ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.12.2025Справа № 910/10981/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження
за позовом Приватного підприємства «Транзит - Траст»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛП Консалтинг»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрелектроавтоматика»
про стягнення 564 783, 00 грн.
Без виклику представників сторін.
Приватне підприємство «Транзит - Траст» звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛП Консалтинг», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрелектроавтоматика» про стягнення 564 783, 00 грн, з яких: 61 003, 69 грн вартість послуг з перевезення, 346 121, 81 грн штраф за понаднормативний простій автомобіля на завантаженні або розвантаженні, прикордонній митниці у зв'язку з неналежним оформленням документів, 157 657, 50 грн збитків - витрат за зберіганням товару за період з 01.11.2023 по 01.08.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за укладеним між сторонами Договором транспортно-експедиційних послуг від 24.04.2023 № 34/04/23-1, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у загальному розмірі 564 783, 00 грн.
Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Залучено до участі у справі № 910/10981/25 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрелектроавтоматика» в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
01.10.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити.
17.10.2025 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
22.10.2025 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач просив в задоволені позву відмовити.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
24.04.2023 між позивачем (перевізник) та відповідачем (експедитор) укладено договір на транспортно-експедиційні послуги № 24/04/23-1, за яким експедитор здійснював експедиційні послуги з супроводу вантажу за міжнародним сполученням за контрактом купівлі продажу укладеним між ТОВ «ТД «Укрелектроавтоматика» (продавець) та юридичною особою не резидентом України PHU DELTA (покупець).
Між позивачем, продавцем і покупцем відсутні будь-які договірні відносини на перевезення вантажу.
За договором № 24/04/23-1 від 24.04.2023, та заявкою-договір на перевезення від 27 квітня № 2 від 27.04.2023 у відповідності до п. 1.1., 1.2, 1.3. Договору експедитор доручає, а перевізник діє за дорученням експедитора, щодо транспортного перевезення вантажів у міжнародному і міжміському сполученнях. Конкретні умови кожного замовлення зазначаються у заявці експедитора і узгоджуються з перевізником. Підтвердженим вважається Договір - Заявка, підписана сторонами і скріплена їх печатками (штампами). Підтверджений Договір - Заявка (надалі - Заявка) обов'язкова для виконання сторонами і є невід'ємною частиною Договору. Заявки оформляються за допомогою електронної пошти або факсимільного зв'язку.
Позивач вказує, що 29.04.2023 завантажений конденсатом газовим стабільним у кількості 22 820 кг (далі - товар) транспортний засіб позивача повинен був здійснити транспортування товару за маршрутом Sagaydak village Ukraine- Blumauezstasse200F Austria пункт перетину кордону Шегені-Медика.
11.05.2023 року товар пройшов митні процедури (CMR05/003 від 29/04/2023) на митниці України та виїхав за межі України. На митному пункту пропуску республіка Польща 18.05.2023 виявлено невідповідність вантажу за контрактом, укладеним між продавцем (третьою особою) та покупцем (нерезидентом України), внаслідок чого уповноваженою особою покупця, 30.05.2023 було прийнято рішення про відмову у проведені дій, направлених на розмитнення вантажу та повернення вантажу у зворотному напрямку, зазначене рішення було реалізоване шляхом складання митної декларації. Вантаж був повернутий на підставі декларації MRN23PL402010NS5XHIQI інвойс PL|2023|04|005, на якому мається відмітка про перетин митного посту України 09.06.2023.
Відповідь покупця від 30.05.2023 обґрунтована тим, що митний орган у Польщі мав зауваження щодо товару, задекларованого продавцем (третьою особою), у зв'язку з чим просили товар повернути продавцю.
Датою повернення газового конденсату з митного посту Польщі є дата, що була зазначена в митній декларації 30.05.2023 MRN23PL402010NS5XHIQI.
В свою чергу продавець також відмовився від прийняття товару, про що на запит Львівської митниці була надана відповідь, про виконання обов'язків з відвантаження за контрактом та того, що дане підприємство не є власником газового конденсату.
З декларацією MRN23PL402010NS5XHIQI транспортний засіб з вантажем не запустили на митну територію України, про що було повідомлено уповноважену особу експедитора, який надав вказівку про переправлення вантажу іншим маршрутом в режимі транзиту через Україну та Словаччину, відповідно до чого було оформлено митним брокером представником відповідача митну транзитну декларацію 23UA20904000118U9 до митного органу призначення UА305090 Закарпатська митниця.
Позивач вказує, внаслідок таких не узгоджених дій експедитора, покупця та продавця транспортний засіб позивача перебував на митниці Польщі з 11.05.2023 до 30.05.2023, а з 30.05.2023 року до 09.06.2023 на нейтральній території.
