Іменем України
11 грудня 2025 року
м. Київ
справа №990/352/25
адміністративне провадження №П/990/352/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Радишевської О.Р., Смоковича М.І., Уханенка С.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Пушенко О.І.,
позивачки - ОСОБА_1 та її представника - адвокатки Огнев'юк Т.В.,
представника відповідача - Друцької О.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
І. Короткий зміст позовних вимог
Представник ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) - адвокатка Огнев'юк Тетяна Василівна (далі - Огнев'юк Т.В. ) 21 липня 2025 року звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Суд) як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія, відповідач), у якому просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення Першої палати ВККС від 29 травня 2025 року №59/ас-25 в частині висновку про визнання ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності;
- зобов'язати Комісію поновити участь ОСОБА_1 у конкурсі на посаду судді апеляційного адміністративного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами) (далі - конкурс, оголошений рішенням Комісії №94/зп-23), та повторно розглянути питання про підтвердження здатності ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності - з урахуванням висновків Верховного Суду.
На обґрунтування позовних вимог указано, що ОСОБА_1 взяла участь у конкурсі на посаду судді апеляційного адміністративного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії №94/зп-23. ВККС у складі Першої палати 29 травня 2025 року провела співбесіду з позивачкою як кандидатом на посаду судді апеляційного адміністративного суду та за її результатами ухвалила рішення №59/ас-25, яким визначила, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 набрала 694,45 бала та визнала її такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності. Проте це рішення Комісії у частині висновку про непідтвердження ОСОБА_1 здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності, на переконання позивачки та її представника, є незаконним, упередженим, свавільним, таким, що не відповідає дійсним обставинам, прийнятим без належного врахування пояснень кандидата на посаду судді, порушує право позивачки на кар'єрне зростання в суддівській сфері та принижує її професійну репутацію.
Посилаючись, зокрема, на положення Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року, Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01 січня 2001 року, Доповіді Європейської комісії «За демократію через право» з верховенства права, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25-26 березня 2011 року), Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII), Порядку та методології кваліфікаційного оцінювання судді, затвердженого рішенням Комісії від 21 жовтня 2015 року №67/зп-15 та погодженого рішенням Ради суддів України від 11 грудня 2015 року №14, Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС від 03 листопада 2016 року №143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року №20/зп-18, зі змінами; далі - Положення №143/зп-16), Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22 січня 2025 року №20/зп-25 (далі - Положення №20/зп-25), низку рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), Конституційного Суду України, Великої Палати Верховного Суду, позивачка та її представник стверджують, що оскаржуване рішення не є належно вмотивованим, не містить підстав його ухвалення або мотивів, які були б визначені законом, що передбачено вимогами пункту 4 частини третьої статті 88 Закону №1402-VIII. Натомість підстави та мотиви є свавільними. Наведені Комісією в оскаржуваному рішенні підстави та мотиви його ухвалення є суб'єктивними оцінками об'єктивно існуючих фактів і припущеннями, що не тільки не ґрунтується на законі, а й прямо йому суперечить. Окрім того, оскаржуване рішення є, з-поміж іншого, втручанням у приватне життя ОСОБА_1 в контексті права на доступ до професії, воно безпосередньо зачіпає її право на повагу до приватного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції, в аспекті доступу до обраної професії, професійного розвитку в її межах, кар'єрного зростання та можливості встановлювати і розвивати стосунки професійного характеру.
За узагальненими висновками, викладеними у позовній заяві, оскаржуване рішення Комісії від 29 травня 2025 року №59/ас-25 у частині висновку про невідповідність ОСОБА_1 критерію особистої компетентності не містить належного мотивування, внутрішньої логіки та виявляє явні ознаки свавільного втручання у право на рівний доступ до професійної діяльності на публічній службі, що прямо суперечить принципу верховенства права у розумінні практики ЄСПЛ.
