вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
11.12.2025м. ДніпроСправа № 904/5723/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі:
судді Колісника І.І.
за участю секретаря судового засідання Моторної Є.І.
та представників:
від позивача: Жук В.В. - адвокат;
від відповідача: Ніколенко К.В. - адвокат
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НБС Технологія", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 3 350 980,75 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "НБС Технологія" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованості у сумі 3350980,75 грн, з яких: 3049800,00 грн - основний борг, 71506,65 грн - 3% річних, 229674,10 грн - інфляційні втрати.
Судові витрати, які за наведеним у позові попереднім (орієнтовним розрахунком) складаються з витрат зі сплати судового збору в сумі 50264,71 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн, позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати робіт, виконаних позивачем за договором підряду №2023/д/ОГМ/520 від 19.07.2023 та специфікацій до нього № 8 від 16.07.2024, № 9 від 30.07.2024, № 10 від 01.08.2024.
30.10.2025 відповідач через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС подав відзив на позов (а.с. 136 - 140 том 1).
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначає, що на момент виникнення договірних відносин за специфікаціями № 8 від 16.07.2024, № 9 від 30.07.2024, № 10 від 01.08.2024 до договору підряду № 2023/д/ОГМ/520 від 19.07.2025 у складі учасників ТОВ "НБС Технологія" перебувала особа, яка має частку в статутному капіталі більше 10 відсотків та безпосередньо пов'язана з державою-агресором, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації" установлено мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку грошових та інших зобов'язань кредиторами (стягувачами), за якими є Російська Федерація або, зокрема, такі особи: юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.
На доповнення заперечень проти позову відповідач посилається на таке:
- відповідач не отримував від позивача рахунків-фактур для остаточного розрахунку за виконані роботи, що відповідно до специфікацій є передумовою для виникнення обов'язку з оплати;
- позивач не має права на стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, оскільки пунктом 15.5 договору підряду № 2023/д/ОГМ/520 від 19.07.2023 передбачено виконання прострочених грошових зобов'язань без урахування індексу інфляції та із застосуванням нульової відсоткової ставки річних.
У відповіді на відзив, що була подана позивачем 05.11.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС, позивач доводи відповідача визнає такими, що не відповідають дійсності (а.с. 166 - 168 том 1).
Зокрема, позивач зауважує, що відповідач указує на те, що згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 187 від 03.03.2022 мораторій поширюється лише на осіб, пов'язаних із державою-агресором, тобто юридичних осіб, у статутному капіталі яких є участь рф або громадян рф на момент виникнення та/або виконання зобов'язань. Фактичних даних про такі зв'язки у ТОВ "НБС Технологія" немає.
Спростовуючи доводи відповідача щодо підстав для оплати, позивач посилається на долучені ним до справи підписані сторонами без жодних зауважень з боку відповідача акти виконаних робіт, а також рахунки-фактури та податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН.
Позивач наполягає на тому, що обов'язок з оплати виконаних робіт за договором виник у відповідача саме на підставі актів, а не рахунків.
Також позивач стверджує, що заявлені ним до стягнення інфляційні втрати та 3% річних грунтуються на законі - статті 625 ЦК України.
У додаткових письмових поясненнях сторін, які надійшли до суду 12.11.2025, сторони підтримали основні доводи, викладені ними у поданих до суду заявах по суті справи (а.с. 201 - 203, 214-215 том 1).
Ухвалою суду від 14.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 13.11.2025.
Після відкриття провадження у справі встановлено недоліки, допущені позивачем під час звернення з позовом до суду, у зв'язку з чим ухвалою суду від 15.10.2025 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та надання суду відповідних доказів протягом п'яти календарних днів з дня вручення ухвали суду.
17.10.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом з відповідними доказами.
06.11.2025 представник відповідача адвокат Ніколенко К.В. подала клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 3000,00 грн (а.с. 191 - 193 том 1).
Ухвалою суду від 13.11.2025 підготовче засідання відкладено на 25.11.2025, за результатом якого підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.12.2025.
