про відмову у відкритті касаційного провадження
16 грудня 2025 року
м. Київ
справа №320/38455/25
адміністративне провадження № К/990/48817/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2025 у справі №320/38455/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1, в якій просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області щодо відмови підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 та 01.01.2025 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 та на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) визначених з посадового окладу, та окладу за військове звання, перерахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 та на 01.01.2025, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2024 та з 01.02.2025;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 та 01.01.2025 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XІI «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів У країни від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 та на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) визначених з посадового окладу, та окладу за військове звання, перерахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 та на 01.01.2025, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2024 та з 01.02.2025.
Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Київський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 23.10.2025 позов задовольнив частково.
Визнав протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) визначених з посадового окладу, та окладу за військове звання, перерахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2024.
Зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XІI «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів У країни від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) визначених з посадового окладу, та окладу за військове звання, перерахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2024.
У задоволення решти позовних вимог відмовив.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України (відповідачем не надано доказів сплати судового збору у розмірі 1453,44 грн), Шостий апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 07.11.2025 залишив без руху апеляційну скаргу відповідача та запропонував в строк протягом десяти днів (з моменту отримання ухвали суду) усунути недоліки апеляційної скарги.
Також, Шостий апеляційний адміністративний суд у своїй ухвалі, зазначив що судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не фактично сплачувалася. Крім того, всупереч доводів апелянта, цей спір не належить до спорів про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, оскільки предметом спору безпосередньо у цій справі є визнання протиправними дій та зобов?язання ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 . Вказана довідка має інформаційний характер (інформує про складові та розмір грошового забезпечення), а її підготовка та надання не є способом відшкодування завданої шкоди в розумінні п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір
Вказана ухвала надійшла апелянту до підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» 10.11.2025 о 16:25, однак відповідач у визначений судом строк не усунув недоліки апеляційної скарги.
В подальшому, у зв'язку з неусуненням таких недоліків Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24.11.2025 апеляційну скаргу повернув скаржнику.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний Суд» 26.11.2025 надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2025, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права. Вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції мав застосувати пункт 11 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір», згідно з яким судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. Також, скаржник вказує, що законом не передбачено ставок судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду за позовною заявою, за подання якої судовий збір не справляється (не підлягав і не підлягає сплаті).
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім, перевіривши касаційну скаргу, Верховний Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 по справі №320/38455/25 повернуто відповідачу у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору.
Приписами пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно із частиною 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Положенням пункту 1 частини 4 цієї ж статті визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Водночас положеннями пункту 11 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Вирішуючи питання щодо правильності застосування судом апеляційної інстанцій положень пункту 11 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір», колегія суддів зазначає, що в цій справі позивачем оскаржувалися дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 та 01.01.2025 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 та на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) визначених з посадового окладу, та окладу за військове звання, перерахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 та на 01.01.2025, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2024 та з 01.02.2025.
При цьому вимоги саме про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачем в межах позову не заявлялись, а відтак є обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про непоширення на скаржника у даному випадку дії положень пункту 11 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» й, як наслідок, наявність у нього обов'язку надати документ про сплату судового збору.
Також, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, стосовно того, що судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не фактично сплачувалася.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується і суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження, оскільки у встановлений судом строк апелянтом не були усунуті недоліки апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування частини 2 статті 298 та пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2025 у справі №320/38455/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддіВ.М. Шарапа Я.О. Берназюк С.М. Чиркін