вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про закриття апеляційного провадження
"11" грудня 2025 р. Справа№ 910/8367/14
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Сотнікова С.В.
Отрюха Б.В.
за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.
у присутності представників сторін:
арбітражний керуючий Голінний А.М. особисто (в режимі відеоконференції)
від ГУ ДПС у м. Києві: Гончаренко Б.О. згідно виписки з ЄДР
розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 року
у справі №910/8367/14 (суддя Чеберяк П.П.)
за заявою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополь-К"
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 року у справі №910/8367/14, серед іншого, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, провадження у справі №910/8367/14 закрито.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, арбітражний керуючий Голінний А.М. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 року у даній справі та передати справу №910/8367/14 про банкрутство ТОВ "Акрополь-К" до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду в новому складі суду.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 24.11.2025 дану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.
Ухвалою суду від 24.11.2025 поновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Голінного А.М. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 у справі №910/8367/14, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 11.12.2025 за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
У поданому відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
02.12.2024 через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Голінного А.М. надійшла заява про участь в судовому засіданні 11.12.2025 року в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, а у разі неможливості такого проведення доручити проведення такого засідання Господарському суду Черкаської області або Соснівському районному суду м. Черкаси, або Придніпровському районному суду м. Черкаси, або Черкаському окружному адміністративному суду, або Черкаську апеляційному суду, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 08.12.2025 вказану заяву задоволено та призначено проведення судового засідання в режимі відеоконференції за межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.
09.12.2025 через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Голінного А.М. надійшла відповідь на відзив ГУ ДПС у м. Києві.
В судове засідання 11.12.2025 року з'явився скаржник особисто (в режимі відеоконференції) та представник ГУ ДПС у м. Києві (у приміщенні суду).
Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.
Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу за наявними у ній матеріалами у відсутність представників інших учасників провадження у справі.
Арбітражний керуючий Голінний А.М. в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 року у даній справі та передати справу №910/8367/14 про банкрутство ТОВ "Акрополь-К" до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду в новому складі суду.
Представник ГУ ДПС у м. Києві в судовому засіданні проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Голінного А.М. на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 20.10.2025 року у справі №910/8367/14 підлягає закриттю, з огляду на наступне.
За змістом частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Пунктом 9 частини третьої статті 2 ГПК України передбачено, що одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Приписами статті 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частиною 2 статті 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
У відповідності до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України.
Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.
Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена на належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи.
Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов'язків. Реалізація своїх процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач, третя особа, а у справах про банкрутство - боржник, кредитор, інші учасники у справі).
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" ("Bellet v. France", заява N 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права". Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Аналіз наведених норм свідчить, що ГПК України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділити на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
Відповідно до частини другої статті 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону про банкрутство.
Частиною 6 ст. 12 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом про банкрутство (частина п'ята статті 41 ГПК України).
Судом враховується, що з 21.10.2019 введено в дію КУзПБ від 18.10.2018 №2597-VIII,який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Згідно пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон про банкрутство.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм КУзПБ та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Суб'єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Водночас, перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Коло осіб (в позовному провадженні), які мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а також оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції визначено приписами статей 254, 255 ГПК України.
У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Відповідна правова позиція не має законодавчого відтворення ані в ГПК України, ані в Законі про банкрутство (до 21.10.2019), КУзПБ (з 21.10.2019), однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14.
Така позиція згодом підтримана Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 16.07.2020 року у справі № 910/4475/19.
Відповідно до ст. 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.
Цією статтею КУзПБ визначено, що сторонами у справі про (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);
За приписами згаданої статті КУзПБ кредитор - кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Приписами статті 45 КУзПБ встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують (пункт 56.8 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).
Отже, набуття статусу кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому Законом порядку (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13).
У світлі наведеного суд звертається до висновку Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду викладеного у пункті 56.16 постанови від 16.07.2020 у справі №910/4475/19, згідно з яким лише після вчинення всіх передбачених Законом про банкрутство (стаття 23) чи КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 23 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді, стаття 44 ГПК України).
Тобто, лише за сукупністю встановлених Законом про банкрутство та КУзПБ дій (пред'явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; невтрата цього права у зв'язку з позовною давністю, тощо); визнання їх судом) кредитор може набути правового статусу учасника у справі про банкрутство.
З'ясовуючи питання про те, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків скаржника, суд апеляційної інстанції виходить з того, що законодавством про банкрутство передбачено певну процедуру набуття кредиторами статусу учасника провадження у справі про банкрутство, яка формалізується ухвалою суду про визнання поданих вимог кредитора боржника, і дозволяє таким кредиторам оскаржувати прийняті у справі судові рішення.
