номер провадження справи 17/73/24-19/124/25
02.12.2025 Справа № 908/1301/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В., за участю секретаря судового засідання Лисенко К.Д., розглянувши матеріали справи
за позовом: заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 118 а) в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах
позивача: Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, ідентифікаційний код 04053915)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 147, ідентифікаційний код 31122115)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ (код ЄДРПОУ 39820689; Україна, 69095, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Українська, будинок 50).
про стягнення 1 725 134,22 грн
від прокуратури: Токмаков О.І., посвідчення № 075796 від 01.03.2023;
від позивача: Михайловський Д.С., виписка з ЄДР, посвідчення №1108 від 17.02.2023;
від відповідача: Галіченко Б.В., ордер А.Р 1258828 від 18.08.2025
29.04.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. №57-4196-24 від 26.04.24) з вимогами заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» (надалі ТОВ “ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД») про стягнення безпідставно набутих (збережених) коштів у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності протягом періоду часу з 16.05.18 по 31.10.23 у розмірі 1 725 134,22 грн.
Позов заявлено на підставі ст.ст. 1212,1214 Цивільного кодексу України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст.122,125, 206 Земельного кодексу України і обґрунтовано тим, що відповідач, без належних на те правових підстав, користувався земельною ділянкою, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна та безпідставно зберіг кошти орендної плати за фактичне користування земельними ділянками.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.08.2024 позов задоволено.
Постановою Апеляційного господарського суду від 04.03.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» на рішення суду від 21.08.2024 залишено без задоволення, рішення залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 01.07.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» задоволено частково, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2025 та рішення Господарського суду Запорізької області від 21.08.2024 скасовано. Справу № 908/1301/24 передано на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2025, справу передано на розгляд судді Давиденко І.В.
Ухвалою суду від 28.07.2025 справу № 908/1301/24 прийнято до провадження, присвоєно справі номер провадження 17/73/24-19/124/25, підготовче судове засідання призначено на 13.08.2025 о 12 год. 30 хв.
Відповідно до ухвали суду від 13.08.2025 підготовче засідання було відкладено на 17.09.2025.
15.09.2025 через підсистему “Електронний суд» надійшли додаткові пояснення ТОВ “ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД», якими відповідач також просить залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ.
22.09.2025 через підсистему “Електронний суд» надійшли пояснення першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області
07.10.2025 через підсистему “Електронний суд» надійшло клопотання відповідача про призначення у справі судової економічної експертизи.
Ухвалою суду від 17.10.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ, у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи відмовлено, підготовче засідання відкладено на 03.11.2025.
14.10.2025 через підсистему “Електронний суд» від Запорізької міської ради надійшла заява про виконання ухвали суду від 07.10.2025.
15.10.2025 через підсистему “Електронний суд» надійшла заява Першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про виконання ухвали суду від 07.10.2025.
27.10.2025 від Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області надійшли пояснення третьої особи.
Ухвалою суду від 03.11.2025 закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті на 02.12.2025.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» без належних на те правових підстав користувався земельною ділянкою, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна, та безпідставно зберіг кошти орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106 за період з 16.05.2018 по 31.10.2023 в розмірі 1725134,22 грн.
У відповіді на відзив прокурор зазначив, що відповідачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами факту звернення до міської ради про намір скористатися переважним правом на укладання договору оренди земельної ділянки. Після закінчення 02.08.2017 строку дії Договору оренди землі від 23.11.2010 він міг бути поновлений на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, лише шляхом укладання відповідної додаткової угоди (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21) та від 05.07.2023 у справі № 904/8884/2).
За твердженнями прокурора, Договір оренди землі від 23.11.2010 є припиненим з 03.08.2017, відомості про право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні, а Державний земельний кадастр містить відомості щодо права користування вказаною земельною ділянкою зі строком до 02.08.2017. Відповідач, будучи обізнаним про необхідність вжиття заходів щодо отримання спірної земельної ділянки у користування та подальше оформлення прав користування таких дій не вчинив.
У відповіді на відзив прокурор також зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106 має правовий статус об'єкта цивільних прав відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України, тому може виступати об'єктом правовідносин між ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» та Запорізькою міською радою. А сплата орендних платежів у період з 16.05.2018 по 31.10.2023, про які відповідач сам зазначає, свідчить про визнання ним факту існування зазначеної земельної ділянки як об'єкта цивільних прав.
На думку прокурора надані відповідачем до відзиву документи: копія бухгалтерської довідки від 02.05.2022, роздруківка стану розрахунків з бюджетом з орендної плати з юридичних осіб за період з 31.12.2021 по 12.05.2022 не підтверджують переплат з орендної плати за землю за 2022 та 2023 роки та не доводять твердження відповідача про те, що 811711 грн 25 коп. з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106 в 2023 році були погашені саме в такій пропорції: 270 570 грн. 44 коп. за рахунок сплати згідно платіжних доручень та 541 140 грн 81 коп. - з суми переплати, сплаченої у 2022 році.
В обґрунтування правильності розрахунку прокурор зазначив, що згідно з рішенням Запорізької міської ради № 26 від 28.11.2018 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», річний розмір орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності з цільовим призначенням 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі складає 3 відсотки від її нормативної грошової оцінки. Вказане рішення було введено в дію 01.01.2019. Разом з цим, з 01.01.2016 по 31.12.2018 було чинним рішення Запорізької міської ради № 6 від 30.06.2015 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)», згідно якого, розмір орендної плати за використання з цільовим призначенням 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі також складав 3 відсотки від її нормативної грошової оцінки. Тобто розмір орендної плати (3 % нормативної грошової оцінки) був визначений вірно.
Також прокурор зазначив, що не погоджується з позицією відповідача щодо застосування до спірних правовідносин приписів п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, яким передбачено звільнення від плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, оскільки правовідносини зі стягнення безпідставно набутих (збережених) коштів не підпадають під правове регулювання норм п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Крім того, земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106 знаходяться в межах міста Запоріжжя, в межах Запорізької територіальної громади, яка відповідно Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) не віднесена до територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022.
Під час нового розгляду справи прокурор зазначив, що розмір орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106 (3 відсотка від її нормативної грошової оцінки), який використовувався під час здійснення розрахунку недоотриманих доходів, не змінювався протягом періоду часу з 16.05.2018 по 31.10.2023, а тому зазначений вірно.
Також надані суду відповідачем копії платіжних інструкцій за 2022-2023 роки прокурор вважає неналежними доказами, тому що вони не дозволяють всебічно та повно встановити обставини сплати відповідачем грошових коштів саме за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106 протягом 2022-2023 років.
