Справа № 761/43296/25
Провадження № 2-о/761/522/2025
09 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Фролової І.В.,
секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,
за участю:
заявника - ОСОБА_1 ,
заінтересованої особи - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту визнання батьківства,-
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту визнання батьківства.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.
Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому, в порядку окремого провадження може вирішуватися питання про юридичний факт або стан, але не спір про право цивільне.
Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності такого юридичного факту або стану, і факт або стан, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз'яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.
Згідно ч.6 ст.294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
За правилами ч.4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Судом встановлено зі змісту заяви, що факт встановлення батьківства необхідний для виникнення права на спадкування у ОСОБА_2 спадкового мацна ОСОБА_1 та з метою подальшого оформлення права на спадщину після смерті ОСОБА_1 .
Отже, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження ним виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
При цьому, для спадкування за законом має значення встановлення факту родинних відносин між спадкодавцем та спадкоємцем.
Згідно з п.2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Вивчивши заяву про встановлення факту визнання батьківства, суд приходить до висновку про те, що у відкритті провадження за вказаною заявою слід відмовити, оскільки зі змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, встановлено спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Частиною 4 ст. 315 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у п. 1 постанови «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Пунктом 3 вищезазначеної постанови також роз'яснено, що у тому разі коли буде виявлено, що встановлення факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє у прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, з відповідною заявою про встановлення факту родинних відносин заявник має звернутись у позовному провадженні, оскільки зі змісту заяви поданої за правилами окремого провадження наявний спір про право.
Керуючись ст. ст. 294, 315, 353-355 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту визнання батьківства - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту вказаного судового рішення.
Суддя: