номер провадження справи 3/168/25
09.12.2025 Справа № 908/2633/25
м. Запоріжжя, Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,
за участю секретаря судового засідання Данилейко К.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу:
за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (вул. Чикаленка Євгена, будинок 42/4 м. Київ, 01024, ідентифікаційний код юридичної особи 14361575)
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Давидівка» (вул. Сонячна, буд. 27, с. Давидівка, Мелітопольський р-н, Запорізька обл., 72550, ідентифікаційний код юридичної особи 34377972; e-mail: tov.olvia@gmail.com)
до відповідача-2: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 )
до відповідача-3: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 )
про стягнення солідарно 1 352 074,15 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача - КУПЕНКО МАКСИМ СЕРГІЙОВИЧ (в режимі відеоконференції) - довіреність від 02.09.2024, витяг з ЄДР;
від відповідача-1 - не з'явився;
від відповідача-2 - не з'явився;
від відповідача-3 - не з'явився.
РУХ СПРАВИ.
26.08.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (скорочене найменування - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Давидівка» (скорочене найменування - ТОВ «Агро-Давидівка»), ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення солідарно простроченої заборгованості за договором фінансового лізингу №EL34377972-0921-60HP-A-158 від 13.09.2021, яка станом на 14.08.2025 становить 1 352 074,15 гривень, з яких: 986 481,21 гривень - прострочена заборгованість, 351 500,46 гривень - прострочені проценти, 14 092,48 гривень - прострочена комісія. Судові витрати у справі в розмірі просить покласти на відповідачів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2025 справу №908/2633/25 передано на розгляд судді Педоричу С.І.
Ухвалою суду від 28.08.2025 витребувано від Міністерства соціальної політики України відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо відповідачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
09.09.2025 до суду надійшла відповідь Мінсоцполітики щодо запитуваних осіб (вих.№19752/0/290-25/13 від 09.09.2025).
Відповідно до наданої інформації відомості про внесення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, станом на 01.09.2025, відсутні.
Ухвалою суду від 11.09.2025 відкрито провадження у справі №908/2633/25; присвоєно справі номер провадження 3/168/25; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 09.10.2025 10:00 год. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
12.09.2025 від представника позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.
Ухвалою суду від 09.10.2025 відкладено судове засідання на 05.11.2025 об 11:00 год.
10.10.2025 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява від представника позивача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» - адвоката Купенка Максима Сергійовича про участь у вищезазначеному судовому засіданні у справі №908/2633/25 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у системі ЄСІТС.
Ухвалою суду від 13.10.2025 задоволено заяву представника позивача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» - адвоката Купенка Максима Сергійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи відеоконференцзв'язку.
Ухвалою суду від 05.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №908/2633/25 до судового розгляду по суті на 19.11.2025 об 10:00 год.
В судове засідання 19.11.2025 з'явився представник позивача, технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.
В судовому засіданні 19.11.2025 оголошена перерва до 09.12.2025 до 10 год. 30 хв.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов повністю, просить позовні вимоги задовольнити.
Повноважний представник відповідача-1, 2 та 3 в судові засідання не з'явився. Про причини неявки суду не повідомив. Про дату та час судового засідання відповідач був належним чином повідомлений.
Судом до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 64), з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача-1 є: (вул. Сонячна, буд. 27, с. Давидівка, Мелітопольський р-н, Запорізька обл., 72550, ідентифікаційний код юридичної особи 34377972.
Судом до матеріалів справи долучено відповідь №1707890 від 27.08.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 62), з якої вбачається, що місцем реєстрації відповідача-2 є: вул. Шевченко, буд. 12-А, село Святотроїцьке, Мелітопольський район, Запорізька область, 72453; а також відповідь №1707902 від 2708225, з якої вбачається, що місцем реєстрації відповідача-3 є: вул. Вишнева, буд. 4-А, село Святотроїцьке, Мелітопольський район, Запорізька область, 72453.
За інформацією Мінсоцполітикивідомості про внесення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, станом на 01.09.2025, відсутні
Станом на момент звернення позивача до суду, не здійснюється відправка пошти на адресу відповідачів, оскільки зазначена територія перебуває під тимчасовою окупацією.
Інформація про не функціонування відділень АТ «Укрпошта» на вказаній території підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта». Поштові відділення, які розташовані на цій території, тимчасово не функціонують згідно з даними офіційного сайту Укрпошти (скріншот екрана додано до матеріалів справи), зокрема поштові відділення за індексами - 72550, 72453.
Наказом МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ 28.02.2025 №376, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за №380/43786, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
До вказаного Переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України віднесено село Давидівка, що входить до Якимівської селищної громади Мелітопольського району Запорізької області (з 24.02.2022, код UA23080310000097001) та село Святотроїцьке в Олександрівській сільській громаді Мелітопольського району Запорізької області (з 24.02.2022, код UA23080190000065134).
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Відповідно до частини першої статті 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
На підставі викладеного, повідомлення судом відповідачів про розгляд справи здійснювалось через оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України.
Оголошення розміщувалися 15.09.2025, 09.10.2025, 06.11.2025, 21.11.2025.
Позивач зазначив в позовній заяві адресу електронної пошти відповідачів tov.olvia@gmail.com.
Суд додатково повідомляв відповідачів про розгляд справи шляхом надіслання на електронну адресу відповідачів (tov.olvia@gmail.com) ухвал суду від 11.09.2025, 09.10.2025, 05.11.2025, 19.11.2025
Також, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Запорізької області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).
З урахуванням висновку, який міститься в пункті 53 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2025 у справі № 990/370/23, суд вважає, що вжив всіх необхідних заходів для повідомлення відповідачів про дату, час та місце розгляду справи, шляхом надсилання ухвал суду на адресу електронної пошти відповідачів та розміщення на офіційному вебпорталі судової влади України - Господарського суду Запорізької області.
Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідачів було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачами зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачами суду також не повідомлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, за відсутністю відповідача.
У судовому засіданні 09.12.2025 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.
В судовому засіданні 09.12.2025 суд визнав наявні документи достатніми для об'єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення позивача, встановив наступне.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (надалі - Банк) та ТОВ «Агро-Давидівка» (код ЄДРПОУ 34377972) (надалі - Позичальник/Клієнт) укладено договір фінансового лізингу №EL34377972-0921-60HP-A-158 від 13.09.2021.
З метою належного виконання зобов'язань за Договором між Банком, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )(надалі - Поручитель-1), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 )(надалі - Поручитель-2) укладено договір поруки №SFL-153-154-157-158-159 від 13.09.2021, згідно умов якого поручителі поручаються перед Банком за повне та своєчасне виконання боргових зобов'язань.
Банком виконані свої зобов'язання за Договором в повному обсязі та надано клієнту в користування об'єкт лізингу.
Відповідач свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів договором фінансового лізингу не виконує.
З метою захисту порушених прав АТ«КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» змушене звертатись до суду з позовною заявою про стягнення з відповідачів заборгованості за договором фінансового лізингу №EL34377972-0921-60HP-A-158 від 13.09.2021, яка станом на 14.08.2025 складає 1 352 074,15 гривень.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач відзив на позов не надав.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за договором фінансового лізингу №EL34377972-0921-60HP-A-158 від 13.09.2021 та договору поруки №SFL-153-154-157-158-159 від 13.09.2021 у розмірі 1 352 074,15 гривень.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (у які строки та якому розмірі лізингоодержувачем мали бути сплачені лізингові платежі), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи були сплачені лізингоодержувачем лізингові платежі у встановлені строки та розмірі), які саме зобов'язання порушені боржниками, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником, чи є підстави для солідарного стягнення
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (надалі - Банк) та ТОВ «Агро-Давидівка» (код ЄДРПОУ 34377972) (надалі - Позичальник/Клієнт) укладено договір фінансового лізингу №EL34377972-0921-60HP-A-158 від 13.09.2021 (надалі - Договір).
