10 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 260/1212/25
адміністративне провадження № К/990/42304/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,
представника позивача - Нечая О.Д.,
представників відповідача - Пензова С.В., Мартинич М.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Закарпатської митниці на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року (головуючий суддя Калинич Я.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року (головуючий суддя Шевчук С.М., судді Кухтей Р.В., Нос С.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУРЛЕНДЕР ВІНДТЕХНОЛОДЖІ» до Закарпатської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ТОВ «ФУРЛЕНДЕР ВІНДТЕХНОЛОДЖІ» (далі - Товариство) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 22 січня 2025 року:
№UA305000202545, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання на загальну суму 4 107 760,84 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням 3 286 208,62 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 821 552,22 грн;
№UA305000202544, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання на загальну суму 18 782 661,67 грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями 16 431 042,98 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2 351 618,69 грн.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року, позов задоволено.
Не погодившись із ухваленими у справі судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Закарпатська митниця звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Підставами для відкриття касаційного провадження у справі є оскарження судового рішення, зазначеного у частині першій статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та на те, що в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України), у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України)..
Товариство, скориставшись своїм правом надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначило, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення касаційної скарги заперечував, просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Представник відповідача у судовому засіданні просив касаційну скаргу задовольнити, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі пункту 1 частини другої статті 351 МК України, відповідно до наказу Закарпатської митниці від 15 листопада 2024 року №550, проведено невиїзну документальну перевірку, стосовно дотримання Товариством вимог законодавства України з питань митної справи в частині правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення, та повноти нарахування та сплати митних платежів за митними деклараціями типу ІМ 40 АА та ІМ 40 ДЕ: від 09.10.2019 №UA504170/2019/010829, від 09.10.2019 №UA700010/2019/007227, від 26.11.2019 №UA700010/2019/008404, від 26.12.2019 №UA700020/2019/100479, від 27.12.2019 №UA700020/2019/100497, від 27.12.2019 №UA700020/2019/100524, від 27.12.2019 №UA508280/2019/000843, від 27.12.2019 №UA508280/2019/000844, від 27.12.2019 №UA508280/2019/000852, від 27.12.2019 №UA508280/2019/000845, від 27.12.2019 №UA508280/2019/000851, від 28.12.2019 №UA700020/2019/100540, від 28.12.2019 №UA700020/2019/100580, від 28.12.2019 №UA700020/2019/100581, від 28.12.2019 №UA700020/2019/100592, від 08.01.2020 №UA700020/2020/000039, від 20.01.2020 №UA508280/2020/000377, від 22.01.2020 №UA508280/2020/000458, від 25.01.2021 №UA700020/2021/000332, від 25.01.2021 №UA700020/2021/000333, від 29.01.2021 №UA700020/2021/000500, від 22.02.2021 №UA700020/2021/000887, від 19.08.2021 №UA504170/2021/001993, від 11.11.2021 №UA504170/2021/006169, від 23.12.2021 №UA504170/2021/007399, від 31.01.2022 №UA504170/2022/000769, від 24.02.2022 №UA504170/2022/001685, від 05.06.2024 №UA305130/2024/012733.
Так, позивачем було здійснено митне оформлення наступних товарів:
1.1. «Складова частина вітро-енергетичної установки: Лопаті CGI66.8A у компл… Призначені для перетворення кінетичної енергії вітру в механічну обертальну силу для обертання генератора. Лопаті виконані з армованого скловолокна, мають аеродинамічну форму, порожні в середині, з вмонтованою системою блискавкозахисту, кріпляться до маточини металевими шпильками та гайками. Працюють у складі вітроенергетичної установки типу WTU 3.5 Виробник: JILIN CHONGTONG CHENGFEI NEW MATERIAL CO.,LTD Торговельна марка: CCNM …»;
1.2. «Складова частина вітро-енергетичної установки: Лопаті SR152… Призначені для перетворення кінетичної енергії вітру в механічну обертальну силу для обертання генератора. Лопаті виконані з армованого скловолокна, мають аеродинамічну форму, порожні в середині, з вмонтованою системою блискавкозахисту, кріпляться до маточини металевими шпильками та гайками. Призначенні для використання у складі вітроенергетичної установки типу WTU 4.5, довжина 74 м. Країна виробництва: CN Виробник: LUOYANG SUNRUI WIND TURBINE BLADE CO., LTD. Торговельна марка: SUNRUI Лопаті постачаються у частково розібраному для цілей транспортування стані, на металевих транспортувальних рамах, …», задекларованих в товарній підкатегорії УКТЗЕД 8503009900 згідно 12 митних декларацій типу ІМ 40 АА та ІМ 40 ДЕ, оформлених в зоні діяльності Миколаївської митниці: від 09.10.2019 №UA504170/2019/010829, від 27.12.2019 №UA508280/2019/000843, від 27.12.2019 №UA508280/2019/000844, від 27.12.2019 №UA508280/2019/000852, від 27.12.2019 №UA508280/2019/000845, від 27.12.2019 №UA508280/2019/000851, від 20.01.2020 №UA508280/2020/000377, від 22.01.2020 №UA508280/2020/000458, від 11.11.2021 №UA504170/2021/006169, від 23.12.2021 №UA504170/2021/007399, від 31.01.2022 №UA504170/2022/000769, від 24.02.2022 №UA504170/2022/001685, загальною фактурною вартістю товарів 7363716,18 євро, та заявленою декларантом загальною митною вартістю товарів 295963606,63 грн.
