ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"18" грудня 2025 р. Справа № 906/739/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Олексюк Г.Є.
судді Гудак А.В.
судді Мельник О.В.
за заявою представника Фізичної особи - підприємця Лосєва Віктора Вікторовича про ухвалення додаткового рішення у справі
за апеляційною скаргою Філії "Столичний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду Житомирської області від 31.07.2025 у справі № 906/739/25 (суддя Сікорська Н.А., повний текст рішення складено 31.07.2025)
за позовом Фізичної особи - підприємця Лосєва Віктора Вікторовича
до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Столичний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
про стягнення 95 827, 92 грн
Фізична особа - підприємець Лосєв Віктор Вікторович (далі - позивач, ФОП Лосєв В.В.) звернувся до Господарського суду Житомирської області із позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Столичний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (далі - відповідач, Філія) про стягнення 77 294, 43 грн основного боргу, 14 708, 25 грн інфляційних втрат та 3 825, 24 грн 3 % річних.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 31.07.2025 позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 77 294, 43 грн основного боргу, 14 708, 25 грн інфляційних нарахувань, 3 825, 24 грн 3 % річних та 2 422, 40 грн судового збору.
До Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Філії "Столичний лісовий офіс" ДСГП "Ліси України" на рішення Господарського суду Житомирської області від 31.07.2025 у справі № 906/739/25, в якій відповідач просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
За результатами апеляційного оскарження, 03.11.2025 Північно - західним апеляційним господарським судом ухвалено постанову, якою апеляційну скаргу Філії "Столичний лісовий офіс" ДСГП "Ліси України" на рішення Господарського суду Житомирської області від 31.07.2025 у справі № 906/739/25 - залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
До Північно-західного апеляційного господарського суду 11.11.2025 через систему "Електронний Суд" надійшла заява від представника ФОП Лосєва В.В., в якій він просить стягнути із ДСГП "Ліси України" витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 26 000 грн.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 прийнято до розгляду заяву представника ФОП Лосєва В.В. про ухвалення додаткового рішення у справі. В ухвалі вказано, що розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення відбудеться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Філія "Столичний лісовий офіс" ДСГП "Ліси України" надіслала до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій відповідач вказує, що позивачем не подано до суду жодних документів, які б містили доказів фактичної сплати заявленої суми в розмірі 26 000 грн, що є обов'язковою умовою для відшкодування відповідних витрат згідно з судовою практикою. Також вважає суму витрат суттєво завищеною, адже справи про стягнення заборгованостей є досить розповсюдженими, отже, сума на правову допомогу не може перевищувати 15 000 грн.
Відповідач звертає увагу на те, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Така правова позиція послідовно викладалася Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 902/844/18, від 31.05.2022 у справі № 927/728/21, від 07.09.2022 у справі № 916/2348/21, від 09.03.2023 у справі № 925/1758/21, від 29.03.2023 у справі № 906/945/21, у справі №910/6518/19.
Розглянувши заяву представника ФОП Лосєва В.В. про відшкодування витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що вона підлягає залишенню без розгляду, з огляду на таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Частиною 1 ст. 124 ГПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 124 ГПК України).
Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, та крім того, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення по справі) здійснювати розподіл судових витрат.
Як встановлено апеляційним судом, у відзиві на апеляційну скаргу представник ФОП Лосєва В.В. вказував, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести у зв'язку з переглядом даної справи в апеляційній інстанції складає 10 000 грн. Також відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України представник позивача зробив заяву про те, що точний розмір судових витрат та докази на їх підтвердження будуть надані суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів після ухвалення постанови, та просив стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що згідно із ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (п. 1.20 постанови Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19).
Вимога щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні (п. 53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
У випадку розгляду справи у порядку спрощеного провадження, коли проведення судових дебатів процесуальним законом взагалі не передбачено, учасник справи має дотримуватися встановленого п. 2 ч. 8 ст. 129 ГПК п'ятиденного строку для подання заяви про розподіл судових витрат та доказів понесення таких витрат, а в разі його пропуску - належним чином обґрунтувати поважність причин (п. 24 постанови Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №918/853/20).
За результатами апеляційного оскарження, 03.11.2025 Північно - західним апеляційним господарським судом ухвалено постанову, а тому докази на підтвердження витрат на правничу допомогу позивач мав право подати до 10.11.2025 включно, із урахуванням вихідних днів та приписів ч. 4 ст. 116 ГПК України, в якій передбачено, що у разі якщо закінчення процесуального строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Разом з тим, як встановлено апеляційним судом, докази у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи в суді апеляційної інстанції подано представником ФОП Лосєва В.В. лише 11.11.2025, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Колегія суддів зауважує, що ГПК України не встановлено неможливості поновлення пропущеного процесуального строку для подання стороною доказів на підтвердження розміру судових витрат у зв'язку з розглядом справи.
В той же час, за змістом частин 1, 4 ст. 119 ГПК України пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.
Однак, позивач клопотання про відновлення строку для подання до суду доказів в підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, не подав.
Апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України у разі неподання відповідних доказів, розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій. Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено ст. 42 ГПК України до обов'язку учасників справи.
З огляду на те, що позивач не дотримався вимог ч. 8 ст. 129 ГПК щодо строку подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу без розгляду.
Керуючись статтями 80, 118, 119, 124, 129, 234, 235 ГПК України, суд
1. Заяву представника Фізичної особи - підприємця Лосєва Віктора Вікторовича про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Гудак А.В.
Суддя Мельник О.В.