вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"15" жовтня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2418/23
Господарський суд Київської області в складі
головуючого судді Христенко О.О.
за участю секретаря Марценюк О.М.
розглянувши справу № 911/2418/23
за позовом Виконувача обов'язків керівника Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Яготинської міської ради, м. Яготин Київська область
до 1. Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, м. Київ 2. Фермерського господарства «Зернівка», с. Сулимівка Київська область
3. ОСОБА_1 , с. Лемешівка Київська область
про скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди та скасування державної реєстрації речових прав
представники:
прокурор: Бондар І.В., посвідчення № 069060 від 01.03.2025;
від позивача: не з'явився;
від відповідача 1: Мельниченко М.С., довіреність від 19.11.2024;
від відповідача 2: Бойко А.Б., голова, наказ від 18.03.1993;
від відповідача 3: Бойко А.Б.
Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Виконувача обов'язки керівника Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Яготинської міської ради (надалі - позивач) до 1) Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області (надалі - відповідач 1), 2) Фермерського господарства «Зернівка» (надалі - відповідач 2), 3) ОСОБА_1 (надалі - відповідач 3) прo скасування наказів, визнання недійними договорів оренди та скасування державної реєстрації речових прав, а саме:
визнати незаконними та скасувати: наказ Головного управління Держземагентства у Київській області “Про затвердження документацій із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» від 05.08.2014 № 10-3057/15-14 сг; наказ Головного управління Держземагентства у Київській області “Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» від 05.08.2014 № 10-3747/15-14 сг; наказ Головного управління Держземагентства у Київській області “Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» від 05.08.2014 № 10-3746/15-14 cг; наказ Головного управління Держземагентства у Київській області “Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» від 05.08.2014 № 10-3748/15-14 сг; наказ Головного управління Держземагентства у Київській області “Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» від 05.08.2014 № 10-3749/15-14 сг.;
визнати недійсними: договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3225583000:08:004:0063, який укладений 14.11.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_1 ; договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3225583000:08:005:0044, який укладений 14.11.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_1 ; договір оренди земельної ділянки з Кадастровим номером 3225583000:08:005:0045, який укладений 14.11.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_1 , договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3225583000:08:012:0251, який укладений 14.11.2014 між Головним Управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_1 ; договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3225583600:03:002:0060, який укладений 14.11.2014 між Головним Управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_1 ;
скасувати державну реєстрацію речового права оренди: на земельну ділянку з кадастровим номером 3225583000:08:004:0063, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 502624232255, запис про інше речове право № 7714813 від 17.11.2014; на земельну ділянку з кадастровим номером 3225583000:08:005:0044, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 502627732255, запис про інше речове право № 7714286 від 17.11.2014; на земельну ділянку з кадастровим номером 3225583000:08:005:0045, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 502631532255, запис про інше речове право № 7714463 від 17.11.2014; на земельну ділянку з кадастровим номером 3225583600:03:002:0060, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 502637832255, запис про інше речове право № 7714109 від 17.11.2014.
В обгрунтування позовних вимог прокурор наголошував, що Бориспільською окружною прокуратурою під час вивчення стану законності у сфері користування землями сільськогосподарського призначення в межах Яготинської об'єднаної територіальної громади Бориспільського району Київської області виявлено порушення вимог земельного законодавства при передачі в оренду земельних ділянок ОСОБА_1 , зокрема, на час прийняття 05.08.2014 Головним управлінням Держземагентства у Київській області спірних наказів у користуванні ОСОБА_1 (в тому числі на праві постійного користування), а також очолюваного ним Фермерського господарства “Зернівка» вже перебували земельні ділянки загальною площею понад 367 га. Таким чином, ОСОБА_1 під приводом створення фермерського господарства, з метою уникнення проведення обов'язкових земельних торгів звернувся 31.07.2014 із заявами (клопотаннями) до Головного управління Держземагентства у Київській області про отримання в оренду додаткової землі. З урахуванням наведеного, а також того факту, що на момент прийняття оскаржуваних наказів Головного управління Держземагентства у Київській області та укладення договорів оренди, ОСОБА_1 перебував у статусі засновника та керівника ФГ “Зернівка» (зареєстрованого у 1993 році), прокурор наполягає, що отримання ним у серпні 2014 року земельних ділянок мало відбутися виключно за результатами проведення земельних торгів. З моменту передання в оренду і по цей час земельні ділянки перебувають у фактичному володінні ФГ “Зернівка», оскільки згідно листа Яготинської міської ради від 12.06.2023 № 08-28/2528 орендна плата за користування земельним ділянками із кадастровими номерами: 3225583000:08:005:0044, 3225583000:08:005:0045, 3225583000:08:004:0063, 3225583000:08:012:0251, 3225583600:03:002:0060 надходить від ФГ “Зернівка», керівником якого є громадянин України ОСОБА_1 .
Також прокурор зазначав про порушення ст. 7 Закону України “Про фермерське господарство», оскільки Головним управлінням Держземагентства у Київській області не надано належної оцінки обставинам і умовам, викладених у клопотаннях ОСОБА_1 . Зокрема, не встановлено дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу, виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Натомість відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою без проведення земельних торгів.
Прокурор у прохальній частині позовної заяви просив визнати поважними причини пропуску строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом та поновити його, захистивши право.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.08.2023 відкрито провадження у справі № 911/2418/23 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
13.09.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача 3 надійшов відзив від 11.09.2023 на позовну заяву, в якому відповідач 3 посилався на пропуск строку позовної давності. Зазначав, що позовні вимоги заявлені поза межами позовної давності, а клопотання прокурора про поновлення пропущеного строку позовної давності є необгрунтованим.
