ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
17 грудня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/5658/24
м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Принцевської Н.М.,
Ярош А.І.,
секретар судового засідання - Полінецька В.С.,
за участю представників учасників судового процесу:
від позивача: Миронюк В.О., у порядку самопредставництва;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради
на рішення Господарського суду Одеської області
від 09 квітня 2025 року (повний текст складено 21.04.2025)
у справі № 916/5658/24
за позовом Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради
до відповідача: Приватного підприємства “Жилсервісс»
про: розірвання договору оренди комунального майна та стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 54 321,69 грн., -
суддя суду першої інстанції: Петренко Н.Д.
місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 17.12.2025, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У грудні 2024 року Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (далі також - позивач, Департамент) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства (ПП) “Жилсервісс» (далі також - відповідач, Підприємство), в якій просив суд:
- розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади на нежилі приміщення першого поверху будинку №4-а по вул. Патона в м. Херсоні, площею 65, 1 кв.м., та площею загального користування 36,0 кв.м. №1738 від 01.04.2021, укладений між управлінням комунальної власності Херсонської міської ради, правонаступником якого є Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (адреса: 73003, м. Херсон, просп. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ: 44279728) та ПП “Жилсервісс» (ЄДРПОУ: 37959648, адреса: 73003, м. Херсон, вул. Патона, 4-а);
- стягнути з ПП “Жилсервісс» на користь Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради заборгованість за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади №1738 від 01.04.2021 у розмірі 54 321,69 грн.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору за подання позову у сумі 6 056,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Департамент посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору оренди від 01.04.2021 в частині сплати орендних платежів, у зв'язку з чим за останнім перед позивачем рахується борг у розмірі 54 321,69 грн. за твердженням позивача, часткові платежі були здійснені Орендарем в березні та квітні 2022 року. Водночас, за лютий 2022 та з січня по грудень 2023 орендна плата до бюджету Орендодавця не надходила.
При цьому, Департамент також посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 “Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» та зазначає, що відповідно до цієї Постанови вищезазначений Договір оренди нерухомого майна, вважається продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.04.2025 у справі №916/5658/24 (суддя Петренко Н.Д.) у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі. Судові витрати покладено на позивача.
Суд першої інстанції встановив, що заборгованість, про стягнення якої просить Департамент, утворилась за період: з січня по грудень 2023 року; водночас, починаючи з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який триває досі; у зв'язку із введенням воєнного стану, Кабінетом Міністрів України (КМУ) прийнято Постанову від 27.05.2022 №634 (на яку також послався позивач) «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану». Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Департаменту, місцевий господарський суд вказав, що згідно із зазначеною Постановою КМУ від 27.05.2022 №634 (в редакції до 07.05.2024, тобто в редакції, чинній протягом всього періоду заявленої до стягнення решти заборгованості, а саме: з 01.01.2023 по 31.12.2023, приймаючи до уваги місцезнаходження орендованого нерухомого майна в м. Херсон (пп.1 п.1 Постанови №634), відповідач був звільнений від орендної плати за орендоване нерухоме майно. Крім того, судом був врахований наказ Міністерства юстиції України від 01.04.2022 №1307/5 «Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану». Тому суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірне нарахування позивачем відповідачу заборгованість з орендної плати за відповідний період. Оскільки позовна вимога про розірвання Договору оренди є похідною від вимог щодо стягнення заборгованості, суд відмовив і в її задоволенні.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2025 року у справі №916/5658/24 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Департаменту у повному обсязі.
Так, апелянт зауважує, що суд першої інстанції виходячи з положень пп. 1 п. 1 Постанови КМУ "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану"№634 від 27.05.2022 у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин до 07.05.2024, відповідно до якого від орендної плати звільняються орендарі державного і комунального майна, зокрема, які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (серед інших - Херсонська область), не врахував причини, через які прийнято рішення про втрату чинності наказу Міністерства юстиції України від 01.04.2022 № 1307/5 «Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану» та те, що протягом 2023 року територія Херсонської міської територіальної громади, та, зокрема, місто Херсон не належали до територій, на яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство Юстиції України, в умовах воєнного стану.