У судовому засіданні представники сторін надали пояснення по суті спору, аналогічні за змістом заяв по суті справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
Між Акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НБС Технологія" (далі - підрядник, позивач) укладено договір підряду №2023/д/ОГМ/520 від 19.07.2023 (далі - договір підряду, договір), за змістом пункту 1.1 якого підрядник зобов'язується за дорученням замовника виконати відновлення деталей і вузлів устаткування (в т.ч. агрегатів та ін.), що належать замовнику (далі - роботи), а замовник зобов'язується надати обсяги (об'єкт) робіт (ремфонд, запасні частини) підряднику, прийняти виконані роботи за актом і сплатити вартість виконаних робіт.
Конкретне найменування та види робіт узгоджуються сторонами у додатках (специфікаціях) до цього договору (п. 1.2 договору).
За змістом пункту 3.1 договору вартість підрядних робіт узгоджена сторонами у відповідних додатках (специфікаціях) до цього договору.
Розрахунки за договором здійснюються у національній валюті України. Датою оплати товару вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку замовника (п. 3.2 договору).
Оплата вартості робіт здійснюється замовником на підставі рахунків, виставлених підрядником, податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника на умовах і в строки, зазначені у додатках-специфікаціях до договору та з урахуванням особливостей, передбачених розділом 10 цього договору (п. 3.3 договору).
Порядок та умови оплати узгоджуються сторонами у додатках (специфікаціях) до договору (п. 3.6 договору).
Пунктом 7.1 договору передбачено, що після закінчення робіт відповідно до чинних норм і правил оформлюється акт виконаних робіт і акт прийому-передачі обладнання (запасних частин) з ремонту. Якість виконаних робіт засвідчується підрядником наданням замовнику паспорта на гарантійний ремонт (за наявності вимог про гарантійні зобов'язання у договорі або додатку (специфікації) до договору). Крім того, підрядник зобов'язаний оформити і передати замовнику нижченаведені документи:
рахунок-фактуру на виконані роботи;
податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З моменту підписання акта прийому-передачі обладнання (запасних частин) з ремонту замовник несе відповідальність за збереження об'єкта робіт (п. 7.3 договору).
Якщо при прийманні відремонтованого об'єкта робіт будуть виявлені істотні дефекти і несправності, що виникли з вини підрядника, замовник оформлює акт виявлених недоліків і не приймає об'єкт робіт (ремфонд) до усунення виявлених дефектів і несправностей. Підрядник зобов'язується вивезти з території замовника, протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання акта виявлених недоліків, неприйняті вузли та деталі і усунути виявлені дефекти і несправності протягом 10-ти календарних днів з моменту вивезення (п. 7.4 договору).
За змістом пункту 7.5 договору приймання обладнання з ремонту здійснюється на території замовника із складанням актів прийому-передачі та актів комплектації обладнання.
Особливості оплати за фактично виконані роботи визначені пунктом 10.1 договору.
Зокрема, у випадку відсутності факту реєстрації податкової накладної (з будь-яких причин) на дату і настання строку оплати за виконані роботи, кожний платіж у рахунок оплати вартості фактично виконаних робіт, може здійснюватися замовником двома частинами:
- перша частина: 80% від суми платежу за фактично виконані роботи;
- друга частина: 20% від суми платежу після фактичної реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (пп. 10.1.1).
Порушення підрядником зобов'язання щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних або зупинка реєстрації податкових накладних контролюючим органом є підставою для зміни замовником в односторонньому порядку, без внесення змін до цього договору, строку та порядку виконання зобов'язання з оплати вартості робіт за цим договором, зокрема відстрочення оплати частини платежу за роботи у розмірі 20% від суми платежу за виконані роботи на строк пропорційний строку затримки реєстрації відповідної(их) податкової(их) накладної(их) (пп. 10.1.2).
Якщо відповідна податкова накладна залишилася не зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних з будь-яких причин після спливу встановленого законодавством строку для врегулювання з податковим органом питання зупинення/відмови в реєстрації податкових накладних та/або після закінчення процедури адміністративного та судового оскарження рішень Державної податкової служби, оплата залишку вартості робіт у розмірі 20% від вартості виконаних робіт замовником не здійснюється, обов'язок замовника щодо оплати вартості виконаних підрядником робіт вважається виконаним у повному обсязі (пп. 10.1.3).