Відповідно до умов пункту 1.1. Договору Банк зобов'язується придбати у власність Предмет лізингу за Договором купівлі-продажу і передати Предмет лізингу на умовах фінансового лізингу Лізингоодержувачу у тимчасове користування та володіння за плату (лізингові платежі), а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти Об'єкт лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.
За умовами пункту 1.2. Лізингоодержувач самостійно та на власний ризик обрав Предмет лізингу та Продавця. Лізингоодержувач несе відповідальність за ризики, пов'язані з вибором Продавця, ціною (вартістю) Предмет лізингу, невиконанням або неналежним виконанням Продавцем своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу та невідповідністю Об'єкта лізингу цілям його використання, а також будь-які втрати, упущену вигоду, збитки, що виникають у Лізингоодержувача або у третіх осіб
Як погоджено сторонами у пункту 3.1. Договору, Лізингоодержувач сплачує Банку Авансовий платіж та Періодичні лізингові платежі.
Умовами пункту 3.4. Договору визначено, кожний Періодичний лізинговий платіж включає в себе:
- суму, яка відшкодовує частину Остаточної вартості Предмет лізингу;
- винагороду.
Сума, яка відшкодовує частину Остаточної вартості Предмет лізингу, сплачується: рівномірно в складі спадаючих платежів (стандартний тип Графіку лізингових платежів).
Процентна складова Винагороди обчислюється пропорційно часу і сумі Залишкової вартості Об'єкта лізингу.
Для уникнення сумнівів, сума процентної складової Винагороди нараховується на суму фактичної суми Залишкової вартості Об'єкту лізингу на щоденній основі протягом такого періоду лізингу.
Комісійна складова Винагороди обчислюється пропорційно сумі Вартості Об'єкта лізингу (за Ставкою Винагороди 2) незалежно від часу або є фіксованою.
За умовами пункту 4.1. Договору Лізингоодержувач сплачує Банку комісію за префінансування, яка нараховується на Вартість Предмету лізингу, зменшену на Авансовий платіж, за ставкою у % річних (з урахуванням ПДВ) за кожен день періоду, починаючи з 5 (п'ятого ) робочого дня з дня перерахування Банком Продавцю суми, що становить ціну Предмета лізингу за Договором купівлі-продажу, до першого дня Строку лізингу (не включаючи такий день).
Розмір ставки у % річних зазначається в Додатку №3 до Договору.
Строки оплати та розміри Періодичних лізингових платежів зазначаються в Додатку №3 до Договору - зазначено в пункті 5.2.1. Договору.
За умовами пункту 5.2.2. Договору кожний черговий Періодичний лізинговий платіж Лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати в дату, що вказана в Додатку №3 до Договору.
У відповідності до пункту 7.1.1. Договору подією невиконання зобов'язань є несплата Періодичних лізингових платежів або інших платежів (частково або в повному обсязі) за Договором та прострочення сплати становить більше 60 (шістдесяти) календарних днів з дня настання строку платежу згідно з Договором.
Згідно п. 7.2. Договору, у випадку виникнення будь-якої події невиконання зобов'язань, передбаченої в пунктах 7.1.1-7.1.8 Договору, Банк має право на свій власний розсуд:
а) розірвати Договір в односторонньому порядку шляхом направлення Лізингоодержувачу письмового повідомлення про розірвання Договору не менш, ніж за 10 робочих днів до дати розірвання Договору; та
б) вилучити об'єкт лізингу, у порядку, передбаченому Договором та/або законодавством України;
в) застосувати інші засоби захисту прав, не заборонених законодавством України;
г) застосувати заходи, передбачені підпунктами а), б), в) п. 7.2. Договору як окремо, та і в сукупності. При цьому, всі раніше сплачені Лізингоодержувачем періодичні лізингові платежі поверненню не підлягають. У випадку, якщо зазначені платежі не покривають заподіяних Банку збитків, він має право вимагати відшкодування таких збитків.
Пунктом 7.6. Договору погоджено, що незважаючи на інші положення Договору, у випадку настання події невиконання зобов'язання, передбаченої п.7.1.1. Договору, Банк також має право вимагати від Лізингоодержувача дострокової сплати усієї простроченої та поточної заборгованості за цим Договором, а Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити її Банку протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту направлення Банком відповідної письмової вимоги на адресу Лізингоодержувача , зазначену у цьому Договорі. Сторони прийшли до згоди про те, що з моменту направлення Банком вищевказаної вимоги вважається таким, що настав, строк виконання усіх грошових зобов'язань Лізингоодержувача за Договором, які існували на момент її направлення.
Договором про зміну № 1 від 06.10.2021 до Договору сторони погодили викласти додаток №3 до Договору - Графік лізингових платежів у новій редакції, за умовами якого визначеного строки та суми щомісячних лізингових платежів з 31.10.2021 по 30.09.2026.
У відповідності до п. 1.1. Договору Банком придбано у власність об'єкт лізингу за договором купівлі-продажу і за актом приймання-передачі від 30.09.2021 передано Відповідачу Предмет лізингу - дискову борону HORSCH Joker 5 RT з катком DoubleRollPack, 2021 р.в., Номер об'єкта: НОМЕР_3 , SN: 28211301, вартість з ПДВ 1 806 159,00 гривень.
Між Банком, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )(надалі - Поручитель-1), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 )(надалі - Поручитель-2) укладено Договір поруки №SFL-153-154-157-158-159 від 13.09.2021, згідно умов якого поручителі поручаються перед Банком за повне та своєчасне виконання боргових зобов'язань. Поручителі відповідають перед Банком за порушення боргових зобов'язань. Банк має право у разі порушення Клієнтом боргових зобов'язань одержати задоволення своїх вимог за рахунок майна поручителів.
Порукою, наданою поручителем за договором забезпечуються вимоги Банку відносно боргових зобов'язань в повному обсязі, включаючи сплату будь-якого збільшення суми боргових зобов'язань, і збитків, завданих порушенням боргових зобов'язань.
За розрахунком позивача заборгованість відповідачів як солідарних боржників за договором фінансового лізингу №EL34377972-0921-60HP-A-158 від 13.09.2021 станом на 14.08.2025 складає 1 352 074,15 гривень, з яких:
- 986 481,21 гривень - прострочена заборгованість,
- 351 500,46 гривень - прострочені проценти,
- 14 092,48 гривень - прострочена комісія.
Наведені вище обставини зумовили звернення позивача до суду з цим позовом.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо стягнення заборгованості.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу україни (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором фінансового лізингу.
Відповідно до частини першої статті 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов'язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об'єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.
Відповідно до ч. ч. 1-3 статті 3 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини між лізингодавцем та лізингоодержувачем, що виникають на підставі договору фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених законами України з питань регулювання діяльності з надання фінансових послуг, цим Законом та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами.
За умовами статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договором про зміну № 1 від 06.10.2021 до Договору фінансового лізингу № EL34377972-0921-60HP-A-158 від 13.09.2021 сторони погодили викласти додаток №3 до Договору - Графік лізингових платежів у новій редакції, за умовами якого визначеного строки та суми щомісячних лізингових платежів з 31.10.2021 по 30.09.2026.
Таким чином, у Графіку лізингових платежів, який викладений в Договорі про зміну № 1 від 06.10.2021, містяться дати сплати лізингових платежів, їх щомісячна сума, а також зазначається сума Відшкодування вартості Об'єкту лізингу та винагороди, які є складовими лізингового платежу.
Згідно з статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частинами першою та другою статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після
Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Із доданих до позовної заяви розрахунків заборгованості та виписок з рахунків бухгалтерського обліку вбачається, що останній платіж в сумі 10 678,83 грн був здійснений відповідачем-1 18.05.2022.
