Справа № 531/1990/25 Номер провадження 22-ц/814/4389/25Головуючий у 1-й інстанції Попов М. С. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
15 грудня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Пилипчук Л.І., Чумак О.В., при секретарі: Буйновій О.П., -
розглянула в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Світлик Яніни Вікторівни на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 25 вересня 2025 року, за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,-
ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» звернулось до Карлівського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 67833,23 грн., як відшкодування витрат, заподіяних позивачеві, та суму судового збору 3028,00 грн.
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 15.07.2022 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір страхування наземного транспорту №313/22-Т/П3, згідно якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Toyota Yaris Cross», державний номер НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
01.12.2022 року в м. Полтава сталася ДТП за участю автомобіля «Toyota Yaris Cross», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та транспортним засобом «Renault Laguna», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 ..
Відповідно до постанови Київського районного суду м. Полтави від 18.11.2023 по справі №552/9752/22, винним у вчиненні ДТП було визнано ОСОБА_1 .
Згідно рахунків на оплату №0000017881від 02.12.2022 та №0000000448 від 05.12.2022 вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки «Toyota Yaris Cross», державний номер НОМЕР_1 , 67833,23 грн.
Відповідно до умов договору страхування розмір страхового відшкодування, який позивач відшкодував, складає 67833,23 грн. З огляду на викладене, позивач поніс збитки в розмірі 67833,23 грн.
Згідно з схемою місця ДТП та витягу з бази МТСБУ від 01.12.2022 по автомобілю державний номерний знак НОМЕР_2 та номер кузова (він.код) НОМЕР_3 поліс у відповідача на дату ДТП відсутній, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти у розмірі 67833,23 грн.
ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на адресу відповідача, яка зазначена у схемі місця ДТП, було направлено претензію (вих. №2012222-1437/р-ТС від 20.12.2022), проте станом на дату подання позову ніякого грошового відшкодування на рахунок позивача не надходило.
РішеннямКарлівського районного суду Полтавської області від 25 вересня 2025 року Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування було задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» 67833,23 грн (шістдесят сім тисяч вісімсот тридцять три гривні двадцять три копійки), як відшкодування витрат заподіяних позивачу.
Стягнуто із ОСОБА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» судовий збір у сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок).
З цим рішенням не погодилася представник ОСОБА_1 - адвокат Світлик Я.В. та подала апеляційну скаргу, в якій прохає рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 25.09.2025 по справі № 531/990/25 скасувати, ухваливши нове судове рішення, яким у задоволені позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування - відмовити
В обґрунтування своєї позиції апелянт посилається на те, що судове рішення першої інстанції прийняте з порушенням норми матеріального права з огляду на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Крім того, посилається на те, що схема ДТП та інші матеріали фіксації ДТП взагалі не містять таких пошкоджень транспортного засобу, які зазначені у рахунку ТОВ «Компанія «Стар Лайн» №0000017881 від 02.12.2022 р, а саме: накладка крила З/П, молдінг двері, накладка молдінгу, молдінг кузова, двері кузова, наклейка кузова, двері з/п фарбування 2 сторони. До того ж пошкодження мали місце лише з одного боку транспортного засобу, у той час, коли перелік містить перелік робіт з двох сторін.
Акцентує увагу суду, що доданими до позовної заяви доказами не доведено, що весь обсяг відновлювальних робіт проведено саме щодо пошкоджень, заподіяних внаслідок ДТП, що сталася 01.12.2022р.
У відзиві на апеляційну скаргу Голоднюк О.Г., який діє в інтересах ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» прохає апеляційну скаргу залишити без розгляду, рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 25 вересня 2025 року без змін.
Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.
Колегія суддів, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що 15.07.2022 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір страхування наземного транспорту №313/22-Т/П3. Предметом цього договору є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом «Toyota Yaris Cross», державний номер НОМЕР_1 , в тому числі причепом до нього його окремих складових частин чи додаткового обладнання на випадок дорожньо-транспортної пригоди. Строк дії договору з 18.07.2022 по 17.07.2023 (а.с.5-14).
Постановою Київського районного суду м. Полтави від 18.01.2023 у справі №552/9752/22 встановлено, що 01.12.2022 року о 12 год 00 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Renault Laguna, державний номер НОМЕР_2 , по вул. Гожулівська, 4а, в м. Полтава, рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності маневру та здійснив зіткнення з автомобілем Toyota Yaris Cross, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , що рухалась позаду, внаслідок пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками (а.с. 23).
Дана ДТП сталася в результаті порушення п. 10.9 Правил дорожнього руху ОСОБА_1 , що підтверджується відповіддю від НПУ (а.с.18-19).