Щодо неправомірної індексації позивачем розміру НГО земельної ділянки за 2022-2018 роки прокурор, з посиланням на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 № 905/1680/20 (п. 7.19), зазначив, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так і за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Прокурор додатково зазначив, що з урахуванням сталої правової позиції Верховного Суду (викладеної у постановах від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20, від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 та від 20.09.2022 у справі № 922/3684/20) земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. Земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106, площею 0,7622 га, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а, вид цільового призначення земельної ділянки: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, було сформовано та зареєстровано в Державному земельному кадастрі 16.12.2010.
Відповідач проти позову заперечує з наступних підстав.
23.11.2010 р. між Запорізькою міською радою та Закритим акціонерним товариством «Вектор-Інвест», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» був укладений договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для розташування супермаркету, яка находиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10-а (п.1), загальною площею 0,7622 га (п.2) строком до 02.08.2017 р. (п.8). Договір зареєстрований в Держкомземі у місті Запоріжжя Запорізької області. 21.03.2017 р. на виконання приписів закону України «Про оренду землі» Відповідач до закінчення строку договору оренди повідомив Запорізьку міську раду листом (вих. №23/01 від 20.03.2017 р.) про свій намір скористатися переважним правом на укладання договору оренди землі на новий строк. До листа відповідачем додано витяги з Державного земельного кадастру та реєстру речових прав на нерухоме майно, довідку з Державної податкової інспекції про сплату орендної плати. Позивач жодних дій щодо укладання договору не вчини та не надав заперечень щодо подальшого користування відповідачем зазначеною земельною ділянкою.
На переконання відповідача, саме внаслідок бездіяльності позивача він користувався земельною ділянкою без укладання договору оренди, оскільки з 2017 року позивач не розглянув звернення відповідача щодо укладання договору оренди земельної ділянки по вул. Північнокільцева, 10-а в м.Запоріжжі, рішення про передачу в оренду або відмову у наданні в користування земельної ділянки не прийняв.
Також за твердженнями відповідача, дані щодо сформованої земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:03:027:0106 до Державного земельного кадастру не внесені, право власності за Запорізькою міською радою на земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:03:027:0106 не зареєстровано. Отже, вказана земельна ділянка на момент звернення до суду з позовом не є об'єктом цивільних прав, у зв'язку з чим у задоволенні позову має бути відмовлено. За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 377399062 від 07.05.2024 р., речові права на земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:03:027:0106, в тому числі право власності Запорізької міської ради, не зареєстровано.
З посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 08.10.2019 р. у справі №904/4737/18, від 11.09.2019 р. у справі №922/393/18, від 13.02.2019 р. у справі №922/392/18, від 07.02.2019 р. у справі №922/3639/17, від 06.02.2018 р. у справі №923/921/17, від 05.03.2020 року по справі № 922/926/19, відповідач зазначив, що відсутність земельної ділянки як об'єкта цивільних прав виключає існування у будь-якого суб'єкта, у тому числі Запорізької міської ради в спірних відносинах, права вимоги за кондикційними зобов'язаннями, оскільки така вимога, обґрунтована безоплатним користуванням відповідачем земельною ділянкою, не може виникнути раніше виникнення у кредитора речового права на земельну ділянку, якою безоплатно користується інша особа.. Кондикційне зобов'язання не може виникнути без вчинення власником мінімально-необхідних дій щодо введення земельної ділянки в цивільний оборот як об'єкта цивільних прав.
Також відповідач вказує, що 17.02.2022 року ним подана звітна Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2022 рік, в якій задекларована сума податкових зобов'язань з орендної плати за 2022 р. в сумі 5 408 973,44 грн, в т.ч. 705 835,87 грн за земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:03:027:0106. Орендна плата за 2022 р. була сплачена відповідачем у строки, передбачені пунктом 287.3 ст. 287 ПК України, щомісяця, протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем податкового місяця, в сумі, яка задекларована згідно звітної податкової декларації (копії платіжних доручень додаємо).
За твердженням відповідача, розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» земельною ділянкою площею 7622 кв.м., розташованою за адресою м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) за період з 16.05.2018 по 31.10.2023 р. є некоректним, оскільки не відображає дійсних даних щодо сплати відповідачем орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою.
Відповідач також звертає увагу, що розрахунок суми недоотриманого доходу за період 16.05.2018 - 31.12.2018 є безпідставним та необґрунтованим, оскільки в зазначений період рішення Запорізької міської ради №26 від 31.12.2018 р. ще не було прийнято.
Крім того, відповідач зазначив про відсутність правових підстав для нарахування і сплати орендної плати за спірну земельну ділянку у період з 01.03.2022 по 31.12.2022, оскільки у період з 01.03.2022 по 31.12.2022 вся територія Запорізького району була віднесена до територій активних бойових дій та на підставі Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX плата за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховувалась та не сплачувалась.
За контррозрахунком відповідача, сума недоотриманої позивачем орендної плати за 2022р. за спірну земельну ділянку має бути розрахована наступним чином: 77 112, 76 грн *2 - 117 639,31 грн = 36 586,09 грн, де 77112,76 грн - розмір щомісячної орендної плати у 2022 р. за розрахунком позивача; 117 639,31 грн - фактично сплачена відповідачем орендна плата за січень - лютий 2022 р.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив, що прокурором не спростовано належними та допустимими доказами факт відсутності зареєстрованого права власності за Запорізькою міською радою на земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:03:027:0106.
Щодо здійснених платежів з орендної плати у 2022 та 2023 роках відповідач вказав, що на момент подання до контролюючого органу уточнюючої податкової декларації з плати за землю за 2022 рік, вся сума зобов'язання з орендної плати, що визначена відповідачем у звітній декларації за 2022 рік, була сплачена повністю в загальній сумі 5 408 973,44 грн, зокрема за земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:03:027:0106 - 705 835,87 грн. На переконання відповідача, для розрахунку суми недоотриманих доходів за користування земельною ділянкою необхідно враховувати не суми зобов'язань з орендної плати, визначені платником податку у відповідній податковій декларації, а саме суми, які були фактично сплачені відповідачем за відповідний період. Відповідач наполягає, що розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» земельною ділянкою площею 7622 кв.м. є некоректним, оскільки не відображає дійсних даних щодо сплати відповідачем орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою.
Також відповідач зазначає, що оскільки згідно з підпунктом 69.14. пункту 69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено звільнення від плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій, а відповідач і земельна ділянка кадастровий номер 2310100000:03:027:0106 знаходиться саме на такій території, то відповідачем не може бути збережено без достатньої правової підстави грошові кошти, які ним фактично не були б сплачені у разі укладення договору оренди земельної ділянки.