Зокрема, як зазначив відповідач 3, про обставини передачі ОСОБА_1 земельних ділянок за спірними наказами та договорами оренди прокурору стало відомо ще під час перевірки у січні 2016 року. Листом Бориспільської місцевої прокуратури від 14.01.2016 року вих. № 34-04-388-вих-16 ОСОБА_1 повідомлено, шо Яготинським відділом Бориспільської місцевої прокуратури за дорученням Бориспільської місцевої прокуратури здійснено перевірку законності передачі в оренду земельних ділянок з кадастровими номерами 3225583000:08:012:0252, 3225583000:08:002:011, 3225583000:08:005:0045, 3225583000:08:004:0063, 3225583000:07:001:0006, 3225583600:03:002:0060, 3225583000:08:005:0044, 3225583000:08:012:0251, 3225587200:01:004:0007. За результатами вищевказаної перевірки підстав для прокурорського реагування не вбачається.
27.09.2023 через систему «Електронний суд» та 29.09.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача 1 надійшов відзив вих. № 04-15/86 на позовну заяву, в якому в заперечення позовних вимог відповідач 1 посилався на відсутність в його діях порушень вимог закону та пропуск строків позовної давності.
03.10.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від прокуратури надійшла відповідь вих. № 51/2-1092вих.23 від 02.10.2023 на відзив відповідача 3.
16.10.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від прокуратури надійшла відповідь вих. № 51/2-1141вих.23 від 13.10.2023 на відзив відповідача 1.
Рішенням Господарського суду Київської області від 08.02.2024 у справі № 911/2418/23 (суддя Кошик А.Ю.) в задоволенні позовних вимог виконувача обов'язків керівника Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Яготинської міської ради до 1) Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, 2) Фермерського господарства “Зернівка», 3) ОСОБА_1 прo скасування наказів, визнання недійними договорів оренди та скасування державної реєстрації речових прав відмовлено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 у справі № 911/2418/23 рішення Господарського суду Київської області від 08.02.2024 у справі № 911/2418/23 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 15.01.2025 у справі № 911/2418/23 постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 та рішення Господарського суду Київської області від 08.02.2024 у справі № 911/2418/23 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2025 справу № 911/2418/23 передано до розгляду судді Христенко О.О.
Ухвалою суду від 10.02.2025 справу № 911/2418/23 прийнято до провадження суддею Христенко О.О. та призначено підготовче засідання на 12.03.2025.
19.02.2025 через систему «Електронний суд» (вх. № 2338/25) та 21.02.2025 через канцелярію суду (вх. № 1480/25) від відповідача 1 - Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області надійшли пояснення до позовної заяви, в яких відповідач 1 підтримує свої заперечення проти позову, викладені у відзиві на позовну заяву, в тому числі просить застосувати строки позовної давності.
24.02.2025 через систему «Електронний суд « (вх. № 2514/25) та через канцелярію суду (вх. № 1606/25) від позивача - Яготинської міської ради надійшли пояснення по справі, в яких позивач зазначає про спірність нормативно-правових актів у сфері землеустрою, законодавчі прогалини та у вирішенні даної справи покладається на розсуд суду. Також позивач просить розгляд справи здійснювати без участі представника Яготинської міської ради.
12.03.2025 через систему «Електронний суд» (вх. № 3341/25) від прокурора надійшли пояснення по справі, в яких прокурор підтримує позовні вимоги, викладені в позовній заяві, просить визнати поважними причини пропуску прокурором строку позовної давності для звернення до суду з позовом та поновити його, захистивши право, відхилити заперечення, наведенні у поясненнях представника відповідача, а позов прокурора задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 12.03.2025 відкладено підготовче засідання на 09.04.2025.
20.03.2025 через систему «Електронний суд» (вх. № 3774/25) від відповідача 3 - ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення по справі, в яких відповідач підтримує свої заперечення проти позову, викладені у відзиві на позовну заяву, та просить застосувати строк позовної давності до заявлених прокурором позовних вимог та відмовити в позові повністю.
Ухвалою суду від 09.04.2025 відкладено підготовче засідання на 30.04.2025.
29.04.2025 через систему «Електронний суд» (вх. № 3907) від прокурора надійшла заява про зміну предмету позову, в якій прокурор просить здійснювати розгляд справи № 911/2418/23 з наступними позовними вимогами:
визнати незаконними та скасувати: наказ Головного управління Держземагентства у Київській області “Про затвердження документацій із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» від 05.08.2014 № 10-3057/15-14 сг; наказ Головного управління Держземагентства у Київській області “Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» від 05.08.2014 № 10-3747/15-14 сг; наказ Головного управління Держземагентства у Київській області “Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» від 05.08.2014 № 10-3746/15-14 cг; наказ Головного управління Держземагентства у Київській області “Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» від 05.08.2014 № 10-3748/15-14 сг; наказ Головного управління Держземагентства у Київській області “Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» від 05.08.2014 № 10-3749/15-14 сг.;
визнати недійсними: договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3225583000:08:004:0063, який укладений 14.11.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_1 ; договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3225583000:08:005:0044, який укладений 14.11.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_1 ; договір оренди земельної ділянки з Кадастровим номером 3225583000:08:005:0045, який укладений 14.11.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_1 ; договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3225583000:08:012:0251, який укладений 14.11.2014 між Головним Управлінням Держземагентства у Київській області та Бойком А.Б.; договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3225583600:03:002:0060, який укладений 14.11.2014 між Головним Управлінням Держземагентства у Київській області та Бойком А.Б.;
зобов'язати Бойка А.Б. повернути територіальні громаді в особі Яготинської міської ради: земельну ділянку площею 51,0300 га з кадастровим номером 3225583000:08:004:0063; земельну ділянку площею 3,0000 га з кадастровим номером 3225583000:08:005:0044; земельну ділянку площею 7,0000 га з кадастровим номером 3225583000:08:005:0045; земельну ділянку площею 51,360 га з кадастровим номером 3225583000:08:012:0251; земельну ділянку площею 22,459 га з кадастровим номером 3225583600:03:002:0060.
