про відмову у відкритті касаційного провадження
16 грудня 2025 року
м. Київ
справа №560/1948/25
адміністративне провадження № К/990/50387/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.03.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2025 у справі №560/1948/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 31.01.2025 №104850010150 щодо відмови у призначення ОСОБА_1 пенсії за віком;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період навчання на курсах водіїв з 20.12.1984 по 16.05.1985, період роботи на території російської федерації з 01.01.1992 по 19.04.1994, з 05.11.1994 по 30.09.1997 та з 01.10.1997 по 18.02.2003, врахувати заробітну плату до 2000 року для обрахунку пенсії, згідно довідок № М-140 від 07.12.2004, виданих Архівним відділом Адміністрації муніципальної освіти міста Мегіон, зарахувати стаж у пільговому обчисленні один рік роботи за один рік і шість місяців за період з 11.09.1987 по 31.12.1990 як трудовий стаж, вироблений в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі, зарахувати стаж з 28.07.2009 по 05.04.2011 в пільговому обчисленні в полуторному розмірі, як роботу у зоні відчуження, відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та призначити пенсію, ОСОБА_1 , за віком з дати виникнення права на її призначення, а саме з 11.11.2024, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести виплату, ОСОБА_1 , призначеної пенсії за віком з дати виникнення права на її призначення, а саме з 11.11.2024.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 11.03.2025 позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 31.01.2025 №104850010150 щодо відмови у призначення ОСОБА_1 пенсії за віком. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період навчання на курсах водіїв з 20.12.1984 по 16.05.1985 відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 , період роботи на території російської федерації з 01.01.1992 по 19.04.1994, з 05.11.1994 по 30.09.1997 та з 01.10.1997 по 18.02.2003 відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 , зарахувати стаж у пільговому обчисленні один рік роботи за один рік і шість місяців за період з 11.09.1987 по 31.12.1990 як трудовий стаж, вироблений в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі, зарахувати стаж з 28.07.2009 по 05.04.2011 в пільговому обчисленні в полуторному розмірі, як роботу у зоні відчуження, відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та врахувати заробітну плату до 2000 року для обрахунку пенсії, згідно довідок № М-140 від 07.12.2004, виданих Архівним відділом Адміністрації муніципальної освіти міста Мегіон. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.01.2025 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду зазначених у даному рішенні.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 03.11.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області задовольнив частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.03.2025 змінив, вказавши у третьому та четвертому абзацах резолютивної частини про зобов'язання відповідача "Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області", замість "Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області". В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку, просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
У свою чергу, скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Спір у даній справі виник через відмову контролюючого органу у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи, зазначеного у трудовій книжці. Ця справа є справою незначної складності згідно до вимог пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України
Скаржник у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не визначає, які норми матеріального права застосовані судами не правильно або які норми процесуального права було порушено судами, а лише зазначає про незгоду із прийнятими судовими рішеннями та оцінкою доказів у цій справі.
Відповідач у касаційній скарзі фактично просить про переоцінку доказів, наявних у матеріалах справи щодо відсутності у позивача страхового стажу згідно із Законом №1058-IV, що виходить за межі касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанції, визначених статтею 341 КАС України.
Суд не приймає посилання скаржника у касаційній скарзі на висновки Верховного Суду, сформульовані у постановах від 06.11.2023 у справі №560/764/21, від 21.02.2020 у справі №291/99/17, оскільки правовідносини викладені у цих постановах не є релевантними до правовідносин у цій справі, це рішення ухвалене за інших фактичних обставин та з іншим правовим регулюванням.
Відповідач у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження покликається на положення пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Проте, не визначає, стосовно якої норми права відсутній висновок Верховного Суду.
Разом з тим, суди врахували висновки Верховного Суду, сформульовані, зокрема у постановах від 27.07.2022 у справі № 560/755/19, від 17.10.2022 у справі № 592/5589/17, де суд зазначив, що дійшов висновку, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Крім того, суд апеляційної інстанції врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, від 09.07.2024 у справі № 240/16372/23, де Суд дійшов висновку, що орган пенсійного фонду не здійснював розгляд заяви позивача, не приймав рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов'язку щодо прийняття рішення за заявою позивача.
Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від цих висновків.
Відповідач у касаційній скарзі не наводить аргументів щодо наявності значного суспільного інтересу безпосередньо до цієї справи, а також не зазначає обставин, які б вирізняли цю справу з-поміж інших справ цієї категорії спорів.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає, що ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.
Так, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що склалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у цій справі, як у справі незначної складності, не оскаржуються у касаційному порядку.
Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційна скарга подана на судові рішення, які за законом не оскаржуються у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.
Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.03.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2025 у справі №560/1948/25.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб