вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"18" грудня 2025 р. м.Київ Справа№ 910/2999/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Тищенко О.В.
Гончарова С.А.
за участю секретаря судового засідання Яценко І.В
розглянувши без виклику сторін заяву Фізичної особи-підприємця Титорук Тетяни Степанівни про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/2999/23 апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Титорук Тетяни Степанівни на рішення Господарського суду м. Києва
від 22.05.2023
у справі № 910/2999/23 (суддя В.В.Сівакова)
за позовом Фізичної особи-підприємця Титорук Тетяни Степанівни
до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
про стягнення 49 500,00 грн.
та апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Титорук Тетяни Степанівни
на додаткове рішення Господарського суду м. Києва
від 03.07.2023
у справі № 910/2999/23 (суддя В.В.Сівакова)
за позовом Фізичної особи-підприємця Титорук Тетяни Степанівни
до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
про стягнення 49 500,00 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Титорук Тетяни Степанівни на рішення Господарського суду м. Києва від 22.05.2023 та додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 03.07.2023 у справі №910/2999/23 - задоволено. Рішення Господарського суду м. Києва від 22.05.2023 у справі №910/2999/23 - скасовано.
Прийнято нове рішення.
Позов Фізичної особи-підприємця Титорук Тетяни Степанівни до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення 49.500,00 грн виплаченого страхового відшкодування - задоволено повністю.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь Фізичної особи-підприємця Титорук Тетяни Степанівни 49 500 (сорок девять тисяч п?ятсот гривень) грн. 00 коп. - виплаченого страхового відшкодування.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь Фізичної особи-підприємця Титорук Тетяни Степанівни 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. за подачу позову та 4026 (чотири тисячі двадцять шість) 00 грн - за подачу апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Титорук Тетяни Степанівни на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 31.07.2023 у справі № 910/2999/23 - задоволено.
Додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 31.07.2023 у справі № 910/2999/23 - скасовано.
У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення 6 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу - відмовлено. Матеріали справи №910/2999/23 повернуто до Господарського суду міста Києва.
До суду апеляційної інстанції від Фізичної особи-підтриємця Титорук Тетяни Степаніни надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі №910/2999/23.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) заяву фізичної особи-підприємця Титорук Тетяни Степанівни про ухвалення додаткового рішення передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді - Тищенко О.В., Гончаров С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 витребувано справу № 910/2999/23 у Господарського суду міста Києва.
27.11.2025 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла справа № 910/2999/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 08.12.2025 прийнято до розгляду заяву Фізичної особи-підприємця Титорук Тетяни Степанівни про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/2999/23 апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Титорук Тетяни Степанівни на рішення Господарського суду м. Києва, розгляд заяви ухвалено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частин 1 та 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат пов'язаних із розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно частин 1 та 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Згідно ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюються судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Розглянувши заяву Фізичної особи-підтриємця Титорук Тетяни Степаніни про ухвалення додаткового рішення по справі №910/2999/23, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу.
За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI"Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI), договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до статті 19 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з цим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За змістом статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський Суду у складі Верховного Суду у постанові від 27.01.2021 у справі № 910/18250/16).
Згідно частин 1, 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 1-4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України ).
Суд апеляційної інстанції враховує, що необхідність залучення до участі у справі в якості представників адвокатів були викликана як положеннями Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діє з 15.12.2017, так і приписами п. 11 Перехідних положень Конституції України, згідно з якими представництво в судах апеляційної інстанції виключно адвокатами здійснюється з 01.01.2018.
Згідно ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Заява Фізичної особи підприємця Титорук Тетяни Степанівни про відшкодування судових витрат на суму 3 000,00 грн. подана у відповідності до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, і про відшкодування зазначених судових витрат заявлено позивачем у позові.
В обґрунтування заяви Фізичної особи підприємця Титорук Тетяни Степанівни про покладення на Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» судових витрат на професійну правничу допомогу понесених при розгляді справи № 910/2999/23, до суду першої інстанції надано наступні докази витрат на правничу допомогу:
- договір № 3 про надання правової допомоги від 18.07.2022, укладений між Фізичною особою-підприємцем Титорук Тетяною Степанівною та адвокатом Каплею Аліною Степанівною (діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю КС № 6115/10 від 07.07.2017), на підставі двосторонніх переговорів підписали даний Договір місцезнаходження : 0362, Україна, м.Київ, пр.-т Перемоги,65,корпус «Б», оф. 457;
- акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги № 3 від 18.07.2022 на суму 3000,00 грн.;
- копія квитанції від 21.02.2023 на суму 3 000,00 грн.;
- ордер № 1351955;
- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю КС № 6115/10 від 07.07.2017.