Департамент наголошує на тому, що протягом 2023 року паралельно з нормами постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 діяли нормативно-правові акти, якими врегульовано на територіях яких саме адміністративно-територіальних одиниць припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів. Зокрема, конкретні адміністративно-територіальні одиниці Херсонської області, в межах яких припинявся доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, у період спірних правовідносин, визначено та уточнено із врахуванням положень: наказу Міністерства юстиції України від 01.04.2022 №1307/5, наказу Міністерства юстиції України від 17.11.2022 №5152/5, наказу Міністерства юстиції України від №5840/5, постанови КМУ від 06.12.2022 №1364, постанови КМУ від 06.03.2022 №209 та наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 тощо.
Апелянт наполягає на тому, що з аналізу зазначених нормативних документів вбачається, що у 2023 році не вся територія Херсонської області підпадала під перелік територій, доступ до єдиних та державних реєстрів на яких було припинено. Зокрема, до таких територій не належало місто Херсон. Це, у свою чергу, свідчить про відсутність підстав для звільнення орендарів комунального майна, розташованого в місті Херсон, від сплати орендної плати за 2023 рік на підставі пп. 1 п. 1 постанови КМУ №634 (у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин до 07.05.2024), факт чого не був врахований судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.
Детальніше доводи Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради викладені в апеляційній скарзі.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 08.05.2025, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2025 у справі №916/5658/24 та призначено її розгляд на 09.07.2025 року об 11:30 год. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Додатково, сторони були повідомлені про розгляд апеляційним судом даної справи шляхом публікацій на офіційному веб-сайті Південно-західного апеляційного господарського суду.
ПП «Жилсервісс» своїм правом щодо надання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось, відзив суду апеляційної інстанції не надав, однак, згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 03.06.2025 задоволено заяву представника позивача - Миронюк Вероніки Олександрівни про надання їй можливості брати участь у розгляді справи №916/5658/24 поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів - через систему відеоконференцзв'язку “EasyCon». Вирішено здійснювати розгляд даної справи в режимі відеоконференції.
У зв'язку із перебуванням з 30.06.2025 по 01.08.2025 судді-члена колегії Діброви Г.І. у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду від 07.07.2025 №122 призначено повторний автоматизований розподіл справи №916/5658/24.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2025 для розгляду справи №916/5658/24 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Савицького Я.Ф., суддів: Богацької Н.С., Принцевської Н.М.
Ухвалою суду від 08.07.2025 вказана судова колегія прийняла справу №916/5658/24 до свого провадження.
Разом з тим, у зв'язку зі зміною складу суду, судове засідання, призначене на 09.07.2025 у справі №916/5658/24 не відбулось, про що складено відповідну довідку судового засідання.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 продовжено розгляд апеляційної скарги Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради на розумний строк та повідомлено учасників справи №916/5658/24, що її розгляд відбудеться 21.10.2025 о 15:15 год. в режимі відеоконференції, за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення “EasyCon».
Для додаткового повідомлення сторін про час та дату розгляду справи №916/5658/24 судом апеляційної інстанції було розміщено відповідне оголошення від 17.10.2025 на офіційному веб-сайті Південно-західного апеляційного господарського суду на веб-порталі «Судова влада України».
Ухвалою суду від 21.10.2025 розгляд справи №916/5658/24 відкладено на 17.12.2025 о 13:30 год., у зв'язку із неявкою відповідача.
На офіційному веб-сайті Південно-західного апеляційного господарського суду на веб-порталі «Судова влада України» 15.12.2025 розміщено відповідне оголошення про дату та час проведення судового засідання у справі №916/5658/24, визначені в ухвалі суду від 21.10.2025.
У зв'язку із перебуванням судді-члена колегії Богацької Н.С. у відрядженні з 12.12.2025 по 23.12.2025, розпорядженням керівника апарату суду від 15.12.2025 №504 призначено повторний автоматизований розподіл справи №916/5658/24.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2025 для розгляду справи №916/5658/24 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Савицького Я.Ф., суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.
