17.12.2025 року м. Дніпро Справа № 904/1125/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.
секретар судового засідання: Скородумова Л.В.
представники сторін:
від позивача: Бланковська Г.О.
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
від приватного виконавця: Мальцев В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
в режимі відеоконференції апеляційну скаргу
Публічного акціонерного товариства “МТБ Банк»
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2025р.
(суддя Новікова Р.Г., м. Дніпро, повний текст рішення складено 04.08.2025р.)
у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства “МТБ Банк» м. Чорноморськ
до
1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Омнік Інновейшн» м. Дніпро
2. ОСОБА_1 м. Дніпро
про солідарне стягнення суми боргу зі сплати кредиту в розмірі 2 946 001грн. 66коп. та заборгованості за процентами в розмірі 277 231грн. 74коп.
заінтересована особа Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна
1.Короткий зміст вимог.
На адресу суду 04.07.2025 надійшла скарга ОСОБА_1 від 04.07.2025 на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, в якій просила:
- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни з проведення оцінки майна, визначеної у складених 02.05.2025 суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою - підприємцем Багровим Дмитром Олеговичем Звіті про оцінку майна та Висновку до звіту про оцінку майна - квартири, загальною площею 43,72кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною оцінку майна, визначену у складених 02.05.2025 суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою - підприємцем Багровим Дмитром Олеговичем Звіті про оцінку майна та Висновку до звіту про оцінку майна - квартири загальною площею 43,72кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 .
У скарзі заявник вважав неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни з проведення оцінки майна, визначеної у Звіті про оцінку майна та протиправною оцінку майна, оскільки вона проведена з порушенням встановлених законом правил та процедур.
2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2025р. у справі № 904/1125/23 скаргу ОСОБА_1 від 04.07.2025 на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни у справі №904/1125/23 задоволено частково. Визнано протиправною оцінку майна, визначену у складених 02.05.2025 суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою - підприємцем Багровим Дмитром Олеговичем Звіті про оцінку майна та Висновку до звіту про оцінку майна - квартири загальною площею 43,72кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 . У задоволенні решти скарги відмовлено.
3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк», звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2025 у справі № 904/1125/23 в частині визнання протиправною оцінку майна, визначену у складених 02.05.2025 суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою - підприємцем Багровим Дмитром Олеговичем Звіті про оцінку майна та Висновку до звіту про оцінку майна - квартири загальною площею 43,72кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 скасувати, у задоволенні вимоги боржника ОСОБА_1 про визнання протиправною оцінки майна, визначену у складених 02.05.2025 суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою - підприємцем Багровим Дмитром Олеговичем Звіті про оцінку майна та Висновку до звіту про оцінку майна - квартири загальною площею 43,72кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 - відмовити.
4.Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вказує на те, що боржник був ознайомлений з результатами оцінки належного йому нерухомого майна, але жодним чином не висловив своєї згоди чи незгоди з даною оцінкою. Будь-яких пропозицій щодо вартості майна Боржника, а також щодо порядку визначення вартості квартири приватному виконавцю від Боржника не надходило.
Апелянт зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження того, що боржник: намагався досягти згоди з сторонами виконавчого провадження щодо визначення вартості належної йому квартири; після отримання ним спірного Звіту від 02.05.2025 був не згодний з висновком про вартість його описаного та арештованого майна; за власним замовленням проводив іншу незалежну оцінку майна, звертався за рецензією на Звіт від 02.05.2025 та експертними висновками щодо визначення вартості квартири та письмово повідомив про це виконавця.
Скаржник вказує, що у справі відсутні докази, що визначена у Звіті від 02.05.2025 ринкова вартість квартири боржника є недостовірною та необ'єктивною, а ціна належної боржнику квартири, яка визначена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання ОСОБА_2 у спірному Звіті від 02.05.2025, є суттєво нижчою (вищою) від ринкової вартості, тому висновки суду про те, що внутрішній технічний стан майна міг суттєво вплинути на визначення ринкової вартості об'єкта оцінки ґрунтуються на припущеннях, оскільки в матеріалах справи відсутні такі докази. На переконання Скаржника, відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження зазначених обставин та неврахування їх судом, свідчить про порушення ним норм процесуального права, що спричинило неправильне застосування норм матеріального права.
