25.08.2025 року м.Дніпро Справа № 908/1324/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,
при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники сторін:
арбітражний керуючий: Маглиш Л.С. (власні засоби);
інші учасники не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.11.2023 (суддя Юлдашев О.О., повний текст підписаний 09.11.2023) у справі № 908/1324/23
кредитор - Адвокатське об'єднання “АЮРЛЕКС», код ЄДРПОУ 43370841 (51931, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Ковалевича, 3, офіс 2)
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю “СМАРТ АВІЕЙШН УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 31512167 (69063, м. Запоріжжя, вул. Покровська, 23А)
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.11.2023 у справі № 908/1324/23 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області - відмовлено.
Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - затверджено.
Банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю “СМАРТ АВІЕЙШН УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 31512167 - ліквідовано.
Провадження у справі закрито.
Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, визнані погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнані такими, що не підлягають виконанню.
Зобов'язано Акціонерне товариство “БАНК “КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» виконати п. 5 умов додаткового договору від 06.11.2023, укладеного до договору про обслуговування рахунку у цінних паперах:
- № 300384-ІІА40556277 від 08 червня 2016 року, а саме: закрити рахунок у цінних паперах;
- № НОМЕР_1 , який відкритий в депозитарній установі AT “БАНК “КЛІРИНГОВИЙ ДІМ», без виконання додаткових умов з боку ТОВ “СМАРТ АВІЕЙШН УКРАЇНА».
Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Головне управління Державної податкової служби України у Запорізькій області, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
При цьому заявник апеляційної скарги посилається на наступне:
- Головне управління ДПС у Запорізькій області являється органом, який здійснює перевірки платника податків, відносно якого здійснюється провадження у справі про банкрутство та який наділений всіма функціями контролюючого органу та податкового контролю щодо дотримання ним вимог податкового та митного законодавства;
- враховуючи приписи п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу, контролюючий орган самостійно визначає, коли саме проводити перевірки та визначає підстави для проведення податкової перевірки;
- документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу та проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, передбачених ст.78 Податкового кодексу України;
- податковий орган був позбавлений можливості провести податкову перевірку ТОВ “СМАРТ АВІЕЙШН УКРАЇНА» у зв'язку з відсутністю підприємства та посадових осіб боржника за податковою адресою;
- згідно з приписами ПК України, а саме: пп.20.1.4. п.20.1. ст.20, п.п.75.1.2. п.75.1. ст.75 та пп.78.1.7. п.78.1. ст.78 для проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «Смарт Авіейшн Україна» з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 14.07.2023 були направлені запити про надання документів фінансово-господарської діяльності від 11.07.2023 на адресу керівника та на адресу розпорядника майна (ліквідатора); відповідей на запит не надходило;
- Головне управління ДПС у Запорізькій області прибуло на податкову адресу ТОВ «Смарт Авіейшн Україна», щоб особисто вручити відповідний пакет документів, але підприємство та посадові особи боржника за податковою адресою були відсутні;
- законом не встановлений порядок та зобов'язання податкового органу на надіслання наказу про проведення податкової перевірки на адресу розпорядника майна/ліквідатора;
- господарський суд дійшов неправомірного висновку про те, що у Головного управління ДПС у Запорізькій області було достатньо часу для проведення позапланової перевірки підприємства банкрута у строки, визначені законодавством, оскільки Головне управління ДПС у Запорізькій області зверталось до Господарського суду Запорізької області із клопотанням саме із тієї причини, що в контролюючого органу не було ніякої можливості здійснити перевірку відповідно до чинного законодавства через відсутність боржника - ТОВ «Смарт Авіейшн Україна», за своєю податковою адресою;
- ТОВ “СМАРТ АВІЕЙШН УКРАЇНА» не надано фінансової звітності та не забезпечено проведення контролюючим органом податкової перевірки, проведення якої передбачено ст.78 Податкового кодексу України;
- наразі наявний факт того, що ліквідатором у даній справі не було в повній мірі здійснено своїх обов'язків, які визначені, зокрема, розділом IV Кодексу України з процедур банкрутства, а господарським судом проігноровані наведені Головним управлінням ДПС у Запорізькій області доводи, які мають вагоме значення для справедливого розгляду даної справи, внаслідок чого порушені норми податкового законодавства.
У відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Маглиш Л.С. проти її задоволення заперечує, ухвалу вважає законною і обґрунтованою, наголошує, що реалізація конституційного права на звернення до суду, в даному випадку - звернення ДПС України в особі ГУ ДПС в Запорізькій області з апеляційною скаргою в межах справи про банкрутство № 908/1324/23, повинно узгоджуватися з положеннями КУзПБ. В той же час, Кодексом про банкрутство, а саме - статтею 1, не передбачено участі органу ДПС як учасника провадження у справі про банкрутство; ДПС України в особі ГУ ДПС в Запорізькій області не є учасником справи № 908/1324/23, із заявою про визнання грошових вимог до боржника до суду не зверталось, відповідні вимоги не включались до реєстру вимог кредиторів та не визнавались судом, даний податковий орган не визначено законом до кола осіб, які є учасниками справи про банкрутство, в матеріалах судової справи відсутня ухвала про залучення скаржника як учасника справи. З огляду на зазначене, вважає, що відокремлений підрозділ ДПС України - ГУ ДПС у Запорізькій області, не наділене процесуальним правом на подання апеляційної скарги у справі № 908/1324/23.
Звертає увагу суду на те, що проведення процедури банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності згідно з приписами законодавства про банкрутство не залежить від факту можливості або неможливості провести перевірку банкрута податковим органом. Взаємовідносини між податковим органом як органом державного контролю та платником податків урегульовані спеціальними нормами Податкового кодексу України, які не залежать від норм Кодексу України з процедур банкрутства, якщо інше прямо не зазначено у самому законі. Ані норми Кодексу України з процедур банкрутства, ані норми Податкового кодексу України не містять положень про те, що підприємство - банкрут не може бути ліквідоване за рішенням суду чи ліквідаційна процедура має бути продовжена у зв'язку з неможливістю проведення перевірки банкрута податковим органом.
Обставини, пов'язані з виконанням податковим органом своїх повноважень, не можуть бути підставами для зупинення процесу ліквідації господарюючого суб'єкта, а також бути перешкодою для завершення провадження у справі про банкрутство за наявності передбачених законодавством про банкрутство підстав для того.
Відзив на апеляційну скаргу іншими учасниками справи не надано. Згідно з ч. 3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 29.11.2023 здійснено запит матеріалів справи №908/1324/23 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
14.12.2023 матеріали справи №908/1324/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.12.2023 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Запорізькій області залишено без руху через неподання останнім доказів оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі (2684,00 грн) та доказів направлення скарги учасникам процесу. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.01.2024 (колегія суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.11.2023 у справі № 908/1324/23; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 12.03.2024.
В судовому засіданні 12.03.2024 оголошена перерва до 22.05.2024.
Ухвалою суду від 22.05.2024 провадження у справі №908/1324/23 за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби України у Запорізькій області зупинено до розгляду палатою з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/2504/22 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту відповідної постанови.
Ухвалою суду від 28.03.2025 поновлено апеляційне провадження у цій справі; розгляд справи призначено у судове засідання на 25.08.2025.
В судовому засіданні 25.08.2025 Центральним апеляційним господарським судом підписано вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.05.2023, зокрема, відкрито провадження у справі № 908/1324/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “СМАРТ АВІЕЙШН УКРАЇНА», визнано грошові вимоги Адвокатського об'єднання “АЮРЛЕКС» до боржника у розмірі 150 000,00 грн основного боргу, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Маглиш Л.С.