Ухвалою суду від 16.12.2025 визначена судова колегія у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І., прийняла справу №916/5658/24 до свого провадження.
В судовому засіданні 17.12.2025, яке проводилось в режимі відеоконференції, представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Згідно з ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У судовому засіданні 17.12.2025 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Матеріали справи свідчать, що за результатами проведення аукціону, 01.04.2021 між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради (Орендодавець) та ПП “Жилсервісс» (Орендар) був укладений Договір №1738 оренди нерухомого майна (далі - Договір), що належить до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади (а.с.41-45).
Відповідно до розділу 1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху, площею 65,1 кв.м та площею загального користування 36,0 кв.м, розташованих за адресою: м. Херсон, вул. Патона, 4-а, вартість яких становить 285 228,00 грн. (без ПДВ).
Майно передається для організації виробничого процесу з виконання побутових послуг.
Орендар вступає в строкове платне користування майном у день підписання акту приймання-передачі майна. Передача майна в оренду здійснюється за його страховою вартістю, визначеною у пункті 6.2 Умов (п.п. 2.1., 2.2. Договору).
Пунктом 3.1. Договору визначено, зокрема, що орендна плата становить суму, визначену в п. 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Згідно з п. 9.1. Умов, місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону від 28.03.2021 №UA-PS-2021-02-26-000075-3 становить без податку на додану вартість - 2 890,64 грн. (базовий місяць - лютий 2021 року).
Приписами п. 3.2. Договору встановлено, що якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.
За умовами п. 3.3. Договору, Орендар сплачує орендну плату на рахунок Орендодавця не пізніше 25 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції та ПДВ.
В день укладення цього Договору або до цієї дати Орендар сплачує орендну плату за кількість місяців, зазначену у п. 9 Умов (авансовий внесок з орендної плати), на підставі документів, визначених у п. 3.5. цього Договору (п. 3.4. Договору).
Пунктом 3.5. Договору визначено, що якщо цей Договір укладено за результатами проведення аукціону, то підставою для сплати авансового внеску з орендної плати є протокол про результати електронного аукціону.
Відповідно до п. 3.6. Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Орендодавцем із позовом про стягнення орендної плати та інших платежі за цим Договором, за якими у Орендаря є заборгованість.
Умовами п. 3.7. Договору передбачено, що на суму заборгованості Орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
Припинення Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності) (п. 3.9. Договору).
Відповідно до п. 11.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно із законом та Договором.
Згідно з п. 11.3. Договору визначено, що спори, які виникають за цим Договором або в зв'язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.
Стягнення заборгованості з орендної плати, пені та неустойки (за наявності), передбачених цим Договором, може здійснюватися на підставі рішення суду. Стягнення заборгованості з оплати орендної плати відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону може здійснюватися в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса (п. 11.4. Договору).
Пунктом 12.1. Договору встановлено, що він укладений на строк, визначений у п. 12 Умов.
У відповідності до п. 12 Умов, Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та відповідно до п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України застосовується до правовідносин сторін, які виникли між ними до укладання цього Договору, а саме з 01.03.2021 до 01.03.2024.
Положеннями п. 12.4. Договору передбачено, що Орендар, який бажає продовжити термін користування об'єктом оренди, зобов'язаний письмово повідомити про це Орендодавця за 3 (три) місяця до закінчення строку Договору оренди. Пропуск строку звернення є підставою для припинення Договору оренди.
Орендоване майно передано 01.04.2021 згідно Акту прийняття - передачі об'єкта комунальної власності міської територіальної громади від балансоутримувача до суб'єкта підприємницької діяльності. Рішення щодо передачі: Протокол електронного аукціону 28.03.2021 №UA-PS-2021-02-26-000075-3 (а.с. 46).
