ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.12.2025Справа № 910/10008/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши матеріали справи за позовом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Громадської організації "Київська міська організація Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Союз Чорнобиль України", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", про примусове виселення,
за участю представників:
позивача: Візор О.М.;
відповідача: не з'явився;
третьої особи: Цимбаліста В.В.;
У серпні 2025 року Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Громадської організації "Київська міська організація Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Союз Чорнобиль України" (далі - Організація) про виселення останньої в примусовому порядку з комунального нерухомого майна - нежилих приміщень, загальною площею 71,80 м2, що розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 4 літера А. У цьому ж позові Департамент заявив клопотання про залучення до участі в даній справі третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після розірвання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 22 січня 2020 року № 859-2, укладеного між Департаментом, Організацією та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (далі - Підприємство), відповідач не повернув орендоване за вказаним договором майно по акту приймання-передачі Підприємству, як балансоутримувачу, у зв'язку з чим наявні підстави для виселення Організації з вищезазначених нежитлових приміщень.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18 серпня 2025 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/10008/25, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18 вересня 2025 року. Цією ж ухвалою клопотання Департаменту про залучення до участі в даній справі третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача задоволено, залучено Підприємство до участі у справі як третю особу без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
22 серпня 2025 року через систему "Електронний суд" від Підприємства надійшли письмові пояснення по справі від вказаної дати, у яких останнє позовні вимоги Департаменту підтримало та зазначило, що укладений з Організацією договір оренди був розірваний 9 липня 2025 року внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати орендної плати, а відтак останній зобов'язаний був повернути спірне нерухоме майно з оренди Підприємству. Оскільки відповідач на час звернення Департаменту з цим позовом спірне нерухоме майно не повернув, останній підлягає виселенню в примусовому порядку.
У підготовчому засіданні 18 вересня 2025 року суд постановив протокольні ухвали: про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення засідання на 23 жовтня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20 листопада 2025 року.
19 листопада 2025 року через систему "Електронний суд" від Підприємства надійшла заява від цієї ж дати про проведення засідання без участі його представника.
У судовому засіданні 20 листопада 2025 року суд постановив протокольну ухвалу про відкладення засідання на 16 грудня 2025 року.
У судовому засіданні 16 грудня 2025 року представники позивача та третьої особи підтримали вимоги, викладені у позовній заяві, наполягали на їх задоволенні.
Відповідач про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином та в установленому законом порядку, проте явку свого уповноваженого представника у призначені засідання не забезпечив, заяв по суті спору не подав, будь-яких клопотань на адресу суду не направив.
Положеннями частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Беручи до уваги те, що учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд
Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12 січня 2021 року, яке набрало законної сили в установленому законом порядку, у справі № 910/16393/20 позов Підприємства до Організації про стягнення заборгованості задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь Підприємства 7 787,44 грн заборгованості з орендної плати за період з січня по березень 2020 року, 612,64 грн пені, 107,75 грн трьох процентів річних, 98,29 грн інфляційних втрат та 1 911,58 грн судового збору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23 червня 2025 року, яке набрало законної сили в установленому законом порядку, у справі № 910/4861/25 позов Підприємства до Організації про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з відповідача на користь Підприємства заборгованість з орендної плати за період з 1 січня 2022 року по 31 березня 2025 року в розмірі 67 392,33 грн, пеню в розмірі 690,51 грн, три проценти річних у розмірі 1 568,17 грн, інфляційні втрати в розмірі 6 513,49 грн та 2 422,40 грн судового збору.
Цими рішеннями судів встановлено, що 22 січня 2020 року між Департаментом, Організацією та Підприємством було укладено договір про передачу майна територіальній громаді міста Києва в оренду № 859-2 (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 23 лютого 2016 року № 859-1), за умовами якого позивач на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 3 жовтня 2019 року № 37/172 (пункт 386) 127 передав, а відповідач - прийняв в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 4 літера А, - для розміщення громадської організації інвалідів.
