ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.12.2025Справа № 910/7859/25
За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керка"
про стягнення 102 960,73 грн
Суддя Підченко Ю.О.
Представники сторін:
без виклику.
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі також - позивач, КП «Київтеплоенерго») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керка» (далі також - відповідач, ТОВ «Керка») про стягнення заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 57 853,52 грн, інфляційної складової боргу в розмірі 35 016,82 грн, 3% річних в розмірі 10 090,39 грн.
Відповідно до ухвали від 30.06.2025 відкрито провадження у справі № 910/7859/25, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику учасників справи.
Керуючись ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд враховує припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
При цьому суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Так, ухвала суду була надіслана за адресою відповідача, яка містяться у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Окрім того, суд зауважує, що ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв'язку повідомлення про повернення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 30.06.2025.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, відповідних клопотань про продовження процесуальних строків, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище припису ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", КП "Київтеплоенерго" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго".
За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Отже, з 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання теплової енергії здійснює КП «Київтеплоенерго».
Як стверджує позивач, за результатами цільової перевірки житлового будинку 25 на вул. Волинська було встановлено бездоговірне споживання теплової енергії на потреби центрального опалення та гарячої води нежитловим приміщенням ТОВ «Керка» (магазин розливного пива).
Відповідно до акту порушення Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої види і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 № 630 (далі також - Правила), в даному нежитловому приміщенні встановлено 1 водорозбірний кран, режим роботи 7 днів на тиждень з 10-00 до 23-00. Акт підписаний уповноваженим представником споживача. Відповідно до внутрішньої інформації підприємства. гаряче водопостачання було аварійно відключено 02.10.2019.
За результатами розгляду відповідного акта Комісією з розгляду актів порушення споживачами ПКТЕ та/або умов договору, було прийнято рішення здійснити донарахування обсягів споживання гарячого водопостачання за період травень 2019 - жовтень 2019.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, як стверджує позивач, що внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за період з травня 2018 по жовтень 2019 утворилась заборгованість у розмірі 57 853,52 грн за послуги з централізованого постачання гарячої води.
Відповідач відзив на позов не надав, викладених у позовній заяві обставин не спростував.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Правовідносини між теплопостачальною організацією та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються спеціальним законодавством, зокрема Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про теплопостачання", Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198 (далі - Правила) та іншими нормативно-правовими актами України.
Як вбачається з наявних у справі доказів, за наслідками цільової перевірки 11.11.2019 житлового будинку 25 на вул. Волинська було встановлено бездоговірне споживання теплової енергії на потреби центрального опалення та гарячої води нежитловим приміщенням, яким користувалося ТОВ «Керка» (магазин розливного пива).
На підтвердження зазначених обставин уповноваженою особою, що здійснювала вказану перевірку, складено акт від 11.11.2019 № 16-11/2019. Акт складено, у тому числі за участі споживача - ТОВ «Керка». Акт не містить заперечень та зауважень споживача щодо встановлених у ньому обставин.
19.11.2019 відбулось засідання Комісії з розгляду актів порушень споживачами ПКТЕ та/або умов договору. Відповідно до протоколу від 19.11.2019 № 10 Комісією було прийнято рішення:
- споживачу укласти договори з КП «Київтеплоенерго» на постачання теплової енергії та про надання послуги з централізованого постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб'єктам господарювання;
- сплатити заборгованість згідно з розрахунком за період з 01.05.2018 по 02.10.2019.
Відповідно до долученого до позову розрахунку коригування ГВП ТОВ «Керка» за спірний період нараховано 57 244,53 грн.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.
Теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу (ст.1 Закону України "Про теплопостачання").
Відповідно до п. 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу (ч. 4 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання").
При цьому, згідно з частиною 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Водночас, відповідно до пункту 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі, відповідно до умов договору та цих Правил; погоджувати з теплопостачальною організацією нові підключення і відключення та переобладнання системи теплоспоживання, які є причиною збільшення або зменшення обсягу споживання теплової енергії.
Як вбачається з матеріалів справи, ні договір постачання теплової енергії, ані договір про надання послуг з централізованого постачання гарячої води між позивачем та відповідачем не укладався, позивачем не надавався дозвіл відповідачу на підключення до системи теплопостачання (гарячого водопостачання) за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 25.
Пунктом 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
З наведених положень законодавства вбачається, що відсутність договору про постачання теплової енергії не звільняє відповідача від обов'язку оплати за фактично спожиту теплову енергію, факт споживання якої підтверджується встановленими обставинами справи.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про теплопостачання", у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.
Як зазначає позивач, на факт постачання на об'єкт споживача теплової енергії, а також її обсяг підтверджується: корінцями-нарядів на включення та відключення будинку на опалювальний сезон.
Позивачем нараховано відповідачу за період з травня 2018 року по січень 2020 року 57 853, 52 грн заборгованості з оплати поставленої Підприємством теплової енергії.
Також за доводами позивача факт постачання на об'єкт споживача гарячої води, а також її обсяг підтверджується розрахунком заборгованості з централізованого постачання гарячої води, актом надання послуг з централізованого постачання гарячої води.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що кореспондуються за змістом з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підтвердження факту надання послуг з постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 25 з травня 2018 року по січень 2020 року, КП "Київтеплоенерго" надало: акт звіряння розрахунків за послуги з централізованого постачання гарячої води (ГВП), рахунки на оплату заборгованості, Акти наданих послуг.
Крім того, з акту про порушення № 16-11/2019 від 11.11.2019 вбачається, що споживачем було саме ТОВ «Керка», що не заперечувалося ані в акті, ані під час розгляду судом справи. Акт порушення та рішення Комісії оскаржено споживачем не було, доказів протилежного під час розгляду справи відповідач не надав.
Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України (в редакції на час виникнення правовідносин), за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» суб'єктами у сфері житлово-комунальних послуг є виробник та виконавець послуг, балансоутримувач, власник та споживач житлово-комунальних послуг. Балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Виконавцем є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
За приписами частини 1 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Водночас, відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. Разом з цим, визначальним для вибору виду договору для укладення між теплопостачальною організацією та споживачем, і, як наслідок, тарифу, який застосовуватиметься у розрахунках між сторонами, є саме визначення категорії, до якої відноситься споживач: населення, яке є власниками, орендарями житлових приміщень (квартир) і отримує послуги з централізованого опалення, укладає із теплопостачальною організацією договір про надання послуг з централізованого опалення із зазначенням встановленого тарифу на послугу з централізованого опалення; фізичні особи-підприємці, які використовують, зокрема, нежитлові приміщення у структурі багатоквартирних житлових будинків для здійснення у них підприємницької діяльності, укладають з теплопостачальними організаціями договори купівлі-продажу теплової енергії із зазначенням у них встановленого тарифу для "інших споживачів".
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 904/6293/17.
Отже, оскільки факт надання позивачем послуг відповідачу в спірний період підтверджується наявними у справі доказами, а відповідач жодних доказів, які б спростовували розмір заборгованості за послуги, які були надані за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 25 не надав, то позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 57 853,52 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційної складової вказаної вище заборгованості в розмірі 35 016,82грн та 3% річних в розмірі 10 090,39 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “Київтеплоенерго» в частині стягнення з ТОВ «Керка» 3% річних у розмірі 10 090,39 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “Київтеплоенерго» в частині стягнення з ТОВ «Керка» інфляційних втрат в розмірі 35 016,82 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (Заява № 387/03), зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими, узгодженими.
Судом зроблено оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, з'ясовані мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування в даному спорі, в тому числі застосовано до спірних правовідносин норму права та вказано мотиви такого застосування, що відповідає положенням ст. 238 ГПК України.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати суд покладає на відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 86, 129, 231, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керка" (07301, Київська обл., м. Вишгород, вул. Василя Симоненка, 4В, оф. 1004; код ЄДРПОУ 40341307) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа І.Франка, 5; код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість в розмірі 57 853,52 грн, інфляційні втрати в розмірі 35 016,82 грн, 3% річних в розмірі 10 090,39 грн та судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.
3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 18.12.2025.
Суддя Ю.О. Підченко