Як встановлено судом, Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради є виконавчим органом Херсонської міської ради з правами юридичної особи, утворений рішенням Херсонської міської ради від 26.02.2021 №73 “Про затвердження структури виконавчих органів Херсонської міської ради, їхніх положень та загальної чисельності апарату міської ради та її виконавчих органів» (зі змінами), є уповноваженим органом управління майном, що належить до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади, здійснює повноваження орендодавця щодо нерухомого майна та контролює надходження до бюджету Херсонської міської територіальної громади від оренди та продажу майна комунальної власності.
Положення про Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 18.06.2021 № 346, Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради є правонаступником прав і обов'язків Управління комунальної власності Херсонської міської ради.
З огляду на викладене апеляційний суд зазначає, що Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради є належним позивачем у даній справі.
Як стверджує позивач, Орендар не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання за Договором зі сплати орендних платежів.
У зв'язку з цим Департаментом листом від 22.10.2024 №01-20-1517-вих було направлено на адресу Орендаря Вимогу про розірвання Договору оренди комунального майна та сплати заборгованості (а.с. 38-39). У даному листі Орендодавець зазначив, що всупереч умовам Договору, остання оплата за ним здійснювалась відповідачем 26.04.2022 у сумі 3 877,21 грн, яка зарахована як часткова оплата орендної плати за січень 2023. Крім того, Орендарю було повідомлено, що раніше йому була направлена Претензія щодо виконання зобов'язань за Договором, проте, вона залишилась без реагування. У зв'язку з цим, Департамент вказав, що з боку ПП «Жилсервісс» порушено істотні умови Договору, внаслідок чого за Орендарем рахується заборгованість у розмірі 54 321,69 грн, яку позивач вимагав сплатити у найкоротший термін та розірвати Договір оренди від 01.04.2021 №1738. Відповідача також попереджено, що у разі відсутності домовленості щодо розірвання Договору оренди за згодою сторін та сплати заборгованості з орендної плати у сумі 54 321,69 грн, Департамент буде змушений звернутися до суду із відповідною позовною заявою про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання вказаного Договору.
До зазначеної Вимоги Департаментом було долучено розрахунок орендної плати ПП “Жилсервісс» за Договором №1738 від 01.04.2021, з якого вбачається, що з січня 2022 по грудень 2023 останньому нараховано 65 782,24 грн, ПП “Жилсервісс» сплачено 11 460,55 грн. Заборгованість станом на 13.09.2024 становить 54 321,69 грн (а.с. 39 зворотн. стор.).
Докази направлення Вимоги та розрахунку з орендної плати містяться у матеріалах даної справи (а.с. 40). Але, доказів отримання відповідачем вказаної Вимоги у матеріалах справи не міститься.
З огляду на те, що лист від 22.10.2024 №01-20-1517-вих (Вимога) залишилась Орендарем без виконання і заборгованість з орендної плати за Договором №1738 від 01.04.2021 досі не погашена, Департамент звернувся до господарського суду із даним позовом.
Проаналізувавши апеляційну скаргу в межах її доводів, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 ст. 202 Цивільного кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
В силу приписів статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).
У даному випадку укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди та належною підставою, у розумінні ст. 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у його сторін взаємних цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Як зазначено вище, між сторонами укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади.
Згідно з ч. 3 ст. 759 ЦК України, особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Так, у ст. 1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» зазначено, що орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
В силу ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем підставі Акту приймання-передачі об'єкта комунальної власності 01.04.2021 передано відповідачу в орендне користування, згідно з Договором оренди від 01.04.2021 №1738 відповідне нерухоме майно.
В свою чергу, відповідач з моменту прийняття в оренду нежитлових приміщень згідно п. 3.3 Договору №1738 мав сплачувати на користь позивача щомісячно орендну плату до 25 числа поточного місяця.
Між тим, як з'ясовано судом та не спростовано відповідачем, останній, всупереч п. 3.3 Договору, не виконав належним чином свого зобов'язання щодо внесення орендної плати, у зв'язку з чим у відповідача існує заборгованість по орендній платі за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 у розмірі 54 321,69 грн.
