пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
10 грудня 2025 року Справа № 903/871/25
Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., за участі секретаря судового засідання Бортнюк М.В., розглянувши матеріали по справі
за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі філії “Вокзальна компанія» Акціонерного товариства “Українська залізниця», м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВРБУД», с. Ратне, Ковельський р-н., Волинська обл.
про стягнення 421 843,44 грн,
В засіданні приймали участь:
від позивача: Коваль В.Б. (в режимі відеконференції)
від відповідача: н/з
02.09.2025 через підсистему “Електронний суд» надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі філії “Вокзальна компанія» Акціонерного товариства “Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВРБУД» про стягнення 421 843,44 грн, з яких: 129 476,70 грн пені, 292 366,74 грн штрафу.
Ухвалою суду від 08.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі 07.10.2025 о 10:00 год.
Відповідач ухвалу суду отримав 09.09.2025. Строк для подання відзиву - по 24.09.2025.
Відзив відповідача на адресу суду не надходив.
Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника не направив, хоч був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
У судовому засіданні представниця позивача заявила усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою уточнення позовних вимог.
Заслухавши пояснення представниці позивача, з метою повного та всебічного розгляду справи, виконання мети підготовчого провадження, надання учасникам справи можливості скористатися своїм правом на подання заяв по суті спору, суд протокольною ухвалою від 07.10.2025 підготовче засідання відклав на 29.10.2025 о 12:00 год.
Позивач у клопотанні від 29.10.2025 та представниця у судовому засіданні просять долучити до матеріалів справи лист-повідомлення від 21.10.2025 про розірвання договору, докази його надіслання відповідачу. Строк підготовчого засідання просить продовжити на 30 днів, а підготовче засідання - відкласти, оскільки останнім днем дії договору буде 05.11.2025.
У відповідності до частини третьої ст.177 ГПК України підготовче провадження має бути проведено протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках, для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше, ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Враховуючи вищевикладене, з метою повного та всебічного розгляду справи, виконання мети підготовчого провадження, надання учасникам справи можливості скористатися своїм правом на подання заяв по суті спору, суд протокольною ухвалою від 29.10.2025 долучив подані позивачем докази до матеріалів справи, продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, відклав підготовче засідання на 18.11.2025 о 11:30 год.
14.11.205 надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача 396 783,44 грн пені та 292 366,74 грн 7% штрафу.
Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника не направив, хоч був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
У судовому засіданні представниця позивача заяву про збільшення розміру позовних вимог підтримала.
Відповідно до положень статті 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.
Під збільшенням позовних вимог, як зазначалось вище, слід розуміти зміну кількісних показників щодо початково заявленої вимоги, яка обґрунтована певними обставинами. Обставини позову, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу становлять підстави позову. Зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимоги позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Відповідно до п. 4.16. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду №922/404/19 від 09.07.2020 під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі №925/186/19, від 09.07.2020 у справі №922/404/19).
Вищезазначені правові позиції узгоджуються з практикою Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові №924/1437/15 від 25.06.2020.
Позивач звернувшись до суду із позовом про стягнення з відповідача 421 843,44 грн, з яких: 129 476,70 грн пені, 292 366,74 грн штрафу. При цьому пеня нарахована товариством за період з 02.08.2025 по 01.09.2025.
У той же час, як вбачається з поданої заяви про збільшення позовних вимог, розрахунок пені позивачем здійснено за період з 02.09.2025 по 04.11.2025.
Так, суд звертає увагу заявника, що подана заява про збільшення позовних вимог, в частині стягнення пені спрямована на зміну підстав позову, оскільки збільшення можливе при здійсненні перерахунку за попередньо заявлений період, а не новий.
Також, важливим є той факт, що у справах про стягнення грошових сум, період часу впродовж якого заявник просить стягнути відповідну суму, входить до кола обставин, з якими сторона пов'язує своє порушене право та законний інтерес, які суд має попередньо з'ясувати та встановивши існування таких, перевіривши правильність здійснення відповідних нарахувань, має прийняти рішення про стягнення заявлених сум чи відмову у такому стягненні.
Отже, виходячи зі змісту позовних вимог та заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд розцінює заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині нарахування пені як одночасну зміну предмета і підстав позову, оскільки збільшення заявлених до стягнення сум нарахувань відбулось внаслідок зміни періоду їх нарахування позивачем.
У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.
