номер провадження справи 3/169/25
10.12.2025 Справа №908/2795/25
м. Запоріжжя, Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.Д.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Запорізької міської ради (просп. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код юридичної особи 04053915)
до відповідача:ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВО-ОФІСНИЙ ЦЕНТР» (вул. НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ, будинок 57-В, кімната 403, місто Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код юридичної особи 32860971)
про стягнення коштів у розмірі 679 531,97грн
за участю представників учасників справи:
від позивача: Михайловський Дмитро Сергійович (в залі суду) - самопредставництво юридичної особи, виписка з ЄДР, посвідчення № 1108 від 17.02.2023;
від відповідача: не з'явився.
РУХ СПРАВИ.
04.09.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради до відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВО-ОФІСНИЙ ЦЕНТР» (скорочене найменування - ТОВ «ТОРГОВО-ОФІСНИЙ ЦЕНТР») про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 25.07.2009 №040926101378 за період з 03.04.2017 до 28.02.2022 та з 01.01.2023 до 28.02.2025 в розмірі 679 531,97грн. Судові витрати у справі у вигляді судового збору просить покласти на відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2025 справу №908/2795/25 передано на розгляд судді Педоричу С.І.
Ухвалою суду від 09.09.2025 позовну заяву ТОВ «ТОРГОВО-ОФІСНИЙ ЦЕНТР» залишено без руху; надано позивачу строк для усунення недоліків терміном десять днів з дня отримання вказаної ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі в розмірі 8154,38 грн.
09.09.2025 через систему «Електронний суд» до суду позивачем надано докази сплати судового збору в розмірі 8154,38 грн.
10.09.2025 до суду надійшла виписка про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвалою суду від 15.09.2025 позовну заяву відкрито провадження у справі №908/2795/25; присвоєно справі номер провадження 3/169/25; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 14.10.2025 о 10:00 год. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Ухвалою суду від 14.10.2025 відкладено підготовче засідання до 06.11.2025 о 12:00 год.
06.11.2025 від позивача через система «Електронний суд» надійшло клопотання про доручення доказів.
Ухвалою від 06.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 26.11.2025 о 12:00.
25.11.2025 від відповідача через система «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату.
Ухвалою суду від 26.11.2025 відкладено розгляд справи на 10.12.2025 о 12:00.
У судовому засіданні 10.12.2025 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов повністю, просить позовні вимоги задовольнити.
Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про причини неявки суду не повідомив. Про дату та час судового засідання відповідач був належним чином повідомлений.
Судом до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: вул. НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ, будинок 57-В, кімната 403, місто Запоріжжя, 69035 (а.с. 35).
Копію ухвали суду від 15.09.2025 про відкриття провадження у справі №908/2975/25, копії ухвал суду від 14.10.2025, 06.11.2025 направлені на поштову адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Всі поштові відправлення на адресу відповідача, в яких містилися ухвали суду, повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ «Укрпошта» форми 20 «за закінченням терміну зберігання2.
06.10.2025 ухвалу суду від 15.09.2025 про відкриття провадження у справі №908/2975/25 було розміщено на офіційному вебпорталі судової влади України - Господарського суду Запорізької області в мережі Інтернет за вебадресою: https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009.
Ухвали суду від 14.10.2025, 06.11.2025 розміщено на офіційному вебпорталі судової влади України - Господарського суду Запорізької області в мережі Інтернет за вебадресою: https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009, 03.11.2025 та 11.11.2025 .
Ухвалу суду від 26.11.2025 доставлено в електронний кабінет відповідача 27.11.2025.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з частиною 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Також, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Запорізької області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).
Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, за відсутністю відповідача.
У судовому засіданні 10.12.2025 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні 10.12.2025 суд визнав наявні документи достатніми для об'єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач зазначив, що 25.06.2009 між Запорізькою міською радою (далі - Орендодавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО-ОФІСНИЙ ЦЕНТР» (далі за текстом - відповідач, орендар) було укладено договір оренди землі, зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 25.07.2009 за №040926101378 .
Згідно п. 1 Договору орендодавець, відповідно до рішення двадцять п'ятої сесії п'ятого скликання Запорізької міської ради №63/2 від 24 вересня 2008р., надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими об'єктами громадсько-торговельного призначення на території V-го мікрорайону (буд. №6), яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька-вул. Нагнибіди.
Власником земельної ділянки загальною площею 0,3093 га, кадастровий номер 2310100000:03:041:0069 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька-вул. Нагнибіди (далі - земельна ділянка) є територіальна громада міста Запоріжжя.
Запорізькою міською радою складено розрахунок несплаченої суми орендної плати за нормативною грошовою оцінкою згідно рішення ЗМР №7 від 30.06.2015 за договором оренди землі від 25.07.2009 №040926101378, за яким відповідач має борг за період з 03.04.2017 по 28.02.2022 та з 01.01.2023 по 28.02.2025 у розмірі 679 531,97грн (шістсот сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот тридцять одна грн 97 коп.).
