2024.
Позивачем також нараховано відповідачу 6 025, 07 грн. - 7 % штрафу за прострочення понад 30 днів виконання зобов'язання за квітень 2024.
Перевіривши розрахунок нарахування 7 % штрафу в розмірі 13 074, 53 грн., судом встановлено, що нарахування штрафу здійснено арифметично правильно та відповідно до умов договору. Отже, позовна вимога про стягнення штрафу в розмірі 13 074, 53 грн. підлягає задоволенню.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Позивачем відповідно до платіжної інструкції № АЕС/10918 від 30.10.2024 під час звернення до суду із даним позовом сплачено судовий збір в сумі 3 493, 91 грн.
При цьому, позовну заяву подано позивачем в електронній формі через підсистему "Електронний суд".
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Судом встановлено, що позивачем (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх. № 3991/25 від 17.03.2025)) заявлено вимогу майнового характеру про стягнення коштів в сумі 63 554, 79 грн., судовий збір з якої має становити 2 422, 40 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом
Таким чином, за клопотанням позивача судом може бути вирішено питання про повернення з Державного бюджету України судового збору в розмірі 1 071, 51 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.
Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254-259 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з відповідача Комунального підприємства “ГОСПОДАР» Арбузинської селищної ради, вул. Ім. Нікітченка, 18, с. Агрономія, Арбузинський район, Миколаївська обл., 55353 (код ЄДРПОУ 41975388) на користь позивача Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом», вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032 (код ЄДРПОУ 24584661) в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом», промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001 (код ЄДРПОУ 20915546):
- 4 398, 89 грн. (чотири тисячі триста дев'яносто вісім грн. 89 коп.) - 3 % річних;
- 21 375, 64 грн. (двадцять одна тисяча триста сімдесят п'ять грн. 64 коп.) - інфляційних втрат;
- 24 705, 73 грн. (двадцять чотири тисячі сімсот п'ять грн. 73 коп.) - пені;
- 13 074, 53 грн. (тринадцять тисяч сімдесят чотири грн. 53 коп.) - 7 % штрафу;
- 2 422, 40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено 17.12.2025.
Суддя Е.М. Олейняш