На офіційному веб-порталі судової влади України здійснено публікацію оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство за № 70642 від 19.05.2023.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.06.2023 віднесено кредиторські вимоги ініціюючого кредитора - Адвокатського об'єднання “АЮРЛЕКС» у розмірі 150 000,00 грн основного боргу до четвертої черги задоволення; зобов'язано розпорядника майна боржника провести збори кредиторів відповідно до статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства; дата проведення зборів кредиторів та комітету - до 14.07.2023; підсумкове засідання суду призначено на 18.07.2023.
Постановою суду від 18.07.2023, зокрема, припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю “СМАРТ АВІЕЙШН УКРАЇНА»; визнано Товариство з обмеженою відповідальністю “СМАРТ АВІЕЙШН УКРАЇНА» банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю “СМАРТ АВІЕЙШН УКРАЇНА» призначено арбітражного керуючого Маглиш Ладу Сергіївну.
На офіційному веб-порталі судової влади України 19.07.2023 за № 71035 розміщено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
04.09.2023 до суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про зобов'язання ліквідатора провести аналіз фінансового становища боржника, закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, результати проведеної інвентаризації основних фондів, тощо.
У клопотанні контролюючий орган зазначив, що відповідно до наказу Головного Управління ДПС у Запорізькій області №1212-п від 10.07.2023 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “СМАРТ АВІЕЙШН УКРАЇНА», визначено провести перевірку товариства з 10.07.2023 тривалістю 5 робочих днів, за період з 01.01.2017 по 14.07.2023 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Однак, органом ДПС було зафіксовано відсутність 10.07.2023 посадових осіб ТОВ “СМАРТ АВІЕЙШН УКРАЇНА», за податковою адресою, про що складено акт №695 від 10.07.2023.
Клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області мотивоване тим, що відмова надання посадовими особами Боржника документів фінансового-господарської діяльності є перешкодою для реалізації контролюючим органом функцій здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів та платежів шляхом проведення перевірки і цей факт унеможливлює зроби остаточні висновки контролюючим органом щодо припинення або неприпинення підприємством господарської діяльності.
02.11.2023 Ліквідатором банкрута подано до господарського суду звіт про проведену роботу, ліквідаційний баланс, документи на підтвердження проведення ліквідаційної процедури.
Ухвалою суду від 02.11.2023 призначене судове засідання для розгляду клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області та звіту ліквідатора на 09.11.2023.
08.11.2023 до суду надійшло клопотання ліквідатора про зобов'язання банківську установу АТ “БАНК “КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» закрити рахунок боржника у цінних паперах.
Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено наступне.
Відповідно до наказу Головного Управління ДПС у Запорізькій області №1212-п від 10.07.2023 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “СМАРТ АВІЕЙШН УКРАЇНА», визначено провести перевірку товариства з 10.07.2023 тривалістю 5 робочих днів, за період з 01.01.2017 по 14.07.2023 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Однак, органом ДПС було зафіксовано відсутність 10.07.2023 посадових осіб ТОВ “СМАРТ АВІЕЙШН УКРАЇНА», за податковою адресою, про що складено акт №695 від 10.07.2023.
Із клопотанням про спонукання ліквідатора вчинити певні дії та надати інформацію податковий орган звернувся до суду 04.09.2023, тобто, після закінчення п'ятиденного строку, встановленого для проведення позапланової документальної перевірки відповідно до наказу №1212-п від 10.07.2023.
Скаржником не надано доказів зупинення перевірки згідно наказу №1212-п від 10.07.2023.
На час прийняття податковим органом наказу №1212-п від 10.07.2023 тривала судова процедура розпорядження майном, що була введена на підставі ухвали суду від 16.05.2023. Арбітражний керуючий Маглиш Л.С. виконувала повноваження розпорядника майна і відповідно до положень п. 10 ст.44 КУзПБ, як розпорядник майна не мала права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Матеріали справи не містять, а скаржником не надано доказів пред'явлення або надіслання боржнику наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області №1212-п від 10.07.2023 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “СМАРТ АВІЕЙШН УКРАЇНА».
Наказ про призначення податкової перевірки боржника арбітражному керуючому Маглиш Л.С., як ліквідатору, не було направлено та вручено, як того вимагає п.78.4. ст.78 ПК України.
Непред'явлення або не надіслання боржнику наказу Головного Управління ДПС у Запорізькій №1212-п від 10.07.2023 є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення такої перевірки.
Оскаржувана ухвала господарського суду від 09.11.2023 в частині відмови у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області мотивована наступним:
- право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному ст.42 ПК України, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Проте, наказ Головного Управління ДПС у Запорізькій області №1212-п від 10.07.2023 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “СМАРТ АВІЕЙШН УКРАЇНА» арбітражному керуючому Маглиш Л.С., як ліквідатору, не було направлено та вручено, як того вимагає п.78.4. ст.78 ПК України.
Не виявлення боржника або його посадових осіб за його місцезнаходженням не звільняє контролюючий орган від обов'язку здійснення повідомлення платника податків про проведення перевірки шляхом надіслання поштою відповідного рекомендованого листа з повідомленням про вручення;
- із клопотанням про спонукання ліквідатора вчинити певні дії та надати інформацію податковий орган звернувся до суду 04.09.2023, тобто, після закінчення п'ятиденного строку, встановленого для проведення позапланової документальної перевірки відповідно до наказу №1212-п від 10.07.2023; Скаржником не надано доказів зупинення перевірки згідно наказу №1212-п від 10.07.2023;
- положення статті 20 Податкового кодексу України не наділяють контролюючий орган повноваженнями щодо звернення до суду із клопотанням чи позовом про зобов'язання платника податків надати необхідні для проведення перевірки документи чи забезпечити доступ до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності;
- Ліквідатор діє в рамках Кодексу України з процедур банкрутства, яким не передбачено ані складання ліквідаційного балансу на вимогу податкового органу, ані надання ліквідаційного балансу на вимогу податкового органу до завершення ліквідаційної процедури боржника.;
- Податковий орган мав можливість самостійно своєчасно звернутися до ліквідатора з приводу надання документів фінансово-господарської діяльності підприємства - боржника для проведення перевірки боржника, але вказаною можливістю не скористався. До компетенції суду не входить спонукання розпорядника майна чи ліквідатора надавати податковим органам, документи щодо діяльності підприємства-боржника, у тому числі його ліквідаційний баланс та докази закриття розрахункових рахунків;
- проведення процедури банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності згідно з приписами законодавства про банкрутство не залежить від факту можливості або неможливості провести перевірку банкрута податковим органом;
- взаємовідносини між податковим органом як органом державного контролю та платником податків урегульовані спеціальними нормами Податкового кодексу України, а процедура банкрутства врегульована Кодексом України з процедур банкрутства, норми якого, як і норми Податкового кодексу України не містять положень про те, що підприємство банкрут не може бути ліквідоване за рішенням суду чи ліквідаційна процедура має бути продовжена у зв'язку з неможливістю проведення перевірки банкрута податковим органом.
Оскаржувана ухвала господарського суду від 09.11.2023 в частині затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, ліквідації банкрута та закриття провадження у справі мотивована посиланням на те, що оскільки за результатами ліквідаційної процедури у банкрута не залишилось майна, за рахунок якого можливе погашення кредиторських вимог, підприємницька діяльність товариства припинена, що відображено у ліквідаційному балансі, господарський суд приймає рішення про ліквідацію юридичної особи-банкрута та закриття провадження у справі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Стаття 129 Конституції України до основних засад судочинства відносить забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Тобто, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
У рішенні від 21.07.2021 №5-р(ІІ)/2021 (справа № 3-173/2018(1186/18, 77/19) Конституційний Суд України зауважив, що із набранням чинності Законом №1401 до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України). Тобто за чинним конституційним правопорядком апеляційний перегляд має здійснюватися щодо кожної справи, яку оскаржено в апеляційному порядку, а в частині касаційного оскарження рішення суду обсяг права на таке оскарження змінено з права касаційного оскарження всіх рішень, крім випадків, встановлених законом, на право касаційного оскарження судового рішення лише у визначених законом випадках. Обґрунтування саме такого підходу в частині касаційного оскарження судового рішення міститься в Пояснювальній записці до проєкту Закону України про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. №3524), ухваленого як Закон №1401, де зазначено, що "встановлення законом виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, дасть змогу побудувати ефективну судову систему, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов'язкове судове рішення".