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач відзив на позов не надав.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди землі зареєстрованого 25.07.2009 №040926101378 за період з 03.04.2017 по 28.02.2022 та з 01.01.2023 по 28.02.2025 у розмірі 679 531,97грн.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (в які строки і якому розмірі орендна плата мала бути сплачена), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи були орендні платежі сплачені відповідачем у повному обсязі), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
25.06.2009 між Запорізькою міською радою та ТОВ «ТОРГОВО-ОФІСНИЙ ЦЕНТР» (далі за текстом - відповідач, орендар) укладено договір оренди землі, зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 25.07.2009 за №040926101378.
Згідно п. 1 Договору орендодавець, відповідно до рішення двадцять п'ятої сесії п'ятого скликання Запорізької міської ради №63/2 від 24 вересня 2008р., надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими об'єктами громадсько-торговельного призначення на території V-го мікрорайону (буд. №6), яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька-вул. Нагнибіди.
Власником земельної ділянки загальною площею 0,3093 га, кадастровий номер 2310100000:03:041:0069 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька-вул. Нагнибіди (далі - земельна ділянка), є територіальна громада міста Запоріжжя відповідно до Інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 02.09.2025.
Пунктом 5 Договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 1 351 888 грн 44 коп. (один мільйон триста п'ятдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім грн 44 коп.), в цінах 2009 року.
Пунктом 8 договору встановлено, що договір оренди укладається на сорок дев'ять років.
Відповідно до п. 9 Договору оренда плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 608 грн 35 коп. (шістсот вісім грн. 35 коп.), на протязі строку будівництва об'єкта, у розмірі 1216 грн 70 коп. (одна тисяча двісті шістнадцять грн. 70 коп.) з дня введення об'єкту до експлуатації, що складає 0,09 % від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2009 року.
Також, договір оренди землі має наступне застереження: «при не виконанні будівництва в нормативний термін, плата вноситься, як за об'єкт введений до експлуатації».
Згідно з п. 10 Договору оренди землі обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної форми власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Згідно з п. 12 Договору оренди землі розмір орендної плати переглядається зокрема у разі: зміни розмірів земельного податку; підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; прийняття Орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати; в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 14 Договору оренди землі орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету.
Договором оренди землі також встановлені обов'язки Орендаря. Так у п. 30 зазначено, що Орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату.
Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки за Договором оренди землі, Позивачем надано, а Відповідачем прийнято в оренду Земельну ділянку.
30.06.2015 Запорізькою міською радою прийнято рішення №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно з яким вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016. Рішення за №7 було оприлюднене 14.07.2015 в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року.
30.06.2015 Запорізька міська рада прийняла рішення №6 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)». Відповідно до додатку 3 цього рішення встановлено розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:011:0023 відноситься до категорії земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, розмір орендної плати якої складає 3% від нормативної грошової оцінки.
28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» (повний текст рішення знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайту Запорізької міської ради за посиланням: https://zp.gov.ua/uk/documents/item/33564), яким було внесено зміни до рішення Запорізької міської ради №6. Зазначеним рішенням Запорізькою міською радою було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).
Відповідно до додатку до вказаного рішення річний розмір орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:03:041:0069, наданої для розташування багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими об'єктами громадсько-торговельного призначення на території V-го мікрорайону (буд. №6), становить 3 відсотка від її нормативної грошової оцінки.
Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 та від 28.11.2018 №26 не змінювались і не скасовувались та є чинними.
Відповідно до листа ГУ ДПС у Запорізькій області від 18.06.2025 № 5991/08-01-04-01-05 у спірному періоді відповідач сплачував орендну плату за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:03:041:0069 в наступних розмірах:
У 2017 році - 2 311,17 грн; у 2018 році - 2 322,12грн; у 2019 році - 2 322,12 грн; у 2020 - 2 322,12 грн; у 2021 році - 1 354, 57 грн; у 2022 році - 2 554, 38 грн; у 2023 році - 29,38 грн; у 2024 році - 92,62 грн, у 2025 році (задекларовано з січня по грудень 2025) - 103,73 грн.
Запорізькою міською радою складено розрахунок несплаченої суми орендної плати за нормативною грошовою оцінкою згідно рішення ЗМР №7 від 30.06.2015 за договором оренди землі від 25.07.2009 № 040926101378 з боку орендаря ТОВ «ТОРГОВО ОФІСНИЙ ЦЕНТР» по земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:03:041:0069, площею 3093 кв.м, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька/вул. Нагнибіди:
за 2017 рік з 03.04.2017 по 31.12.2017 - 65 407,04грн;
за 2018 рік з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 87 860,05грн;
за 2019 рік з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 87 860,05грн;
за 2020 рік з 01.01.2020 по 31.12.2020 - 80 344,87грн;
за 2021 рік з 01.01.2021 по 31.12.2021 - 87 860,05грн;
за 2022 рік з 01.01.2022 по 28.02.2022 - 13 979,02грн;
за 2023 рік з 01.01.2023 по 31.12.2023 - 114 051,11грн;
за 2024 рік з 01.01.2024 по 31.12.2024 - 119 805,98грн;
за 2025 рік з 01.01.2025 по 28.02.2025 - 22 636,80грн.