2.1. «Маточина T10X, являє собою заготовку маточини вітряної електрогенераторної установки отриману литтям з високоміцного чавуну та піддану попередній механічний обробці посадочних отворів. Заготовка має форму завершеного виробу. Маточина спроектована й призначена для використання у складі вітроенергетичної установки типу WTU 3300, монтується на підшипнику ротора і через з'єднувальну муфту прикріплюється до редуктора, встановленого в гондолі»;
2.2. «Маточина W14x, являє собою заготовку маточини вітряної електрогенераторної установки отриману литтям з високоміцного чавуну та піддану попередній механічний обробці посадочних отворів. Заготовка має форму завершеного виробу. Маточина спроектована й призначена для використання у складі вітроенергетичної установки типу WTU 4.5, монтується на підшипнику ротора і через з'єднувальну муфту прикріплюється до редуктора, встановленого в гондолі», задекларованих в товарній підкатегорії УКТЗЕД 8503009100 згідно 13 митних декларацій типу ІМ 40 АА та ІМ 40 ДЕ, оформлених в зоні діяльності Донецької митниці: від 09.10.2019 №UA700010/2019/007227, від 26.12.2019 №UA700020/2019/100479, від 27.12.2019 №UA700020/2019/100497, від 27.12.2019 №UA700020/2019/100524, від 28.12.2019 №UA700020/2019/100540, від 28.12.2019 №UA700020/2019/100580, від 28.12.2019 №UA700020/2019/100581, від 28.12.2019 №UA700020/2019/100592, від 08.01.2020 №UA700020/2020/000039, від 25.01.2021 №UA700020/2021/000332, від 25.01.2021 №UA700020/2021/000333, від 29.01.2021 №UA700020/2021/000500, від 22.02.2021 №UA700020/2021/000887, загальною фактурною вартістю товарів 812287,12 євро, та заявленою декларантом загальною митною вартістю товарів 28053527,19 грн.
3.1. «Гальмівна система ротора HEAW63 direkt-L, 1 шт. Товар являє собою електромеханічну гальмівну систему ротора вітроенергетичної установки. Має модульну металеву конструкцію та контролер. Компактність конструкції досягається за рахунок прямої дії електромеханічної сили без зовнішніх рухливих частин. Складається з направляючої колони/консолі, гальмівних супортів та накладок, двигуна, редуктора, різьбового шпінделя в зборі та аварійного ручного керування. Технічні характеристики: Номінальний хід: 16 мм, Зусилля затиску: 83 кН, Відрегульований зазор колодки: 1,5 мм, Робоча температура: -20 ....+ 60 градусів С, Споживчий струм: 1 А, Номінальний коефіцієнт тертя колодок: 0,38 Призначена для використання в складі вітроенергетичної установки», задекларована в товарній підкатегорії УКТЗЕД 8503009100 згідно митної декларації типу ІМ 40 ДЕ від 26.11.2019 №UA700010/2019/008404, оформленої в зоні діяльності Донецької митниці, фактурною вартістю товару 5 928,62 євро, заявленою декларантом митною вартістю товару 156 980,51 грн.