При новому розгляді справи ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» надало додаткові пояснення, якими назначило, що оскільки рішення Запорізької міської ради № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» було прийнято 28.11.2018 р., а таке рішення встановлює місцевий податок, відповідно до приписів п.п. 12.3.4 Податкового кодексу (ПК) України останнє може застосовуватися до спірних правовідносин лише з 01.01.2020 року. Згідно п.п. 12.3.4 ПК України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Оскільки вказане рішення прийнято у листопаді 2018 року, тобто після граничної дати для його прийняття - 25.07.2018 року, та стосується майбутнього планового періоду 2019 року, то зазначене рішення підлягає застосуванню з 01.01.2020 року, а тому заявлена позивачем сума за період з 16.05.2018 - 31.12.2019 у розмірі 1 368 129,57 грн є необґрунтованою, тобто недоведеною та такою що нарахована безпідставно та неправомірно, а відтак не підлягає стягненню з відповідача.
Також відповідач вказує, що для актуалізації даних НГО коефіцієнт індексації застосовують кумулятивно, тобто поступово збільшуючи за певний період часу (розрахунковий період - рік) шляхом арифметичної дії множення (добутку) на значення НГО, як це визначено у п. 289.2 ПКУ, п. 3 Методики № 1147, а не арифметичної дії ділення, тобто шляхом зменшення НГО за 2023 рік з 35 471 868,29 грн на коефіцієнти індексації за 2022, 2021, 2020, 2019, 2018 роки як про це вказує позивач у розрахунку недоотриманих доходів.
Відповідач вважає безпідставним визначення позивачем для спірного періоду 2022-2018 років значення НГО земельної ділянки шляхом зменшення НГО у цінах з 2023 року до 2018 року, тобто ділення на коефіцієнти індексації за 2022-2018 роки не відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, оскільки значення коефіцієнтів індексації за попередні періоди що передують 2023 року є більшими за 1,0, тобто нормативно-грошова оцінка у 2022-2021 роках не була сталою та зазнавала змін, а відтак, витяг з НГО від 18.12.2023 (див. п. 15 додатків до позову) не може бути належним доказом на підставі яких судом визначається значення НГО земельної ділянки для кожного періоду та перевіряється Розрахунок недоотриманих доходів за 2018-2022 роки.
За твердженнями відповідача у період з 16.05.2018 по 31.10.2023 року спірна земельна ділянка ще не була об'єктом цивільних прав у зв'язку із відсутністю державної реєстрації права власності на неї, тому вона і не могла бути передана в оренду відповідачу, а значить твердження позивача про те, що бюджет міста недоотримав від відповідача значні грошові кошти від сплати орендної плати за земельну ділянку і такі кошти 1 725 134 грн. 22 коп. підлягають стягненню з Відповідача не відповідають ані фактичним обставинам справи, ані нормам матеріального права.
Відповідач наголошує, що Запорізька міська рада є законним та фактичним володільцем спірної земельної ділянки к.н. 2310100000:03:027:0106, який може реалізувати свої права власника виключно після державної реєстрації права власності на земельну ділянку. Тобто, до моменту державної реєстрації права власності Запорізької міської ради на земельну ділянку, вона не є об'єктом цивільних прав (ч.9 та 10 ст. 79-1 ЗК України) і у Позивача відсутні майнові права власника (ст. 190 ЦК України), що дозволяють позивачу вимагати отримання певних вигод від цього майна, зокрема, грошовий еквівалент недоотриманої орендної плати в сумі 1 725 134 грн. 22 коп. за період з 16.05.2018 по 31.10.2023 року в порядку ст. ст. 1212, 1214 ЦК України.
Запорізька міська рада підтримала позовні вимоги та зазначила, що відповідно до Договору оренди землі від 23.11.2010, зареєстрованого в Державному реєстрі земель 16.12.2010 за № 04102610272, земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106 передавалась Запорізькою міською радою в оренду Закритому акціонерному товариству «Вектор-Інвест» для розташування супермаркету, який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а, договір було укладено строком до 02.08.2017.
На даний час договір оренди земельної ділянки з ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» не укладено. Неповернення Запорізькій міській раді безпідставно збереженої орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, який може бути використаний для задоволення нагальних потреб
З посиланням на правові висновки Верховного Суд України, викладені у постановах від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 та № 922/5468/14, а також Вищого господарського суду України у від 21.07.2016 у справі № 922/208/15, від 12.01.2017 у справі № 922/51/15, від 04.11.2017 у справі № 922/210/15, Запорізька міська рада вказала, що неповернення Запорізькій міській раді безпідставно збереженої орендної плати за користування земельною ділянкою порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та недоотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, які можуть бути використані для задоволення її нагальних потреб.
Запорізька міська рада також зазначає, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п.289.1 ст.289 ПК України).
30.06.2015 Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану Державним підприємством Українського державного науково дослідного інституту проектування міст «Дніпромісто» ім. Ю.М. Білоконя; затверджено схему основних агровиробничих груп ґрунтів згідно матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя; затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 року в розмірі 239,50 грн, та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік 299,14 грн. (п.3 рішення); встановлено, що нормативна грошова оцінка земель м. Запоріжжя підлягає щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства (п.8). Згідно з п. 7 рішення вводиться в дію з 01.01.2016. Рішенням Запорізької міської ради № 26 від 28.11.2018 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», керуючись абзацами другим і третім пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України та пунктом 24 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Запорізька міська рада вирішила установити на території м. Запоріжжя розміри орендної плати згідно з додатком. Згідно із п.15 Додатку до вказаного рішення встановлено річний розмір орендної плати за використання інших земель м. Запоріжжя, які перебувають у комунальній власності, який дорівнює 3% від їх нормативної грошової оцінки. Вказане рішення міської ради введено в дію з 01.01.2019 (п. 3 Рішення).
Запорізькою міською радою складено розрахунок, щодо розміру недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» земельною ділянкою за кадастровим номером 2310100000:03:027:0106 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування).
Також 30.06.2015 Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 6 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)», яким було затверджено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності в межах міста Запоріжжя. Відповідно до додатку 3 до Рішення № 6 при розрахунку розмір орендної плати за земельні ділянки м. Запоріжжя зазначені 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі складає 3 відсотки від нормативної грошової оцінки землі. Зазначене рішення було оприлюднене 14.07.2015 року в газеті "Запорозька Січ" і набрало чинності з дня його офіційного оприлюднення та введено в дію 01.01.2016. Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 6 та від 30.06.2015 № 7 не скасовані та є чинними.
Запорізька міська рада вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними, такими, що підлягають задоволенню.
Третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області надала письмові пояснення про наступне.
Формування витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до даних, які зазначені у Технічній документації, а коефіцієнти, які враховують цільове призначення земельної ділянки (Кцп) застосовуються відповідно до додатку 8 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147.
Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області вказало, що за період з 2018 по теперішній час зміни у категорію земель та цільове призначення земельної ділянки не вносились. Відповідно до витягу № НВ-2300115282023 від 18.12.2023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106, площа 0,7622 га, цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, складає 35471868,29 грн. із застосовуванням таких значень: Базова вартість 1 м.кв. земель - 299.14 грн.; Зональний коефіцієнт Км2 - 2.57; Сукупний локальний коефіцієнт Км3 - 1.26: - місце знаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів- 1.12; -у зоні пішохідної доступності до національних, зоологічних та дендрологічних пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам'ятників природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів- 1.05; - у межах території рекреаційного призначення (земель туризму та відпочинку, парків та зелених зон) - 1.07; Коефіцієнт Кцп - 2.5; Коефіцієнт індексації Кі - 1.922.
З огляду на вищенаведене, третя особа зауважила, що витяг № НВ-2300115282023 від 18.12.2023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформований відповідно до даних технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя з урахуванням положень Методики. Вказаний витяг був та залишається дійсним та цілком правомірно був взятий до уваги під час обчислення розміру недоотриманого доходу за фактичне користування земельною ділянкою, який є предметом судового розгляду по судовій справі № 908/1301/24.
Також ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області зазначено, що нормативно-правовими актами, які регулюють проведення нормативної грошової оцінки земель, не передбачено можливість оформлення витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за минулі роки. У 2018-2022 роках відповідні витяги не формувались. Відповідно, отримання значення нормативної грошової оцінки земельних ділянок за попередні роки (у разі відсутності витягів із технічної документацій з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за минулі роки, а також за умови чинності технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з якої такі витяги формувались) можливе шляхом ділення на відповідне значення коефіцієнта індексації. Іншого механізму розрахунку розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок попередніх періодів не існує.
Коефіцієнти індексації нормативної грошової оціни земель у розрізі років становить: за 2015 рік - 1.433 (крім сільськогосподарських угідь) і 1.2 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2016 рік - 1.0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1.06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік - 1.0; 2018 рік - 1.0; 2019 рік - 1.0; 2020 рік - 1.0; 2021 рік - 1.0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1.1 (для земель несільськогосподарського призначення); 2022 рік - 1.0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1.15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь).
З вищенаведеного вбачається, що кумулятивний показник індексації нормативної грошової оцінки для земель несільськогосподарського призначення становить: - станом на 01.01.2018 - 1.519; - станом на 01.01.2019 - 1.519; - станом на 01.01.2020 - 1.519; - станом на 01.01.2021 - 1.519; - станом на 01.01.2022 - 1.671; - станом на 01.01.2023 - 1.922.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
В судовому засіданні 02.12.2025 заслухано вступне слово прокурора, представників Запорізької міської ради, відповідача.
Прокурор позов підтримав, просить стягнути з відповідача 1 725 134,22 грн доходу отриманого від безпідставно набутого майна, збережених коштів орендної плати.
Представник Запорізької міської ради позов підтримав, просить його задовольнити.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив.
В засіданні суду здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору.
У судовому засіданні 02.12.2025, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з'ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів.
Прокурор та представник Запорізької міської ради в судовому засіданні 02.12.2025 підтримали позовні вимоги, просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши прокурора, представників Запорізької міської ради та відповідача, дослідивши докази, після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
З положень статті 131-1 Конституції України слідує, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Статтею 23 Закону України “Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
За приписами статті 53 ГПК України господарський суд порушує справи за заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону “Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення її інтересів, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі №925/383/18).
Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси Держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" зазначає про порушення або загрозу порушення "інтересів держави", якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти до висновку що "інтереси держави" (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
У постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження №12-194гс19) Верховний Суд зауважив, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
У вказаній постанові Великою Палатою Верховного Суду наведено наступні правові висновки.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
У такому випадку суд зобов'язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №906/982/19.
Позивачем у позовній заяві визначено Запорізьку міську раду.
Прокурор зазначає, що порушення інтересів держави полягає в тому, що неповернення Запорізькій міській раді безпідставно збереженої орендної плати за користування вказаними земельними ділянками порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, які можуть бути використані для задоволення її нагальних потреб.
Звернення прокурора до суду у даній справі зумовлено необхідністю усунення порушення законодавства щодо ненадходження до бюджету коштів орендної плати за землю, та дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час наповнення місцевого бюджету.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України “Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
На виконання вимог ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру», Шевченківська окружна прокуратура м. Запоріжжя листами за вих від 18.12.23 № 57-101-7540ВИХ-23 та від 23.02.24 № 57-101-1059ВИХ-24, повідомила Запорізьку МР про порушення інтересів держави та необхідність звернення до суду за їх захистом.
Листом за вих. від 23.01.24 № 24103/03.3-20/03 виконавчий комітет Запорізької міської ради повідомив Шевченківська окружна прокуратура міста Запоріжжя Запорізької області про здійснення розрахунку недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ “ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» земельною ділянкою з кадастровим № 2310100000:03:027:0106. Крім того, повідомив, що інформація щодо проведення претензійно-позовної роботи по вказаному питанню буде надана додатково.
Листом за вих. від 06.03.24 № 02-07/0671 Департамент правового забезпечення Запорізької МР повідомив прокуратуру, що на теперішній час не планує вживати заходи претензійно-позовного характеру в інтересах Запорізької МР щодо стягнення із ТОВ “ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» недоотриманого доходу за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим № 2310100000:03:027:0106.
Незалежно від причин неподання до суду Запорізькою міською радою позову, факт такого незвернення до суду свідчить про те, що вказаний орган державної влади не виконує своїх повноважень щодо захисту інтересів держави.
Унаслідок нездійснення Запорізькою міською радою відповідного захисту інтереси держави залишаються незахищеними.
У зв'язку із цим у прокурора виникло не тільки право, але й обов'язок відреагувати на їх порушення шляхом пред'явлення до суду цього позову.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі позивача - Запорізької міської ради.
Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Статтею 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За статтею 80 ЗК України, суб'єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності.
Приписами статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренду земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Згідно зі ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, із визначеними щодо неї правами.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Законом України «Про Державний земельний кадастр» визначено правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.
За змістом ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону).
Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 07.07.2020 у справі №922/3208/19.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про оренду землі», об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
З наведеного слідує висновок, що об'єктом оренди може бути земельна ділянка, яка є сформованою як об'єкт цивільних прав.
Судом встановлено, що правом власності на спірну земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, міська рада наділена в силу закону, при цьому державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності об'єктивно не можна було здійснити раніше, ніж із часу розмежування земель державної та комунальної власності. Водночас відсутність державної реєстрації речового права на спірну земельну ділянку після не впливає на обставини виникнення та наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку.
16.12.2010 в Державному земельному кадастрі сформовано та зареєстровано земельну ділянку з кадастровим № 2310100000:03:027:0106, площею 0,7622 га, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а, вид цільового призначення земельної ділянки: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що свідчить про набуття нею правового статусу об'єкта цивільних прав відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України.