Вказана заява прокурора про зміну предмету позову прийнята судом та справа № 911/2418/23 розглядається в межах позовним вимог, викладених прокурором у заяві від 28.04.2025 про зміну предмету позову.
30.04.2025 через систему «Електронний суд» (вх. № 5796/25) від відповідача 3 надійшов відзив на позовну заяву з врахуванням заяви прокурора про зміну предмета позову, в якому відповідач 3 проти позову заперечує та просить суд застосувати строк позовної давності за заявленими прокурором позовними вимогами та відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Ухвалою суду від 30.04.2025 відкладено підготовче засідання на 19.05.2025.
06.05.2025 через систему «Електронний суд» (вх. № 6100/25) від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву з врахуванням заяви прокурора про зміну предмета позову, в якому відповідач 1 проти позову заперечує та просить суд застосувати строк позовної давності до заявлених прокурором позовних вимог та відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
14.05.2025 через систему «Електронний суд» (вх. № 6567/25) від позивача надійшла заява, в якій позивач просить розгляд справи здійснювати без участі представника Яготинської міської ради та у вирішенні питання позову покладається на розсуд суду.
15.05.2025 через систему «Електронний суд» (вх. № 6597/25) від прокурора надійшла відповідь на відзив відповідача 1, в якій прокурор підтримує позовні вимоги з врахуванням заяви про зміну предмету позову.
Ухвалою суду від 19.05.2025 відкладено підготовче засідання на 11.06.2025.
03.06.2025 через систему «Електронний суд» (вх. № 7677/25) від відповідача 3 надійшли заперечення на позовну заяву.
За результатами підготовчого засідання 11.06.2025 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 02.07.2025.
У судовому засіданні 02.07.2025 судом оголошено перерву у розгляді справи по суті до 27.08.2025.
У судовому засіданні 27.08.2025 судом оголошено перерву у розгляді справи по суті до 06.10.2025.
Під час розгляду справи прокурором були підтримані позовні вимоги в повному обсязі, з врахуванням заяви про зміну предмету позову, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
Представник позивача жодного разу в засідання суду не з'явився, надав заяву, в який просив суд розглянути справу за відсутності позивача.
Відповідач 1 заперечував проти позову, з підстав викладених у відзивах на позовну заяву, вважаючи заявлені вимоги необґрунтованими, доказово не доведеними, а отже такими, що не підлягають задоволенню, просив застосувати строк позовної давності.
Відповідач 2 в судових засіданнях усно заперечував проти позову, вважаючи заявлені вимоги необґрунтованими, доказово не доведеними, а отже такими, що не підлягають задоволенню, просив застосувати строк позовної давності.
Відповідач 3 заперечував проти позову, з підстав викладених у відзивах на позовну заяву, вважаючи заявлені вимоги необґрунтованими, доказово не доведеними, а отже такими, що не підлягають задоволенню, просив застосувати строк позовної давності.
В судовому засіданні 06.10.2025 після стадії судових дебатів, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та ухвалою суду від 06.10.2025 призначив дату і час проголошення судового рішення у справі № 911/2418/23 на 15.10.2025.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області
Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 05.08.2014 № 10-3057/15-14 сг Бойку Анатолію Борислвичу надано в оренду земельну ділянку площею 51,0300 га з кадастровим номером 3225583000:08:004:0063 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована на території Лемешівської сільської ради Яготинського району Київської області строком на 49 років. На підставі даного наказу 14.11.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та Бойком А.Б. укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3225583000:08:004:0063, який 17.11.2014 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису № 7714813.
Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 05.08.2014 № 10-3747/15-14 сг Бойку А.Б. надано в оренду земельну ділянку площею 3,0000 га з кадастровим номером 3225583000:08:005:0044 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована на території Лемешівської сільської ради Яготинського району Київської області строком на 49 років. На підставі даного наказу 14.11.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3225583000:08:005:0044, який 17.11.2014 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису № 7714286.
Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 05.08.2014 № 10-3746/15-14 cг Бойку А.Б. надано в оренду земельну ділянку площею 7,0000 га з кадастровим номером 3225583000:08:005:0045 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована на території Лемешівської сільської ради Яготинського району Київської області строком на 49 років. На підставі даного наказу 14.11.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3225583000:08:005:0045, який 17.11.2014 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису № 7714463.
Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 05.08.2014 № 10-3748/15-14 сг Бойку А.Б. надано в оренду земельну ділянку площею 51,360 га з кадастровим номером 3225583000:08:012:0251 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована на території Лемешівської сільської ради Яготинського району Київської області строком на 49 років. На підставі даного наказу 14.11.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3225583000:08:012:0251, який 17.11.2014 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису № 7715032.
Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 05.08.2014 № 10-3749/15-14 сг Бойку А.Б. надано в оренду земельну ділянку площею 22,459 га з кадастровим номером 3225583600:03:002:0060 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована на території Лозовоярівської сільської ради Яготинського району Київської області строком на 49 років. На підставі даного наказу 14.11.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3225583600:03:002:0060, який 17.11.2014 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису № 7714109.
Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 15.12.2020 № 46-ОТГ “Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» Яготинській міській громаді Бориспільського району Київської області передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 6 325,4628 га згідно додатку, що є невід'ємною частиною цього наказу відповідно до акту приймання-передачі.
Пунктом 2 вищевказаного наказу передбачено, що право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відповідно до листа Яготинської міської ради від 12.06.2023 № 08-28/2528 земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 3225583000:08:004:0063, 3225583000:08:005:0044, 3225583000:08:005:0045, 3225583000:08:012:0251, 3225583600:03:002:0060 обліковуються у комунальній власності Яготинської міської ради.
Рішеннями Яготинської міської ради від 25.02.2021 №№ 261-06-VIII, 262-06-VIII, 263-06-VIII, 264-06-VIII, а також від 30.03.2021 № 437-07-VIII внесено зміни до договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 3225583000:08:005:0045, 3225583000:08:005:0044, 3225583000:08:004:0063, 3225583000:08:012:0251, 3225583600:03:002:0060, укладених у 2014 році між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та громадянином України ОСОБА_1 .
На підставі вищевказаних рішень 01.04.2021 між Яготинською міською радою (орендодавець) та громадянином України ОСОБА_1 (орендар) укладено додаткові угоди до договорів оренди від 14.11.2014 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 3225583000:08:012:0251, 3225583000:08:005:0045, 3225583000:08:005:0044, 3225583000:08:004:0063 (в частині встановлення розміру орендної плати) та 12.05.2021 укладено аналогічну додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3225583600:03:002:0060. Згідно пунктів 3 вищевказаних додаткових угод решту умов договорів оренди земельних ділянок залишено без змін.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 15.05.2023 № 332338066, у 2021 році відбулась заміна орендодавця земельних ділянок з кадастровими номерами: 3225583000:08:004:0063, 3225583000:08:005:0044, 3225583000:08:005:0045, 3225583000:08:012:0251, 3225583600:03:002:0060 з держави в особі Головного управління Держземагентства у Київській області на територіальну громаду в особі Яготинської міської ради.
Прокурор у позові вказував про порушення встановленого законодавством порядку надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення відповідачу без проведення земельних торгів, оскільки отримання ОСОБА_1 у 2014 році додатково земельних ділянок для ведення фермерського господарства відповідно до оспорюваних наказів та договорів оренди не на конкурентних засадах є порушенням положень ст.ст. 7, 12 Закону України «Про фермерське господарство», ст.ст. 116, 121, 123, 134 Земельного кодексу України.
За доводами прокурора, на час прийняття 05.08.2014 Головним управлінням Держземагентства у Київській області спірних наказів у користуванні ОСОБА_1 (в тому числі на праві постійного користування), а також очолюваного ним Фермерського господарства “Зернівка» вже перебували земельні ділянки загальною площею понад 367 га.
Так, на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія та номер: ІІІ-КВ № 025052, виданого головою Яготинської районної ради народних депутатів Яготинського району Київської області 22.12.2001, ОСОБА_1 надано у постійне користування земельну ділянку площею 49,6 га для ведення селянського (фермерського) господарства на території Сулимівської сільської ради Яготинського району (у подальшому вказану земельну ділянку зареєстровано в НКС ДЗК кадастровий номер 3225587200:01:004:0007, 17.12.2013 відомості про речове право зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису № 3899067).
На підставі договору оренди земельної ділянки від 25.09.2001, реєстраційний номер АЕЕ № 046760, укладеного між Лемешівською сільською радою та ОСОБА_1 , останньому надано в оренду “з метою ведення фермерського господарства» земельну ділянку на території сільської ради площею 136,5 га.
24.03.2003 між Яготинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено угоду (реєстраційний номер ВАЕ № 807453), згідно якої до зазначеного вище договору оренди земельної ділянки внесено зміни в частині зміни орендодавця: з Лемешівської сільської ради на Яготинську районну державну адміністрацію, а також зміни площі земельної ділянки, що передається в оренду з 136,5 га до 85,2 га.
Головним управлінням Держземагентства у Київській області винесено наказ “Про внесення змін до договору оренди» від 29.12.2014 № 1014550/15-14, яким продовжено строк дії договору оренди зазначеної земельної ділянки на 25 років. На виконання зазначеного наказу, Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_1 06.01.2015 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3225583000:08:012:0252 площею 85,1999 га.
Яготинською районною державною адміністрацією 09.10.2006 укладено з Фермерським господарством “Зернівка» в особі його голови ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки. Згідно умов вказаного договору Яготинська районна державна адміністрація надала у користування ФГ “Зернівка» земельну ділянку з кадастровим номером 3225583000:07:001:0003 “для розширення фермерського господарства в адміністративних межах Лемешівської сільської ради Яготинського району» загальною площею 235,9599 га.
29.12.2012 сторонами внесено зміни до вказаного договору, за наслідками яких між Яготинською районною державною адміністрацією та ФГ “Зернівка» в особі її голови ОСОБА_1 укладено два договори про внесення змін до договору оренди від 09.10.2006, згідно яких ФГ “Зернівка» надано у користування “для ведення фермерського господарства» дві земельні ділянки площами 7,7908 га (кадастровий номер 3225583000:07:001:0006) та 228,1691 га (кадастровий номер 3225583000:08:002:0011) на території Лемешівської сільської ради Яготинського району.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1006242314, ОСОБА_1 є засновником, керівником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) Фермерського господарства “Зернівка» (код ЄДРПОУ 20625015, дата державної реєстрації фермерського господарства 18.02.1993, дата запису в Єдиному державному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу - 13.04.2009).