Згідно з пунктом 2.1. вказаного правочину об'єктом оренди є нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 71,80 м2, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 22 листопада 2012 року № 859.
Згідно з пунктом 3.1. договору орендна плата визначена на підставі пункту 1.7.2 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року № 415/1280 (із змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 8 лютого 2018 року № 21/4085) та на дату підписання цієї угоди вцілому складає 3 872,12 грн за базовий місяць - грудень 2019 року. Якщо договір укладено на строк, що перевищує три роки, розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку переглядається кожні три роки і доводиться до орендаря листом за підписом уповноваженої особи орендаря.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Розмір орендної плати підлягає перегляду на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, та в інших випадках, передбачених законодавством України (пункти 3.2. та 3.4. вказаного правочину).
Згідно з пунктами 3.6., 3.7. договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок Підприємства, як балансоутримувача зазначеного майна. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5-го числа поточного місяця.
За підпунктами 4.2.2., 4.2.8., 4.2.16. пункту 4.2. вказаного правочину орендар зобов'язаний: своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі; забезпечувати безперешкодний доступ до об'єкта представників орендодавця, підприємства-балансоутримувача та структурного підрозділу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що здійснює управління майном, та надавати за першою вимогою всю необхідну інформацію щодо об'єкта для перевірки дотримання орендарем умов цього договору; протягом місяця після укладення договору застрахувати об'єкт не менше ніж на його вартість за висновком про вартість/актом оцінки на користь підприємства-балансоутримувача, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта, у порядку, визначеному законодавством, і надати орендодавцю та підприємству-балансоутримувачу копії страхового полісу/договору і платіжного доручення про сплату страхового внеску. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб на весь строк об'єкт був застрахований.
Відповідно до підпункту 5.1.3. пункту 5.1. договору орендодавець має право відмовитись від договору та вжити всіх необхідних заходів для примусового виселення орендаря при несплаті орендної плати протягом трьох місяців підряд з дня закінчення строку платежу.
Одностороння відмова від договору не допускається, крім випадку, передбаченого підпунктом 5.1.3. пункту 5.1 цієї угоди. Лист з відмовою від договору направляється поштою з повідомленням про вручення за місцезнаходженням орендаря, вказаним у договорі. Договір є розірваним з дати одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору, або з дати повернення орендодавцю відмови від договору з відміткою відділення зв'язку про відсутність орендаря за вказаною адресою (пункт 9.2. договору).
За пунктом 9.1. вказаного правочину останній є укладеним з моменту його підписання сторонами й діє з 22 січня 2020 року по 20 січня 2023 року .
З наявного у матеріалах даної справи копії акта приймання-передачі нерухомого майна від 22 листопада 2012 року, який підписано сторонами та скріплений їх печатками, вбачається, що Організація прийняла в орендне користування приміщення у нежилому будинку, що перебуває на балансі Підприємства, загальною площею 70,80 м2, за адресою: місто Київ, вулиця Фрунзе (Кирилівська), 4 літера А. Стан приміщення, що передається в оренду, - задовільний.
У вищевказаних рішеннях Господарського суду міста Києва в справах № 910/16393/20, № 910/4861/25 також зазначено, що відповідач свої зобов'язання з внесення орендної плати у визначеному вищевказаним договором порядку за періоди: з січня по березень 2020 року та з 1 січня 2022 року по 31 березня 2025 року, - не виконав.
Листами від 24 березня 2025 року № 062/15/05-998 та від 27 травня 2025 року № 062/15/05-1660 (копії цих листів містяться в матеріалах даної справи) Підприємство повідомило Департамент про те, що Організація не виконує умови договору, зокрема: не виконала вимогу Підприємства про укладання договору страхування орендованого майна від 16 січня 2025 року № 062/15/03-244, а також не сплачує орендні платежі, у зв'язку з чим станом на 31 травня 2025 року заборгованість відповідача з орендної плати за періоди з 1 січня 2022 року по 24 лютого 2022 року, а також з 1 січня 2024 року по 31 травня 2025 року становить 73 648,53 грн. Вказана сума заборгованості з орендної оплати підтверджується наявною в матеріалах справи копією відповідної довідки Підприємства про нарахування та надходження платежів за використання орендованих нежилих приміщень за вищевказаним договором.