Відтак, подана на розгляд суду заява про збільшення позовних вимог, як з'ясовано судом, спрямована на зміну підстав позову, у зв'язку з чим суд протокольною ухвалою від 18.11.2025 у її задоволенні відмовив.
Враховуючи відсутність не розглянутих заяв/клопотань, виконання мети підготовчого провадження, суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 10.12.2025 о 14: 30 год.
У судовому засіданні представниця позивача позовні вимоги підтримала повністю.
Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника не направив, хоч бу належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення представниці позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, в с т а н о в и в:
29.05.2025 між АТ «Українська залізниця», філія «Вокзальна компанія Акціонерного товариства «Українська залізниця» (замовник) та ТОВ «ВРБУД» (підрядник) укладено договір підряду №УЗ/ВК-172/2025-Ю.
Згідно умов договору замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання на свій ризик, власними силами та засобами виконати роботи по об'єкту виробничого підрозділу вокзал станції Ужгород філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця»: «Капітальний ремонт безкоштовного туалету в будівлі головного вокзалу станції Чоп, пл. Героїв Майдану, 3», а замовник зобов'язується прийняти та оплачувати фактично виконані роботи в порядку та на умовах цього договору (п. 1.1). Вартість робіт є твердою, визначена на підставі договірної ціни та кошторисних розрахунків та складає 4 176 667,84 грн з ПДВ (п. 3.1). Виконання робіт здійснюється тільки на підставі наданої письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на виконання робіт та є підтвердженням готовності замовника до приймання робіт (п. 4.2). Сторони домовились, що рознарядка замовника на виконання робіт направляється підряднику, зокрема шляхом направлення на електронну адресу підрядника (зазначену в цьому договорі) (п. 4.3). Строк виконання робіт з дати отримання підрядником письмової рознарядки замовника, до 01.08.2025 (п. 4.6). Факт виконання та вартість виконаних робіт підтверджується підписаними сторонами актом №КБ-2в та довідкою №КБ-3 (п. 12.1). У разі затримки виконання робіт та / або виконання робіт не в повному обсязі згідно з умовами договору, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від загальної ціни цього договору за кожен день прострочення, крім того, за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості (п. 14.2). Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2025 включно. В частин6і проведення розрахунків та гарантійних зобов'язань -до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 20.1).
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (ст. 877 ЦК України).
Відповідно до ст. 599 ЦК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Як визначено ст. 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
На виконання умов договору (п.4.2), позивачем на електронну адресу відповідача, направлено рознарядку від 06.06.2025, що вважається дозволом на виконання робіт та є підтвердженням готовності замовника до приймання робіт.
Відповідачем направлено на адресу позивача листа №31/1-07/25 від 31.07.2025 щодо продовження терміну виконання робіт у зв'язку з наявність об'єктивних труднощів, які унеможливлюють виконання зобов'язань у встановлені договором строки.
Позивач у листі від 06.08.2025 повідомляє відповідача про неможливість внесення змін до договору підряду в частині п. 6 договору.
Докази виконання відповідачем робіт у визначений договором підряду від 29.05.2025 строк в матеріалах справи відсутні.
Позивачем на адресу відповідача направлено вимогу від 14.08.2025 щодо сплати штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Згідно п. 14.2 договору підряду у разі затримки виконання робіт та / або виконання робіт не в повному обсязі згідно з умовами договору, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від загальної ціни цього договору за кожен день прострочення, крім того, за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
У постанові від 1 червня 2021 року по справі № 910/12876/19 Велика Палата Верховного Суду виклала правовий висновок про можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань.
При цьому щодо порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, передбачених договором штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).
Суд, здійснивши власний розрахунок, дійшов висновку, що нараховані позивачем 129 476,70 грн пені, 292 366,74 грн штрафу за період з 02.08.2025 по 01.09.2025 підставні та підлягають до стягнення з відповідача у відповідності до ст. 549 ЦК України, п. 14.2 договору.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору сумі 5 062,12 грн слід покласти на нього.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 86, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВРБУД» (вул. Нова, буд. 6А, с. Ратне, Ковельський р-н., Волинська обл., код ЄДРПОУ 41917677) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, код ЄДРПОУ 40075815) 129 476,70 грн пені, 292 366, грн штрафу та 5 062,12 грн витрат по сплаті судового збору, а всього: 426 905,56 грн (чотириста двадцять шість тисяч дев'ятсот п'ять грн 56 коп).
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст рішення складено 17.12.2025.
Суддя С. В. Бідюк