Так, станом на 01.01.2022 заборгованість з орендної плати у відповідача була відсутня; за лютий 2022 року було нараховано 3134,70 грн орендної плати, яку платежем від 31.03.2022 було погашено, та ще й залишилась переплата в розмірі 681,46 грн.; за період з березня по грудень 2022 року орендна плата не нараховувалась; 26.04.2022 було здійснено платіж на суму 3877,21 грн, в результаті чого склалася переплата в розмірі 4 558,67 грн, тобто відсутня заборгованість за лютий 2022 року. В подальшому за період з січня 2023 по грудень 2023 було нараховано орендну плату в розмірі 58 880,36 грн., однак, з урахуванням наявної переплати, заборгованість по орендній платі, розрахована позивачем, складає 54 321,69 грн.
Щодо вимоги про стягнення орендної заборгованості за період із січня 2023 по грудень 2023 апеляційна колегія зазначає наступне.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022“Про ведення воєнного стану в Україні», починаючи з 24.02.2022, на всій території України введено воєнний стан, який триває станом на даний час.
Постановою Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", відповідно до Закону України від 01.04.2022 №2181-IX "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у п. 5 установлено, що договори оренди комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану. Для продовження договору оренди у такий спосіб заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.
Оскільки п. 12 Змінюваних умов договору передбачено, що договір діє з 01.03.2021 до 01.03.2024 (тобто під час дії воєнного стану), то спірний Договір оренди вважається проводженим та станом на дату звернення з позовом до суду не припинив свою дію.
Разом з цим, відповідно до пп. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» №634 від 27.05.2022 (далі - Постанова №634), у редакції, яка діяла в спірний проміжок часу, було установлено, що на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022, за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна:
- фізичні особи та фізичні особи - підприємці, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану;
- які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (в тому числі - Херсонська область).
Отже, згідно з наведеною нормою, обов'язковою умовою для звільнення орендарів від орендної плати за користування державним і комунальним майном є його розташування в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану.
При цьому, судова колегія вважає, що текстуальний вираз норми “на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022», означає встановлення присічного строку її дії саме до 31.12.2022 незалежно від інших наведених раніше подій або дій (припинення чи скасування воєнного стану).
Вказане підтверджується листом Міністерства економіки України від 14.03.2023 №3211-07/11185-09, в якому чітко зазначено, що починаючи з 01.01.2023 року орендарям, визначеним пп. 1 п. 1 Постанови №634, орендна плата нараховується у розмірі 100% без застосування знижки.
Тобто, підпунктом 1 п. 1 Постанови №634 встановлено норму про звільнення від орендної плати, яка діє:
1) за колом осіб - для орендарів державного та комунального майна;
2) у просторі - на території адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану;
3) у часі - з присічним строком (межею існування суб'єктивного права) до 31.12.2022.
Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, був затверджений наказом Міністерства юстиції України від 01.04.2022 №1307/5.
Згідно даного Наказу (в редакції станом на дату винесення Постанови №634) до переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, включено Херсонську область.
Однак, з 18.11.2022 територію Херсонської міської територіальної громади виключено з Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, затвердженого наказом Мін'юсту від 01.04.2022 № 307/5 відповідно до наказу Мін'юсту від 17.11.2022 №5152/5 (набрав чинності з 18.11.2022).
Таким чином, судова колегія зазначає, що з 18.11.2022 на територію Херсонської міської територіальної громади припинила розповсюджуватись дія норми пп. 1 п. 1 Постанови №634 про звільнення від орендної плати орендарів державного та комунального майна.
Проте, вказане не було досліджено та враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення у даній справі.
Крім того, відповідно до п. 1 Наказу Міністерства юстиції України від 27.12.2022 №5840/5, що набрав чинності 13.01.2023, визнано таким, що втратив чинність, Наказ Міністерства юстиції України від 01.04.2022 №1307/5 “Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.04.2022 за №386/37722.
При цьому, як вбачається з преамбули Наказу Міністерства юстиції України від 27.12.2022 №5840/5, його прийнято відповідно до пп. 1 п. 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №209 “Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану».