23 червня 2025 року позивач направив на вказану в договорі оренди адресу відповідача лист від 20 червня 2025 року № 062/05-16-3163 про відмову від договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 22 січня 2020 року № 859-2 у порядку, встановленому статтею 782 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та підпункту 5.1.3. пункту 5.1. договору. У цьому ж листі Департамент зазначив, що після одержання даного листа відповідачу необхідно звільнити орендоване приміщення та відповідно до пункту 7.5. договору за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди підприємству-балансоутримувачу в стані, не гіршому, ніж у якому перебував об'єкт на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта без заподіяння йому шкоди, а також зносу за період строку дії договору оренди. Копія вказаного листа з доказами його направлення на належну відповідачу адресу засобами поштового зв'язку наявні в матеріалах справи. Однак, відповідач відповідь на цей лист не надав, орендоване приміщення не звільнив і не передав його по акту повернення балансоутримувачу.
Враховуючи те, що Організація не повернула орендоване майно після припинення дії договору оренди внаслідок його розірвання позивачем в односторонньому порядку й продовжує користуватись цим майном за відсутності будь-яких правових підстав, Департамент звернувся до суду з вимогою про виселення орендаря із займаних ним приміщень у примусовому порядку.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно з частиною 1 статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Частиною 2 статті 759 ЦК України прямо визначено, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року № 2269-XII (далі - Закон № 2269-ХІІ), який був чинний на момент укладання зазначеного договору оренди, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно й у повному обсязі.
Згідно з частинами 1, 3 статті 19 Закону № 2269-ХІІ, який був чинний на момент укладання договору оренди, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності у строк, визначений у договорі. Зазначені норми Закону № 2269-ХІІ також кореспондуються із приписами статті 17 діючого Закону України від 3 жовтня 2019 року № 157-IX "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Пунктом 9.3. договору прямо передбачено право орендодавця на одностороннє розірвання договору у випадку несплати Організацією орендної плати протягом трьох місяців підряд з дня закінчення строку відповідного платежу.
Оскільки матеріалами справи підтверджується, й відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано факту порушення ним обов'язку з оплати орендної плати більше трьох місяців підряд (з 1 січня 2024 року по 31 травня 2025 року), а також враховуючи наявні в матеріалах справи належні докази реалізації Департаментом свого права на односторонню відмову від укладеного з Організацією правочину в порядку підпункту 5.1.3. та пункту 9.3. договору та статті 782 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що на час розгляду даного спору договір оренди від 22 січня 2020 року № 859-2 є розірваним.
Відповідно до статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Приписами частини 1 статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні належні докази повернення спірного орендованого комунального майна після закінчення строку дії вказаного договору оренди.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога Департаменту про виселення відповідача із займаних ним орендованих приміщень є обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин позов Департаменту підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Виселити Громадську організацію "Київська міська організація Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Союз Чорнобиль України" (04053, місто Київ, вулиця Обсерваторна, будинок 11/1; ідентифікаційний код 25278570) у примусовому порядку з комунального нерухомого майна - нежитлових приміщень, загальною площею 71,80 м2, розташованих за адресою: місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 4 літера А, що перебувають на балансі Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 51-А; ідентифікаційний код 03366500).
Стягнути з Громадської організації "Київська міська організація Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Союз Чорнобиль України" (04053, місто Київ, вулиця Обсерваторна, будинок 11/1; ідентифікаційний код 25278570) на користь Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 10; ідентифікаційний код 19020407) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 18 грудня 2025 року.
Суддя Є.В. Павленко