Постановою Київського районного суду м. Полтави у справі №552/9752/22 від 18.01.2023 року ОСОБА_1 , визнано винним за ст. 124 КУпАП. (а.с.23).
Таким чином, обставина наявності вини відповідача у заподіянні матеріальних збитків власнику автомобіля «Toyota Yaris Cross», державний номер НОМЕР_1 , відповідно до вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України, не підлягає доказуванню.
01.12.2022 року ОСОБА_2 звернулася із заявами про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу (а.с. 24). З акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 01.12.2022 року та фото матеріалів вбачається, що на автомобілі «Toyota Yaris Cross», державний номер НОМЕР_1 , виявлені ушкодження (а.с.29, 30 -36).
Відповідно до рахунків ТОВ «Компанія «Стар Лайн» №0000017881 від 02.12.2022 та ФОП ОСОБА_3 №0000000448 від 05.12.2022 за замовленням ОСОБА_2 було проведено роботи щодо ремонту автомобіля марки «Toyota Yaris Cross», державний номер НОМЕР_1 , вартість яких разом становить 67 833,23 грн., в тому числі: 64143,23 грн згідно рахунку на оплату ТОВ «Компанія «Стар Лайн» №0000017881 від 02.12.2022 та 3 690,00 грн згідно рахунку на оплату ФОП ОСОБА_3 №0000000448 від 05.12.2022 (а.с.25,26).
Згідно страхового акту №006.01785122-1 та розрахунку страхового відшкодування, розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті складає 67833,23 грн. (а.с.15,16).
Платіжними дорученнями №64370287 від 06.12.2022 та №64370298 від 06.12.2022 підтверджується, що ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» виплатило на ремонт автомобіля на рахунок ТОВ «Компанія «Стар Лайн» кошти в сумі 64 143,23 грн. та на рахунок ФОП ОСОБА_3 кошти в сумі 3 690,00 грн. відповідно (а.с.27, 28).
Згідно відповіді від НПУ та витягу з Централізованої бази МТСБУ від 01.12.2022 по автомобілю державний номерний знак НОМЕР_2 та номер кузова (він. код) НОМЕР_3 поліс у відповідача на дату ДТП відсутній (а.с. 18-19, 38).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на день скоєння ДТП відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім того відповідачем відшкодування шкоди не було проведено, заперечень з приводу суми страхового відшкодування та її виплат не було надано суду.
Із таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, зважаючи на наступне.
Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою/
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до положень частини першої статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з пунктом 38.2.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1статті 13 цього Закону.
Отже, законом прямо встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу.
Як роз'яснено у пунктах 26, 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК України.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що позивач обґрунтовував позов саме пунктом 38.2.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
За статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов'язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України).
Матеріалами справи встановлено, що постановою Київського районного суду м. Полтави у справі №552/9752/22 від 18.01.2023 року ОСОБА_1 , визнано винним за ст. 124 КУпАП. (а.с.23). Згідно страхового акту №006.01785122-1 та розрахунку страхового відшкодування, розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті складає 67833,23 грн. (а.с.15,16).
Платіжними дорученнями №64370287 від 06.12.2022 та №64370298 від 06.12.2022 підтверджується, що ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» виплатило на ремонт автомобіля на рахунок ТОВ «Компанія «Стар Лайн» кошти в сумі 64 143,23 грн. та на рахунок ФОП ОСОБА_3 кошти в сумі 3 690,00 грн. відповідно (а.с.27, 28).
Згідно відповіді від НПУ та витягу з Централізованої бази МТСБУ від 01.12.2022 по автомобілю державний номерний знак НОМЕР_2 та номер кузова (він. код) НОМЕР_3 поліс у відповідача на дату ДТП відсутній (а.с. 18-19, 38).
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, оскільки з матеріалів справи вбачається, що на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, вина була встановлена ОСОБА_1 постановою Київського районного суду м. Полтави у справі №552/9752/22, крім того відповідачем не було проведено відшкодування шкоди.
Крім того доводи відповідача щодо невірного обрахування розміру завданої матеріальної шкоди, не можуть бути взяті до уваги, оскільки останній знаючи про факт спричинення шкоди автомобілю допустив навмисну бездіяльність по її відшкодуванню, а на момент подання позову не надав доказів на підтвердження своїх доводів.
Колегія суддів вважає, що доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно до вимог ст.89ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.
Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).
Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Світлик Яніни Вікторівни - залишити без задоволення.
Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 25 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 15 грудня 2025 року.
Головуючий суддя : ______________________ Г.Л. Карпушин
Судді: __________________ Л.І. Пилипчук __________________ О. В. Чумак