Таким чином, як зазначав прокурор у позові, ОСОБА_1 усвідомлюючи, що у його користуванні та у користуванні заснованого та очолюваного ним Фермерського господарства “Зернівка» перебувають земельні ділянки загальною площею понад 367 га, під приводом створення фермерського господарства, з метою уникнення проведення обов'язкових земельних торгів звернувся 31.07.2014 із заявами (клопотаннями) до Головного управління Держземагентства у Київській області про отримання в оренду додаткової землі.
З урахуванням наведеного, а також того факту, що на момент прийняття оскаржуваних наказів Головного управління Держземагентства у Київській області та укладення договорів оренди, ОСОБА_1 перебував у статусі засновника та керівника ФГ “Зернівка» (зареєстрованого у 1993 році), прокурор стверджує, що отримання ним у серпні 2014 року спірних земельних ділянок мало відбутися виключно за результатами проведення земельних торгів.
З моменту передання в оренду і по цей час земельні ділянки перебувають у фактичному володінні ФГ “Зернівка», оскільки згідно листа Яготинської міської ради вих. № 08-28/2528 від 12.06.2023 орендна плата за користування земельним ділянками із кадастровими номерами: 3225583000:08:005:0044, 3225583000:08:005:0045, 3225583000:08:004:0063, 3225583000:08:012:0251, 3225583600:03:002:0060 надходить від ФГ “Зернівка», керівником якого є громадянин України ОСОБА_1 .
Крім того, прокурор зазначав про порушення ст. 7 Закону України “Про фермерське господарство», оскільки Головним управлінням Держземагентства у Київській області не надано належної оцінки обставинам і умовам, викладених у клопотаннях ОСОБА_1 . Зокрема, не встановлено дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу, виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Натомість відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою без проведення земельних торгів.
У зв'язку з наведеним, прокурор у позові просив визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагентства у Київській області “Про затвердження документацій із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» від 05.08.2014 № 10-3057/15-14 сг, № 10-3747/15-14 сг, № 10-3746/15-14, № 10-3748/15-14 сг; № 10-3749/15-14 сг.
Враховуючи, що правовою підставою для укладення 14.11.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_1 договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 3225583000:08:004:0063, 3225583000:08:005:0044, 3225583000:08:005:0045, 3225583000:08:012:0251, 3225583600:03:002:0060, були накази Головного управління Держземагентства у Київській області "Про затвердження документацій із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки" від 05.08.2014 № 10-3057/15-14 сг, № 10-3747/15-14 сг, № 10-3746/15-14, № 10-3748/15-14 сг; № 10-3749/15-14 сг, про незаконність яких заявлено прокурором у позові, прокурор просив визнати недійсними відповідні договори оренди земельних ділянок та зобов'язати ОСОБА_1 повернути територіальній громаді в особі Яготинської міської ради земельні ділянки з кадастровими номерами 3225583000:08:004:0063, 3225583000:08:005:0044, 3225583000:08:005:0045, 3225583000:08:012:0251, 3225583600:03:002:0060.
Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому саме полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Вказане вище, відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення цього позову в особі Яготинської міської ради, як власника земельних ділянок, що перейшли у комунальну власність.
Аналіз змісту ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадку, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурору достатньо дотриматись порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
При цьому, Бориспільська окружна прокуратура у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" звернулась з листом вих. № 51/2-686 від 13.06.2023 до Яготинської міської ради, яку повідомлено про виявлені порушення вимог земельного законодавства при передачі земель в оренду Бойку А.Б., з проханням надати інформацію щодо вжитих заходів та запланованих заходів на їх усунення. Однак, як зазначалось прокурором у позові, попри вичерпність даних щодо наведених прокурором порушень закону та їх очевидність, органом місцевого самоврядування не надано відповіді чи будуть вживатися відповідні заходи по захисту інтересів держави в судовому порядку, адже в листі Яготинської міської ради від вих. № 08-28/2603 від 15.06.2023 зазначається про можливе подальше з'ясування обставин передачі спірних земельних ділянок в оренду шляхом направлення листа до ГУ Держгеокадастру у місті Києві та Київській області. Як зазначав прокурор, Яготинською міською радою не вжито будь-яких заходів, спрямованих на захист порушених інтересів держави в суді.
3 урахуванням викладеного, зважаючи на те, що прокурор виконав вимоги процесуального закону, визначив, у чому, на його думку, полягає порушення інтересів держави, обґрунтував необхідність їхнього захисту, а також зазначив органи, які уповноважені державою здійснювати такий захист у спірних правовідносинах, і відповідних заходів не вживали, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення прокурора в інтересах держави в особі визначеного ним позивача з даним позовом у порядку ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді.
Проте, обгрунтованість вимог прокурора та дослідження обставин справи стосовно стверджуваних прокурором порушень, встановлюється судом під час розгляду справи та дослідження усіх поданих сторонами доказів та висловлених обгрунтувань стосовно предмету спору.
Направляючи справу № 911/2418/23 на новий розгляд Верховний Суд у постанові від 15.01.2025 зазначив, що ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не дослідили належним чином всі обставини, зокрема й щодо підстав і порядку отримання раніше відповідачем ОСОБА_1 земельних ділянок, зокрема в оренду, та створення фермерського господарства та, відповідно, не встановили та не надали оцінки тому, чи не було звернення ОСОБА_1 для отримання земельних ділянок за позаконкурсною процедурою у 2014 році повторним. Натомість з'ясування саме цих обставин є вирішальним для розгляду цієї справи по суті.