3.2. «Гальмівна система ротора HEAW63 direkt-L, бувша у використ. - 1 шт. Являє собою електромеханічну гальмівну систему ротора вітроенергетичної установки. Призначена для використання в складі вітроенергетичної установки - зупиняє та фіксує в необхідному положенні вал ротора за рахунок взаємодії гальмівних колодок з гальмівним диском ротора Має модульну конструкцію. Компактність конструкції досягається за рахунок прямої дії електромеханічної сили без зовнішніх рухливих частин. Складається з направляючої колони/консолі, гальмівних супортів та накладок, двигуна, редуктора, різьбового шпінделя в зборі та аварійного ручного керування. Технічні характеристики: рік випусук-2018; Номінальний хід: 16 мм, Зусилля затиску: 83 кН, Відрегульований зазор колодки: 1,5 мм, Робоча температура: - 20 ....+ 60 градусів С, Споживчий струм: 1 А, Номінальний коефіцієнт тертя колодок: 0,38 Торгівельна марка/зображувальних знак HANNING & KAHL Виробник HANNING & KAHL GmbH & Co. KG Країна виробництва EU.», задекларована в товарній підкатегорії УКТЗЕД 8503009100 згідно митної декларації типу ІМ 40 ДЕ від 19.08.2021 №UA504170/2021/001993, оформленої в зоні діяльності Миколаївської митниці, фактурною вартістю товару 1693,80 євро, заявленою декларантом митною вартістю товару 59910,76 грн.
В результаті проведеної перевірки, відповідачем виявлено порушення Товариством вимог Закону України «Про Митний тариф України», що діяли на момент подання до митного оформлення товарів), частини першої статті 257 МК України, вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності класифікації товарів відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита за 28 митними деклараціями типу ІМ 40 АА та ІМ 40 ДЕ, про що складено акт перевірки №0107/24/7.7-19/37011495 від 20.12.2024 року.
На підставі вказаного акту перевірки митним органом винесені податкові повідомлення-рішення від 22 січня 2025 року, а саме:
- №UA305000202545, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання на загальну суму 4 107 760,84 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням 3 286 208,62 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 821 552,22 грн;
- №UA305000202544, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання на загальну суму 18 782 661,67 грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями 16 431 042,98 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2 351 618,69 грн, які стали предметом розгляду даної адміністративної справи.
Задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
Отже, митний орган має право самостійно класифікувати товари під час митного оформлення товарів або після нього у складному випадку класифікації товарів, коли є суперечності щодо тлумачень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує: 1) додаткової інформації; 2) спеціальних знань; 3) проведення досліджень; 4) тощо.
Разом з тим, відповідачем не надано доказів, що при митному оформленні товарів: «складова частина вітро-енергетичної установки: Лопаті», «маточина», «гальмівна система ротора», задекларованих в товарній підкатегорії УКТ ЗЕД 8503009900 та відповідно 8503009100 за митними деклараціями в зоні митної діяльності Миколаївської митниці: від 09.10.2019 року №UA504170/2019/010829, від 27.12.2019 року № UA508280/2019/000843, від 27.12.2019 № UA508280/2019/000844, від 27.12.2019 року № UA508280/2019/000852, від 27.12.2019 року №508280/2019/000845, від 27.12.2019 року № UA5008280/2019/000851, від 20.01.2020 року № UA508280/2020/000377, від 22.01.2020 року № UA508280/2020/000458, від 11.11.2021 року № UA504170/2021/006169, від 23.12.2021 року № UA504170/2021/007399, від 31.01.2022 року № UA504170/2022/000769, від 24.02.2022 року № UA504170/2022/001685; в зоні діяльності Донецької митниці від 09.10.2019 року № UA700010/2019/007227, від 26.12.2019 року № UA700020/2019/100479, від 27.12.2019 року № UA700020/2019/100497, від 27.12.2019 року № UA700020/2019/100592, від 25.01.2021 № UA700020/2021/000333, від 29.01.2021 року № UA700020/2021/000500, від 22.02.2021 № UA700020/2021/000887, від 26.11.2019 року № UA700010/2019/008404 позивачем не було надано усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення.
Суди першої та апеляційної інстанції наголосили, що будь яких зауважень під час митного оформлення, щодо класифікації ввезених позивачем товарів за кодом згідно із УКТ ЗЕД 8503009900 та 8503009100, з жовтня 2019 року, митним органом по вказаних митних деклараціях не було заявлено.