Особливості оплати робіт у випадку здійснення замовником попередньої оплати за роботи визначені пунктом 10.2 договору.
Так, у випадку здійснення замовником попередньої оплати за роботи підрядник зобов'язаний в установлені Податковим кодексом України строки скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (пп. 10.2.1).
У випадку відсутності факту реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних замовник має право виставити підряднику штраф у розмірі суми ПДВ за незареєстрованими податковими накладними (пп. 10.2.2).
Згідно з пунктом 11.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених цім договором, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.
Будь-які зміни і доповнення до договору дійсні лише за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані сторонами (п. 15.2 договору).
Усі додатки до цього договору є його невід'ємною частиною (п. 15.3 договору).
Строк дії договору: початок - з моменту підписання, закінчення - 31.12,2023. У разі якщо на момент закінчення договору у сторін залишаться невиконаними зобов'язання, договір продовжує свою дію до їх остаточного виконання (п. 15.4 договору).
Відповідно до пункту 15.5 договору сторони визнають юридичну силу і значимість договору та додатків до нього, підписаних з використанням факсимільного зв'язку з обов'язковим наданням оригіналів протягом семи днів від дати підписання. Сторони домовилися, що прострочені замовником грошові зобов'язання, передбачені цим договором, повинні виконуватися без урахування індексу інфляції та із застосуванням нульової відсоткової ставки річних від простроченої суми (п. 15.5 договору).
Відповідно до умов договору сторони підписали специфікацію № 8 від 16.07.2024 (далі - специфікація № 8) на виконання підрядних робіт: ремонт торцевої стінки млина МШЦ 3,6х5,5 за кресленням № ОФ-36-311-01; 1-312036СБ; ОФМШ-64-01; ОФ36-287 та дефектною відомістю № РЗФ-7/03.24 у кількості 1 шт. за ціною 1745000,00 грн, а всього з 20% ПДВ - 2094000,00 грн.
Умови оплати: 30% - передоплата, 70% - протягом 10 календарних днів з моменту підписання акта виконаних робіт, акта прийому-передачі обладнання (запасних частин) з ремонту на території замовника, оформлення рахунка-фактури та надання податкової накладної на передоплату та на виконану роботу (п. 1 специфікації № 8).
Відповідно до умов договору сторони підписали специфікацію № 9 від 30.07.2024 (далі - специфікація № 9) на виконання підрядних робіт: відновлення корпусу редуктора Ц2-1250 за кресленням № 5Ау103-ОСБ та дефектною відомістю № УДТК-2д/03.24 у кількості 1 шт. за ціною 560000,00 грн, а всього з 20% ПДВ - 672000,00 грн.
Умови оплати: протягом 30 календарних днів з моменту підписання акта виконаних робіт, акта прийому-передачі обладнання (запасних частин) з ремонту на території замовника, оформлення рахунка-фактури та надання податкової накладної (п. 1 специфікації № 9).
Відповідно до умов договору сторони підписали специфікацію № 10 від 01.08.2024 (далі - специфікація № 10) на виконання підрядних робіт: виготовлення валу НП-800 за дефектною відомістю № ЦШС-4/02.24 у кількості 1 шт. за ціною 950000,00 грн, а всього з 20% ПДВ - 1140000,00 грн.
Умови оплати: 20% - передоплата, 80% - протягом 10 календарних днів з моменту підписання акта виконаних робіт, акта прийому-передачі обладнання (запасних частин) з ремонту на території замовника, оформлення рахунка-фактури та надання податкової накладної на передоплату та на виконану роботу (п. 1 специфікації № 10).
На виконання зобов'язань за договором та відповідно до специфікації № 8 відповідач 31.07.2024 здійснив передоплату 30% вартості робіт, а саме 628200,00 грн, що підтверджується наданою позивачем банківською випискою (а.с. 50 том 1).