Загальний сума становить 679 531,97грн.
Позивач направив відповідачеві засобами поштового зв'язку претензію №01/02-11/0971 від 26.05.2025 про сплату заборгованості з орендної плати. Претензія залишилась без виконання.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та загальними нормами Цивільного та Господарського кодексів України.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.
Як передбачено ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За приписами ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до вимог ст. 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).
Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором оренди землі, що зареєсторованийу державному реєстрі земель 25.07.2009 за №040926101378.
Як зазначалося раніше, власником земельної ділянки загальною площею 0,3093 га, кадастровий номер 2310100000:03:041:0069 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька-вул. Нагнибіди, є територіальна громада міста Запоріжжя, що підтверджується матеріалами справи.
Так, цивільні зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.
У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтями 206 ЗК України та ст. 270 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Статтею 21 Закону України «Про оренду землі2 встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Обґрунтовуючи підстави для звернення з даним позовом до суду позивач зазначив, що відповідач у період за період з 03.04.2017 по 28.02.2022 та з 01.01.2023 по 28.02.2025 сплачував орендну плату у розмірі, який не відповідав встановленій у договорі оренди ставці 3% від розміру нормативної грошової оцінки, встановленої Запорізькою міською радою рішенням №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» від 30.06.2015.
Відповідно до п.п. 288.1-288.4 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.
Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.
Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов'язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №320/5877/17 (пункт 71).
Отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку (вартість земельної ділянки), а інформація (дані), визначена у цьому витязі, є обов'язковою під час проведення розрахунку (визначення) орендної плати, суми, яку мав отримати власник земельної ділянки за звичайних умов.
За правовим висновком, викладеним у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 646/4738/19, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
За правовим висновком, викладеним у п. 7.19, 7.25, 7.28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 9.05/1680/20, постанові судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, п. 38, 46, 51, 58 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19, п. 5.7, 5.10 постанови Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 904/4933/15, постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 751/1543/19, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
До позовної заяви було додано Витяг №НВ-2300134822024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки: 2310100000:03:041:0069. Дата формування витягу 04.10.2024. У витязі зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3 996 619,95 грн (а.с. 17).
Також, у контексті наведеного предмету спірних правовідносин суд звертається до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22.
Так, Велика Палата Верховного Суду у пунктах 101-103 постанови від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 зазначила:
«Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.
Водночас обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель»). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду висновує, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки».
Господарський суд зауважує, що зміни умов договору оренди землі в частині розміру орендної плати опосередковані прийняттям 30.06.2015 Запорізькою міською радою рішення №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», яким передбачено введення в дію нової нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя з 01.01.2016.
Таке рішення щодо введення нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок автоматично змінює права та обов'язки сторін договору оренди, що зареєстрований у державному реєстрі земель 25.07.2009 за №040926101378, в частині розміру орендної плати.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 25.09.2024 у справі №909/752/23.
Велика Палата Верховного Суду у пунктах 108-110 постанови від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 зазначила:
«Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах. Розмір нормативної грошової оцінки згідно з наведеними вище законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування.
Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.
Належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності».
Запорізькою міською радою складено розрахунок, щодо розміру плати, не сплаченої Орендарем за Договором оренди землі за період з 03.04.2017 по 28.02.2022 та з 01.01.2023 по 28.02.2025 у розмірі 679 531,97грн.
Відповідач проти позову не заперечив, належних та допустимих доказів на підтвердження сплати орендної плати за спірний період та контррозрахунку боргу не надав.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок суд встановив, що він відповідає вимогам закону, умовам договору, є арифметично правильним та Відповідачем не спростований.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться за договором оренди землі. що зареєстрований у державному реєстрі земель 25.07.2009 за №040926101378 (а.с. 9-14), листом ГУ ДПС у Запорізькій області від 18.06.2025 №5991/08-01-04-01-05 (а.с. 15-16), Витягом №НВ-2300134822024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с. 17), розрахунком несплаченої орендної плати (а.с. 18), претензію №01/02-11/0971 від 26.05.2025 (а.с. 19-21), інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 02.09.2025 (а.с. 65).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити повністю.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору за подання позовної заяви у справі покладаються на Відповідач відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВО-ОФІСНИЙ ЦЕНТР» (вул. НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ, будинок 57-В, кімната 403, місто Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код юридичної особи 32860971) на користь Запорізької міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 04053915, адреса: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206) суму 679 531,97грн (шістсот сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот тридцять одну гривню 97 коп) заборгованості за договором оренди землі від 25.07.2009 №040926101378 за період з 03.04.2017 по 28.02.2022 та з 01.01.2023 по 28.02.2025. Видати наказ.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВО-ОФІСНИЙ ЦЕНТР» (вул. НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ, будинок 57-В, кімната 403, місто Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код юридичної особи 32860971) на користь Запорізької міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 04053915, адреса: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206) суму 8 154,38 (вісім тисяч сто п'ятдесят чотири гривні 38 коп) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний 18.12.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.І. Педорич