Відповідно до п. 1.1 Договору про надання правової допомоги від 18.07.2022, адвокат зобов'язується вчинити від імені та за рахунок Клієнта юридичні дії з метою стягнення суми заборгованості з фізичних та юридичних осіб, відповідальних за завдані збитки, до яких Клієнт має право зворотної вимоги відповідно до договору по відступлення права вимоги № 1807 від 08.07.2022 р.
Крім того, відповідно до п. 1.2. Договору, Клієнт підтверджує, що збитки, вказані в п.1.1 цього договору, дійсно мають місце: зобов'язання відшкодувати збитки не припинені; право вимоги не передано Клієнтом третім особам; Клієнту не відомі обставити, внаслідок яких боржники мають право не виконувати вимогу про відшкодування збитків.
Положеннями п. 3.2.5 Договору визначено, що клієнт зобов'язаний здійснювати оплату Адвокату за виконання доручення у строки та на умовах передбачених цим договором.
За п. 5.1.1 Договору, за написання та подання позовної заяви до суду в інтересах Клієнта клієнт сплачує Адвокату гонорар в розмір 3000 (три тисячі) грн.
Згідно акту приймання- передачі виконаних робіт наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 21.02.2023:
- адвокат надав, а клієнт отримав правову допомогу, що полягала, в підготовці (написанні) та поданні позовної заяви до Господарського суду міста Києва про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Вартість послуг виконавця за цим актом складає - 3000 грн. 00 коп.
- Замовник не має жодних претенцій до якості наданих виконавцем послуг.
Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (постанова ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи. Слід також у порядку статті 86 ГПК України давати належну оцінку доказам фактичного надання 30 Огляд судової практики КГС ВС стороні адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг (додаткова постанова КГС ВС від 07.12.2018 у справі № 922/749/18). Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Надання послуг позивачу адвокатом Каплею А.С., підтверджується в тому числі, складанням й поданням від імені відповідача процесуальних документів, які наявні в матеріалах справи №910/2999/23, а понесені витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду поданої заяви дійшов висновку, що заява Фізичної особи-підприємця Титорук Тетяни Степанівни про ухвалення додаткового рішення про відшкодування 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу понесених при розгляді справи № 910/2999/23 - є обґрунтованою, документально доведеною, співмірною із кваліфікацією та досвідом адвоката, значенням справи для сторін. Заперечень від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська пожежно-страхова компанія» проти таких витрат у встановлений судом строк (протягом 5 днів з дня отримання ухвали від 08.12.2025, яка отримана ПАТ «Страхова компанія «Українська пожежно-страхова компанія» 10.12.2025 у «Електронний кабінет» в системі «Електронний суд») - до суду апеляційної інстанції не надходило.
Суд апеляційної інстанції при розгляді заяви Фізичної особи-підприємця Титорук Тетяни Степанівни про покладення на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська пожежно-страхова компанія» судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, враховує, зокрема, позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 стосовно присудження судових та інших витрат:
- " 5.40. Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц);
- 5.41. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268));
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (схожа правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Отже, вирішуючи клопотання сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.
Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.04.2021 у справі № 905/716/20).
Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Оцінивши подані докази та оцінивши обсяг послуг, що були надані Фізичній особі-підприємцю Титорук Тетяні Степанівні адвокатом Каплею Аліною Степанівною на виконання умов Договору про надання правової допомоги від 18.07.2022 під час провадження у даній справі в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. - є обґрунтованими та співмірними об'єму наданих і отриманих юридичних послуг.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення у повному обсязі заяви Фізичної особи-підприємця Титорук Тетяни Степанівни про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у справі № 910/2999/23, загалом у розмірі 3000 грн 00 коп.
Керуючись статями 86, 123, 126, 129, 244, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Заяву Фізичної особи-підприємця Титорук Тетяни Степанівни про ухвалення додаткового рішення по справі № 910/2999/23 - задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (ЄДРПОУ 20602681, 04080, м. Київ, вул.Кирилівська,40) на користь Фізичної особи-підприємця Титорук Тетяни Степанівни (РНОКПП НОМЕР_1 , МФО АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 ( три тисячі) грн 00 коп.
3.Матеріали справи № 910/2999/23 повернути до Господарського суду міста Києва, доручивши видати наказ на виконання даної додаткової постанови.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді О.В. Тищенко
С.А. Гончаров