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", умови прийнятності касаційної скарги, згідно норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції, "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), §59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), §28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], §229, "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
Частиною 1 статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Процедура банкрутства характеризуються специфічним складом учасників (відмінним від складу учасників позовного провадження), кожен з яких наділяється особливим процесуальним правами та обов'язками (в тому числі на апеляційне та касаційне оскарження), що зумовлено характером відносин неплатоспроможності, особливостями провадження у справах про банкрутство, застосуванні притаманних такому провадженню способів захисту її суб'єктів, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.
Порядок оскарження судових рішень у процедурах банкрутства врегульовано статтею 9 КУзПБ (перша група судових рішень), а для спорів, які вирішуються в межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ - статтями 255, 287 ГПК України. Використання процесуального фільтру, закріпленого у частині 1 статті 293 ГПК України, узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок; такий правовий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Зважаючи на особливості провадження у справі про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство та звернутися із заявами (скаргами), чинним законодавством звужено до учасників цієї справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, в хід процедури банкрутства.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала Господарського суду Запорізької області від 09.11.2023 у справі № 908/1324/23, якою, зокрема, у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про зобов'язання ліквідатора провести аналіз фінансового становища боржника, закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, результати проведеної інвентаризації основних фондів, тощо - відмовлено; звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - затверджено; банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю “СМАРТ АВІЕЙШН УКРАЇНА» - ліквідовано; провадження у справі закрито.
Положення частини 1 статті 254 ГПК України визначають коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки.
За приписами частини 3 вказаної статті після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.
Суб'єктний склад учасників господарського процесу за Господарським процесуальним кодексом України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Згідно зі статтею 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір. Зокрема, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Відповідна правова позиція є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19.
Згідно правової позиції Верховного Суду (яка викладена, зокрема, у постановах від 24.01.2023 у справі № 908/1974/21, від 08.08.2023 у справі №908/1277/21) у податкового органу, який не є кредитором у справі, відсутнє право на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, відкритій у загальному порядку за заявою кредитора.
Аналізуючи викладену правову позицію Верховного Суду, Верховний Суд у постанові від 04.09.2024 у справі № 908/2504/22 виснував, що податковий орган, який не набув статусу учасника справи (насамперед статусу кредитора, але не виключно) має право на оскарження ухвали суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та закриття провадження у справі (тобто в частині, що не стосується розгляду заявленого податковим органом клопотання) виключно за умови доведення ним факту прийняття такого судового рішення про його (податкового органу) права та (або) обов'язки.
Не маючи статусу учасника у справі про банкрутство скаржник позбавлений процесуального права оскарження судових рішень, водночас, пунктом частиною 1 статті 254 ГПК України передбачено, що, зокрема, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.
Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на час розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Таким чином, оцінка обставинам щодо оскарження судових рішень особою, яка не брала участі у справі, може бути надана судом апеляційної інстанції лише після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою та призначення її до розгляду у судовому засіданні.
За таких обставин, з урахуванням вирішення по суті оскаржуваною ухвалою клопотання контролюючого органу, про що зазначено як у мотивувальній, так і у резолютивній частинах ухвали, колегія суддів вважає прийнятною апеляційну скаргу ГУ ДПС у Запорізькій області на ухвалу господарського суду від 09.11.2023 у цій справі в повному обсязі.
Щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227, Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до правового висновку, що викладений у наведеній постанові Верховного Суду від 31.08.2022 № 921/574/20, відокремлений підрозділ ДПС України є органом виконавчої влади й може бути стороною в судовому процесі.
Стаття 78 ПК України визначає порядок та підстави проведення документальних позапланових перевірок. Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Тобто, відкриття провадження у справі про банкрутство є безумовною підставою для проведення позапланової перевірки платника податків згідно із приписами підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
Суб'єктом документальної перевірки з боку контролюючого органу також може бути платник податку, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство (підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України), за деякими особливостями у правовому регулюванні, що настають для такого платника податку з відкриттям провадження у справі про банкрутство та визнанням юридичної особи-боржника банкрутом.
У межах проведення такої перевірки у платника податку виникає обов'язок надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки; такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки (пункт 85.2 статті 85 ПК України).
При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності); відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки (пункт 85.4 статті 85 ПК України).
Крім того, податковий орган має право звертатися до суду із заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом (підпункт 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 ПК України).
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
За змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов'язань належать зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов'язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов'язання виникають до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство.
Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).
Відтак, кінцевою метою здійснення перевірки контролюючим органом в порядку підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України є, зокрема, повне та достовірне формування грошових вимог податкових органів до боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство. За результатами такої перевірки можуть бути виявлені, зокрема, ознаки фіктивного банкрутства, встановлення недоброчесної поведінки як боржника так і кредиторів, що суперечить меті та принципам процедур банкрутства.
У цій справі, у зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою та неможливістю проведення позапланової документальної перевірки передбаченої ПК України, відсутність первинних документів та наявність сумнівів у реальності кредиторських вимог, з метою сприянню у здійсненні аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до суду з клопотанням про зобов'язання ліквідатора провести аналіз фінансового становища боржника, закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, результати проведеної інвентаризації основних фондів, тощо.
При цьому, слід зауважити, що відповідно до пункту 184.1 статті 184 ПК України анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку, і відбувається у разі якщо господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.
Тобто, юридична особа втрачає статус платника податків, коли господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію банкрута.
Відповідно до частини другої статті 65 КУзПБ, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна або майно не виявлено чи відсутнє, господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.
Ліквідація боржника - це припинення існування суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.
Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.
Отже, Кодексом України з процедур банкрутства передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення.
Звіт та ліквідаційний баланс, як підсумковий документ, що подається ліквідатором господарському суду в зв'язку з закінченням ліквідаційної процедури, не може бути затверджений господарським судом у відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, у відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також, його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № Б-39/134-10, від 26.07.2018 у справі №904/9631/15, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012).
Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та закриває провадження у справі про банкрутство. В зв'язку з цим, у підсумковому засіданні суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду справи у постанові від 04.09.2024 у справі № 908/2504/22 навів наступні правові позиції:
«79. Аналізуючи зміст процедури затвердження ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу у справі про банкрутству за положеннями Кодексу, слід зауважити на наступному:
79.1. Після завершення всіх, передбачених КУзПБ дій по здійсненню ліквідаційної процедури та розгляду всіх, за наявності поточних вимог, скарг, заяв та клопотань, суд призначає судове засідання у якому має розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, про час і місце судового засідання, господарський суд повідомляє ліквідатора та членів комітету кредиторів.
79.2. Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи.
79.3. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з'ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута.
79.4. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
79.5. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу.
79.6. Ухвала про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі у справі про банкрутство банкрута - юридичної особи є окремим процесуальним документом, можливість оскарження якої прямо передбачено статтею 9 КУзПБ.».
Як вбачається з матеріалів справи, клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області подано до суду 04.09.2023, в той час як звіт і ліквідаційний баланс ліквідатором ТОВ “СМАРТ АВІЕЙШН УКРАЇНА» подано 02.11.2023.
Судом першої інстанції ухвалою від 02.11.2023 розгляд клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області, а також звіту ліквідатора призначено до розгляду в одному судовому засіданні на 09.11.2023, чим фактично залучено контролюючий орган до участі у справі.
З огляду на що, контролюючий орган у цій справі до моменту визнання його грошових вимог набув статусу - іншого учасника справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків якого існує спір.