Згідно з відомостями Державного земельного кадастру (т. 1 арк. спр. 70), земельна ділянка площею 0,7622 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а, з кадастровим № 2310100000:03:027:0106, форма власності - комунальна власність, власник (користувач) земельної ділянки - Запорізька міська рада (ідентифікаційний код 04053915).
23.11.2010 між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством “Вектор-Інвест» укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства “Центр Державного земельного кадастру» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.12.2010 за № 041026102272.
Згідно із п. 1. договору, Орендодавець, відповідно до рішення 44 сесії 5 скликання Запорізької міської ради від 06.10.10 № 104/388, надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування супермаркету, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, буд. 10а.
Відповідно до п. 2. договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0.7622 га.
Пунктом 8. договору визначено, що договір укладається строком до 02.08.2017.
У відповідності до п. 33. договору, дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно із п. 34. договору, … фактичне продовження користування майном після закінчення строку дії даного договору оренди землі не є підставою для поновлення договору.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 01.08.2012 припинено юридичну особу - закрите акціонерне товариство “Вектор-Інвест» (ідентифікаційний код 31122115) шляхом реорганізації у товариство з обмеженою відповідальністю “ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» (ідентифікаційний код 31122115), до якого, згідно ч. 1 ст. 104 ЦК України, перейшли майно, права та обов'язки ЗАТ “Вектор-Інвест».
На підставі передавального акта від 31.07.2012 ТОВ “ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» набуло в приватну власність об'єкт нерухомого майна - будівлю супермаркету літ. А-2, загальною площею 6685,6 кв.м, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а, реєстраційний № об'єкта нерухомого майна: 1578824423101, відомості про що були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 16.05.2018.
11.12.2023 між ТОВ “ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» (Іпотекодавець) та ОСОБА_1 (Іпотекодержатель) укладено іпотечний договір, який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Швецовою О.С. та зареєстровано в реєстрі за № 1518.
Відповідно до п. 1.2. іпотечного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно (Предмет іпотеки), а саме: будівля супермаркету літ. А-2, загальною площею - 6 685,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, буд. 10а, реєстраційний № об'єкта нерухомого майна: 1578824423101. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно САЕ 267759, виданого виконавчим комітетом Запорізької міської ради 25.08.11 та передавального акту б/н від 31.07.2012, право власності Іпотекодавця на зазначене майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.05.2018, номер запису про право власності: 26664081. Вищезазначене нерухоме майно відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-9933469852023 сформовано за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру 08.12.2023, зазначене нерухоме майно розташоване на земельній ділянці кадастровий № 2310100000:03:027:0106, категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид цільового призначення земельної ділянки: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; площа земельної ділянки: 0.7622 га; інформація про власників - Запорізька міська рада; відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані; експлікація земельних угідь - 42.1 капітальна одноповерхова - 0.3491 га, 42.5 під проїздами, проходами та площадками - 0.2668 га, 42.6 під зеленими насадженнями - 0.1196 га, 42.6 - під зеленими насадженнями - 0.0267 га. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його при належностями, складовими частинами та комунікаціями.
Відповідно до листа Департаменту управління активами Запорізької міської ради за вих. № 1698/01/01-07/2393 від 19.03.2024, згідно із наявною інформаційною базою (договорів оренди землі, укладених Запорізькою МР) на земельну ділянку з кадастровим № 2310100000:03:027:0106 площею 0,7622 га по вул. Північнокільцева, 10а обліковується договір оренди землі ЗАТ “Вектор-Інвест» від 16.12.2010 № 041026102272, укладений строком до 02.08.2017, для розташування супермаркету. Додаткові угоди до зазначеного договору оренди землі не обліковуються. Звернення, листи ЗАТ “Вектор-Інвест» та ТОВ “ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» щодо продовження строку його дії до Департаменту не надходили. Рішень з даного питання Запорізькою МР не приймалось. Звернення, листи інших фізичних та юридичних осіб щодо передачі їм в користування земельної ділянки з кадастровим № 2310100000:03:027:0106 до Департаменту не надходили. Договір оренди землі від 23.11.2010 припинено з 03.08.2017.
Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 25.04.2024 № 375977957, відомості про право оренди земельної ділянки з кадастровим № 2310100000:03:027:0106 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.
ТОВ “ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» з 16.05.2018 (дати державної реєстрації права власності відповідача на об'єкт нерухомого майна) використовує земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106 без достатньої правової підстави.
Відповідно до витягу № НВ-2300115282023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 18.12.2023, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим № 2310100000:03:027:0106 становить 35 471 868,29 грн.
Відповідно до листа ГУ ДПС у Запорізькій області за вих. № 12533/5/08-01-04-01-05 від 25.12.2023, при проведенні аналізу інформаційної бази ДПС встановлено, ТОВ “ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» (код ЄДРПОУ 31122115) за період 2018-2023 роки нараховує та сплачує плату за землю (орендну плату за землю з юридичних осіб за земельну ділянку) з кадастровим № 2310100000:03:027:0106, площею 0,7622 га, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а, а саме:
- 2018 рік, нова звітна декларація (дата подання 19.02.18), розмір нарахованої плати за землю за рік - 641 667,98 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік - 759 415,47 грн;
- 2019 рік, звітна декларація (дата подання 04.02.19), розмір нарахованої плати за землю за рік - 641 667,98 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік - 759 415,41 грн;
- 2020 рік, звітна декларація (дата подання 16.01.20), розмір нарахованої плати за землю за рік - 641 667,98 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік -;
- 2020 рік, уточнена декларація (дата подання 09.04.20), розмір нарахованої плати за землю за рік - 588 195,65 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік - 696 130,79 грн;
- 2021 рік, звітна декларація (дата подання 29.01.21), розмір нарахованої плати за землю за рік - 641 668,98 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік - 1 754 038,66 грн;
- 2022 рік, звітна декларація (дата подання 17.02.22), розмір нарахованої плати за землю за рік - 705 835,87 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік -;
- 2022 рік, уточнена декларація (дата подання 08.06.22), розмір нарахованої плати за землю за рік - 117 639,31 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік - 5 308 295,97 грн;
- 2023 рік, звітна декларація (дата подання 15.02.23), розмір нарахованої плати за землю за рік - 811 711,25 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік - 2 524 187,59 грн.
На підставі рішень Запорізької МР № 7 від 30.06.15 “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», № 26 від 28.11.18 “Про встановлення розміру орендної плати за землю», міською радою було здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ “ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» земельною ділянкою площею 7622 кв.м., розташованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 16.05.2018 по 31.10.2023.
Відповідно до зазначеного розрахунку, загальний розмір безпідставно набутих (збережених) ТОВ “ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» коштів у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106, площею 0,7622 га, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а, протягом періоду часу з 16.05.2018 по 31.10.2023 склав 1725134,22 грн.
З наведеного вбачається, що використання спірної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавило Запорізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.