Згідно з пп. 1 п. 1-2 постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» від 06.03.2022 №209, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364, яка набрала чинності 25.12.2022, установлено, що протягом дії воєнного стану припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в межах адміністративно-територіальних одиниць, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих, інформація про які міститься в переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 № 469, яка набрала чинності 23.05.2023, до вказаної норми внесено зміни, згідно із якими, установлено, що протягом дії воєнного стану припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в межах адміністративно-територіальних одиниць, що належать до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.
В свою чергу, Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309.
Відтак, починаючи з грудня 2022, змінилось правове регулювання порядку визначення територій, на яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції:
- по-перше, такі адміністративно-територіальні одиниці визначаються на підставі переліку, що затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій;
- по-друге, самі території повинні мати статус таких, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих.
А з 23.05.2023 для територій активних бойових дій зроблено виключення щодо таких територій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, територію Херсонської міської територіальної громади віднесено до наступних територій:
1) з 01.03.2022 до 11.11.2022 - територія тимчасово окупованих Російською Федерацією (пп. 1.9. п. 1 розділу І);
2) з 11.11.2022 до 01.05.2023 - територія можливих бойових дій (п. 11 розділу ІІ);
3) з 01.05.2023 - територія активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (пп. 3.6. п. 3 розділу І, в редакції наказу від 13.07.2023 №199).
Підсумовуючи наведене, судова колегія зазначає, що у період з 18.11.2022 до 01.05.2023 територія Херсонської міської територіальної громади не відносилась до територій активних бойових дій або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій. З 01.05.2023 територія Херсонської міської територіальної громади є територією активних бойових дій, на якій функціонують державні електронні інформаційні ресурси, тобто наявний доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 №512, яка набрала чинності 08.05.2024, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 “Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану».
Так, відповідно до даних змін, зокрема, доповнено п. 1 Постанови №634 підпунктом 1-1, згідно із яким, орендарям державного та комунального майна, розташованого на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - визначені території), не нараховується орендна плата за період з 1 числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку бойових дій або тимчасової окупації, по 1 число місяця, що настає через три місяці після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації, що визначаються відповідно до зазначеного переліку.
Водночас, пунктом 2 Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 №512 установлено, що нарахування орендної плати орендарям, визначеним пп. 1-1 п. 1 Постанови №634 здійснюється з урахуванням змін, затверджених цією Постановою, починаючи з 01.01.2024, а надмірно сплачена зазначеними орендарями орендна плата підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів.
Положеннями ч. 1 ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У даному випадку апеляційна колегія враховує позицію, викладену у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп, від 09.02.1999 №1-рп/99, від 05.04.2001 №3-рп/2001, від 13.03.2012 №6-рп/2012, щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Крім того, апеляційний суд враховує висновки, викладені у п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 №1-рп/99, згідно із якими, в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
У даному спірному випадку доповнення п. 1 Постанови №634 підпунктом 1-1 (в редакції Постанови КМУ від 07.05.2024 №512), яким звільнено від нарахування орендної плати орендарів державного та комунального майна, розташованого на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, є переходом від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої із застосуванням зворотної дії у часі (ретроактивної форми).
Однак, зворотна дія норм пп. 1-1 п. 1 Постанови №634, відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 №512 поширена на вказані правовідносини, починаючи з 01.01.2024 року. Тобто, дія цих норм ретроспективно не поширюється на правовідносини, що існували у 2023 році, зокрема, у спірний для сторін у цій справі період з 01.01.2023 по 31.12.2023.
Відповідно, оскільки з 18.11.2022 на територію Херсонської міської територіальної громади припинила розповсюджуватись дія норми підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634, дія якої в подальшому припинилася 31.12.2022, а норми про звільнення від орендної плати орендарів державного та комунального майна були знову введені лише з 01.01.2024 постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 №512, правомірним є нарахування позивачем відповідачу орендної плати у період з 01.01.2023 по 31.12.2023.
