ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.12.2025Справа № 910/9186/25
За позовомКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
доФізичної особи-підприємця Донченка Сергія Дмитровича
простягнення 88 855,72 грн
Суддя Підченко Ю.О.
Представники сторін:
без виклику.
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі також - позивач, КП «Київтеплоенерго») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Донченка Сергія Дмитровича про стягнення 67 401,69 грн (заборгованість орендаря з орендної плати), 86,28 грн (заборгованість орендаря з відшкодування податку за користування земельною ділянкою), 12 907,10 грн (пеня), 5 101,80 грн (інфляційне збільшення заборгованості з орендної плати), 1 336,80 грн (3% річних з орендної плати), 2 022,05 грн (штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості з орендної плати), що разом становить 88 855,72 грн.
Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 30.07.2025 відкрито провадження у справі № 910/9186/25, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Керуючись ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд враховує припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Так, ухвала суду була надіслана за адресою відповідача, яка містяться у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Окрім того, суд зауважує, що ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв'язку повідомлення про повернення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 30.07.2025.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, відповідних клопотань про продовження процесуальних строків, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище припису ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
11.11.2021 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (як орендодавцем), Фізичною особою-підприємцем Донченком Сергієм Дмитровичем (як орендарем) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (як балансоутримувачем) було укладено договір № 3499 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності (далі також - договір), відповідно до умов якого орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у п. 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у п. 6 Умов.
Орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору (п. 2.1. договору).
У розділі 3 договору сторони погодили, що орендна плата становить суму, визначену у підпункті 8.1. пункту 8 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. До складу орендної плати не входять витрати зі сплати комунальних послуг, витрати на утримання орендованого майна (послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття, тощо), а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою.
Орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році на річний індекс інфляції такого року (п. 3.2. договору).
Орендар сплачує оренду плату щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим (п. 3.3. договору).
Згідно з п. 12.1. договору, цей договір укладено на строк, визначений у п. 11 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності день його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору.
Згідно з п. 2.1 Незмінюваних умов договору, балансоутримувач передав, а орендар прийняв в орендне користування об'єкт оренди, що підтверджується підписаним балансоутримувачем та орендарем Актом приймання-передачі нерухомого майна від 11.11.2021.
Як стверджує позивач на обґрунтування своїх вимог, на дату подачі до суду позовної заяви об'єкт оренди перебуває у користуванні орендаря. Акт повернення з оренди орендованого майна, передбачений п. 4.3 Незмінюваних умов договору, балансоутримувачем та орендарем підписаний не був.
Згідно з доданою до позовної заяви оборотно-сальдовою відомістю, заборгованість відповідача з орендної плати за Договором за період з 01.02.2024 по 30.06.2025 становить 67 401,69 грн, з ПДВ. Сума заборгованості відповідача з відшкодування податку за користування земельною ділянкою за договором за період з 01.05.2025 по 30.06.2025 становить 86,28 грн, з ПДВ.
30.11.2024 сторонами підписано Акт звірки взаємних розрахунків станом за період: Січень 2024 р. - Листопад 2024 р. за договорами оренди, сторонами яких є позивач та відповідач, що є додатковим підтвердженням, на думку позивача, наявності заборгованості відповідача за договором. На дату подання позовної заяви орендарем заборгованість не погашена.
Відповідач відзив на позов не подав, викладених у позовній заяві обставин не спростував.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Так, внаслідок укладення договору між сторонами згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України виникли цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Суд зазначає, що в матеріали справи не було подано доказів своєчасного повернення відповідачем (орендарем) приміщення з оренди, яке було йому передане за договором.
Як вбачається із наданих в матеріали справи доказів, місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону, становить 4 100,00 грн, без ПДВ (пп. 8.1 п. 8 Змінюваних умов договору).
Протягом строку дії договору розмір орендної плати неодноразово підлягав коригуванню на підставі відповідних рішень Київської міської ради.
Відповідно до витягу з протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 20.09.2022 № 19/62 орендарі за договорами оренди комунального майна територіальної громади міста Києва звільняються від орендної плати із 24.02.2022 відповідно до рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592 (зі змінами) без прийняття окремого рішення орендодавця та заяви орендаря.
Рішенням Київської міської ради від 14.12.2023 № 7531/7572 встановлено, що з 01.01.2024 до 31.12.2024 розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50 % від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.
Відповідно до рішення Київської міської ради від 05.12.2024 № 424/10232, з 01.01.2025 до 31.12.2025 розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 75 % від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.
Згідно з рішенням Київської міської ради від 30.01.2025 № 21/10488 (опубліковане 07.04.2025) з 01.03.2025 до 31.12.2025 розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50 % від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.
Також підлягав коригуванню розмір компенсації орендарем (відповідачем) витрат балансоутримувача (позивача) за користування земельною ділянкою.
Рішенням Київської міської ради від 13.09.2022 № 5450/5491 встановлено з 01.03.2022 по 31.05.2022 ставку земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено у розмірі 0 відсотка від їх нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до положень пп. 69.14. підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України, за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01.03.2022 до 31.12.2022 - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 було встановлено порядок визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а також делеговано повноваження затвердження переліку таких територій Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (Наказ № 309), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 було затверджено «Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (Перелік).
Відповідно до Переліку, територія міста Києва у період з 24.02.2022 по 30.04.2022 включалася до територій активних бойових дій.
Згідно з роз'ясненням, розміщеним на офіційному вебсайті Державної податкової служби України (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/print-677608.html), для цілей справляння плати за землю у 2022 році Наказ № 309 застосовується у частині наявності певної території у Переліку. Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації не враховуються.
Зважаючи на викладене вище, балансоутримувачем (позивачем) проводилось коригування сум орендних платежів, зокрема, шляхом оформлення відповідних коригувальних актів.
Згідно з доданою до позовної заяви оборотно-сальдовою відомістю, заборгованість відповідача з орендної плати за договором за період з 01.02.2024 по 30.06.2025 становить 67 401,69 грн, з ПДВ.
Відповідно до умов пп. 3.1, 6.5 Незмінюваних умов договору, позивачем було визначено розмір відшкодування податку за користування земельною ділянкою.
Сума заборгованості відповідача з відшкодування податку за користування земельною ділянкою за Договором за період з 01.05.2025 по 30.06.2025 становить 86,28 грн, з ПДВ.
Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з орендної плати та Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з відшкодування податку за користування земельною ділянкою були підписані позивачем та відповідачем. Тобто відповідачем було підтверджено прийняття послуг з оренди за договором. З розміром орендних платежів відповідач був ознайомлений. Листи із запереченнями та зауваженнями щодо наданих послуг з оренди та розміру орендних платежів від відповідача не надходили.
Згідно з п. 3.11 Незмінюваних умов договору орендар зобов'язаний на вимогу балансоутримувача проводити звіряння взаєморозрахунків за орендними платежами і оформляти акти звіряння.
30.11.2024 позивачем та відповідачем було підписано Акт звірки взаємних розрахунків станом за період: січень 2024 р. - листопад 2024 р. за договорами оренди, сторонами яких є позивач та відповідач, що є додатковим підтвердженням наявності заборгованості відповідача за договором.
Відповідно до Цивільного кодексу України договір найму (оренди) не є договором про надання послуг, тож як наслідок, зважаючи на специфіку правовідносин, незмінність об'єкту оренди, періодичність оплати та розмір відповідних платежів, визначених виключно умовами договору, відсутня необхідність щомісячного засвідчення актом наданих послуг.
Чинне законодавство про оренду не вимагає щомісячного підтвердження факту користування майном актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які притаманні здебільшого договорам підряду та/або договорам про надання послуг (ст.ст. 882, 901 ЦК України), проте користуючись свободою договору, передбаченою приписами ст. 627 ЦК України.
Схожу за змістом правову позицію викладно у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів на підтвердження сплати орендної плати в розмірі 67 401,69 грн та заборгованості з відшкодування податку за користування земельною ділянкою в розмірі 86,28 грн, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.
Відтак, оскільки відповідач обізнаний з умовами договору в частині терміну виконання зобов'язання із оплати орендних платежів, ним підписано відповідні акти надання послуг як щодо нарахування орендної плати, так і щодо нарахування витрат по відшкодування земельного податку, а жодних заперечень щодо актів, які ним не підписані, не надано, суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови договору в частині виконання своїх зобов'язань зі сплати вказаних платежів, а тому позовні вимоги про стягнення з нього на користь позивача 67 401,69 грн боргу по орендній платі та 86,28 грн боргу з відшкодування податку за користування земельною ділянкою, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Так, за прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань, позивачем нараховано до стягнення суми інфляційних втрат, 3% річних, пені та штрафу.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В п. 3.8 незмінюваних умов договору визначено, що на суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
Крім того, орендар згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати по заборгованості та 3% річних від простроченої суми заборгованості. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за ними становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, встановив, що сума пені за вказаний позивачем період нарахування та суму боргу становить 12 907,10 грн, а сума штрафу становить 2 022,05 грн. Позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу обґрунтовані та підлягають задоволенню.
В свою чергу, статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що визначені позивачем суми вказаних нарахувань як по орендній платі, так і по витратам за користування земельною ділянкою, є арифметично правильними, а тому вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 5 101,80 грн та 3% річних з у розмірі 1 336,80 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи всі фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» обґрунтовані, а позов підлягає задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Донченка Сергія Дмитровича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5; код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість з орендної плати в розмірі 67 401,69 грн, заборгованість з відшкодування податку за користування земельною ділянкою в розмірі 86,28 грн, пеню в розмірі 12 907,10 грн, інфляційні втрати в розмірі 5 101,80 грн, 3% річних в розмірі 1 336,80 грн, штраф у розмірі 2 022,05 грн та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 18.12.2025 року.
Суддя Ю.О.Підченко