Враховуючи те, що ТОВ “ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» користувалось вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, Заступник керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя звернувся до суду з позовними вимогами щодо відшкодування відповідачем Запорізькій міській раді безпідставно набутих (збережених) коштів у вигляді плати за землю у розмірі 1725 134,22 грн, у відповідності до положень ст.ст. 1212-1214 ЦК України.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Статтею 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За статтею 80 ЗК України, суб'єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності.
Приписами статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренду земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Згідно зі ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, із визначеними щодо неї правами.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Законом України “Про Державний земельний кадастр» визначено правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.
За змістом ст. 1 Закону України “Про Державний земельний кадастр», Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону).
Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 07.07.2020 у справі №922/3208/19.
Відповідно до статті 3 Закону України “Про оренду землі», об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
З наведеного слідує висновок, що об'єктом оренди може бути земельна ділянка, яка є сформованою як об'єкт цивільних прав.
Судом встановлено, що правом власності на спірну земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, міська рада наділена в силу закону, при цьому державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності об'єктивно не можна було здійснити раніше, ніж із часу розмежування земель державної та комунальної власності. Водночас відсутність державної реєстрації речового права на спірну земельну ділянку після не впливає на обставини виникнення та наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку.
Як вже зазначалося судом вище, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта нерухомого майна, будівля супермаркету літ. А-2, загальною площею - 6685,6 кв.м., розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, буд. 10а, реєстраційний № об'єкта нерухомого майна: 1578824423101 належить на праві власності ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД».
Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Згідно з п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 ПК України).
Прокурор, мотивуючи заявлені позовні вимоги, посилається на положення статей 1212 - 1214 ЦК України, як на правову підставу своїх вимог, а обґрунтовуючи вимоги про стягнення 1 725134,00 грн, зауважує, що ця сума є сумою несплаченої відповідачем орендної плати за використання спірної земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, без укладення Договору оренди, внаслідок чого Запорізька міська рада була позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі спірної земельної ділянки в оренду саме відповідачеві.
Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
У зобов'язанні з безпідставного набуття, збереження майна підлягають доведенню: а) факт набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, б) відсутність для цього підстав, встановлених договором, законом або іншими правовими актами, в) вартість безпідставного збагачення.
Тягар доказування відсутності підстав для збереження майна лежить на власнику майна. При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
За змістом пункту 4 частини 3 ст. 1212 ЦК України, положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Підстави та порядок стягнення коштів, які особа мала б отримати за звичайних умов, втім не отримала, визначені також ст. 22 ЦК України та ч. 2 ст. 224, ст. 225 ГК України, за змістом яких упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а інша сторона додержувалась правил здійснення господарської діяльності.
За приписами ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності. Разом з тим, обов'язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових затрат - він зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав).
При цьому, на відміну від зобов'язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за п. 4 ч. 3 ст. 1212 ЦК України вина не має значення, оскільки важливим є сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, з моменту набуття у власність нерухомого майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул.Північнокільцева, 1-А, у відповідача виник обов'язок укласти Договір оренди спірної земельної ділянки та зареєструвати на підставі нього право оренди землі, оскільки на земельній ділянці розташована належна відповідачу на праві власності нерухомість.
Враховуючи вищевикладене, ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» (набувач), не сплачуючи плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного Договору, збільшило вартість власного майна, а Запорізькою міською радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), на отримання яких позивач цілком підставно очікував.
Згідно з положеннями частини 1 статті 1214 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
За таких обставин, з огляду на те, що речові права відповідача на земельну ділянку не зареєстровано, останній не набув належних прав власності або користування щодо земельної ділянки, а тому використовував земельну ділянку без достатніх правових підстав.
Згідно зі ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини «Федоренко проти України» від 03.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути “існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні “виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
У спірних правовідносинах неотриманні Запорізькою міською радою кошти від використання земельної ділянки підпадають під визначене Європейським судом з прав людини поняття «майно, на яке особа цілком виправдано очікувала», право на яке підлягає захисту.
Також поняття майна, як грошових коштів, які особа очікувала отримати та, відповідно, набула права на судовий захист, розкривається в рішенні Європейського суду з прав людини «Кечко проти України».
Згідно з п. 14.1.54 ст. 14 Податкового кодексу України будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у т.ч. від будь-яких видів їх діяльності на території України, визнається доходом підприємства.
До доходів включається будь-яке збільшення активу або зменшення зобов'язання, згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 “Дохід», затвердженим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153.
Разом з цим, дохід підприємства зменшується на суми витрат, до яких відносяться суми нарахованих податків.
Відповідно до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
За приписами п. 8.3 ст. 8 Податкового кодексу України, до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Статтею 10 Податкового кодексу України визначено, що до місцевих податків належить у т.ч. податок на майно.
Згідно ст. 265 Податкового кодексу України, податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.
Відповідно до положень п.12.5 ст. 12 Податкового кодексу України, офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів с нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.
В свою чергу п. 12.3.4 ст. 12 Податкового кодексу України встановлено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Також слід зазначити, що базою оподаткування, відповідно до статті 271 Податкового кодексу України, є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII ПК.
За змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України та частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель», для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України «Про оцінку земель»).
Відповідно до положень статті 18 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою (частина перша статті 23 цього Закону).
Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а виходячи з вимог статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землі є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до Закону.
Як вже зазначалося раніше, за приписами статті 14.1.147 Податкового кодексу України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
За інформацією Головного управління ДПС у Запорізькій області від 25.12.2023 №12533/5/08-01-04-01-05, відповідач ТОВ “ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» за період 2018-2023 роки нараховує та сплачує плату за землю (орендну плату за землю з юридичних осіб за земельну ділянку) з кадастровим № 2310100000:03:027:0106, площею 0,7622 га, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а, а саме:
- 2018 рік, нова звітна декларація (дата подання 19.02.18), розмір нарахованої плати за землю за рік - 641 667,98 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік - 759 415,47 грн;
- 2019 рік, звітна декларація (дата подання 04.02.19), розмір нарахованої плати за землю за рік - 641 667,98 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік - 759 415,41 грн;
- 2020 рік, звітна декларація (дата подання 16.01.20), розмір нарахованої плати за землю за рік - 641 667,98 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік -;
- 2020 рік, уточнена декларація (дата подання 09.04.20), розмір нарахованої плати за землю за рік - 588 195,65 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік - 696 130,79 грн;
- 2021 рік, звітна декларація (дата подання 29.01.21), розмір нарахованої плати за землю за рік - 641 668,98 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік - 1 754 038,66 грн;
- 2022 рік, звітна декларація (дата подання 17.02.22), розмір нарахованої плати за землю за рік - 705 835,87 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік -;
- 2022 рік, уточнена декларація (дата подання 08.06.22), розмір нарахованої плати за землю за рік - 117 639,31 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік - 5 308 295,97 грн;
- 2023 рік, звітна декларація (дата подання 15.02.23), розмір нарахованої плати за землю за рік - 811 711,25 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік - 2 524 187,59 грн.