Враховуючи наведене, судова колегія вказує, що доводи апеляційної скарги Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради знайшли своє підтвердження в частині доведення правомірності нарахування відповідачу орендної плати за 2023 за оренду нежилих приміщень першого поверху будинку №4-а по вул. Патона в м. Херсоні, площею 65, 1 кв.м., та площею загального користування 36,0 кв.м, що не було досліджено місцевим господарським судом під час розгляду даного спору в суді першої інстанції.
Таким чином, несплата відповідачем орендної плати за Договором оренди №1738 від 01.04.2021 у період з січня 2023 по грудень 2023 є порушенням вимог чинного законодавства та умов цього Договору, що є неприпустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Отже, з огляду на неналежне виконання відповідачем умов Договору щодо сплати орендної плати, що не спростовано відповідачем, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 у розмірі 54 321,69 грн. та такою, що підлягає задоволенню.
Разом з цим, Департаментом також заявлено вимогу про розірвання Договору оренди комунального майна міської територіальної громади №1738 від 01.04.2021.
При цьому, підставою для розірвання спірного Договору оренди позивач визначає несплату відповідачем орендної плати своєчасно та у повному обсязі,яка носить системний та довготривалий характер.
У цьому контексті судова колегія враховує, що у відповідності до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором або законом.
Водночас, статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Так, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).
Апеляційний суд звертає увагу на те, що вищенаведені приписи ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України є загальними для розірвання договору та передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, а також в інших випадках, установлених договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Слід зазначити, що приписами ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України унормовано, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Відтак, орендна плата, з урахуванням її індексації, є одною з істотних умов Договору оренди і порушення Орендарем умов Договору оренди нерухомого майна щодо несплати протягом законодавчо визначеного строку (три місяці) платежів за користування орендованим нерухомим майном, є істотним, оскільки значною мірою позбавляє Орендодавця того, на що він розраховував при укладенні Договору, зокрема, надходження відповідних коштів з орендної плати.
Істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як невнесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання зазначеного договору оренди в судовому порядку (постанова Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 914/252/19).
Як встановлено апеляційним судом, відповідачем порушено зобов'язання щодо сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов спірного Договору оренди, яке триває із січня 2023 по грудень 2023.
При цьому із наявної в матеріалах справи копії Листа позивача від 22.10.2024 №01-20-1517-вих вбачається, що Департаментом розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради направлено Приватному підприємству “Жилсервісс» вимогу щодо розірвання Договору оренди комунального майна, в якій Орендодавець, з огляду на наявність у відповідача заборгованості з орендної плати, вимагав розірвати Договір оренди комунального майна міської територіальної громади №1738 від 01.04.2021.
Проте, відповіді на вказану вимогу з боку Орендаря позивачем не було отримано і матеріали справи не містять доказів реагування відповідача на вимогу Департаменту.
З урахуванням встановлених апеляційним судом обставин справи, які підтверджують несплату ПП “Жилсервісс» орендних платежів за період з січня 2023 по грудень 2023, проаналізувавши зміст спірного Договору та наведені позивачем норми законодавства як підставу для розірвання цього Договору, господарський суд доходить висновку про доведеність позивачем факту істотного порушення відповідачем умов Договору, оскільки орендар не вносить плату за користування об'єктом оренди понад трьох місяців поспіль, що є підставою для розірвання договору (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України). Таким чином, відповідні вимоги Департаменту також підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України).
За результатом апеляційного перегляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті судом першої інстанції оскарженого рішення мало місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, оскільки місцевий господарський суд не звернув уваги та не дослідив зміни протягом 2022-2024 положень законодавства, які розповсюджувались на територію Херсонської міської територіальної громади, відносно наявності підстав для звільнення орендарів державного та комунального майна від орендної плати орендарів. Внаслідок цього суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, що свідчить про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час винесення рішення у даній справі.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2025 у справі №916/5658/24 підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку зі скасуванням оскаржуваного рішення та задоволенням позовних вимог, судом апеляційної інстанції здійснюється перерозподіл судових витрат пропорційно задоволеним вимогам (п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України “Про судовий збір».