У справах про банкрутство, особа, яка має до боржника кредиторські вимоги, набуває саме процесуального статусу кредитора - сторони та учасника провадження у справі про банкрутство з правом на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, які визначають права та обов'язки учасників провадження у справі про банкрутство, після звернення із заявою із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство, розгляду такої заяви судом та визнання його вимог до боржника господарським судом з прийняттям відповідного рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/8367/14 про банкрутство "Акрополь-К", провадження у якій порушено ухвалою суду від 19.05.2014 року за заявою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2014, з урахуванням її перегляду в апеляційному та касаційному порядку, затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Акрополь-К" у справі №910/8367/14.
Разом з тим, як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, станом на дату подання апеляційної скарги та її розгляду судом апеляційної інстанції арбітражний керуючий Голінний А.М. не звертався до суду із заявою про визнання його грошових вимог до боржника, відповідні вимоги судом першої інстанції не розглядались та не визнавались, як наслідок до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Акрополь-К" не включались, а відтак, за висновками апеляційного суду, арбітражний керуючий Голінний А.М. не набув статусу кредитора у даній справі про банкрутство.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі у якості права на апеляційне оскарження на те, що ані станом на 04.03.2024 року, ані на 20.10.2025 року не було врегульовано питання щодо виплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого Голінного А.М. та відшкодування витрат, здійснених за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Акрополь-К" у справі №910/8367/14, судом апеляційної інстанції до уваги не беруться, з огляду на наступне.
Так, постановою Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 року боржника визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Голінного А.М.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.03.2024 року задоволено заяву арбітражного керуючого Голінного А.М. про припинення повноважень ліквідатора ТОВ "Акрополь-К" та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Поліщука А.П.
Тобто, починаючи з 04.03.2024 арбітражний керуючий Голінний А.М. втратив статус ліквідатора ТОВ "Акрополь-К", а тому станом на дату прийняття оскаржуваної ухвали (20.10.2025), подання апеляційної скарги (17.11.2025) та судового засідання суду апеляційної інстанції (11.12.2025) останній вже не є учасником провадження у справі №910/8367/14.
Колегія суддів враховує, що у березні 2024 року арбітражний керуючий Голінний А.М. звернувся до суду з клопотанням про затвердження звітів про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Акрополь-К" за період з 17.05.2021 по 29.02.2024 в розмірі 616 209,68 грн., здійснення і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням обов'язків ліквідатора банкрута з 17.05.2021 по 04.03.2024 в розмірі 23 228,16 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 року у справі №910/8367/14, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 року, відмовлено в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Голінного А.М. про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Акрополь-К".
У липні 2025 року арбітражний керуючий Голінний А.М. звернувся до суду з клопотанням про розгляд його клопотання від 11.03.2024 №02-12/22 про затвердження звітів про винагороду та витрати, в якому останній просив затвердити звіти про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання обов'язків розпорядника майна ТОВ "Акрополь-К" з 01.03.2020 по 16.05.2021 у розмірі 226 304,32 грн., а також здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням обов'язків розпорядника майна боржника з 21.03.2020 по 16.05.2021 у розмірі 5 653,93 грн.
Також арбітражним керуючим Голінним А.М. заявлено клопотання про затвердження звітів про винагороду та здійснені витрати, в якому останній, з урахуванням висновків апеляційного господарського суду, просив затвердити звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Акрополь-К" з 17.05.2021 по 31.03.2023 у розмірі 412 809,68 грн., здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням обов'язків ліквідатора банкрута з 17.05.2021 по 29.02.2024 у розмірі 23 228,16 грн.
За наслідками розгляду заявлених арбітражним керуючим вимог ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 року у справі №910/8367/14 відмовлено у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Голінного А.М. про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Акрополь-К" з 01.03.2020 року по 16.05.2021 року. Відмовлено у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Голінного А.М. про затвердження звітів про винагороду та здійснені витрати.
Таким чином, за висновками апеляційного господарського суду, участь арбітражного керуючого Голінного А.М. у даній справі про банкрутство ТОВ "Акрополь-К" після припинення 04.03.2024 року його повноважень ліквідатора банкрута обмежувалась розглядом його клопотань про затвердження звітів про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого, які станом на дату прийняття оскаржуваної ухвали (20.10.2025) були розглянуті з прийняттям відповідних процесуальних документів (ухвали суду від 07.10.2024, від 15.09.2025).
Згідно усталеної судової практики Верховного Суду, у справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників цієї справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, в хід процедури банкрутства (правовий висновок, викладений, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.10.2019 у справі №910/11946/18 та від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).
Здійснюючи тлумачення вказаних правових норм, Верховний Суд у постанові від 29.07.2021 у справі №911/698/21 дійшов висновку про умовний розподіл учасників у справі про банкрутство на 3 групи, а саме:
І група - сторони справи - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);
ІІ група - учасники справи - арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, - уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника;
ІІІ група - інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір.
У постанові від 22.12.2023 у справі №910/4685/20 Верховний Суд зазначив таке:
"Ураховуючи наведені правові висновки, судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду зауважує, що особи, віднесені до І та II груп, належать до учасників справи про банкрутство (непозовного провадження), у якій вирішуються основні процедурні питання (у межах судових процедур, визначених статтею 6 КУзПБ), відтак вказані особи наділені повною процесуальною дієздатністю у такій справі, зокрема й правом на оскарження ухвалених у ній судових рішень.
Натомість особи, які віднесені до III групи (інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір) зазвичай стають учасниками справи про банкрутство у зв'язку з тим, що суд у межах справи про банкрутство розглядає та вирішує у відокремленому позовному провадженні спір за участю цих осіб.
На переконання судової палати, віднесення за статтею 1 КУзПБ певних осіб, щодо прав або обов'язків яких вирішується спір у відокремленому позовному провадженні в межах справи про банкрутство, до категорії "інших учасників справи про банкрутство" не свідчить про наділення таких осіб статусом учасника самої справи про банкрутство в силу закону.
Отже, вирішуючи проблемний аспект у правовому регулюванні статусу таких суб'єктів, Верховний Суд зазначає, що інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, не належать до учасників справи про банкрутство (за винятком тих осіб, які одночасно належать до І та II груп), а їх процесуальний статус доцільно визначити саме як "учасники відокремленого позовного провадження у справі про банкрутство".
При цьому сам факт залучення ухвалою суду певного суб'єкта як учасника до відокремленого провадження ще не означає автоматичне наділення такого суб'єкта статусом учасника справи про банкрутство.
За вказаних обставин, наразі арбітражний керуючий Голінний А.М. не є ані стороною, ані учасником справи №910/8367/14 про банкрутство TOB "Акрополь-К".
Водночас, особи, які не брали участі у справі також мають право подавати апеляційні скарги на такі судові рішення, нарівні з іншими учасниками відповідної справи. Однак на відміну від оскарження судового рішення учасником справи не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, причому такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов'язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Отже при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, суд апеляційної інстанції перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статті 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов'язки заявника апеляційної скарги.
Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов'язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України (правовий висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.08.2019 року у справі №62/112 та в подальшому знайшов своє відображення, в тому числі, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.04.2021 року у справі №910/17428/19).
Як встановлено судом, з матеріалів справи не вбачається та скаржником при зверненні з апеляційною скаргою не доведено, що оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду вирішено питання про права, інтереси та обов'язки останнього.
Так, предметом розгляду оскаржуваної ухвали було затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, тобто дослідження судом вичерпності та повноти здійснення дій арбітражного керуючого Поліщука А.П. у ліквідаційній процедурі та вжиття останнім належних заходів з виявлення майна боржника з метою якомога максимального задоволення вимог кредиторів та належного закриття провадження у справі у зв'язку із ліквідацією підприємства-боржника і правова оцінка правам та обов'язкам арбітражного керуючого Голінного А.М. судом не надавалась.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Згідно ч. 2 наведеної статті про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки скаржник не має статусу сторони чи учасника у справі №910/8367/14 про банкрутство TOB "Акрополь-К", права апелянта оскаржуваною ухвалою не порушені, а рішення стосовно його прав та обов'язків судом не приймалось, то відповідно він не наділений процесуальний правом на апеляційне оскарження прийнятих у даній справи процесуальних документів, зокрема на оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 20.10.2025, а відтак апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Голінного А.М. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 у справі №910/8367/14 підлягає закриттю.
Керуючись статтями 231, 234, 255, 264, 281 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 року у справі №910/8367/14 закрити.
2.Копію ухвали суду надіслати учасникам провадження у справі.
3.Справу повернути до Господарського суду міста Києва.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст ухвали підписано 18.12.2025 року.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді С.В. Сотніков
Б.В. Отрюх