Також, за висновками судів попередніх інстанцій, відповідачем не наведено жодних обґрунтувань, чому митним органом при митному оформленні товарів, вказаних у вищевказаних митних декларацій не виконано обов'язок передбачений ч. 2-5 ст.69 МК України щодо класифікації товару.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що якщо митний орган, прийнявши вантажні митні декларації, підтвердив (погодив) вказаний в декларації код імпортованого за товарною номенклатурою та пропустив товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару, зокрема, з посиланням на результати невиїзної документальної перевірки, за виключенням випадків, коли помилка у визначенні коду викликана зловмисними діями особи, відповідальної за митне оформлення товару.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується із таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до частини першої статті 8 МК України, митна справа здійснюється на основі принципів: 1) виключної юрисдикції України на її митній території; 2) виключних повноважень митних органів України щодо здійснення митної справи; 3) законності та презумпції невинуватості; 4) єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України; 5) спрощення законної торгівлі; 6) визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності; 7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб; 8) заохочення доброчесності; 9) гласності та прозорості; 10) відповідальності всіх учасників відносин, що регулюються цим Кодексом.
Згідно із частиною першою - третьої статті 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Згідно із пунктом 7 частини першої статті 336 МК України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Однією з форм митного контролю є проведення митним органом документальних перевірок щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Проведення документальних перевірок по суті є формою реалізації митного пост-контролю (аудиту).
Відповідно до статті 345 МК України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи. Вичерпний перелік підстав для проведення документальної позапланової перевірки визначено у статті 346, а для документальних невиїзних у статті 351 МК України.
За приписами частини другої статті 345 МК України, документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України.
Частиною третьою статті 345 МК України передбачено, що митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.
За приписами частин четвертої, шостої статті 345 МК України під час проведення документальної перевірки посадові особи митного органу повинні реалізовувати визначені цим Кодексом повноваження виключно в обсязі, необхідному для з'ясування питань перевірки.
Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.
Частинами першою та другою статті 351 МК України передбачено, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:
1) виявлення фактів або отримання документів, інформації (відомостей), що свідчать про порушення законодавства України з питань митної справи, під час здійснення пост-митного контролю, аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;
2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження дотримання критеріїв походження або автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності резидентів України.
Частинами третьою-дев'ятою статті 351 МК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу митного органу. Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами митного органу в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.
Присутність уповноважених посадових осіб підприємства або громадянина, що перевіряється, під час проведення невиїзної документальної перевірки не обов'язкова.
Отже, за змістом вищенаведених норм МК України наказ про призначення документальної невиїзної перевірки обов'язково має містити визначені статтею 351 МК України підстави для її проведення.
Натомість, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, наказ Закарпатської митниці від 15 листопада 2024 року №550 не містить обґрунтувань підстав для її проведення, що не дає можливості ідентифікувати визначену вказаною нормою фактичну підставу для призначення документальної невиїзної перевірки Товариства, що суперечить положенням МК України. Зокрема, судами встановлено, що вказаний наказ не містить змісту виявлених фактів, які стали підставою для призначення перевірки з посиланням на докази, якими підтверджується наявність таких фактів.
Акт перевірки від 20 грудня 2024 року №0107/24/7.7-19/37011495 також не містить інформації з приводу того, які саме факти та підстави слугували основою для винесення наказу Закарпатської митниці від 15 листопада 2024 року №550 щодо проведення документальної перевірки позивача.
У постанові від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду зробив висновок, що контролюючі органи та їх посадові особи при виконанні владних повноважень, у тому числі при прийнятті наказів та проведення позапланової перевірки, зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений ПК України, та не допускати згідно зі статтею 21 ПК України порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
З огляду на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини та наведені вимоги чинного законодавства, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів щодо неналежного виконання відповідачем вимог закону щодо обґрунтування підстав для проведення документальної перевірки.
Щодо стосується доводів скаржника з приводу правильності класифікації товару, то колегія суддів Верховного Суду виходить з такого.
Відповідно до пункту 5 частини востмої статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) назва країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.
Статтею 67 МК України встановлено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.
Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Відповідно до статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Для цілей класифікації товарів під товарами з ідентичними характеристиками розуміються товари, які мають однакові характерні для них ознаки (фізичні характеристики, хімічний склад, призначення та порядок застосування тощо) і відмінності між цими товарами не впливають на характеристики, визначальні для класифікації таких товарів за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД.
Законом України «Про Митний тариф України» встановлюється Митний тариф України (групи 01-49; групи 50-97).
Митний тариф України є невід'ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.
Відповідно до Основних правил Інтерпретації класифікації товарів Пояснень до УКТЗЕД класифікація товарів в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності повинна здійснюватися за такими правилами.
Правилом 1 передбачено, що назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил.