Відповідно до двосторонніх акта виконаних робіт № 108 від 22.11.2024 та акта №108/11-24 від 22.11.2024 прийому-передачі обладнання (запчастини) з ремонту підрядні роботи та обладнання/запчастини в межах специфікації № 8 на загальну суму 2094000,00 грн виконані позивачем та прийняті відповідачем без жодних зауважень (а.с. 42-43 том 1).
Податкове декларування позивачем ПДВ за фактом отримання передоплати на суму 628200,00 грн та оформлення акта виконаних робіт згідно зі специфікацією №8 підтверджується зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними № 15 від 31.07.2024 та № 10 від 22.11.2024 (а.с. 45 - 48 том 1).
За вказаних обставин згідно з пунктом 1 специфікації № 8 строк сплати відповідачем залишку грошових коштів у сумі 1465800,00 грн (2094000,00 - 628200,00 = 1465800,00) за актом виконаних робіт № 108 від 22.11.2024 - не пізніше 02.12.2024.
Виконання позивачем підрядних робіт згідно зі специфікацією № 9 на суму 672000,00 грн та прийняття їх відповідачем без жодних зауважень підтверджується двосторонніми актом виконаних робіт № 123 від 26.12.2024 та актом № 123/1-24 від 26.12.2024 прийому-передачі обладнання (запчастини) з ремонту (а.с. 54-55 том 1).
Податкове декларування позивачем ПДВ за фактом оформлення акта виконаних робіт на суму 672000,00 грн згідно зі специфікацією № 9 підтверджується зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною № 17 від 26.12.2024 (а.с. 57-58 том 1).
Згідно з пунктом 1 специфікації № 9 строк сплати відповідачем грошових коштів у сумі 672000,00 грн за актом виконаних робіт № 123 від 26.12.2024 - не пізніше 25.01.2025.
На виконання зобов'язань за договором та відповідно до специфікації № 10 відповідач 01.08.2024 здійснив передоплату 20% вартості робіт, а саме 228000,00 грн, що підтверджується наданою позивачем банківською випискою (а.с. 71 том 1).
Відповідно до двосторонніх акта виконаних робіт № 101 від 04.11.2024 та акта №108/11-24 від 04.11.2024 прийому-передачі обладнання (запчастини) з ремонту підрядні роботи та обладнання/запчастини в межах специфікації № 10 на загальну суму 1140000,00 грн виконані позивачем та прийняті відповідачем без жодних зауважень (а.с. 62-63 том 1).
Податкове декларування позивачем ПДВ за фактом отримання передоплати на суму 228200,00 грн та оформлення акта виконаних робіт згідно зі специфікацією №10 підтверджується зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними № 13 від 23.08.2024 та № 1 від 04.11.2024 (а.с. 66 - 69 том 1).
За вказаних обставин згідно з пунктом 1 специфікації № 10 строк сплати відповідачем залишку грошових коштів у сумі 912000,00 грн (1140000,00 - 228000,00 = 912000,00) за актом виконаних робіт № 101 від 04.11.2024 - не пізніше 14.11.2024.
У визначені відповідно до договору строки відповідач повну оплату за виконані підрядні роботи не здійснив, на претензію позивача № 400 від 24.06.2025 про сплату залишку не сплачених грошових коштів у сумі 3049800,00 грн (1465800,00 + 672000,00 + 912000,00 = 3049800,00) не відреагував, що й стало причиною спору.
Предметом доказування є обставини щодо виконання сторонами своїх зобов'язань за укладеним договором в частині виконання робіт та їх оплати.
Відповідно до частин першої, другої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За змістом частини четвертої статті 837 Цивільного кодексу України до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави (глава 61 - Підряд), положення цього параграфа (параграф 1 - Загальні положення про підряд) застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Згідно з частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Факт прийняття відповідачем-замовником, виконаних позивачем у повному обсязі робіт за специфікаціями №№ 8, 9, 10 підтверджується належними й допустимими доказами у справі та не оспорюється відповідачем.