За положеннями п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної вимоги майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Матеріали справи свідчать, що позовна заява була подана до суду першої інстанції у 2024 році.
Згідно з положеннями Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 становив 3 028,00 грн.
Предметом позову у справі №916/5658/24 є 1 майнова вимога про стягнення коштів у розмірі 54 321,69 грн. та 1 немайнова вимога про розірвання договору оренди, які задоволені судом апеляційної інстанції.
Отже, при зверненні Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради до господарського суду з позовом у даній справі підлягав сплаті судовий збір у сумі 6 056,00 грн.
У матеріалах справи наявна платіжна інструкція від 11.12.20224 №233 на суму 6 056,00 грн., яка підтверджує сплату судового збору за подачу позовної заяви до господарського суду у даній справі.
При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Судовою колегією встановлено, що позовна заява подана представником Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради через систему “Електронний суд», а відтак слід застосувати коефіцієнт 0,8.
Враховуючи вказане, при зверненні до суду першої інстанції з позовною заявою у даній справі - №916/5658/24 підлягав сплаті судовий збір у розмірі 4 844,80 грн. (6 056,00 грн. * 0,8).
Проте, як зазначалось вище, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 6 056,00 грн., отже, розмір надмірно сплаченого судового збору становить 1 211,20 грн. (6 056,00 - 4 844,80).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
За частиною 2 вказаної статті, у випадках, встановлених п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів. Про таке повернення зазначається у відповідній ухвалі суду.
Враховуючи наведене, у зв'язку із задоволенням у повному обсязі апеляційної скарги, скасуванням судом апеляційної інстанції рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2025 та задоволенням позовних вимог Департаменту, судовий збір у сумі 4 844,80 грн. за подання до суду першої інстанції позовної заяви підлягає стягненню з відповідача - Приватного підприємства “Жилсервісс».
Щодо повернення надмірно сплаченої суми судового збору у розмірі 1 211,20 грн., то судова колегія звертає увагу Департаменту на те, що оскільки при поданні заяви позивач сплатив судовий збір у більшому розмірі, ніж установлено законом, то відповідна переплачена сума судового збору має бути повернута з Державного бюджету України за окремою заявою платника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради - задовольнити.
Рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2025 у справі №916/5658/24 - скасувати.
Позов Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради до Приватного підприємства “Жилсервісс» про розірвання договору оренди комунального майна та стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 54 321,69 грн. - задовольнити.
Сягнути з Приватного підприємства “Жилсервісс» (код ЄДРПОУ: 37959648, адреса: 73003, м. Херсон, вул. Патона, 4-а) на користь Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ: 44279728, адреса: 73003, м. Херсон, просп. Незалежності, 37) заборгованість за договором оренди комунального майна міської територіальної громади №1738 від 01.04.2021 у розмірі 54 321 (п'ятдесят чотири тисячі триста двадцять одна) грн. 69 коп.
Розірвати договір оренди комунального майна міської територіальної громади на нежилі приміщення першого поверху будинку №4-а по вул. Патона в м. Херсоні, площею 65, 1 кв.м., та площею загального користування 36,0 кв.м. №1738 від 01.04.2021, укладений між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради, правонаступником якого є Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (адреса: 73003, м. Херсон, просп. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ: 44279728) та ПП “Жилсервісс» (ЄДРПОУ: 37959648, адреса: 73003, м. Херсон, вул. Патона, 4-а).
Стягнути з Приватного підприємства “Жилсервісс» (код ЄДРПОУ: 37959648, адреса: 73003, м. Херсон, вул. Патона, 4-а) на користь Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ: 44279728, адреса: 73003, м. Херсон, просп. Незалежності, 37) 4 844,80 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.
Доручити Господарському суду Одеської області на виконання даної постанови видати відповідні накази.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.
Повний текст постанови складений та підписаний 18.12.2025.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Принцевська Н.М.
Суддя Ярош А.І.