Правилом 2 передбачено, що (а) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь- який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
Правилом 3 встановлено, що у разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima fawe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (а) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; (с) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
Правилом 4 передбачено, що товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
Згідно з Правилом 5 на додаток до наведеного до зазначених нижче товарів застосовуються такі правила: (a) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас та подібні вироби, які мають спеціальну форму і призначені для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатні для тривалого використання разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Це правило не поширюється на тару (упаковку), що становить разом з виробом одне ціле і надає останньому істотно іншої властивості; (b) відповідно до правила 5 (a) тару (упаковку) разом з товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом з цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується для упакування цих товарів. Це положення є необов'язковим, якщо ця тара (упаковка) придатна для повторного використання.
Правилом 6 передбачено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandіs), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Порядок роботи спеціалізованого підрозділу митного органу з питань класифікації товарів (далі - Підрозділ), підрозділу митного оформлення (далі - ПМО), підрозділу митних компетенцій митного органу під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття рішень щодо класифікації товарів, здійснення митних процедур, пов'язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та митному оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) визначає Порядок роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 р. № 650 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 грудня 2022 р. № 455).
Згідно з пунктом 2 Порядку рішення митного органу щодо класифікації товарів приймається за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Додатком 1 до затверджено форму рішення щодо класифікації товарів, яка серед іншого містить графу 5 «Обґрунтування класифікації товару».
Відповідно до частини першої статті 68 МК України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 5 частини другої статті 68 МК України, ведення УКТ ЗЕД передбачає прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках.
Частиною п'ятою статті 69 МК України передбачено, що під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
За приписами частини сьомої статті 69 МК України, рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими.
Натомість, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, митним органом не приймалося рішення щодо зміни коду класифікації товарів за УКТ ЗЕД.
Товар заявлений під назвою «складова частина вітро-енергетичної установки: лопаті» був задекларований за кодом 8503 00 99 00, а товар під назвою «маточина..» та «гальмівна система ротора» був задекларований за кодом 8503 00 91 00.
Відповідач вказує на те, що така класифікація є неправильною, оскільки відповідно до Основних правил Інтерпретації (далі ОПІ) 1 та 6, вітряний двигун (вітряк), без встановленого електрогенератора, слід класифікувати у товарній позиції 8412. Також зазначає, що згідно УКТ ЗЕД. «Складова частина вітро-енергетичної установки: Лопаті…», «Маточина…» та «Гальмівна система ротора HEAW63 direkt-L…» є частинами вітряних двигунів (вітряків), класифікацію яких також слід здійснювати товарній позиції 8412 згідно з УКТ ЗЕД.
Так, розділ XVI машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання; їх частини; звукозаписувальна та звуковідтворювальна апаратура, апаратура для запису або відтворення телевізійного зображення і звуку, їх частини та приладдя включає групу 84. Група 84 включає код 8412 90 80 90 --- інші.
До цієї групи входять усі силові агрегати (вітряні двигуни, повітряні турбіни), які перетворюють енергію вітру, що впливає на лопаті (часто зі змінюваним кроком) пропелера або ротора безпосередньо, у механічну енергію.
Найбільш розповсюджена конструкція являє собою досить високу металеву опору з установленим на ній пропелером чи ротором, перпендикулярно площини якого кріпиться стабілізатор або схожий пристрій для орієнтації апарата залежно від напрямку вітру. Рушійна сила зазвичай передається за допомогою редуктора через вертикальний вал на вал відбору потужності, розташований на рівні землі. Деякі вітряні двигуни («вакуумні двигуни») обладнані вгнутими лопатками. Обертаючись, вони створюють перепад тиску, який по герметичному трубопроводі передається на землю для приводу невеликої реактивної турбіни.
Вітряні двигуни, як правило, мають невелику потужність і використовуються переважно в сільській місцевості для приводу іригаційних та дренажних насосів або невеликих електрогенераторів.
Блоки електрогенераторів, що складаються з вітряних двигунів, змонтованих разом з електрогенератором (включаючи електрогенератори, які приводяться в дію повітряним потоком від ґвинта літального апарата), не включаються до цієї товарної позиції (товарна позиція 8502).
Група 85 включає код 8503 00 99 00 --- інші. Пояснення до товарної позиції 8503: До дуже широкого кола частин, які сюди попадають, входять:
(1) кожухи та корпуси, статори, ротори, контактні кільця, групи контактних кілець, щіткотримачі, котушки обмоток збудження;
(2) електричні пластини та пластинки, крім пластин і пластинок квадратної чи прямокутної форми.
Також сюди входять електрогенераторні установки.