За приписом частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 251 Цивільного кодексу України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення; терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до статті 252 цього Кодексу строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами; термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Зважаючи на умови договору, строк сплати залишку не сплачених відповідачем грошових коштів за специфікацією № 8 у сумі 1465800,00 грн, за специфікацією № 9 у сумі 672000,00 грн, за специфікацією № 10 у сумі 912000,00 грн настав. Доказів щодо їх сплати відповідач не надав.
Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 3049800,00 грн є законними й обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати розраховані позивачем у загальній сумі 229674,10 грн, з яких:
110287,37 грн - за період з грудня 2024 року по серпень 2025 року із заборгованості в сумі 1465800,00 грн (з урахуванням індексів інфляції: грудень 2024 року - 101,4%, січень 2025 року - 101,2%, лютий 2025 року - 100,8%, березень 2025 року - 101,5%, квітень 2025 року - 100,7%, травень 2025 року - 101,3%, червень 2025 року - 100,8%, липень 2025 року - 99,8%, серпень 2025 року - 99,8%);
32135,72 грн - за період з лютого 2025 року по серпень 2025 року із заборгованості в сумі 672000,00 грн (з урахуванням індексів інфляції: лютий 2025 року - 100,8%, березень 2025 року - 101,5%, квітень 2025 року - 100,7%, травень 2025 року - 101,3%, червень 2025 року - 100,8%, липень 2025 року - 99,8%, серпень 2025 року - 99,8%);
87251,01 грн - за період з листопада 2024 року по серпень 2025 року із заборгованості в сумі 912000,00 грн (з урахуванням індексів інфляції: листопад 2024 року - 101,9%, грудень 2024 року - 101,4%, січень 2025 року - 101,2%, лютий 2025 року - 100,8%, березень 2025 року - 101,5%, квітень 2025 року - 100,7%, травень 2025 року - 101,3%, червень 2025 року - 100,8%, липень 2025 року - 99,8%, серпень 2025 року - 99,8%).
Щодо порядку розрахунку інфляційних втрат суд зазначає таке.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: - час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; - час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Перевіркою судом наведеного у позові розрахунку інфляційних втрат у загальній сумі 229674,10 грн порушень не встановлено. Позовні вимоги в цій частині є законними й обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Доводи відповідача щодо безпідставності їх нарахування, з посиланням на пункт 15.5 договору, судом відхиляються з огляду на таке.
Згідно з частинами другою, третьою статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
У постанові від 25.05.2021 у справі № 149/1499/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці приписи визначають співвідношення між актами цивільного законодавства та договором. За змістом частини третьої статті 6 ЦК України сторони у договорі на власний розсуд можуть урегулювати у договорі відносини, диспозитивно врегульовані в актах цивільного законодавства та не можуть відступати від імперативних його положень (п. 21).
Положення частини другої статті 625 Цивільного кодексу України щодо сплати боржником на вимогу кредитора суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції має імперативний характер.
Водночас суд погоджується з відповідачем щодо безпідставності позовних вимог щодо стягнення 3% річних з огляду на передбачену пунктом 15.5 договору нульову ставку річних у разі прострочення виконання грошових зобов'язань.
Так, заявлені позивачем до стягнення 3% річних розраховані ним у загальній сумі 71506,65 грн, з яких: 35179,20 грн - з 02.12.2024 по 19.09.2025 із заборгованості в сумі 1465800,00 грн; 13090,19 грн - з 26.01.2025 по 19.09.2025 із заборгованості в умі 672000,00 грн; 23237,26 грн - з 14.11.2024 по 19.09.2025 із заборгованості в сумі 912000,00 грн.
Однак, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 25.06.2020 у справі № 910/4926/19 зауважив, що за змістом статті 625 ЦК України сторони можуть на власний розсуд визначити інший розмір процентів річних. Займенник "інший" в українській мові має значення означального, тобто вказує на ознаку, але не називає її і розуміється як такий, який відрізняється від названого, даного, встановленого і таке інше. У цьому випадку проценти визначені у договорі є відмінними від встановлених у статті 3%. Тобто 3% - розмір, який застосовується у випадку, коли сторони не визначили у договорі відповідного розміру. Водночас сторони вільні у визначенні відмінного від трьох процентів розміру, щодо якого вони дійшли згоди та зазначили його у договорі. Ключовим є сам факт застосування положень частини 2 статті 625 ЦК України та встановлення погодженого розміру, у тому числі якщо він становить 0.
Положення спірних договорів, погоджене сторонами та викладене саме у формі встановлення розміру процентів (0), вказує на фактичну реалізацію принципу свободи договору, як одного з основоположних у цивільному законодавстві.
Хоча зобов'язання сплатити проценти річних, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України є способом компенсації майнових втрат, однак неможливо відокремити таку компенсацію від права сторін встановлювати відповідний її розмір, який на їх думку буде розумним та справедливим у сукупності з імперативним відшкодуванням матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів (п. 6.4).
Отже, оскільки сторони відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України визначили інший розмір процентів річних - 0, що узгоджується зі свободою договору, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних не може бути задоволена.
Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.07.2019 у справі №910/4519/18.
Заперечення відповідача проти позову з посиланням на мораторій (заборону) на виконання зобов'язань відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 187 від 03.03.2022 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації"; відсутність рахунків на оплату судом не приймаються з наступних підстав.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 року № 187 (із змін. і доп.) "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації" для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов'язані з державою-агресором):
громадяни Російської Федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах;
юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;
юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації;
юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації, - у випадку виконання зобов'язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.
Заперечення відповідача проти позову не грунтуються на доказах, що підтверджують наявність підстав для мораторію (заборони) для стягнення з нього заборгованості у цій справі відповідно до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України. Наданий позивачем статут Товариства свідчить про відсутність у його складі осіб із російським громадянством, що могло б бути підставою для мораторію (заборони) для виконання відповідачем, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань на користь позивача.
Щодо рахунків, як підставу для виконання грошових зобов'язань.
Судом встановлено й сторонами не заперечується, що підрядні роботи за специфікаціями №№ 8 - 10 виконані повністю й без зауважень з боку відповідача. Викладене відображено у відповідних актах, які містять вартість цих робіт, що підлягають оплаті. Банківські реквізити позивача відповідачу відомі з розділу 17 договору (Юридичні адреси, банківські реквізити і підписи сторін) та з огляду на факти попередньої оплати відповідачем робіт, передбачених специфікаціями №№ 8, 10.
Тобто відповідач був обізнаний щодо строків, суми та можливих банківських рахунків позивача для оплати йому залишку заборгованості.
Відповідно до пункту 3.3 договору рахунок не є єдиним документом для виникнення у відповідача обов'язку оплатити виконані позивачем роботи.
За усталеною судовою практикою за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України (див. постанови Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18, від 29.04.2020 у справі № 915/641/19 та ін.).
За вказаних обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 3279474,10 грн, з яких 3049800,00 грн - основний борг, 229674,10 грн - інфляційні втрати.
Відповідно до частини першої статті 129 ГПК України на відповідача покладається судовий збір у сумі 49192,11 грн (3279474,10х50264,71/3350980,75 = 49192,11) пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а на позивача - 1072,60 грн (50264,71 - 49192,11 = 1072,60).
Судові витрати позивача щодо професійної правничої допомоги судом не розподіляються з огляду на його заяву про надання відповідних доказів у порядку частини восьмої статті 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 231, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, господарський суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НБС Технологія" до Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості у сумі 3350980,75 грн, з яких: 3049800,00 грн - основний борг, 71506,65 грн - 3% річних, 229674,10 грн - інфляційні втрати - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код 00191000; місцезнаходження: 50026, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НБС Технологія" (ідентифікаційний код 33116297; місцезнаходження: 50005, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, будинок 21) основний борг у сумі 3049800,00 грн, інфляційні втрати в сумі 229674,10 грн, судовий збір у сумі 49192,11 грн.
У решті позову - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Судовий збір у сумі 1072,60 грн за подання позову покласти на позивача.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 18.12.2025.
Суддя І.І. Колісник