Після ввезення вантажу в режимі транзиту під митним контролем на територію України від експедитора будь яких дій на розпорядження вантажем, узгодження маршруту транспортування, та укладення нового договору не здійснено.
Крім того, позивач посилається на ведення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, у зв'язку з чим перетин кордону України на виїзд чоловікам віком з 18 до 60 років заборонений. Для оформлення права на виїзд Сухомлинова О.В. або іншого водія первізника необхідно було внести його дані до системи «Шлях», але відсутність заявки-договору на новий маршрут та місце доставки це унеможливили.
З експедитором з липня 2023 року будь-який контакт був втрачений, оскільки останні зник за місцем реєстрації, тому укласти новий заявку - договір на перевезення з визначення місця призначення та маршруту виявилось не можливим.
Перевізник вказує, що ним були здійсненні всі заходи щодо перевезення, повернення товару експедитору, продавцю, які виявились безрезультатними та в подальшому здійсненні всі необхідні дії щодо збереження і зберігання товару внаслідок чого відповідач поніс та несе відповідні збитки.
З урахуванням викладеного позивач звернувся до відповідача з вимогами про стягнення 61 003, 69 грн вартості послуг з перевезення, 346 121, 81 грн штрафу за понаднормативний простій автомобіля на завантаженні або розвантаженні, прикордонній митниці у зв'язку з неналежним оформленням документів та 157 657, 50 грн збитків - витрат за зберіганням товару за період з 01.11.2023 по 01.08.2025.
Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до п. 1.1. Договору, експедитор доручає, а перевізник діє за дорученням експедитора, в межах даного договору здійснює транспортне перевезення вантажів у міжнародному і міжміському сполученні.
Пунктом 2.1.5. Договору визначено обов'язок експедитора забезпечити своєчасне і правильне оформлення товарно-супровідних документів (міжнародно товарно-транспортних накладних (СМR), книжок МДП для міжнародних перевезень, товарно транспортних накладних для внутрішніх перевезень, подорожніх листі, листів, карт простою, та інших документів, які гарантують безперешкодний рух по території в перетин кордонів країн відправлення, призначення і транзит.
Згідно п. 2.2.6. Договору, перевізник зобов'язується забезпечити збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі вантажоодержувачу.
Відповідно до п. 5.2. Договору, перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту його завантаження, до моменту його розвантаження у кінцевого отримувача, вказаного в ЦМР/ТТН.
Господарським судом міста Києва встановлено, що позивач в період з 09.06.2023 по 26.10.2023 неодноразово направляв транспортний засіб р.н. НОМЕР_1 НОМЕР_2, до Закарпатської митниці, Львівської митниці, Кропивницької митниці, Енергетичної митниці, але після реєстрації у електронній черзі транспортний засіб повертали назад до України з митниці. Внаслідок чого, позивач самостійно ніс витрати за переміщенням товару між митницями. Позивач за вказаний період неодноразово звертався до Львівської митниці, Кропивницької митниці, Закарпатської митниці, Енергетичної митниці, Державної митної служби, покупця, продавця, експедитора, що підтверджується наступним.
Лист ПП «Транзит -Траст» на адресу ТОВ «КЛП Консалтинг» від 20.06.2023 вих. № 20-06-23 з пропозицію узгодити умови перевезення та маршрут і укласти заявку - договір.
Лист ПП «Транзит -Траст» на адресу ТОВ «КЛП Консалтинг» від 22.06.2023 вих. № 20-06-23 з пропозицію узгодити умови перевезення та маршрут і укласти заявку - договір.
Лист ПП «Транзит -Траст» на адресу начальника Закарпатської митниці від 26.06.2023 № 26-06/23 про продовження терміну транзитної декларації у зв'язку з сервісним обслуговування тягача ВА 6468 ЕР, додаток наряд замовлення № 22 від 18.06.2023.
Лист ТОВ «Укрелектроавтоматика» на Державну митну службу Львівська митниця № 015/23 від 03.07.2023 про виконання умов договору поставки та відвантаження продукції.
Лист ПП «Транзит -Траст» на адресу ТОВ «КЛП Консалтинг» від 06.07.2023 вих. № 06-07/-23 з пропозицію узгодити умови перевезення та маршрут і укласти заявку -договір.
Лист ПП «Транзит-Траст» на адресу PHU DELTA (покупець) від 11.07.2023 № 11-07/23-1 щодо розпорядження вантажем.
Відповідь PHU DELTA на лист ПП «Транзит -Траст» про те що товар повернутий ТОВ «Укрелектроавтоматика» (продавцю).
Лист ПП «Транзит -Траст» на адресу ТОВ «Укрелектроавтоматика» від 14.07.2023 щодо розпорядженням товаром у зв'язку з його поверненням.
Лист ТОВ «Укрелектроавтоматика» на ПП «Транзит-Транс» про відмову прийняти повернутий товар № 019/23 від 17.07.2023.
Лист ПП «Транзит -Траст» від 18.07.2023 на адресу Митного посту «Мостицька» у зв'язку з відмовою покупця та продавця від товару, з пропозицією змінити митницю виїзду та стягнути товар на користь держави.
Лист ПП «Транзит -Траст» від 19.07.2023 № 19-07/23-2 начальнику Львівської митниці з пропозицією стягнути товар на користь держави.
Львівська митниця листом від 10.08.2023 № 7.11-3-17.1/13/203 повідомила, що їм відомо згідно з інформацією, наявною в Єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів України, за митною декларацією типу ТР80АА №23UA.20904000118U9 від 09.06.2023 Закарпатської митницею 28.06.2023 до вказаної митної декларації внесено «Заявку на втрату грузу та зміну дати доставки».
Лист ПП «Транзит-Траст» від 24.08.2023 № 24-08/23 начальнику Львівської митниці, яким повідомило, що вантаж (конденсат газовий стабільний) вагою 22 820 кг, вартістю 10 953,60 Євро, код УКТЗЕД 2710129000, який переміщався в режимі транзиту згідно митної декларації від 09.06.2023 року 23UA20904000118U9 перебуває на даний момент в зоні діяльності Закарпатської митниці, як такий, що не пропущений через митний кордон України в напрямку Республіки Словаччина, з невідомих для нас причин. Питання щодо розміщення його на складі митниці або поміщення товарів у режим «митний склад» не вирішується, в зв'язку з тим, що вантаж специфічний та вогненебезпечний.
Будь-яких дій на розпорядження та укладення угод про подальше переміщення товару експедитор не здійснив.
Позивач вказує, що ним надаються послуги по зберіганню товарів, що перебувають під митним контролем, на власній ліцензованій нафтобазі, що розташована за адресою: Кіровоградська обл., м. Кропивницький, смт. Нове, вул. Перша Виставкова, 3 А.
У зв'язку з виявленням протікання вибухонебезпечного товару ПП «Транзит - Траст» звернулось з листом № 13-09/23 від 13.09.2023 до Кропивницького районного управління ГУ ДСНС України у Кіровоградський області, яке встановило факт порушення герметичності цистерни та протікання газового конденсату (лист № 5531.01-2915/5531 від 20.09.2023 року був складений протокол КД № 018883 від 21.09.2023 року).
18.10.2023 року ПП «Транзит -Траст» листом № 18-10/23 від 18.10.2023 звернулась до Державної митної служби, Львівської митниці, Закарпатської митниці, Енергетичної митниці, Кіровоградської митниці надати представника для розпломбування та опломбування нової ємкості.
На своє звернення ПП «Транзит -Траст» отримало відповідь від Закарпатської митниці № 7.7-08-4/17.1/28/7798 від 24.10.2023 що у відповідності до ч. 1 ст.192 МК України необхідно повідомити Кропивницьку митницю.
19.10.2023 року та 24.10.2023 року ПП «Транзит -Траст» листами на Кропивницьку митницю та відповідями від № 7.22-1/7.22-17.1/14/3296 від 20.10.2023 року, № 7.22- 1/7.22-17.1/14/3264 від.18.10.2023 року узгоджувало порядок зливу конденсату з цистерни та поміщення під митний контроль.
26.10.2023 Кропивницькою митницею був здійснений огляд пошкодженої цистерни та ємності, до яких буде перевантажений товар конденсат газовий для зберігання, про що складені митним органом АКТ 002 та АКТ 003 від 26.10.2023 року.
Матеріалами справи також підтверджується, що перевізник був вимушений зберігати товар на платній стоянці, для чого був укладений договір стоянки від 21.07.2023 з ФОП Мирка Ольга Станіславівна.
Судом встановлено, що 26.10.2023 позивач отримав дозвіл від митних органів на переміщення вантажу конденсату газового, до власних ємностей по зберіганню нафтопродуктів. Дане рішення було прийнято для зменшення збитків, який виникали від простою транспортних засобів. Зазначений вантаж знаходиться в режимі митного контролю.