Колегія суддів виснує, що розгляд клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області, в порушення процедури визначеної КУзПБ (підпункт 79.1. пункту 79 цієї Постанови), було призначено до розгляду спільно зі звітом ліквідатора, тобто, по суті у підсумковому засіданні яким завершується ліквідаційна процедура та, безпосередньо, розгляд справи про банкрутство.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду справи у постанові від 04.09.2024 у справі № 908/2504/22 навів наступні правові позиції:
«83.1. Провадження у справі про банкрутство за своєю суттю є самостійним видом судового провадження, який характеризується особливим порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань банкрутства, суб'єктного складу учасників, способів захисту учасників справи про банкрутство, тривалістю судового провадження тощо.
83.2. Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є пропорційне і якомога максимальне задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Водночас однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
83.3. Тобто, процедура банкрутства щодо боржника переслідує не лише приватний, але й публічний інтерес. Захист приватного інтересу полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Захист публічного інтересу, в свою чергу, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 Господарського кодексу України, стаття 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України).
83.4. Водночас, провадження у справі про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета -ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
84. Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
85. В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. (Рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 та Рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998). Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (Справа "Хамідов проти Росії").
86. Здійснивши в остаточному судовому засіданні (яким в цілому завершується провадження у справі) розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута сукупно з розглядом клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області, суд першої інстанції обмежив контролюючий орган у реалізації права на формування та подання обґрунтованих грошових вимог у справі про банкрутство (оскільки провадження закрите) та унеможливив набуття цим органом статусу кредитора, чим не дотримався мети господарського судочинства.
88. Верховний Суд вважає, що допущені судами попередніх інстанцій процесуальні порушення щодо повноти дослідження обставин справи в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури та неправильне застосування судами норм процесуального права щодо порядку завершення процедури ліквідації банкрута, порушили принцип пропорційності господарського судочинства з метою дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника у справі про банкрутство, яка розглядається, не сприяли досягненню мети господарського судочинства та, як наслідок, не забезпечили справедливого розгляду справи на етапі.
89. Рішення судів, прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, не можуть вважатися такими, що відповідають приписам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право на справедливий суд, а тому підлягають скасуванню з переданням справи до суду першої інстанції для розгляду на стадію ліквідаційної процедури.».
З огляду на, колегія суддів з урахуванням наведених вище правових позицій Верховного Суду, вважає, що суд першої інстанції, здійснивши 09.11.2023 в остаточному судовому засіданні, яким в цілому завершується провадження у справі, розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута сукупно з розглядом клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області від 04.09.2023, обмежив контролюючий орган у реалізації права на формування та подання обґрунтованих грошових вимог у справі про банкрутство (оскільки провадження закрите) та унеможливив набуття ГУ ДПС у Запорізькій області статусу кредитора, чим не дотримався мети господарського судочинства, з огляду на що допустився неправильного застосування норм процесуального права на стадії апеляційного перегляду.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про ліквідацію Банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю “СМАРТ АВІЕЙШН УКРАЇНА» та закриття провадження у справі, у зв'язку з чим оскаржувану ухвалу слід скасувати, прийняти нове рішення у справі, яким справу №908/1324/22 направити до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду на стадію ліквідаційної процедури.
Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, через задоволення апеляційної скарги витрати апелянта щодо сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на Боржника.
Керуючись ст. ст. 123, 269, 275, 277, 282, 283 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.11.2023 у справі № 908/1324/23 - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.11.2023 у № 908/1324/23 - скасувати.
Направити справу №908/1324/23 до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду.
Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю “СМАРТ АВІЕЙШН УКРАЇНА» на користь Головного управління ДПС у Запорізькій області 2684,00 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.
Видачу наказу з урахуванням необхідних реквізитів доручити Господарському суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до вимог ст.255 Господарського процесуального кодексу України, ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку і строки, визначені ст.ст.288, 289 ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.12.2025
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков