вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
18 грудня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/1237/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (адреса 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 1 ЄДРПОУ 42399676)
до відповідача Державної установи "ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР КОНТРОЛЮ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ" (адреса 88000, місто Ужгород, вулиця Собранецька, будинок 96 ЄДРПОУ 38475462)
про стягнення 12934,59 грн
Сторони не викликались
Позивач звернувся до Господарського суду з позовом до Державної установи "ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР КОНТРОЛЮ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ" (адреса 88000, місто Ужгород, вулиця Собранецька, будинок 96 ЄДРПОУ 38475462) про стягнення заборгованості за Договором постачання природного газу від 04.12.2024 року №06-8385/24-БО-Т у розмірі 12 934,59 грн , в т.ч. основної заборгованості - 11 379,71 грн; пеня - 1, 346,89 грн; 3% річних - 130, 35 грн, інфляційних втрат - 77, 64 грн.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/1237/25 визначено головуючого суддю Андрейчука Л.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2025.
Ухвалою суду від 03.11.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено учасникам спору процесуальні строки для подання заяв по суті спору, а також відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали для подання письмових заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (згідно з довідкою про доставку електронного листа), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, взявши до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.
Згідно з частиною 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати вартості поставленого за Договором постачання природного газу №06-8385/24-БО-Т від 04.12.2024 у січні-квітні 2025 року природного газу, у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість в розмірі 11 379, 71 грн, за несвоєчасну сплату якої позивачем нараховано 1 346, 89 грн пені, 130, 35 грн 3 % річних та 77, 64 грн інфляційних втрат, з вимогами про стягнення яких заявлено позов у цій справі.
Правова позиція відповідача.
Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР КОНТРОЛЮ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ" 04.12.2024 укладено договір №06-8385/24-БО-Т постачання природного газу (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо», а Споживач, в свою чергу, зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг природного газу у період з 01 січня 2025 року по 30 квітня 2025 року (включно) в кількості 9, 00000 м.куб.
На виконання умов Договору Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 151 143,64 грн.
Порядок та умови передачі природного газу визначені сторонами в розділі 3 Договору.
Підпунктами 3.5.1.-3.5.4 Договору визначено, що Споживач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем.
На підставі даних отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірник акту приймання-передачі за відповідний період. У випадку не повернення підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу.
22.01.2025 сторони уклали додаткову угоду та внесли зміни до п. 2.1 Договору щодо обсягів природного газу. Також були внесені зміни до п. 4.1. змінювалась ціна за 1 000 м3 , з урахуванням тарифу на транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовлені потужності на добу наперед, і становить 17 052,60 грн.
Відповідач свої зобов'язання щодо актів приймання-передачі виконав не в повному обсязі. Так, Відповідачем виконані умови Договору відносно актів приймання-передачі природного газу тільки за січень та лютий 2025.
Факт споживання Відповідачем обсягів, які вказані у позовній заяві, підтверджується листом Оператора ГТС №ТОВВИХ-25-14227 від 11.09.2025, де міститься інформація по споживачу з ЕІС-кодом 56XS00012D7CU00Z (додаток 7).
Аналогічний ЕІС-код відображений у договорі №06-4119/23-БО-Т від 03.10.2023. Відповідно до інформації, наданої Оператором ГТС, Споживач з ЕІС-кодом 56XS00012D7CU00Z спожив:
-з 01.03.2025 по 31.03.2025 - 653,95 м3;
-з 01.04.2025 по 30.04.2025 - 13,38 м3.
Згідно п. 4.1. Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином: Ціна природного газу за 1 000 м3 газу без ПДВ - 13 658,33 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, ціна природного газу за 1 000 м3 з ПДВ - 16 390,00 грн;
Тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовлені потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 м3. Всього ціна газу за 1000 м3 з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим Договором становить 16 553,89 грн.
22.01.2025 сторони уклали додаткову угоду №1 та внесли зміни до п. 2.1 Договору щодо обсягів природного газу. Також були внесені зміни до п. 4.1. змінювалась ціна за 1 000 м3 , з урахуванням тарифу на транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовлені потужності на добу наперед, і становить 17 052,60 грн.
Відповідач не заперечував щодо кількості та якості отриманого природного газу у вказані вище періоди та не направив Позивачу, відповідно до п. 3.5.3. Договору, мотивовані відмови від їх підписання.
Відповідно до пункту 5.1 Договору оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Оплату за переданий газ Відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов'язання у строк визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 Договору.
На виконання умов укладеного між сторонами Договору постачання природного газу №06-8385/24-БО-Т від 29.12.2004.12.2024 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» за період з січня по квітень 2025 року включно поставив, а відповідач, в свою чергу, прийняв природний газ в обсязі 9, 00000 м.куб. на загальну суму 148 985,01 з ПДВ грн, що підтверджується засвідченими копіями актів приймання-передачі природного газу.
Крім того, 22.01.2025 сторони уклали додаткову угоду №1 та внесли зміни до п. 2.1 Договору щодо обсягів природного газу. Також були внесені зміни до п. 4.1. змінювалась ціна за 1 000 м3 , з урахуванням тарифу на транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовлені потужності на добу наперед, і становить 17 052,60 грн.
За отриманий природний газ за січень-лютий 2025 Відповідач сплатив всього 139 763,93 грн.
Сума простроченого та несплаченого основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором (з урахуванням положень додаткової угоди №1 від 22.01.2025) складає 11 379,71 грн, що підтверджується розрахунками наданими позивачем до позовної заяви.
Означені обсяги спожитого відповідачем за Договором природного газу за період з січня по квітень 2025 року включно підтверджуються підписаними позивачем актами приймання-передачі природного газу в означений період, та листом Оператора ГТС №ТОВВИХ-25-14227 від 11.09.2025, де міститься інформація по споживачу з ЕІС-кодом 56XS00012D7CU00Z (додаток 7).Аналогічний ЕІС-код відображений у договорі №06-4119/23-БО-Т від 03.10.2023.
За твердженням позивача, відповідачем не в повній мірі виконано зобов'язання з оплати вартості переданого йому за Договором природного газу у визначений Договором строк, здійснивши часткову оплату вартості отриманого природного газу в означений період на суму 139 763,93 грн, у зв'язку з чим, станом на 02.10.2025 заборгованість відповідача складає 11 379,71 грн, з вимогами про стягнення якої разом з нарахованим позивачем пенею, штрафом, відсотками річними та інфляційними втратами позивач і звернувся з даним позовом до Господарського суду.
На підтвердження зазначених обставин, позивачем подано суду, зокрема, розрахунок заборгованості станом на 02.10.2025, реєстр надходження коштів на рахунки позивача від відповідача за період з 04.12.2024 по 23.09.2025, відповідно до яких вбачається сплата відповідачем в означений період вартості отриманого від позивача природного газу за Договором в розмірі 139 763, 93 грн.
ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно вимог ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно вимог ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ).
В силу ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи, зокрема, розрахунком заборгованості станом на 02.10.2025, реєстром надходження коштів на рахунки позивача за період з 04.12.2024 по 23.09.2025, підтверджується, що відповідач в порушення умов Договору взяті на себе зобов'язання щодо повної оплати вартості природного газу у визначений п. 5.1. Договору строк не виконав, здійснивши часткову оплату вартості отриманого від позивача природного газу за період з січня по квітень 2025 року включно на суму 139 763,93 грн, у зв'язку з чим, з урахуванням встановленого судом обсягу поставки позивачем природного газу відповідачу в означений період відповідно до Актів приймання-передачі природного газу від 12.02.2025, від 11.03.2025, від 11.04.2025; від 12.05.2025 та листа Оператора ГТС №ТОВВИХ-25-14227 від 11.09.2025, де міститься інформація по споживачу з ЕІС-кодом 56XS00012D7CU00Z (додаток 7).Аналогічний ЕІС-код відображений у договорі №06-4119/23-БО-Т від 03.10.2023, на час подання позову за ним рахувалася заборгованість за поставлений йому за Договором за період січня по квітень 2025 року включно природний газ в розмірі 11 379, 71 грн.
За таких обставин, сума заборгованості перед позивачем станом на час звернення із позовом та вирішення даного спору становить 11 379, 71, яка відповідачем не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.
Щодо вимог про стягнення пені.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пунктом 7.2. Договору сторони погодили, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Вказаний пункт Договору узгоджується із положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» згідно з якими платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з поданим суду розрахунком, за неналежне виконання договірних умов позивачем нараховано відповідачу 1 346, 89 грн пені за несвоєчасну сплату вартості природного газу за березень - квітень 2025 року, виходячи з визначеного в п. 5.1. Договору строку сплати.
Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку та здійснивши оцінку доказів, на яких він ґрунтується, суд вважає правомірним нарахування відповідачу пені, що розрахована ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» в означений вище період в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення в сумі 1 346, 89 грн, а позов в цій частині таким, що підлягає до задоволення судом.
Щодо 3 % річних та втрат від інфляції.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Стосовно інфляційних втрат, то відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2018 року у справі №910/24266/16 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.
Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
Згідно поданого позивачем розрахунку, за неналежне виконання умов Договору, борг збільшився внаслідок інфляційних процесів, який складає 77,64 грн, загальний розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 130,35 грн.
Здійснивши перевірку поданого позивачем розрахунку позовних вимог в цій частині, суд, з огляду на встановлений в п. 5.1. Договору строк оплати вартості природного газу, вважає правомірними, документально підтвердженими та обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача 77, 64 грн втрат від інфляції та 130,35 грн 3% річних, а позов в цій частині таким, що підлягає задоволенню.
Отже, загальна сума боргу Відповідача перед Позивачем, що підлягає стягненню згідно цього позову складає 12 934,59 грн.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до задоволення в заявленому розмірі.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовна заява подається в електронній формі, для пониження розміру ставки судового збору застосовується коефіцієнт 0,8 у відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, на відповідача покладається 2 422,40 грн (12 934,59 х 1,5% х 0,8) витрат на оплату судового збору.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Державної установи "ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР КОНТРОЛЮ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ" (адреса 88000, місто Ужгород, вулиця Собранецька, будинок 96 ЄДРПОУ 38475462) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (адреса 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 1 ЄДРПОУ 42399676) 11 379,71 грн -заборгованості за спожитий природний газ, 1 346, 89 грн - пені, 130,35 грн - 3% річних, 77, 64 грн втрат від інфляції та 2422,40 грн у повернення сплаченого судового збору.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі -://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст судового рішення складено 18.12.2025
Суддя Андрейчук Л. В.