У відповідності до витягу № НВ-2300115282023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 18.12.23, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим № 2310100000:03:027:0106 становить 35 471 868,29 грн.
На підставі рішень Запорізької МР № 7 від 30.06.2015 “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», № 26 від 28.11.2018 “Про встановлення розміру орендної плати за землю», міською радою було здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ “ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» земельною ділянкою площею 7622 кв.м., розташованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 16.05.2018 по 31.10.2023 (т. 1, а. с. 86).
Відповідно до зазначеного розрахунку (т. 1, а. с. 86), загальний розмір безпідставно набутих (збережених) ТОВ “ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» коштів у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим № 2310100000:03:027:0106, площею 0,7622 га, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а, протягом періоду часу з 16.05.2018 (дати державної реєстрації права власності відповідача на об'єкт нерухомого майна) по 31.10.2023 склав 1 725 134,22 грн.
Розрахунок позивачем зроблено на підставі вказаної інформації Головного управління ДПС у Запорізькій області, у якій містяться задекларовані відповідачем суми нарахованої ТОВ “ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106 з 2018 по 2023 роки, а також суми сплати орендної плати за 9 земельних ділянок, зокрема за 2022 рік - нараховано 705 835, 87 грн, уточнено у червні 2023 року до 117 639, 31 грн, а сплачено - 5 308 295, 97 грн, за 2023 - нараховано 811 711, 25 грн, а сплачено 524 187, 59 грн.
Самостійно нараховані відповідачем суми оплати орендної плати за використання вказаної земельної ділянки за 2022 рік, з уточненням у 2023 році, а також нараховані за 2023 рік, які враховані Запорізькою міською радою у розрахунку, повністю відповідають наданим товариством деклараціям за вказані періоди, що не заперечувалось учасниками справи.
Разом з тим суд зазначає, що бухгалтерська довідка від 02.05.2022; роздруківка стану розрахунків з бюджетом з орендної плати з юридичних осіб за період з 31.12.2021 по 12.05.2022; копії 16 платіжних інструкцій зі сплати орендної плати за землю за 2022 та 2023 роки не підтверджують точний загальний обсяг сплачених підприємством сум за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106 за 2022 та 2023 роки використання.
Всі надані відповідачем платіжні інструкції підтверджують щомісячну сплату орендних платежів за всі 9 земельних ділянок загалом протягом 2022 та 2023 років. У цих документах немає прив'язки до земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106 або за іншими реквізитами: площею, адресою тощо.
Рішенням Запорізької міської ради № 26 від 28.11.2018 було встановлено розмір орендної плати за землю. Зазначеним рішенням було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).
Відповідно до додатку до вказаного рішення річний розмір орендної плати за землі іншого призначення становить 3 відсотки від їх нормативної грошової оцінки.
З наведеного слідує, що Запорізька міська рада в межах наділених повноважень, відповідно до законодавства України, затвердила та встановила податок, та збори за користування землями міста Запоріжжя.
Як вже було зазначено вище, згідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.12.2023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106 складає 35471868,29 грн.
Згідно з ст. 289 Податкового Кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативно грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Як зазначено у постанові Верховного суду від 01.07.2025 у даній справі при попередньому розгляді позовних вимог «…суди попередніх інстанцій не здійснили перевірку розрахунку заявлених до стягнення коштів щодо відповідності визначених у ньому сум у спірний період - з 16.05.2018 по 31.10.2023, а також не з'ясували підстави нарахування таких сум виходячи з розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 2023 рік, як й не з'ясували питання щодо наявності правових підстав для визначення розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, оскільки відповідне рішення уповноваженого органу щодо затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки відсутнє у матеріалах справи.
Суди безпідставно не надали належної оцінки доводам відповідача, викладеним у відзиві на позовну заяву, щодо обґрунтованості розрахунку заявлених до стягнення коштів.».
Враховуючи викладене, суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 листопада 2021 року по справі № 905/1680/20 однозначно висловилась про те, що для цілей сплати орендної плати Витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним доказом.
Щодо визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106 згідно Витягу № НВ-2300115282023 від 18.12.2023 року із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Відповідно ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Розрахунок нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які розташовані в адміністративних межах міста Запоріжжя, виконується відповідно до Технічної документації із нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконаної Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя у 2013 році (далі-Технічна документація), відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 за № 213 та Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово- комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11 (які були чинні на момент складання технічної документації).
Рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 за № 7 затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя, затверджена базова вартість 1 м.кв. земель м. Запоріжжя з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік - 299,14 грн., затверджено економіко-планувальне зонування, затверджені коефіцієнти місця розташування (Км2) згідно з додатком 1 та коефіцієнти впливу локальних факторів (Км3) згідно з додатком 2. Нормативна грошова оцінка земель міста Запоріжжя введена в дію з 01.01.2016.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель відповідно до даних, визначених у Технічній документації із нормативної грошової оцінки земель та відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку на момент формування такого витягу.
10.11.2021 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», якою затверджено Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок (далі - Методики). Пунктом 4 Постанови встановлено, що затверджена з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. За даними Головного управління Держгеокадастру Запорізької області на сьогоднішній день нова нормативна грошова оцінка земель м. Запоріжжя не затверджена. Тому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя, яка затверджена рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 за № 7, не втратила чинність. Додатком 8 до Методики визначено значення коефіцієнтів, які враховують цільове призначення земельних ділянок (Кцп) відповідно до відомостей Державного земельного кадастру. Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок передбачено додатком 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012№ 1051. З огляду на зазначене, формування витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до даних, які зазначені у Технічній документації, а коефіцієнти, які враховують цільове призначення земельної ділянки (Кцп) застосовуються відповідно до додатку 8 Методики.
За даними Державного земельного кадастру, земельна ділянка площею 0,7622 га з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106 розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а для розташування супермаркету, цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. За період з 2018 по теперішній час зміни у категорію земель та цільове призначення земельної ділянки не вносились.
Головним управлінням Держгеокадастру Запорізької області підтверджено, що відповідно до витягу № НВ-2300115282023 від 18.12.2023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106, площа 0,7622 га, цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, складає 35471868,29 грн. із застосовуванням таких значень: Базова вартість 1 м.кв. земель - 299.14 грн.; Зональний коефіцієнт Км2 - 2.57; Сукупний локальний коефіцієнт Км3 - 1.26: - місце знаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів- 1.12; -у зоні пішохідної доступності до національних, зоологічних та дендрологічних пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам'ятників природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів- 1.05; - у межах території рекреаційного призначення (земель туризму та відпочинку, парків та зелених зон) - 1.07; Коефіцієнт Кцп - 2.5; Коефіцієнт індексації Кі - 1.922.