Крім того, обмежившись посиланням на відсутність прямої заборони на отримання громадянином земельної ділянки для ведення фермерського господарство повторно, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що землі фермерського господарства мають особливий статус і надаються громадянам на пільговій (позаконкурентій) основі з певною метою, а тому в кожному конкретному випадку орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника з метою недопущення зловживанням громадянином такими пільговими умовами.
Суд касаційної інстанції зазначив, що при новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно дослідити питання застосування/не застосування позовної давності, оскільки, як свідчать матеріали справи, відповідач ОСОБА_1 заявляв про застосування позовної давності до вимог прокурора, а прокурор просив визати поважними причини пропущення позовної давності для звернення до суду з цим позовом і захистити порушене право.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
За змістом ч.ч. 1-3 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч.ч. 2, 3 ст. 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним ч.ч. 2, 3 ст. 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу.
У ст. 123 ЗК України урегульовано загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування у тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначено вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; заборонено компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлено загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.
За змістом ч. 3 ст. 134 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34 (для сінокосіння і випасання худоби), 36 (для городництва) та 121 (для ведення фермерського господарства), а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.
Відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням фермерських господарств, регулюються, крім ЗК України, Законом України «Про фермерське господарство», який є спеціальним нормативно-правовим актом.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства як форми підприємницької' діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Надання (передача) фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 922/614/19).
Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.
Отже, спеціальний Закон України «Про фермерське господарство» визначає обов'язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які відрізняються від загальних вимог, передбачених ст. 123 ЗК України, до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, в заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства потрібно зазначити не лише бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтувати розміри земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.
Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (ст. 5 ЗК України) та меті регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає у створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання й охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону України «Про фермерське господарство»).
Таким чином, при вирішенні питання щодо вимог про законність рішення відповідного органу стосовно надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства та дійсність договорів, укладених на підставі таких рішень, застосуванню підлягає порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства, визначений статтею 7 Закону України «Про фермерське господарство» як спеціальний щодо статті 123 ЗК України.
Згідно ст. 8 Закону України «Про фермерське господарство» після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 наведено правовий висновок, відповідно до якого за змістом ст.ст. 1, 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство» заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити сукупність передбачених ч. 1 ст. 7 цього Закону відомостей і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, у тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів. За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Разом із тим відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів.
Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства як форми підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Надання (передача) фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 922/614/19 та постановах Верховного Суду від 16.01.2024 у справі № 905/5/21, від 16.01.2024 у справі № 908/1445/20, від 10.01.2024 у справі № 922/1130/23).
За змістом приписів ст. 12 Закону України «Про фермерське господарство» землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.
Відповідно до положень ст.ст. 1, 5, 7, 8, 12 Закону України «Про фермерське господарство» після укладення договору користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов'язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Після державної реєстрації фермерське господарство має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, на конкурентних засадах через участь у торгах, а не як фізична особа - громадянин України із метою створення фермерського господарства (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 24.04.2019 у справі № 525/1225/15-ц та постановах Верховного Суду від 16.01.2024 у справі № 908/1445/20, від 05.12.2023 у справі № 927/84/19, від 21.11.2023 у справі № 908/423/20).
Водночас Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 24.04.2019 у справі № 525/1225/15-ц вказала, що з урахуванням вимог ст.ст. 7, 12 Закону України «Про фермерське господарство», ст.ст. 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах.
Якщо із заявою про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства звернулася фізична особа, яка раніше отримала земельну ділянку для ведення фермерського господарства і створила таке фермерське господарство до звернення із цією заявою, то підстави для ототожнення такої фізичної особи з раніше створеним фермерським господарством відсутні. Отже, відсутні і підстави вважати суб'єктом спірних правовідносин раніше створене фермерське господарство. Такий висновок узгоджується і з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 27.03.2019 у справі № 376/331/16-ц.
Крім того, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 621/2501/18 та від 15.01.2020 у справі № 627/1351/18 наведено висновок про те, що після державної реєстрації фермерське господарство має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, на конкурентних засадах через участь у торгах, а не як громадянин із метою створення фермерського господарства.
Як вбачається зі матеріалів справи ОСОБА_1 , звертаючись до ГУ Держземагентства у Київській області із заявами про отримання спірних земельних ділянок, мав на меті не створення нового фермерського господарства, а розширення земельного банку вже існуючого Фермерського господарства "Зернівка", засновником якого він є, шляхом отримання земельних ділянок за спрощеною процедурою, без проведення земельних торгів.
Зазначене підтверджується, зокрема, тим, що після укладання оспорюваних договорів оренди землі ОСОБА_1 не створив нового фермерського господарства.
Відсутність перевірки з боку ГУ Держземагентства у Київській області можливостей та намірів ОСОБА_1 щодо використання землі, а також того факту, що останній вже використав своє право на отримання землі для ведення фермерського господарства, призвели до незаконної передачі йому спірних земельних ділянок.
Таким чином, усупереч наведеним нормам Закону України "Про фермерське господарство", Земельного кодексу України ОСОБА_1 право на отримання земельної ділянки може використати один раз, додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство може отримувати на конкурентних засадах через участь у торгах.
У ст 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2) тощо.
Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1- 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Отже, наведеними правовими положеннями визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, та загальні підстави недійсності правочину, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні положення ст.ст. 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.
Крім того, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, у разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
При цьому невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства. Саме по собі відступлення сторонами від положень законодавства, регулювання їх іншим чином не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію (подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.03.2023 у справі № 906/743/21, від 01.11.2022 у справі № 910/7853/21, від 14.06.2022 у справі № 903/1173/15, від 09.11.2021 у справі № 906/1388/20, від 09.07.2020 у справі № 910/14180/18, від 09.06.2020 у справі № 912/116/19, від 05.09.2019 у справі № 914/4455/15).
Частинами 1 і 2 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Враховуючи вищевикладене вимоги прокурора до відповідача 1 та відповідача 3 про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держземагентства у Київській області “Про затвердження документацій із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» від 05.08.2014 № 10-3057/15-14 сг, № 10-3747/15-14 сг, № 10-3746/15-14 cг, № 10-3748/15-14 сг, № 10-3749/15-14 сг та про визнання недійсними договір оренди земельних ділянок від 14.11.2014, які укладені між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та Бойком А.Б. (з кадастровими номерами 3225583000:08:004:0063, 3225583000:08:005:0044, 3225583000:08:005:0045, 3225583000:08:012:0251, 3225583600:03:002:0060) є обґрунтованими та є підстави для задоволення позовних вимог.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності.
Прокурор у позовній заяві з посиланням на ч. 5 ст. 267 ЦК України просив суд визнати поважними причини пропуску прокурорм строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом та поновити його захистивши право.
Відповідач 1 та відповідач 3 заявили про застосування до вказаних позовних вимог строку позовної давності.
Так, Європейський суд з прав людини наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; п. 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Таким чином, застосування інституту позовної давності є одним з інструментів, який забезпечує дотримання принципу юридичної визначеності.
Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст. 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповаідно до ч.ч. 2-4 ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
При цьому і в разі пред'явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади.
Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 19.04.2017 у справі № 405/4999/15-ц та постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 367/6105/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 372/2592/15, від 06.06.2018 у справі № 372/1387/13-ц, від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц, від 05.06.2018 у справі № 359/2421/15-ц, від 30.05.2018 у справі № 367/2271/15-ц, від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 та від 30.05.2018 у справі № 359/2012/15-ц.
Слід також зазначити, що оскільки держава зобов'язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за діяльність її органів, прийняття нормативно-правових актів не повинно ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку мають норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних дій державних органів, зокрема шляхом укладання правочинів з порушенням вимог законодавства.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 11.05.2016 у справі № 910/3723/14 та Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 у справі № 914/1708/17, від 22.05.2018 у справі № 922/1084/17 та від 19.11.2019 у справі № 910/16827/17.
При цьому, прокурор приймаючи на себе компетенцію представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, автоматично приймає на себе обов'язок бути компетентним (обізнаним) в усіх юридично значущих обставинах цих відносин.
Спірні накази “Про затвердження документацій із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» № 10-3057/15-14 сг, № 10-3747/15-14 сг, № 10-3746/15-14 cг, № 10-3748/15-14 сг, № 10-3749/15-14 сг прийняті Головним управлінням Держземагентства у Київській області 05.08.2014, тобто із зазначеної дати держава в особі відповідного орагну обізнана про їх незаконність, яка мала місце на момент їх прийняття. Позовна давність спливла 06.08.2017.
Спірні договори оренди земельних ділянок, які укладені між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та Бойком А.Б. (з кадастровими номерами 3225583000:08:004:0063, 3225583000:08:005:0044, 3225583000:08:005:0045, 3225583000:08:012:0251, 3225583600:03:002:0060), укладені 14.11.2014, тобто із зазначеної дати держава в особі відповідного органу обізнана про їх недійсність, яка мала місце на момент їх укладення. Позовна давність спливла 15.11.2017.
Прокурорм зазначено, що земельні ділянки, які є об'єктами спірних наказів та договорів, було переведено з державної власності до комунальної, та в період з 23.02.2021 по 26.02.2021 було зареєстровано право комунальної власності Ягогтинської міської ради на спірні земельні ділянки. Набуття Яготинською міською радою права комунальної власності на спірні земельні ділянки, зміна форми власності, заміна особи орендодавця у спірних договорах оренди землі за своїм походженням є об'єктивними та такими, що не залжели від волі прокурора, який не є безпосереднім учасником орендних правовідносин.
Відповідно до ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Тобто, заміна орендодавця ГУ Держземагентства у Київській області на Яготинську міську раду не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. Строк позовної давності, який обчислюється з дати прийняття уповноваженим державним органом спірних наказів та з дати укладення спірних договорів оренди сплинув ще у 2017 році.
Також, як зазначали відповідачі 2 та 3, про обставини передачі ОСОБА_1 земельних ділянок за спірними наказами та договорами оренди прокурору стало відомо ще під час перевірки у січні 2016 року. Листом Бориспільської місцевої прокуратури вих. №34-04-388-вих-16 від 14.01.2016 (наявний в матеріалах справи) відповідача 3 Бойка А.Б. повідомлено, шо "Яготинським відділом Бориспільської місцевої прокуратури за дорученням Бориспільської місцевої прокуратури здійснено перевірку законності передачі в оренду земельних ділянок з кадастровими номерами 3225583000:08:012:0252, 3225583000:08:002:011, 3225583000:08:005:0045 (спірна земельна ділянка), 3225583000:08:004:0063 (спірна земельна ділянка), 3225583000:07:001:0006, 3225583600:03:002:0060 (спірна земельна ділянка), 3225583000:08:005:0044 (спірна земельна ділянка), 3225583000:08:012:0251 (спірна земельна ділянка), 3225587200:01:004:0007. За результатами вищевказаної перевірки підстав для прокурорського реагування не вбачається». Вказаний лист підписаний начальником Яготинського відділу Бориспільської місцевої прокуратури юристом 1 класу Шиленко М.
Прокурор зазначає, що у 2020 році в.о. прокурора Київської області в інтересах держави звернувся до Яготинського районного суду Київської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ФГ «Зернівка» про скасування наказів ГУ Держземагентства у Київській області від 05.08.2014 та визнання недійсними договорів оренди від 17.11.2014 (справа № 382/877/20).
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 18.04.2023 у справі № 382/877/20 закрито провадження у справі № 382/877/20 в зв'язку з тим, що дана справа на підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно ч. 2 ст. 264 ЦК Україгт позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Виходячи з аналізу наведених норм права, перебіг позовної давності шляхом пред'явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.
Отже, подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності (навіть у разі наступного закриття провадження у справі, а не відмови в позові або повернення позовної заяви), не перериває перебігу позовної давності.
Строк позовної давності для визнання незаконними наказів ГУ Держземагентства у Київській област від 05.08.2014 та про визнання недійсними договорів оренди від 17.11.2014 сплив до звернення прокурора з позовом до Яготинського районного суду Київської області.
Відповідно до ч. 5 ст. 265 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.
До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим.
Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності не перериває перебігу позовної давності, але, разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи, може бути поважною причиною для поновлення строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №902/326/16, від 24.09.2019 у справі №922/1151/18 та у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №922/1467/19.
Таким чином, у випадку, якщо прокурором пред'явлено позов в інтересах держави у зв'язку із вчиненням порушення тим органом, на який покладено владні повноваження в цій сфері, момент початку перебігу строку позовної давності повинен відліковуватися з моменту коли про порушення прав або про особу, яка їх порушила дізнався або мав можливість дізнатися відповідний орган державної влади.
Разом з тим, прокурор має право, враховуючи конкретні обставини справи, у тому числі вчинення порушення тим органом, на який покладено владні повноваження в цій сфері, просити суд визнати причини пропуску строку позовної давності поважними.
Суд зазначає, що до Яготинського районного суду Київської області у 2020 році прокурор звернувся вже після спливу строку позовної давності, хоча про наявність спірних наказів та договорів оренди прокуратурі було відомо ще у 2016 році, що підтверджується листом Яготинського відділу Бориспільської місцевої прокуратури вих. №34-04-388-вих-16 від 14.01.2016 наданим за результатми перевірки законності передачі в оренду спірних земельних ділянок (за результатами вищевказаної перевірки підстав для прокурорського реагування не вбачалося).
Враховуючи вищевикладене суд не вбачає підстав визнання поважними причин пропуску строку позовної давності у даній справі. Позивач клопотання щодо поважності пропуску строку позовної давності до суду не подавав.
Таким чином, позовна давність, про яку заявлено відповідачами, підлягає застосуванню.
Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Зазначене зумовлює прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову прокурора в частині визнання незаконним та скасування наказів Головного управління Держземагентства у Київській області “Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» від 05.08.2014 № 10-3057/15-14 сг, № 10-3747/15-14 сг, № 10-3746/15-14 cг, № 10-3748/15-14 сг, № 10-3749/15-14 сг. та визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки, які укладені 14.11.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та Бойком А.Б., з кадастровими номерами 3225583000:08:004:0063, 3225583000:08:005:0044, 3225583000:08:005:0045, 3225583000:08:012:0251, 3225583600:03:002:0060.
Також прокурором заявлено позовну вимогу (заява про зміну предмету позову) про зобов'язання Бойка А.Б. повернути територіальній громаді в особі Яготинської міської ради земельні ділянки з кадастровими номерами 3225583000:08:004:0063, 3225583000:08:005:0044, 3225583000:08:005:0045, 3225583000:08:012:0251, 3225583600:03:002:0060.
Прокурор у позвій заяві та у своїх виступах в судових засіданнях зазначав, що з моменту передавання в оренду і по цей час спірні земельні ділянки перебувають у фактичному володінні ФГ «Зернівка», оскільки згідно листа Яготинської міської ради вих. № 08-28/2528 від 12.06.2023 орендна плата за користування спірними земельними ділянками надходить від ФГ «Зернівка», керівником якого є Бойко А.Б.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що у відносинах, а також спорах з іншими суб'єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб'єктом є не фізична особа (голова чи керівник фермерського господарства), а фермерське господарство як юридична особа (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц та від 30.06.2020 у справі № 927/79/19).
Тобто, після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов'язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. У зв'язку з чим позовна вимога про повернення земельної ділянки повинна заявлятися саме до фермерського господарства.
Тобто, позовна вимога про зобов'язання Бойка А.Б. повернути територіальній громаді в особі Яготинської міської ради земельні ділянки з кадастровими номерами 3225583000:08:004:0063, 3225583000:08:005:0044, 3225583000:08:005:0045, 3225583000:08:012:0251, 3225583600:03:002:0060 заявлена прокурорм до неналежного відповідача.
Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені прокурорм позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку із спливом строку позовної давності.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на прокуроратуру.
Керуючись ст.ст. 13, 74, 123, 129, 202, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позовних вимог Виконувача обов'язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Яготинської міської ради до 1. Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, 2. Фермерського господарства «Зернівка», 3. ОСОБА_1 про скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди та скасування державної реєстрації речових прав відмовити повністю.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано - 17.12.2025.
Суддя О.О. Христенко