15 грудня 2025 року
м. Київ
справа №440/3402/24
адміністративне провадження № К/990/43195/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів -Білак М. В., Смоковича М. І.,
перевіривши касаційну скаргу адвокатки Лисенко Світлани Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2025 року
у справі № 440/3402/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, в якій просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 13.03.2024 № 371 «Про підсумки службового розслідування по факту неповернення з лікування до пункту тимчасової дислокації підрозділу, навідника-оператора 2-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення старшого солдата ОСОБА_2 », в частині притягнення лейтенанта ОСОБА_1 до дисциплінарної та адміністративної відповідальності.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2025 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2025 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
22 жовтня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга у новій редакції.
Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2025 року касаційну скаргу позивача залишено без руху з установленням строку для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви; касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України).
25 листопада 2025 року до Верховного Суду надійшла заява разом з касаційною скаргою у новій редакції на виконання ухвали Верховного Суду від 11 листопада 2025 року.
В обґрунтування причин пропуску строку представниця позивача зазначає, що її клієнт є військовим, в званні капітан, перебуває на бойових, що підтверджується відповідною довідкою, зв'язок з ним відсутній , а тому погоджувати правову позицію адвокат може лише коли останній виходить на зв'язок через систему "Сігнал". На підтвердження перебування позивача на військовій службі представниця надає Довідку про перебування ОСОБА_1 з 03.03.2022 року на військовій службі по теперішній час.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, учасники справи мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Разом з тим, Суд зазначає, що невиконання позивачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Так Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 05 червня 2025 року, вперше касаційна скарга до суду касаційної інстанції надійшла 04 липня 2025 року, тобто у тридцятиденний термін. Отже, у скаржника було достатнього часу для аналізу постанови апеляційної інстанції та подання касаційної скарги.
Однак, як вбачається з ухвали Верховного Суду від 08 серпня 2025 року, скаржнику було повернуто касаційну скаргу, так як скарга не відповідала вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог пункту 4 частини другої цієї статті, у ній були відсутні посилання на відповідний підпункт частини четвертої статті 328 КАС України та належне обґрунтування такого посилання.
Таке свідчить про формальний підхід до подання касаційної скарги.
Після повернення касаційної скарги 08 серпня 2025 року представниця скаржника надсилає касаційну скаргу до Верховного Суду у новій редакції - 22 жовтня 2025 року. У останній просила поновити строк на подання касаційної скарги у зв'язку з перебуванням клієнта на військовій службі. Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2025 року касаційну скаргу було залишено без руху з підстав недотримання пункт 4 частини другої статті 330 КАС України, а також суд відхилив зазначені підстави пропущення строку. Серед іншого, Суд зазначив, що із вказаного не вбачалося про неможливість подання скарги у визначений строк у зв'язку з перебуванням позивача на військовій службі, а також не надано будь-яких доказів в підтвердження зазначеного. Так Суд просив надіслати обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів.
У новій заяві представниця зазначає ті самі причини пропуску строку, при цьому надає Довідку про перебування ОСОБА_1 з 03.03.2022 року на військовій службі по теперішній час. Однак з цієї Довідки не вбачається, що з позивачем відсутній зв'язок. Перебування позивача на військовій службі не є абсолютною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Так до касаційної скарги не було надано доказів дійсної неможливості зв'язатися адвокату зі своїм клієнтом.
Разом з тим, касаційна скарга поверталася скаржнику, оскільки не були виконані вимоги КАС України щодо зазначення підстав подання касаційної скарги, що також не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру. У представниці позивача було достатньо часу для приведення касаційної скарги у відповідність нормам КАС України.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення позивачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. А тому, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження є неповажними.
Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту складення повного тексту постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання касаційної скарги пройшло п'ять місяців, у зв'язку із неподанням обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, визнанням підстав неповажними, та у силу положень пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на викладене, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.
На підставі викладеного, керуючись статтями 329, 333, 355, 359 КАС України,
Відмовити у задоволенні заяви адвокатки Лисенко Світлани Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвокатки Лисенко Світлани Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2025 року у справі № 440/3402/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про визнання протиправним та скасування наказу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
М. І. Смокович