За розрахунком позивача заборгованість відповідачів станом на 14.08.2025 становить 1 352 074,15 гривень, з яких:
- 986 481,21 гривень - прострочена заборгованість,
- 351 500,46 гривень - прострочені проценти,
- 14 092,48 гривень - прострочена комісія.
Відповідачем не подано, ані обґрунтованих заперечень вимогам позивача, ані доказів сплати боргу, чи контрозрахунку.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок т (а.с.14, 58, 59) та порівнявши його з графіком лізингових платежів (а.с. 29) суд встановив, що позивач включив до суми заборгованості станом на 14.08.2025 планові лізингові платежі, строк оплати яких відповідно до графіку лізингових платежів не настав, а саме планові лізингові платежі за період 01.09.2025 по 30.09.2026, на загальну суму 163 535,99 грн, в тому числі:
- 140 925,90 грн вартість об'єкту лізингу,
- 16 444,60 грн процентів,
- 6 165,46 грн комісія.
Відповідно до пояснень позивача від 24.11.2025 позивачем розрахунок заборгованості у даній справі здійснено станом на 14.08.2025 та заявлено до стягнення всю суму боргу достроково.
Оскільки у зв'язку з тимчасовою окупацією Мелітопольського району Запорізької області, Позивач не має можливості направити відповідачам вимогу про дострокове виконання зобов'язань за Договором, та вважає що не направлення такого повідомлення кредитором не може свідчити про відсутність порушення його прав, а як наслідок, кредитор може вимагати їх захисту через суд - виконати боржником обов'язок достроково.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Згідно п. 7.2. Договору, у випадку виникнення будь-якої події невиконання зобов'язань, передбаченої в пунктах 7.1.1-7.1.8 Договору, Банк має право розірвати Договір в односторонньому порядку шляхом направлення Лізингоодержувачу письмового повідомлення про розірвання Договору не менш, ніж за 10 робочих днів до дати розірвання Договору.
Як визначено пунктом 7.6. Договору незважаючи на інші положення Договору, у випадку настання події невиконання зобов'язання, передбаченої п.7.1.1. Договору, Банк також має право вимагати від Лізингоодержувача дострокової сплати усієї простроченої та поточної заборгованості за цим Договором, а Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити її Банку протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту направлення Банком відповідної письмової вимоги на адресу Лізингоодержувача , зазначену у цьому Договорі. Сторони прийшли до згоди про те, що з моменту направлення Банком вищевказаної вимоги вважається таким, що настав, строк виконання усіх грошових зобов'язань Лізингоодержувача за Договором, які існували на момент її направлення.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 628 Кодексу визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Тобто, лише з моменту направлення письмової вимоги вважається таким, що настав, строк виконання усіх грошових зобов'язань Лізингоодержувача за Договором, які існували на момент її направлення
Враховуючи, що відповідні умови включено до договору лізингу позивачем, суд враховує принцип verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав, за яким особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем відповідачачу-1 письмової вимоги про розірвання Договору лізингу та дострокову сплату усіх грошових зобов'язань Лізингоодержувача.
При цьому суд зазначає, що хоча на момент звернення позивача до суду, не здійснюється відправка пошти на адресу відповідачів, у зв'язку з тим, що зазначена територія перебуває під тимчасовою окупацією, позивач не був позбавлений права направити відповідачам повідомлення через інші засоби комунікації, зокрема, але не виключно на електронну пошту відповідачів, яку сам же позивач зазначає в реквізитах відповідачів.
Суд дійшов висновку, що позивач як особа, яка звернулась до суду за захистом своїх порушених прав, не довів суду, що станом на день подання позову зобов'язання відповідача-1 з дострокової сплати всіх лізингових настали, а терміни виконання цього зобов'язання є порушеними. Таким чином, суд висновує, що позивачем не доведено обґрунтованості позову в частині вимогна загальну суму 163 535,99 грн (строк платежів по яким на момент звернення до суду не настав), а відтак, позовні вимоги у цій частині є передчасними, тому, задоволенню не підлягають.
Посилання позивача на правовий висновок викладений у постанові ВП ВС від 27.03.2019 у справі №521/21255/13-ц відхиляється судом як не релевантне, зокрема здійснений за інших фактичних правовідносин.
Таким чином, за розрахунком суду, позовні вимоги у розмірі 1 188 538,16 грн є обгрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.
Щодо солідарного обов'язку відповідачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов'язався відповідати за виконання зобов'язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).
Кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачами-2, 3 укладено договір поруки № SFL-153-154-157-158-159 від 13.09.2021.
Відповідачами не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами вказаного Договору поруки.
Відповідно до умов договору поруки у разі порушення Зобов'язань за Договором Лізингу Лізингоодержувач та Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники, незалежно від того, направлена Вимога до Поручителя чи ні, та незалежно від того, чи направлена вимога до Лізингоодержувача чи ні. Поручитель відповідає перед Банком за виконання Зобов'язань за Договором Лізингу у тому ж обсязі, що і Лізингоодержувач (Розділ 7 договору).
Отже, з огляду на солідарний обов'язок перед кредитором боржника за основним зобов'язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.
Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Жодної з підстав для припинення дії договору поруки №SFL-153-154-157-158-159 від 13.09.2021, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за договором фінансового лізингу №EL34377972-0921-60HP-A-158 від 13.09.2021 у розмірі 1 188 538,16 грн, станом на час ухвалення рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідачів 1, 2 та 3 солідарно є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться розрахунком заборгованості (а.с 14), договором фінансового лізингу (а.с 15- 29) платіжною інструкцією та актом приймання-передачі об'єкта лізингу (а.с. 30-31), договором поруки (а.с. 32 - 42), виписками з рахунку (а.с. 46-57), деталізованими розрахунками (а.с. 58-59).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Таким чином, інші аргументи сторін, які не висвітлені в цьому рішенні, не мають істотного значення для вирішення справи.
Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення 1 188 538,16 грн.
У частині стягнення 163 535,99 грн слід відмовити як заявлених передчасно.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позову слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.
Позивачем до позовної заяви додано квитанцію про сплату суми 16 224,89 грн судового збору
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог у розмірі 87,90% від заявлених сум, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 14 261,67 грн - витрат по сплаті судового збору (16 224,89 грн х 87,90%= 14 261,67 грн).
При цьому, суд зазначає, що судові витрати підлягають розподілу між відповідачами порівну, а саме по 4 752,89 грн. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Давидівка» (вул. Сонячна, буд. 27, с. Давидівка, Мелітопольський р-н, Запорізька обл., 72550, ідентифікаційний код юридичної особи 34377972), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (вул. Чикаленка Євгена, будинок 42/4 м. Київ, 01024, ідентифікаційний код юридичної особи 14361575) суму 1 188 538,16 грн (один мільйон сто вісімдесят вісім тисяч п'ятсот тридцять вісім гривень 16 коп) заборгованості за договором фінансового лізингу №EL34377972-0921-60HP-A-158 від 13.09.2021 станом на 14.08.2025. Видати наказ.
Відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 163 535,99 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Давидівка» (вул. Сонячна, буд. 27, с. Давидівка, Мелітопольський р-н, Запорізька обл., 72550, ідентифікаційний код юридичної особи 34377972) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (вул. Чикаленка Євгена, будинок 42/4 м. Київ, 01024, ідентифікаційний код юридичної особи 14361575) суму 4 752,89 грн (чотири тисячі сімсот п'ятдесят дві гривні 89 коп) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (вул. Чикаленка Євгена, будинок 42/4 м. Київ, 01024, ідентифікаційний код юридичної особи 14361575) суму 4 752,89 грн (чотири тисячі сімсот п'ятдесят дві гривні 89 коп) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (вул. Чикаленка Євгена, будинок 42/4 м. Київ, 01024, ідентифікаційний код юридичної особи 14361575) суму 4 752,89 грн (чотири тисячі сімсот п'ятдесят дві гривні 89 коп) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний 18.12.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.І. Педорич