16 грудня 2025 року
м. Київ
справа №320/43806/24
адміністративне провадження №К/990/49386/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 04.09.2024, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Новохацькою Ю.Є. по примусовому виконанню виконавчого листа № 640/1522/21, виданого 13.11.2021 Окружним адміністративним судом м. Києва;
- зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Новохацьку Ю.Є. продовжити виконання судового рішення відповідно до виконавчого листа № 640/1522/21, виданого 13.10.2021 Окружним адміністративним судом м. Києва, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» з урахуванням роз'яснень суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.
Ухвалою від 01.10.2025 Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу залишено без руху, запропоновано скаржнику усунути недоліки протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою з наведенням поважних причин його пропуску.
Ухвалою від 18.11.2025 Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі № 320/43806/24.
Не погоджуючись із рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 та ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції приходить до таких висновків.
Згідно з частиною 1 статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною першою статті 328 КАС України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Отже, законодавством визначено, що обов'язковою умовою для реалізації такою особою права на касаційне оскарження є перегляд судового рішення в апеляційному порядку.
Скаржником подано касаційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2025. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі № 320/43806/24.
Тобто рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 не було переглянуто в апеляційному порядку.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_1 не переглядалося в апеляційному порядку, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2025.
Отже, у відкритті касаційного провадження за касаційної скаргою ОСОБА_1 , в частині оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2025, слід відмовити.
У касаційній скарзі також визначено предметом оскарження ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2025.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 330 КАС України, суд дійшов висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Як зазначено в оскаржуваній ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2025, залишаючи подану скаржником апеляційну скаргу без руху, цей суд керувався тим, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції 11.02.2025, отримано апелянтом в Електронному кабінеті підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 11.02.2025 о 13:25, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа в Електронному суді, апеляційна скарга на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 була подана позивачем лише 03.03.2025, тобто з пропуском десятиденного строку на оскарження, встановленого КАС України.
На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, позивачем до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, обґрунтоване тим, що він не зареєстрований у системі «Електронний суд» та що, на думку апелянта, строк звернення до суду з цим позовом не обмежений у разі порушення законодавства про виплату про пенсійне забезпечення. Крім того, позивач стверджував, що на період дії воєнного стану перебіг строку позовної давності зупинено та посилався на обставини виконання рішення суду у справі № 640/1522/21.
Шостий апеляційний адміністративний суд в оскаржуваній ухвалі вказав на помилкове тлумачення позивачем приписів статей 287, 295 КАС України, що не є поважною причиною його пропуску, відхилив посилання скаржника на можливість звернення з позовом без обмеження будь-яким строком, оскільки обставини щодо дотримання/пропуску строку звернення до суду з позовною заявою на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження судом апеляційної інстанції не перевіряються. Щодо посилання на запровадження воєнного стану в України апеляційний суд вказав, що сам по собі воєнний стан не є поважною причиною для поновлення процесуальних строків за відсутності доказів наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку.
З урахуванням наведеного Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.11.2025, визнавши наведені скаржником підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Враховуючи те, що скаржник оскаржує ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, зазначену в частині третій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження можуть бути неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Водночас скаржник належно не обґрунтовує неправильність застосування норм процесуального права при відмові у відкритті апеляційного провадження у справі та наводить доводи про те, що не пропустив строк на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2025.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга, в частині оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2025, підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням про допущені судом апеляційної інстанції порушення конкретних норм процесуального права при його ухваленні, а також надання копій уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
На підставі викладеного, керуючись частиною 4 статті 330, статей 332, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року у справі № 320/43806/24.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
1) уточненої касаційної скарги із зазначенням про допущені судом апеляційної інстанції порушення конкретних норм процесуального права при постановленні ухвали від 18 листопада 2025 року, а також надання копій уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині невиконання вимог статті 330 КАС України касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
В.М. Соколов
А.Г. Загороднюк,
Судді Верховного Суду