Також Апелянт не згоден з висновком суду про те, що оцінювач не дотримався передбаченої пунктом 56 Національного стандарту №1 вимоги особистого огляду об'єкта оцінки, оскільки докази на спростовування тієї обставини, що огляд об'єкта оцінки оцінювачем особисто не здійснювався, у матеріалах справи відсутні. При цьому відсутність доказів звернення до боржника з вимогою забезпечити доступ до об'єкта оцінки не може підтверджувати ту обставину, що такий огляд не відбувався 02.05.2025 та стверджує, що доступ до належної ОСОБА_1 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 був забезпечений приватним виконавцем Русецькою О.О.
Скаржник вважає, що оскільки оцінювач, провівши фотофіксацію об'єкта оцінки зовні будинку та самої квартири, не повідомив приватному виконавцю про неможливість виконання робіт по оцінці майна без внутрішнього огляду квартири, відтак для оцінювача виявився достатнім обсяг отриманих вихідних даних та результатів огляду майна для проведення достовірної оцінки, а у приватного виконавця не виникло зобов'язання забезпечити оцінювачу доступ для внутрішнього огляду приміщень. Отже, на думку Скаржника, звіт оцінки суб'єкта господарювання відповідає вимогам нормативно-правових актів, може використовуватись за призначенням у виконавчому провадженні і підстави для визнання його протиправним відсутні.
Скаржник звертає увагу, що знаючи, що належне йому майно підлягає опису, арешту та в подальшій примусовій реалізації, боржник не здійснив будь-яких передбачених законом дій, направлених на узгодження з учасниками виконавчого провадження вартості описаного та арештованого майна. Крім того, боржник не вчиняв і інших визначених чинним законодавством дій на спростування оцінки майна в оскаржуваному звіті. При цьому доказів, які б надавали підстави для сумнівів у кваліфікації ФОП-оцінювача Багрова Д.О., його освіти та професійного рівня, - в матеріалах справи відсутні.
За доводами Апелянта, вимога про визнання протиправним Звіту про оцінку майна боржника, складеного 02.05.2025 суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем Багровим Д.О. у межах виконавчого провадженні ВП №74652878, є похідною від вимоги про визнання неправомірними дій приватного виконавця щодо проведення оцінки майна боржника, і не підлягала задоволенню. Таким чином, встановивши відсутність доказів протиправності дій державного виконавця щодо проведення у рамках виконавчого провадження оцінки нерухомого майна, суд першої інстанції мав зробити висновок про відмову у задоволенні скарги повністю.
5.Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Інші учасники справи не скористались своїм процесуальним правом та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно з ч.3 ст.263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
В провадженні Центрального апеляційного господарського суду перебуває апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2025р. у справі № 904/1125/23.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Коваль Л.А..
Розпорядженням керівника апарату суду від 06.09.2025р., зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Коваль Л.А., відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025р. №1.
Автоматичною системою документообігу, для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження по справі, тощо визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Чус О.В., Дарміна М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2025р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 17.12.2025р. о 14:00 год.
Від представника Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» надійшла заява про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів та підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2025 судове засідання у справі № 904/1125/23, призначене на 17.12.2025 о 14:00 год., вирішено провести з представником Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.
Оскільки суддя-член колегії Коваль Л.А., визначений протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2025р. перебуває на лікарняному, колегія суддів, у складі судді-доповідача Кощеєва І.М., Чус О.В., Дарміна М.О., визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2025р. прийняла апеляційну скаргу до свого провадження ухвалою від 17.12.2025.
17.12.2025 представники приватного виконавця та Позивача надали пояснення у справі
Відповідачі 1, 2 у судове засідання не з"явились.
Беручи до уваги, що неявка представників Відповідачів, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за їх відсутності.