Відповідно п. 5.3. Договору у разі перевищення строку, вказаного у пункті 2.1.7 Договору, експедитор сплачує штраф за понаднормативний простій автомобіля на завантаженні або розвантаженні, прикордонній митниці у зв'язку з неналежним оформленням документів (у т.ч. внаслідок несвоєчасного або неправильного оформлення експедитором попереднього повідомлення/декларації) у розмірі, що становить: при міжнародних перевезеннях гривневий еквівалент 100 євро за кожну добу простою, включаючи вихідні та святкові дні, якщо автомобіль було подано раніше ніж за 36 годин до початку таких; при внутрішніх перевезеннях гривневий еквівалент 50 євро за кожну добу простою, включаючи вихідні та святкові дні.
Аналогічні умови викладені в заявці договорі № 2 від 27.04.2023, а саме що простій автомобіля понад нормативного часу при вантажно-розвантажувальних роботах митному оформлені та митному очищуванні оплачується Експедитором у розмірі 100 Євро за кожен день простою на іноземній території та 50 Євро на території України.
З урахуванням наведеного позивачем нараховано відповідачу штраф за понад нормований простій автомобіля до 26.10.2023 року на загальну суму 458 221, 15 грн, з яких відповідач частково оплатив 112 100, 00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 29.05.2023 № 110 та від 19.06.2023 № 126.
Внаслідок часткової оплати штрафу за понаднормований простій автомобіля у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 346 121, 81 грн.
Згідно заявки до договору № 2 від 27.04.2023, сума фрахту складала 2900 Євро на момент завантаження, дата та час завантаження автомобіля 29.04.2023, що становить на день завантаження 117 003, 69 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач частково сплатив послуги з перевезення товару у розмірі 56 000, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 24.05.2023 № 108.
Наведене підтверджує наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за транспортні послуги за заявкою договором № 2 від 27.04.2023 у розмірі 61 003, 69 грн.
Окрім того, одним із видів діяльності позивача є зберігання нафтопродуктів, а витрати із зберігання нафтопродуктів згідно наказу № 01-01 від 01.07.2023 по підприємству встановлені у розмірі 350 грн. за одну тону на місяць, тому позивачем за період з 01.11.2023 по 01.08.2025 нараховано відповідачу за зберігання 21, 45 тони товару за місяці у розмірі 7507, 50 грн, а у загальному розмірі за вказаний період 157 657, 50 грн збитків - витрат на зберігання.
Відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України є порушення зобов'язання.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Судом встановлено, що позивачем було здійснено всі заходи для виконання умов договору щодо перевезення товару, а в подальшому збереження вантажу з причин незалежних від перевізника вантажу, що спричинили останньому відповідні збитки.
Відповідачем контррозрахунку суми позовних вимог та обґрунтованих заперечень на переконання суду щодо заявлених позовних вимог не подано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.
Враховуючи, що строк оплати за поставлений товар настав, відсутність в матеріалах справи доказів оплати, вимоги позивача про стягнення 61 003, 69 грн вартості послуг з перевезення, 346 121, 81 грн штрафу за понаднормативний простій автомобіля на завантаженні/розвантаженні, прикордонній митниці у зв'язку з неналежним оформленням документів та 157 657, 50 грн збитків - витрат за зберіганням товару за період з 01.11.2023 по 01.08.2025, визнається судом обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню.
Викладені у відзиві на позов аргументи не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки не спростовують доводів позивача та суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
При цьому суд наголошує, що всі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак, вони не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 31 300, 00 грн.
Частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В якості доказів понесення витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, позивачем разом з позовною заявою надано Договір про надання професійної правничої допомоги від 28.03.2025 № 28032025, Додаткову угоду № 2 до договору про надання професійної правничої допомоги в якій сторони визначили вартість за договором у розмірі 31 300, 00 грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 29.09.2004 року, ордер на надання правничої допомоги від 01.09.2025 серія АІ № 1989213 та платіжну інструкцію про оплату послуг правничої допомоги в розмірі 31 300, 00 грн від 28.03.2025 № 454.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 31 300, 00 грн.
Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору у відповідності до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛП КОНСАЛТИНГ» (01001, місто Київ, вул. Володимирська, будинок 18/2, офіс 21, ідентифікаційний код 43827376) на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТРАНЗИТ-ТРАСТ» (25014, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, селище Нове, вул. Виставкова Перша, будинок 3-В, ідентифікаційний код 33213146) вартість послуг з перевезення у розмірі 61 003 (шістдесят одна тисяча три) грн 69 коп., штраф у розмірі 346 121 (триста сорок шість тисяч сто двадцять одна) грн 81 коп., збитків - витрат за зберіганням товару у розмірі 157 657 (сто п'ятдесят сім тисяч шістсот п'ятдесят сім) грн 50 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 31 300 (тридцять одна тисяча триста) грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 8471 (вісім тисяч чотириста сімдесят одна) грн 75 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Алєєва