Термін «генераторні установки» стосується поєднання електричного генератора і будь-якого первинного двигуна, крім електродвигуна (наприклад, гідравлічних турбін, парових турбін, вітряків, парових двигунів зі зворотно-поступальним рухом поршня, двигунів внутрішнього згоряння). Генераторні установки, що являють собою генератор і первинний двигун, які змонтовані (чи призначені для монтажу) разом як єдиний агрегат або на загальній основі включаються до цієї товарної позиції за умови, що вони постачаються разом (навіть якщо для зручності під час транспортування вони упаковані окремо).
За кодом УКТ ЗЕД 8503 00 99 00, зазначеним у митній декларації «Лопаті призначені для перетворення кінетичної енергії вітру в механічну обертальну силу для обертаннягенератора».
Позивачем здійснювалось митне оформлення окремих лопатей, які кріпляться до маточини в гондолі вітряка, яка в свою чергу кріпиться на башту.
Разом з тим, при коді УКТ ЗЕД 8412 90 80 90, який зазначив відповідач відмовляючи у митному оформленні, «лопаті - являють собою частину повітряної труби (вітряного двигуна), який перетворює енергію вітру, що впливає на лопаті пропелера або ротора безпосередньо, у механічну енергію».
Отже, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що даний код УКТ ЗЕД не відповідає функціональному призначенню товару, що підлягав оформленню, оскільки: Лопаті, що декларувались не являють собою частину повітряної труби, а є окремими запчастинами вітроенергетичної установки; в зазначеному коді енергія вітру не поглинається, а слугує механізмом для роботи всіх складових вітроенергетичної установки (лопатей, ротора).
З урахуванням наведеного, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вказаний у оспорюваному рішенні відповідача код УКТ ЗЕД не відповідає функціональному призначенню імпортованого позивачем товару.
При цьому, судами також враховано, що у Сертифікаті про походження іноземного товару (Certificate of origin) C246807672040001 від 16.07.2024 вказано код товару - 8503. Код товару, є частиною коду УКТ ЗЕД (перші чотири цифри). Так, код УКТ ЗЕД 8503 00 99 00 зазначений у митній декларації містить код товару, який вказаний у сертифікаті про його походження.
Також колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що відповідачем не надсилалося декларанту жодних вимог щодо надання додаткової інформації, а саме щодо техніко-технологічної документації на товар чи будь-якої іншої документації, яка б слугувала усуненню суперечностей щодо класифікації товару. Також в ході перевірки не використовувалися висновки спеціалістів та не проводились дослідження для встановлення коду УТ ЗЕД.
За викладених обставин, ураховуючи, що відповідач усупереч статті 77 КАС України не довів належними та допустимими засобами доказування наявність підстав визначених пунктом 200.4-1 статті 200 ПК України, суди дійшли правильного висновку, що спірне податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Переглядаючи судові рішення у цій справі Верховний Суд ураховує, що Суд касаційної інстанції не має права здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №925/698/16).
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), згодом підтриманий Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 908/1795/19).
У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд уважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.
У касаційній скарзі відповідач, як на підставу для скасування рішення судів посилається на те, що суди попередніх інстанцій приймаючи оскаржувані рішення не врахували правову позицію викладену Верховним Судом у постановах 09 жовтня 2024 року у справі №826/13284/17, від 12 лютого 2025 року у справі №640/9782/21, які на думку відповідача, ухвалені у подібних правовідносинах.
Однак, під час розгляду справи, судом касаційної інстанції встановлено, що обставини справ №826/13284/17, №640/9782/21 та справи, що розглядається є відмінними
Зокрема, у справі №640/9782/21 перевірку проведено за дорученням ДМС України, яка доручила Київській митниці Держмитслужби проведення відповідно до вимог статей 345-354 МК України контрольно-перевірочних заходів в частині правильності класифікації відповідного товару, оформленого позивачем за МД, а також в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування при митному оформленні товарів за цими МД.
У справі №826/13284/17 проведенню перевірки контролюючим органом передував висновок Управління товарознавчої, інженерно-технічної та криміналістичної експертизи Департаменту податкових та митних експертиз ДФС, яким були встановлені факти неправильної класифікації товарів.
У свою чергу, у цій справі, ні в судах першої та апеляційної інстанцій, ні в суді касаційної інстанції, відповідач не повідомив, які були виявлені факти, що слугували підставами для призначення перевірки Товариства.
За вказаних обставин, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вважає наведені посилання скаржника безпідставними, оскільки подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.
Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Закарпатської митниці залишити без задоволення.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Постанову в повному обсязі складено 15 грудня 2025 року.
Головуючий суддя О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.Л.Желтобрюх