У судовому засіданні 17.12.2025 була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омнік Інновейшн" та ОСОБА_1 з позовом про солідарне стягнення суми боргу зі сплати кредиту в розмірі 2946001грн66коп та заборгованості за процентами в розмірі 277231грн74коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2023 у справі №904/1125/23, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2024, суд частково задовольнив позовні вимоги:
- закрив провадження у справі в частині солідарного стягнення суми боргу зі сплати процентів в розмірі 80000грн, у зв'язку з відсутністю предмету спору;
- стягнув солідарно з ТОВ "Омнік Інновейшн" та ОСОБА_1 на користь ПАТ «МТБ Банк» суму боргу зі сплати кредиту в розмірі 2946001грн66коп, суму боргу зі сплати процентів в розмірі 149932грн02коп;
- стягнув з ТОВ "Омнік Інновейшн" на користь ПАТ "МТБ Банк" витрати зі сплати судового збору в розмірі 23219грн50коп;
- стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ "МТБ Банк" витрати зі сплати судового збору в розмірі 23219грн50коп;
- відмовив у задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення суми боргу зі сплати процентів в розмірі 47299грн72коп.
На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2023 у справі №904/1125/23 суд видав накази від 17.01.2024.
Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна (далі - приватний виконавець) виніс постанови від 05.04.2024 ВП №74664105, від 05.04.2024 ВП №74652878 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказів Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2024 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "МТБ Банк" витрат зі сплати судового збору у розмірі 23219грн.50коп та про солідарне стягнення з ТОВ "Омнік Інновейшн" та ОСОБА_1 на користь ПАТ "МТБ Банк" суми боргу зі сплати кредиту в розмірі 2946001грн.66коп, суми боргу зі сплати процентів в розмірі 149932грн02коп.
Ці постанови направлялись на адресу Скаржника рекомендованим листом 08.04.2024 (на наступний робочий день після відкриття), трекінг поштового відправлення №0600907176697.
У подальшому, ці два окремих виконавчих провадження були об'єднані приватним виконавцем у зведене виконавче провадження №74664151.
Відповідно до постанови від 12.04.2024 ВП №74652878 про арешт майна боржника приватний виконавець наклав арешт на нерухоме майно, що належить боржнику - ОСОБА_1 (квартиру, розташовану за адресою - АДРЕСА_1 ) у межах суми звернення стягнення, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 3373630грн.68коп. Постанова направлялась на адресу боржника - ОСОБА_1 .
Також приватний виконавець направляв на адресу боржника - ОСОБА_1 виклик від 12.04.2024 та зобов'язував боржника з'явитись до приватного виконавця 24.04.2024 та надати, зокрема, пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання; достовірні відомості про доходи та місце роботи, на підтвердження чого надати довідку з місця роботи; достовірні відомості про кошти у гривнях та іноземній валюті, інші цінності (дорогоцінні метали, ювелірні вироби тощо), у тому числі про кошти на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах, про рахунки в цінних паперах у депозитарних установах, що знаходяться на території України та за її межами, з зазначенням назви відповідної установи та її адреси, на підтвердження чого надати копії відповідних договорів або інших документів; достовірні відомості про майно, у тому числі про майно, що перебуває у спільній власності (місцезнаходження, технічна характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих документів про відповідне право; достовірні відомості про майно, що перебуває в заставі/іпотеці або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні від інших осіб (місцезнаходження майна, його характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих договорів та додатків до них; достовірні відомості про майнові права, на які може бути звернено стягнення, зокрема частки у статутному капіталі юридичних осіб, в тому числі майнові права, що є предметом застави/іпотеки , з наданням копій підтверджуючих документів; документи щодо зареєстрованих осіб в житлових будинках, квартирах, що належать на праві приватної та/або спільної власності.
Згідно з поясненнями приватного виконавця боржник за викликом не з'явився, не надав приватному виконавцю будь-які документи чи пояснення.
Приватний виконавець направив на адресу боржника та стягувача попередження від 23.03.2025 відповідно до статей 18, 48, 56 Закону України "Про виконавче провадження" про необхідність:
- прибути боржнику та/або представнику боржника, представнику стягувача 28.03.2025 об 11год.00 хв., за адресою - м. Дніпро, вул. Роторна, буд.17, кв. 5 для опису та арешту майна боржника (квартири, загальною площею 43,3кв.м., місцезнаходження - АДРЕСА_1 );
- сторонам забезпечити особисту присутність або присутність представників при проведенні виконавчих дій, забезпечити наявність технічної та правовстановлюючої документації на вказане у даній вимозі майно, що належить боржнику;
- боржнику (представнику боржника) забезпечити вільний (безперешкодний) доступ до визначеного даної вимогою майна та надати вказане майно для опису та арешту;
- стягувачу (представнику стягувача) забезпечити на момент прибуття приватного виконавця за вказаною адресою засоби технічної можливості прийняття вказаного майна та прийняття на відповідальне зберігання майна боржника, у разі відсутності представників останнього.
У попередженні від 23.03.2025 звернено увагу, що неприбуття боржника за місцем знаходження майна, що підлягає опису та арешту за місцем проведення виконавчих дій не є перешкодою для їх проведення.
Попередження від 23.03.2025 було направлено 26.03.2025 на адресу сторін виконавчого провадження (трекінг поштового відправлення 0601128300523). За результатами відстеження за трек-номером на офіційному сайті АТ "Укрпошта" 28.03.2025 відбулась "невдала спроба вручення", попередження від 23.03.2025 було вручено одержувачу (боржнику) 09.04.2025.
У подальшому, приватний виконавець виніс постанову від 28.03.2025 ВР №74652878 про опис та арешт майна боржника (квартири загальною площею 43,72кв.м, місцезнаходження - м. Дніпро, вул. Роторна, буд.17, кв.5) за відсутності боржника, представників боржника та стягувачу та у присутності двох понятих. Постанова від 28.03.2025 ВП №74652878 направлялась на адресу боржника (Петрова Володимира Юрійовича) рекомендованим листом та згідно з результатами пошуку за трек-номером поштового відправлення №0601129745650 була вручена боржнику 16.04.2025.
Згідно з поясненнями приватного виконавця, 28.03.2025 за місцем знаходження нерухомого майна був залишений виклик приватного виконавця від 27.03.2025 про зобов'язання боржника (Петрова Володимира Юрійовича) з'явитись до приватного виконавця 02.04.2025 і надати перелік документів, тотожний наведеному у виклику від 12.04.2024. Боржник або його представник не з'явились до офісу приватного виконавця.
Відповідно до постанови від 14.04.2025 ВП №74652878 про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні приватний виконавець призначив суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Багрова Дмитра Олеговича для визначення вартості описаного та арештованого майна постановою про опис та арешт майна боржника від 28.03.2025. Приватний виконавець попередив суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання фізичну особу-підприємця Багрова Дмитра Олеговича про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові. Суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання фізична особа-підприємець Багров Дмитро Олегович (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності від 25.07.2024 №348/2024; кваліфікаційне свідоцтво МІБ при ФДМУ МФ від 11.07.2009 №7014) ознайомлений з постановою 21.04.2025.
Згідно з результатами відстеження за трек-номером поштового відправлення 0601135696998 на офіційному сайті АТ «Укрпошта» постанова від 14.04.2025 ВП №74652878 вручена боржнику 30.04.2025.
Відповідно до Висновку до звіту про оцінку майна від 02.05.2025, складеного суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання фізичною особою-підприємцем Багровим Дмитром Олеговичем, ринкова вартість об'єкта оцінки (квартири загальною площею 43,72кв.м, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) дорівнює 788900грн (без ПДВ).
У звіті про оцінку майна від 02.05.2025 зазначено, що датою огляду є 02.05.2025, датою оцінки - 02.05.2025, датою складання звіту - 02.05.2025. При визначенні ринкової вартості об'єкта оцінки суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання фізична особа-підприємець Багров Д.О. використовував порівняльний підхід. Строк дії звіту - 6 місяців з моменту підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання фізичною особою-підприємцем Багровим Д.О.