З огляду на вищенаведене, Витяг № НВ-2300115282023 від 18.12.2023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформований відповідно до даних технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя з урахуванням положень Методики.
В цьому контексті слід наголосити на тому, що матеріали даної судової справи не містять жодних доказів, які б давали змогу стверджувати про те, що Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок НВ-2300115282023 від 18.12.2023 скасований або про те, що дії, пов'язані з його формуванням, визнані в судовому порядку протиправними, неправомірними, тощо. Натомість, вищенаведені підстави та обставини дають можливість стверджувати про те, що вказаний витяг був та залишається дійсним та він цілком правомірно був взятий до уваги під час обчислення розміру недоотриманого доходу за фактичне користування земельною ділянкою, який є предметом судового розгляду по судовій справі № 908/1301/24.
Щодо правомірності здійсненого розрахунку плати за землю за 2018-2023 роки на підставі витягу № НВ-2300115282023 від 18.12.2023 та застосування коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
З огляду на зазначене, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок застосовується до розрахованого значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України Нормативно-правовими актами, які регулюють проведення нормативної грошової оцінки земель, не передбачено можливість оформлення витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за минулі роки.
У 2018-2022 роках відповідні витяги не формувались. Відповідно, отримання значення нормативної грошової оцінки земельних ділянок за попередні роки (у разі відсутності витягів із технічної документацій з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за минулі роки, а також за умови чинності технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з якої такі витяги формувались) можливе шляхом ділення на відповідне значення коефіцієнта індексації.
Іншого механізму розрахунку розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок попередніх періодів не існує.
Коефіцієнти індексації нормативної грошової оціни земель у розрізі років становить: за 2015 рік - 1.433 (крім сільськогосподарських угідь) і 1.2 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2016 рік - 1.0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1.06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік - 1.0; 2018 рік - 1.0; 2019 рік - 1.0; 2020 рік - 1.0; 2021 рік - 1.0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1.1 (для земель несільськогосподарського призначення); 2022 рік - 1.0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1.15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь).
З вищенаведеного вбачається, що кумулятивний показник індексації нормативної грошової оцінки для земель несільськогосподарського призначення становить: - станом на 01.01.2018 - 1.519; - станом на 01.01.2019 - 1.519; - станом на 01.01.2020 - 1.519; - станом на 01.01.2021 - 1.519; - станом на 01.01.2022 - 1.671; - станом на 01.01.2023 - 1.922.
Вищенаведеним спростовуються доводи відповідача щодо невірного визначення нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки та невірного застосування коефіцієнту індексації нормативно-грошової оцінки земельної ділянки при здійсненні розрахунки заявленої суми боргу.
За розрахунком Запорізької міської ради недоотриманий дохід за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106 за період з 16.05.2018 по 31.10.2023, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки в 2023 році в розмірі 35 471 868,29 грн, складає 1 725 134,22 грн.
Дослідивши наданий прокурором та позивачем розрахунок та проаналізувавши фактичні обставини справи та письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає наданий розрахунок обґрунтованим та вірним.
Також слід зазначити, що відновлення порушених прав Запорізької міської ради за таких обставин і в заявлений прокурором спосіб, шляхом стягнення з ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» на користь Запорізької міської ради до місцевого бюджету дохід, отриманий від безпідставно набутого майна у вигляді несплаченої орендної плати за період з 16.05.2018 по 31.10.2023 в розмірі 1 725 134,22 грн не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як фактичний добросовісний землекористувач.
До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Разом з тим, для кондиційних зобов'язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набутті (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).
Вказана правова позиція місцевого господарського суду відповідає правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц.
У постанові Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.04.2023 у справі № 357/8975/20 викладено правові висновки про те, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 ЦК України. Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20 вересня 2018 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18) на які як на підставу касаційного оскарження посилається заявник. Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів (коштів) за безпідставне користування земельною ділянкою є за своїм змістом кондикційними. Разом з тим, для кондикційних зобов'язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України). Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18).
Неповернення Запорізькій міській раді безпідставно збереженої орендної плати за користування земельною ділянкою порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу.
Щодо доводів відповідача про відсутність у позивача майнових прав власника для витребування ним недоотриманих доходів.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності №5245 від 06.09.2012 були внесені зміни до ст. 83 ЗК України, відповідно до якої землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.
З огляду на викладене, Територіальна громада в особі Запорізької міської ради є власником земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106 в силу закону, про що зазначено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Доводи відповідача в цій частині спростовуються вищенаведеним.
Суд вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до статті 28 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав. Державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов'язковим урахуванням пунктів 3 та 4 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".
Відтак, відсутність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності Запорізької міської ради на спірну земельну ділянку не перешкоджало органу місцевого самоврядування прийняттю рішень про передачу такої земельної ділянки в оренду.
Щодо доводів відповідача про необхідність застосування пільг щодо орендної плати за період з 01.03.2022 по 31.12.2022.
Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України у вказаній редакції).
Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".
У розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 ПК України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов'язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права. Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Верховний Суд у постанові від 27.04.2021 у справі №922/2378/20, на яку посилається позивач в апеляційній скарзі, з урахуванням системного аналізу змісту п. 10.1.1 ст. 10, пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, ст. ст. 40, 41, п. 265.1.3 ст. 265 ПК України, виснував, що: "власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності - орендної плати за такі земельні ділянки, однак особа, яка є фактичним користувачем земельної ділянки, не маючи права власності або постійного користування на неї і використовуючи її без укладення договору оренди землі, не підпадає під правове регулювання наведених норм ПК України".
Таким чином, беручи до уваги вищевстановлені обставини того, що в період з 01.03.2022 по 31.12.2022 відповідач на мав статусу власника земельної ділянки, постійного землекористувача чи орендаря, слідує висновок, що відповідач, перебуваючи в статусі фактичного користувача земельної ділянки, не маючи при цьому права власності, постійного користування або оренди на неї, не підпадає під правове регулювання наведених норм підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу "Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення" ПК України.
Враховуючи викладене, положення пп. 69.14. підрозділу 10 розділу ХХ ПК України не підлягають застосуванню до даних правовідносин, що свідчить обґрунтованості заявлениї вимог у період березень -грудень 2022р.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судовий збір, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 180, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 147, код ЄДРПОУ 31122115) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915) - безпідставно набуті (збереженні) кошти у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки за період з 16.05.2018 по 31.10.2023 в розмірі 1 725 134 (один мільйон сімсот двадцять п'ять тисяч сто тридцять чотири) грн 22 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 147, код ЄДРПОУ 31122115) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 118а, розрахунковий рахунок UА438201720343180001000000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) - кошти витрачені у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, в сумі 25 877 (двадцять п'ять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн 01 коп.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено після виходу судді з відпустки 18.12.2025.
Суддя І.В. Давиденко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.