Справа № 953/7333/25 Головуючий суддя І інстанції Лисиченко С. М.
Провадження № 33/818/1870/25 Суддя доповідач Грошева О.Ю.
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
10 грудня 2025 року м. Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Грошева О.Ю., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , при секретарі Шевченко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Харкова від 13 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 , -
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Судом встановлено, що 06.07.2025 о 20:55 годині у м.Харкові по вул. Нескорених (Героїв Праці), 2А, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом «Форд Фьюжн», р.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Тест на алкогольне сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводився за допомогою газоаналізатора «Драгер 6820» зі згоди водія у встановленому законом порядку. Результат -1,28 проміле, чим порушив п.2.9.а ПДР України.
В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своєї вимоги зазначає, що причина зупинки транспортного засобу працівниками поліції була надуманою.
Більше того, подальші дії поліцейських після зупинки транспортного засобу під його керуванням були незаконними з огляду на те, що не відповідали вимогам п. 3 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію».
Вказує, що поліцейськими протиправно було запропоновано пройти лише «Освідування» та/або «Тест», оскільки це не передбачено законом, разом з тим поліцейськими жодного разу не було запропоновано пройти «Огляд».
Також, працівники поліції не роз'яснили йому права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, проте після складання протоколу поліцейські запропонували його підписати, і він підписав документ, зміст якого прочитав побіжно.
Незгоду щодо результатів огляду на стан сп'яніння у момент складання протоколу не висловлював, оскільки, за його словами, поліцейські не запитували про це, хоча з результатами огляду він не погоджувався.
Названі обставини у своїй сукупності зумовлюють недопустимість потриманих у справі доказів, що в свою чергу мають мати наслідком застосування доктрини «плодів отруєного дерева»- тобто визнання усіх інших похідних доказів також недопустимими.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи апеляційній суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджують матеріали справи, а саме:
відеозаписами з бодікамери працівника поліції, які були долучені до адміністративного протоколу серії ЕПР1 №383451 від 06.07.2025 вбачається, що працівниками поліції зафіксовано рух транспортного засобу «FORD», р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . О 21 год. 02 хв. поліцейський запропонував ОСОБА_1 обрати мундштук (трубку) для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та роз'яснив порядок проведення такого огляду. Після цього ОСОБА_1 пройшов огляд за допомогою спеціального технічного засобу, за результатами якого поліцейський повідомив показник - 1,28 проміле.
Незгоду з результатом огляду ОСОБА_1 не висловлював. Далі, поліцейський повідомив, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, і запропонував зачекати 7-10 хвилин, а також зазначив, що ОСОБА_1 може знайти тверезого водія для подальшого керування транспортним засобом, в іншому випадку автомобіль залишиться на місці зупинки.
О 21 год. 09 хв. поліцейський повторно повідомив ОСОБА_1 про складання адміністративного матеріалу, на що останній запитав: «А потім?». Поліцейський роз'яснив, що матеріали будуть передані до Київського районного суду м. Харкова. На запитання ОСОБА_1 щодо передбаченого покарання поліцейський відповів, що санкцією статті передбачено штраф у розмірі 17 000 гривень та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік (у разі першого порушення).
Надалі, о 21 год. 18 хв., працівник поліції пред'явив ОСОБА_1 роздруківку з приладу «Drager» із результатом огляду та запитав, чи погоджується він із показниками, однак ОСОБА_1 не відповів і підписав документ без зауважень. Після цього йому було пред'явлено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомився та підписав без зауважень.
О 21 год. 24 хв. поліцейський вручив ОСОБА_1 складений стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення, який останній підписав без зауважень.
Зазначений відеозапис є належним та допустимим доказом, що підтверджують факт проведення огляду на стан сп'яніння відповідно до вимог чинного законодавства та фіксації за його результатами знаходження ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Дані відеофіксації узгоджуються між собою, є послідовними та не містять ознак монтажу чи вибіркового відтворення подій.
Також вина ОСОБА_1 підтверджується роздруківкою технічного приладу «Drager» Alcotest 6820 ARНК 0129 тест №2856 від 06.07.2025; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного інспектором взводу №1 роти №6 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції Станіславським Д.Б., а також поясненнями ОСОБА_1 які він дав у судовому засіданні.
Апеляційний суд враховує та погоджується із висновкому суду першої інстанції про фактичне порушенням прав ОСОБА_1 , які констатовані в оскаржуваній постанові суду на підставі даних висновку службового розслідування Департаменту патрульної поліції в Харківській області, проведеного з метою повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин, що призвели до можливого порушення службової дисципліни під час несення служби 06.07.2025 працівниками поліції під час складання адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_1 від 14.08.2025, яким, зокрема встановлено, що 06.07.2025 під час несення служби старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , інспектор взводу №1 роти №6 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП в процесі складання адміністративних матеріалів за ст.130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 не роз'яснив вголос його права та обов'язки, визначені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
В той же час зазначене порушення службової дисципліни не вказує на неправомірність дій працівника поліції ОСОБА_4 під час виявлення у водія ознак сп'яніння, пропозиції пройти у встановлений законодавством спосіб огляд на визначення стану сп'яніння, скільки відповідно до ст.221 КУпАП, суди розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбаченні ст.130 КУпАП .
Крім того, висновок службового розслідування від 14.08.2025 не містить даних, які могли б спростувати висновок суду щодо відсутності істотних порушень прав і свобод ОСОБА_1 під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та складання процесуальних документів за його результатами.
Факт того, що працівники поліції не роз'яснювали ОСОБА_1 його права вголос під час складання адміністративних матеріалів, за наявності його підпису у протоколі про ознайомлення з правами, передбаченими ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а також відсутності будь-яких заперечень щодо не роз'яснення таких прав, свідчить про те, що ОСОБА_1 , не потребував додаткового усного роз'яснення.
Більше того, ОСОБА_1 не міг пояснити, яким чином не роз'яснення йому зазначених прав могло вплинути на процедуру проведення огляду чи його подальшу поведінку.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 на питання суду не заперечував факт руху на своєму транспортному засобі, факт зупинки його працівниками поліції, висловлення йому вимоги проходження огляду на стан сп'яніння та його ним проходження.
З наведеного слідує, що ОСОБА_1 правильно розумів суть вимоги працівників поліції, навіть незважаючи на використання ними термінів «Освідування» та/або «Тест», замість законодавчо передбаченого терміну «Огляд».
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №383451 від 06.07.2025, а саме порушення ОСОБА_1 п.2.9 а ПДР України - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, який складений у відповідності до вимог ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 № 1395.
За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, а матеріали справи їх не містять. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Покарання призначено судом першої інстанції ОСОБА_1 в межах санкції передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП та з урахуванням вимог ч.2 ст.33 КУпАП.
Безумовних підстав для скасування постанови суду першої інстанції при апеляційному розгляді не встановлено.
На підставі викладеного, апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою і підстав для її скасування за доводами апеляції не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Харкова від 13 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.Ю. Грошева