10.06.2025 приватний виконавець листом направив на адресу сторін виконавчого провадження звіт про оцінку майна боржника від 02.05.2025, який отриманий боржником 26.06.2025 (згідно з результатами відстеження за трек-номером поштового відправлення 0601157122910 на офіційному сайті АТ «Укрпошта»).
26.06.2025 боржником отриманий звіт про оцінку майна боржника, виконаний 02.05.2025 суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання Багровим Дмитром Олеговичем, відповідно до якого ринкова вартість об'єкта оцінки - належної боржнику квартири загальною площею 43,72 кв.м, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 , - дорівнює 788900грн (без ПДВ). За Висновком до звіту про оцінку майна від 02.05.2025, ринкова вартість об'єкту оцінки складає 788 900,0 0грн, без урахування ПДВ.
04.07.2025 до суду надійшла скарга ОСОБА_1 від 04.07.2025 на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, за результатом розгляду якої постановлено оскаржувану ухвалу.
Постановляючи оскаржувану ухвалу місцевий господарський суд виходив з того, що оцінка спірного майна була проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб'єкт оціночної діяльності не здійснював повного огляду нерухомого майна, зокрема його внутрішнього огляду, що могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, призвести до реалізації описаного та арештованого нерухомого майна за заниженою ціною, тому визнав протиправною оцінку майна, визначену у складених 02.05.2025 суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою - підприємцем Багровим Д.О. Звіті про оцінку майна та Висновку до звіту про оцінку майна - квартири загальною площею 43,72кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності Петрову Володимиру Юрійовичу.
Разом з тим, суд встановив, що під час здійснення спірного виконавчого провадження приватним виконавцем дотримані вимоги статей 56, 57 Закону України «Про виконавче провадження", тому відсутні підстави для визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни з проведення оцінки майна.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою частково задоволено скаргу на дії приватного виконавця.
За змістом ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та у порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є, зокрема, обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Згідно зі ст.339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII встановлено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Оскарження у судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.
У постанові від 12.06.2019 у справі №308/12150/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передання майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартістю.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20.03.2019 у справі №821/197/18/4440/16 та від 12.06.2019 у справі №308/12150/16-ц, зазначила, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
У цій справі Скаржник (боржник) фактично не погоджується із результатами визначення вартості нерухомого майна та оскаржує оцінку майна в порядку оскарження рішень та дій виконавця.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені у Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Процедура оцінки майна встановлюється нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлено у статті 12 цього Закону.
Згідно з ч.6 ст.9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
У ст.12 цього Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" зазначено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
За приписами ст.13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) є обов'язковим у разі, коли така оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування.
Національний стандарт №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому стандарті, використовуються в інших національних стандартах.
Національний стандарт №2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 №1442, також є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.
Отже, як правильно зазначено місцевим господарським судом, оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту №2 з урахуванням вимог Національного стандарту №1, яким визначено загальні засади процедури оцінювання.
Так, згідно з положеннями п.50 Національного стандарту №1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.
Відповідно до п. 51 Національного стандарту №1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Згідно з п.п.15, 16 Національного стандарту №1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки.
Відповідно до пунктів 48-49 Національного стандарту №1 для визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у матеріальній формі із застосуванням порівняльного підходу інформація про подібне майно повинна відповідати таким критеріям: умови угод купівлі-продажу або умови пропонування щодо укладення таких угод не відрізняються від умов, які відповідають вимогам, що висуваються для визначення ринкової вартості; продаж подібного майна відбувся з дотриманням типових умов оплати; умови на ринку подібного майна, що визначали формування цін продажу або пропонування, на дату оцінки істотно не змінилися або зміни, які відбулися, можуть бути враховані. Основними елементами порівняння є характеристики подібного майна за місцем його розташування, фізичними та функціональними ознаками, умовами продажу тощо. Коригування вартості подібного майна здійснюється шляхом додавання або вирахування грошової суми із застосуванням коефіцієнта (відсотка) до ціни продажу (пропонування) зазначеного майна або шляхом їх комбінування.
Згідно з п.52 Національного стандарту №1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки. Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства (пункт 54 Національного стандарту №1).
За змістом п. 56 Національного стандарту №1 звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.
Згідно зі ст.11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.
Виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний), підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього.
Щодо досліджуваної справи, то як встановлено місцевим господарським судом, у матеріалах справи відсутні докази того, що приватний виконавець чи суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання фізична особа-підприємець Багров Д.О. зверталися до боржника з вимогою забезпечити доступ до об'єкта оцінки (квартири загальною площею 43,72кв.м, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) для його об'єктивної оцінки. Тому не відповідають дійсності посилання у звіті про оцінку майна на те, що огляд об'єкта оцінки відбувався 02.05.2025.
Твердження Скаржника про зворотне є недоведеним.
Обов'язок оцінювача щодо здійснення особистого огляду об'єкта оцінки прямо передбачений чинним законодавством, а у разі неможливості особистого огляду, звіт має містити відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки тощо. Між тим, у звіті про оцінку майна від 02.05.2025 відсутні обґрунтовані, вмотивовані та аргументовані міркування суб'єкта оціночної діяльності щодо неможливості особистого огляду об'єкта оцінки.
При цьому ознайомлення з об'єктом оцінки полягає у дослідженні оцінювачем вихідних даних (кількісних, якісних показників) та іншої інформації, необхідної для здійснення оцінки, та в особистому огляді оцінювачем об'єкта оцінки, що в кінцевому результаті безпосередньо може вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, призвести до реалізації описаного та арештованого майна за заниженою/завищеною ціною, а відтак і на достовірність та об'єктивність оцінки майна.
Таким чином оцінка спірного майна була проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб'єкт оціночної діяльності не здійснював повного огляду нерухомого майна, зокрема його внутрішнього огляду, що могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, призвести до реалізації описаного та арештованого нерухомого майна за заниженою ціною. Докази зворотного у справі відсутні.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про визнання протиправною оцінку майна, визначену у складених 02.05.2025 суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою - підприємцем Багровим Д.О. Звіті про оцінку майна та Висновку до звіту про оцінку майна - квартири загальною площею 43,72кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності Петрову Володимиру Юрійовичу.
При цьому нездійснення боржником дій, направлених на узгодження з учасниками виконавчого провадження вартості описаного та арештованого майна, враховуючи вищевикладене, не спростовує протиправність такої оцінки.
В іншій частині ухвала суду від 30.07.2025 не оскаржується.
Разом з тим, Скаржник у скарзі посилається на те, що вимога про визнання протиправним Звіту про оцінку майна боржника, є похідною від вимоги про визнання неправомірними дій приватного виконавця щодо проведення оцінки майна боржника.
Колегія суддів вважає, що такі доводи ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм права.
Зокрема, у розумінні ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» учасники виконавчого провадження мають право на оскарження оцінки майна, здійснену залученим приватним виконавцем оцінувачем, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Доводи апеляційної скарги про незаконність, необґрунтованість оскаржуваної ухвали, про невідповідність висновків суду обставинам справи не мають під собою підґрунтя, оскільки у даному випадку, на переконання апеляційного господарського суду, приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевим господарським судом були оцінені усі обставини справи та докази у сукупності, зміст оскаржуваного судового рішення містить підстави та нормативне обґрунтування, з яких виходив суд, дійшовши висновків про часткове задоволення скарги Відповідача-2.
Інші доводи Апелянта були розглянуті апеляційним судом, між тим вони не спростовують викладених вище висновків суду.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки ґрунтуються на власному помилковому тлумаченні Скаржником норм чинного законодавства України. Такі доводи не спростовують обґрунтованих висновків господарського суду, правильність застосування ним норм матеріального права та не вказують на порушення норм процесуального права, що є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржників та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “МТБ Банк» - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2025р. у справі № 904/1125/23 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст.286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 18.12.2025р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В.Чус
Суддя М.О. Дармін