Запровадження Комісією у 2025 році оцінювання особистої компетентності виключно на основі суб'єктивних суджень її членів, без залучення кваліфікованих психологів, без проведення стандартизованого тестування та без пояснення причин відмови від раніше застосованих об'єктивних процедур, свідчить про невиконання обов'язку забезпечити принцип об'єктивності при здійсненні кваліфікаційного оцінювання. Така практика прямо суперечить попередньо встановленим процесуальним гарантіям, зокрема тим, що були застосовані до позивачки у 2019 році (вона проходила спеціальне психологічне тестування, яке проводилося психологами-експертами, та її рівень особистісної компетентності був оцінений як «дуже високий»), і є проявом відмови Комісії від дотримання стандартів юридичної визначеності, що унеможливлює передбачуваність провозастосування та створює ризик свавільного втручання у право на доступ до суддівської професії. Відповідні зміни, якщо і могли мати місце, за стандартами належного врядування, не могли спричинити погіршення становища кандидата на посаду судді, який вже перебував у процедурі кваліфікаційного оцінювання. Запровадження ВККС 30 квітня 2025 року нової системи підрахунків балів нівелювало шанси кандидата ОСОБА_1 пройти далі в процедурі конкурсу через встановлення окремих прохідних бар'єрів за кожен з елементів критерію «компетентність». Попри високі результати за всіма критеріями, виключно з доброчесністю та професійною компетентністю, позивачка визнана такою, що не підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, винятково через формально-нормативну маніпуляцію з системою підрахунків балів. Такий підхід Комісії нівелює дію принципу об'єктивності, порушив юридичну визначеність, створив дискримінаційний бар'єр і спричинив безпідставне відхилення кандидатури позивачки, яка має достатній рівень професійної та морально-психологічної придатності для здійснення правосуддя.
Оскаржуване рішення Комісії у частині встановлення невідповідності ОСОБА_1 критерію особистої компетентності не є послідовним, обґрунтованим, розумним і справедливим. ВККС допущено непослідовну правову поведінку та юридичну невизначеність, що не відповідає принципу справедливої процедури. Комісія без належного обґрунтування відмовилася від усталених процедурних гарантій, запровадила нові, більш жорсткі прохідні пороги вже після початку процедури кваліфікаційного оцінювання, застосувала статистично вразливу й непрозору методику підрахунків балів, а також фактично поклала на кандидата тягар доказування особистої компетентності. Висновок Комісії щодо ненаведення змістовних прикладів спростовується поясненнями ОСОБА_1 , наданими нею під час співбесіди. Вона відповіла на всі запитання відповідача, а неврахування наведених позивачкою відповідей та прикладів і водночас твердження Комісії про їхню відсутність вказує на внутрішньо суперечливу та непослідовну правову поведінку ВККС. При цьому вибіркове цитування фраз, вирваних із контексту, не відображає змісту відповідей ОСОБА_1 . Поведінка відповідача є прикладом довільної ідеологічної інтерпретації відповіді кандидата, що порушує принцип об'єктивності та ставить під сумнів добросовісність й послідовність у прийнятті оскаржуваного рішення. Застосований підхід Комісії розмиває межі оцінювання, дозволяє довільно конструювати висновки особистості кандидата на основі сумнівної логіки, та є проявом юридичної невизначеності, що прямо суперечить стандартам належного адміністративного провадження. Зі співбесіди, проведеної 29 травня 2025 року, вбачається наочно виражена тенденція до емоційного та когнітивного тиску з боку членів ВККС, що проявилося у маніпулятивному стилі формування запитань, повторюванні запитань при вже отриманих відповідях, фреймінгу будь-якої невизначеності як ознаки недостатньої відповідальності. Використання питань, що базуються на ретроспективній оцінці обставин дев'ятирічної давності, з ігноруванням об'єктивних психологічних чинників, таких як обмежений контроль над поведінкою інших осіб, ефект часу, когнітивне стирання деталей, є хибними з точки зору сучасної психології прийняття рішень. Більше того, стиль опитування демонструє вплив підтверджувальних упереджень. Комісія шукала підтвердження вже сформованого припущення про невідповідність ОСОБА_1 критерію особистої компетентності, інтерпретуючи навіть послідовні й самокритичні пояснення позивачки як неприйнятні або недостатні. ВККС обмежилася фрагментарним переказом окремих фраз позивачки, не здійснивши всебічного аналізу наведених нею прикладів, їх релевантності встановленим показникам. Замість структурованого обґрунтування з посиланням на чіткі критерії оцінювання, Комісія вдалася до декларативних висновків, заснованих на суб'єктивних судженнях окремих членів, що не є допустимим у процедурі, наслідком якої є обмеження доступу до професії судді. До того ж, склад Першої палати ВККС, що оцінював ОСОБА_1 , не відповідав сутнісним вимогам закону до професійного наповнення Комісії, оскільки у її складі перебували лише два професійних судді - Кидисюк Р.А. та Коліуш О.Л. , інші четверо членів ВККС - не мали статусу судді чи судді у відставці, тобто співвідношення професійних суддів у складі Першої палати ВККС становило лише одну третину, попри те, що йшлося про кваліфікаційне оцінювання чинної судді, що є істотною процедурною вадою оцінювання критерію особистої компетентності. Отже, процедура оцінювання особистої компетентності кандидата ОСОБА_1 була проведена ВККС із системним порушенням принципів об'єктивності, юридичної визначеності, належного врядування та справедливої адміністративної процедури.
У відповіді на відзив представник ОСОБА_1 - адвокатка Огнев'юк Т.В. указала на неправомірне погіршення умов конкурсу та незабезпечення Комісією дотримання принципу об'єктивності при проведенні кваліфікаційного оцінювання особистої компетентності позивачки. Зокрема, наголосила, що ОСОБА_1 оскаржує не сам факт існування Положення №20/зп-25, а неправомірні наслідки його застосування, адже відповідачем було допущено низку порушень основоположних принципів адміністративної процедури при проведенні кваліфікаційного оцінювання позивачки як кандидата на посаду судді відповідного суду. Доводи, викладені у позовній заяві, спрямовані не на оскарження означеного Положення, а на доведення того, що під час кваліфікаційного оцінювання позивачки воно було застосоване всупереч закріпленим ним самим гарантіям і загальним принципам права (зокрема, об'єктивності, прозорості), що зумовило ухвалення протиправного рішення в частині визнання ОСОБА_1 такою, що не відповідає критерію особистої компетентності.
Представник позивачки також зазначила про протиправне втручання у приватне життя ОСОБА_1 , зауваживши, що добровільна її участь у конкурсних процедурах не звільняє ВККС від обов'язку дотримуватися вимог закону, в тому числі щодо забезпечення прав і свобод учасників такої процедури. Добровільне звернення із заявою про участь у конкурсі не є відмовою від гарантій, наданих статтею 8 Конвенції. Оскаржуване рішення відповідача безпосередньо порушує право позивачки на повагу до приватного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції, в аспекті доступу до обраної професії, професійного розвитку в її межах, кар'єрного зростання та можливості встановлювати і розвивати стосунки професійного характеру. Факт добровільної участі ОСОБА_1 у конкурсі не виключає, а, навпаки, підсилює обов'язок ВККС забезпечити дотримання її прав під час здійснення процедури кваліфікаційного оцінювання. Порушення цих гарантій робить будь-яке втручання у сферу приватного життя неправомірним.
Представник позивачки навела мотиви щодо невмотивованості оскаржуваного рішення. З-поміж іншого, зазначила, що рішення Комісії у будь-якому випадку має чітко продемонструвати, чим конкретно керувався суб'єкт владних повноважень під час оцінювання конкретного кандидата. Оскаржуване рішення відповідача не є таким, що відповідає критеріям обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, визначеним статтею 2 КАС України, а відзив відповідача на позов у жодній мірі не спростовує правильності тверджень позивачки щодо відсутності належної мотивації оскаржуваного рішення ВККС. Ігнорування пояснень позивачки створює враження довільності оцінювання та позбавляє рішення внутрішньої логіки, що суперечить національним процесуальним стандартам і підходам ЄСПЛ до вимог належного мотивування адміністративних актів.
Також представник позивачки стверджує, що відповідач, обґрунтовуючи законність складу Першої палати ВККС, посилається лише на кількісні вимоги, передбачені Регламентом ВККС, затвердженим рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року №81/зп-16 (у редакції рішення ВККС від 19 жовтня 2023 року №119/зп-23, зі змінами; далі - Регламент ВККС), проте не наводить доказів дотримання вимог щодо якісного складу. Окрім того, під час підготовки відповіді на відзив, виявлено інші суттєві порушення процедури проведення кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 , а саме авторами повного тексту оскаржуваного рішення, що розміщене на вебсторінці Комісії, є ОСОБА_5 і ОСОБА_6. (редактор), а повний текст проєкту рішення має бути складений та виготовлений членом Комісії - доповідачем або іншим членом Комісії, у разі якщо член Комісії - доповідач проголосував «ПРОТИ» ухвалення рішення Комісії, не пізніше 10 робочих днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частин, що визначено у пункті 105 параграфу 8 розділу І Регламенту ВККС. При цьому є очевидним, що ні ОСОБА_5., ні ОСОБА_6 не є членами Комісії - доповідачами щодо кандидата на посаду судді ОСОБА_1. Тож виникає обґрунтований сумнів щодо дотримання процедурних вимог, установлених пунктом 105 параграфу 8 розділу І Регламенту ВККС, і фактичного авторства та повноважності осіб, які здійснювали складання повного тексту рішення.
За твердженнями представника позивачки, означені обставини у сукупності з відсутністю належного мотивування роблять оскаржуване рішення ВККС у частині висновку про невідповідність ОСОБА_1 критерію особистої компетентності необ'єктивним, а отже, таким, що порушує національні стандарти адміністративної процедури і міжнародно визначені гарантії справедливого та неупередженого відбору суддів.
Позивачка та її представник у судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги, просили їх задовольнити у повному обсязі.
ІІ. Позиція відповідача
У відзиві представник ВККС висловила незгоду з вимогами та доводами, викладеними у позовній заяві, просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
Представник Комісії, зокрема, зазначила, що ОСОБА_1 взяла участь у конкурсі на посаду судді апеляційного адміністративного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії №94/зп-23. Дослідивши досьє та провівши співбесіду з позивачкою, ВККС ухвалила рішення від 29 травня 2025 року №59/ас-25, яким визначила, що за результатами кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 набрала 694,45 бала та визнала її такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності.
Щодо тверджень позивачки про неправомірне погіршення умов конкурсу, а також про незабезпечення дотримання принципу об'єктивності при проведенні кваліфікаційного оцінювання критерію особистої компетентності без залучення кваліфікованих психологів і проведення відповідних тестувань, представник ВККС указала, що ці доводи фактично зводяться до незгоди з прийнятим Комісією Положенням №20/зп-25, і такі є необґрунтованими, оскільки ВККС під час здійснення своїх повноважень, у тому числі проведенні конкурсу, керується положеннями чинного законодавства. 09 грудня 2023 року прийнято Закон України №3511-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар'єри» (далі - Закон №3511-ІХ), який набрав чинності 30 грудня 2023 року та яким, зокрема, удосконалено процедуру кваліфікаційного оцінювання. Частиною шостою статті 83 Закону №1402-VIII передбачено затвердження Вищою радою правосуддя (далі - ВРП) Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді). До 30 грудня 2023 року Закон №1402-VIII не містив відповідних положень. ВРП рішенням від 17 грудня 2024 року №3659/0/15-24 затвердила Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді). Ураховуючи зміни, внесені до Закону №1402-VIII щодо удосконалення процедур суддівської кар'єри, зокрема, процедури кваліфікаційного оцінювання, виникла необхідність у внесенні змін до Положення №143/зп-16. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року №20/зп-25 на виконання вимог Закону №1402-VIII затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, дія якого поширюється на оновлені процедури кваліфікаційного оцінювання, зокрема, і на кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії №94/зп-23, з урахуванням положень розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII. Норми Положення №20/зп-25 є чинними та встановлюють чіткий і зрозумілий порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення. Пунктом 5.5 розділу 5 зазначеного Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за цей критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди». Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність - 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність - 25 балів; безперервний розвиток - 25 балів. Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затверджене рішенням ВККС від 02 листопада 2016 року №141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29 лютого 2024 року №72/зп-24; далі - Положення №141/зп-16), а також Положення №20/зп-25 об'єднані принципом особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов'язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності. Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам відповідного критерію. Пасивна позиція та/ або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання ВККС відповідного критерію. Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени ВККС мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки переконливо кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв'язку з цим, сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами ВККС за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності. Під час співбесіди і встановлення відповідності позивачки показникам рішучості та відповідальності, а також безперервного розвитку Комісією надавалася оцінка письмовим поясненням кандидата, а також відповідям під час послідовного обговорення показників критерію особистої компетентності, та, з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками, сумарний бал, отриманий позивачкою за цим критерієм, становить 36,75 бала із 50 можливих, що нижче за 75% (37,5 бала), тому ВККС дійшла висновку, що кандидат ОСОБА_1 не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності.
Представник ВККС також зауважила, що відповідно до пункту 2.15 розділу 2 Положення №20/зп-25 показники критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), та співбесіди. Окрім того, твердження позивачки про те, що оскаржуване рішення безпосередньо зачіпає її право на повагу до приватного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції, в аспекті доступу до обраної професії, професійного розвитку в її межах, кар'єрного зростання та можливості встановлювати і розвивати стосунки професійного характеру, є безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що участь ОСОБА_1 у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного адміністративного суду є її власним добровільним рішенням, що виключає в рамках таких правовідносин між нею та Комісією можливість будь-якого протиправного втручання в її приватне життя. Нормативно-правові акти, які регулюють вказані правовідносини, не гарантують право бути призначеним на посаду судді, а тільки надають право взяти участь у відповідному конкурсному відборі. Непроходження особою одного з етапів цього відбору (припинення участі у конкурсі) не створює негативних наслідків для кар'єри такої особи, вона не позбавляється посади, яку займала на момент проходження конкурсу, не припиняє здійснювати діяльність, яку на той час здійснювала, та не має перешкод для того, щоб взяти участь у конкурсі на посаду судді у майбутньому. Оскаржуване рішення ВККС не може впливати на гарантії справедливого процесу проведення компетентним органом відбору, конкурсу, оцінювання тощо, у якому ОСОБА_1 братиме участь у майбутньому, як і не позбавляє права на ефективні засоби правового захисту у випадку його порушення цим органом.
Щодо тверджень позивачки про невмотивованість оскаржуваного рішення, порушення її прав, представник ВККС указала, що, з аналізу змісту позовних вимог та обставин, якими ОСОБА_1 їх обґрунтовує, вбачається незгода саме з підставами ухвалення оскаржуваного рішення та мотивами, з яких Комісія дійшла відповідних висновків, а не з їх відсутністю, що не може бути підставою для скасування рішення Комісії. Рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з підстав, визначених частиною третьою статті 88 Закону №1402-VIII, й ці підстави є вичерпними та розширеному тлумаченню не підлягають. Оскарження рішення з інших підстав Законом №1402-VIII не передбачено. Водночас факти та обставини, які мали значення і стали підставою для прийняття Комісією оскаржуваного рішення, а також правові підстави та мотиви прийняття саме такого рішення, в оскаржуваному рішенні наведено докладно, у повному обсязі. При цьому в рішенні ВККС зазначено отримані позивачкою бали з оцінювання встановлених законом критеріїв із урахуванням того, що усі показники оцінені за результатами дослідження досьє та співбесіди, а також указані законодавчі підстави прийняття рішення, а саме норми статей 79, 83-86, 88, 93, 101 Закону №1402-VIII, Положення №20/зп-25. Вмотивованість кожного критерію при прийнятті рішення ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні членами Комісії всіх показників кваліфікаційного оцінювання з точки зору достатності та взаємозв'язку, і оцінюється за їх внутрішнім переконанням. Зазначений спосіб реалізації владних управлінських функцій відповідає меті кваліфікаційного оцінювання і повноваженням ВККС. За своєю правовою природою повноваження Комісії щодо проведення кваліфікаційного оцінювання суддів є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією її, як уповноваженого органу, постійно діючого у системі правосуддя України. Жоден інший суб'єкт чи орган не може здійснювати втручання у здійснення суб'єктом владних повноважень своєї компетенції. Комісією забезпечується проведення кваліфікаційного оцінювання на засадах гласності, прозорості, відкритості, справедливості, рівності, єдності процедури та методології, застосування єдиних критеріїв оцінювання. Критерії кваліфікаційного оцінювання застосовуються до суддів та кандидатів на посаду судді однаково, з цілковитою постійністю. За своєю правовою природою діяльність ВККС полягає в обов'язку держави перед суспільством сформувати такий суддівський корпус, представники якого за їх якостями не викликали б недовіри у громадян України. Зважаючи, що повноваження надані суддям тісно пов'язані з такими цінностями правосуддя як незалежність, неупередженість, чесність, честь, гідність, професіоналізм, й такі цінності є передумовами довіри суспільства до здійснення правосуддя, ВККС зобов'язана перевірити компетентність, професійну етику та доброчесність судді. Таким чином, підстави для оскарження і скасування рішення Комісії від 29 травня 2025 року №59/ас-25, яким ОСОБА_1 визнано такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності, відсутні.
Щодо порушення, на думку позивачки, сутнісних вимог до складу Першої палати Комісії, яка проводила її кваліфікаційне оцінювання, представник ВККС зазначила, що відповідно до частини другої статті 98 Закону №1402-VIII у складі Комісії діють дві палати, до кожної з яких входять по вісім членів Комісії. Згідно із частиною п'ятою статті 92 Закону №1402-VIIІ порядок роботи ВККС визначається цим Законом, а процедурні питання діяльності Комісії відповідно до цього Закону визначаються Регламентом ВККС. Параграфом 6 розділу І Регламенту ВККС визначено порядок формування персонального складу палат та колегій Комісії. Відповідно до пункту 45 параграфу 6 розділу I Регламенту ВККС до кожної палати входять по вісім членів Комісії включно з Головою та секретарем Палати. Пунктом 46 параграфу 6 розділу I Регламенту ВККС визначено, що Голова Комісії входить до складу Першої палати та є її головою. Заступник Голови Комісії входить до складу Другої палати та є її головою. Відповідно до пункту 47 параграфу 6 розділу I Регламенту ВККС персональний склад Палати, крім голови та секретаря, формується з урахуванням пропозиції кожного члена Комісії про його намір здійснювати свої повноваження в тій чи іншій палаті Комісії. Рішенням Комісії від 06 червня 2023 року №7/зп-23, серед іншого, було сформовано і затверджено персональний склад Першої та Другої палат ВККС. Рішенням Комісії від 08 серпня 2024 року №247/зп-24 внесено зміни до персональних складів палат Комісії та визначено, що до складу Першої палати Комісії входять: Пасічник А.В. - голова палати, Чумак С.Ю. - секретар палати, Волкова Л.М., Дух Я.М., Кидисюк Р.А., Коліуш О.Л., Сабодаш Р.Б., Сидорович Р.М. Отже, нормами Закону №1402-VIIІ і положеннями Регламенту ВККС унормовано кількісний склад Палат Комісії та порядок їх формування. З урахуванням наведеного, посилання позивачки на норми частини третьої статті 92 Закону №1402-VIII, якою визначено, що ВККС складається з шістнадцяти членів, вісім з яких призначаються з числа суддів або суддів у відставці, та власна інтерпритація щодо персонального складу Палат Комісії, а саме щодо кількісного складу членів Комісії із числа суддів чи суддів у відставці, є безпідставною. Таким чином, обставини спірних правовідносин указують на відповідність проведення кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 вимогам Закону №1402-VIII та Положення №20/зп-25, що дає підстави для висновку про відсутність порушення прав та інтересів останньої і, відповідно, законність прийнятого Комісією рішення від 29 травня 2025 року №59/ас-25. Комісія при здійсненні своїх повноважень не вийшла за межі своєї компетенції і при реалізації дискреційних повноважень дотрималася вимог до діяльності суб'єктів владних повноважень, закріплених у частині другій статті 2 КАС України. ВККС, ухвалюючи рішення від 29 травня 2025 року №59/ас-25, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України, з дотриманням критеріїв, визначених у частині другій статті 2 КАС України.
У судовому засіданні представник Комісії заперечила проти задоволення позову, просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
IІІ. Рух справи у Суді
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Мацедонської В.Е., Радишевської О.Р., Смоковича М.І., Уханенка С.А. ухвалою від 25 липня 2025 року визнав причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду поважними та поновив цей строк. Прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі №990/352/25 (провадження №П/990/352/25) за позовом ОСОБА_1 до ВККС про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії. Справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
12 серпня 2025 року до Суду від ВККС надійшов відзив на позовну заяву.
15 серпня 2025 року до Суду від представника ОСОБА_1 - адвокатки Огнев'юк Т.В. надійшла відповідь на відзив.
31 жовтня 2025 року до Суду від представника ОСОБА_1 - адвокатки Огнев'юк Т.В. надійшла заява про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку Суд ухвалою від 03 листопада 2025 року задовольнив.
04 листопада 2025 року до Суду від представника ОСОБА_1 - адвокатки Огнев'юк Т.В. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи №990/352/25 клопотання про застосування ефективного способу захисту та врахування його змісту і вимог при ухваленні рішення по суті спору. У цьому клопотанні представник позивачки просила: визнати протиправним і скасувати рішення Першої палати ВККС від 29 травня 2025 року №59/ас-25 про визнання ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності; зобов'язати Комісію поновити участь ОСОБА_1 у конкурсі на посаду судді апеляційного адміністративного суду та з урахуванням висновків суду повторно розглянути питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії №94/зп-23.
05 грудня 2025 року до Суду від представника ОСОБА_1 - адвокатки Огнев'юк Т.В. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи №990/352/25 відповідних доказів.
ІV. Фактичні обставини справи, установлені Судом
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України. У 2002 році закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка й отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію спеціаліста права. Має стаж роботи на посаді судді понад п'ять років.
Комісія рішенням від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами) оголосила конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.
ОСОБА_1 звернулася до ВККС із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному адміністративному суді та проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Комісія рішенням від 04 березня 2024 року №105/ас-24 допустила кандидатів, зокрема і ОСОБА_1 , до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі, оголошеному рішенням Комісії №94/зп-23.
ВККС рішенням від 19 червня 2024 року №184/зп-24 (з урахуванням рішень Комісії від 31 липня 2024 року №284/ас-24, від 09 грудня 2024 року №316/ас-24) призначила кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах. Також установила черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди.
ВККС рішеннями від 11 вересня 2024 року №270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року №316/ас-24 призначила кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії №94/зп-23, та визначила черговість етапів його проведення: перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап - тестування когнітивних здібностей; третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
Комісія рішенням від 23 жовтня 2024 року №333/зп-24 затвердила кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду. Допустила кандидатів, зокрема і ОСОБА_1 , які успішно пройшли перший етап кваліфікаційного іспиту, до другого його етапу - тестування когнітивних здібностей.
ВККС рішенням від 22 січня 2025 року №19/зп-25 затвердила кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах. Допустила кандидатів, зокрема і ОСОБА_1 , які успішно пройшли другий етап кваліфікаційного іспиту, до третього його етапу - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.
Комісія рішеннями від 12 березня 2025 року №48/зп-25, №49/зп-25 затвердила кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії №94/зп-23. Затвердила загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах указаного конкурсу. Допустила кандидатів, зокрема і ОСОБА_1 , які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання - «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії №94/зп-23. Визначила, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії №94/зп-23, проводиться у складі Першої палати ВККС.
За результатами першого етапу кваліфікаційного оцінювання - «Складання кваліфікаційного іспиту» ОСОБА_1 отримала 348,7 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження останньою здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 13 березня 2025 року доповідачем у справі кандидата на вакантну посаду судді апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1. визначено члена Комісії ОСОБА_7 .
За результатами проведення спеціальної перевірки ВККС рішенням від 12 травня 2025 року №15/ас-25 встановила, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність, зокрема, ОСОБА_1 вимогам до кандидата на посаду судді, та визначила, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
29 квітня 2025 року до ВККС надійшли пояснення від кандидата ОСОБА_1 на виконання листа Комісії від 11 квітня 2025 року №21-2602/25, у яких кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «рішучість та відповідальність», «безперервний розвиток», а також показникам критерію соціальної компетентності: «ефективна комунікація», «ефективна взаємодія», «стійкість мотивації», «емоційна стійкість».
22 травня 2025 року до ВККС надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі - ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики від 21 травня 2025 року стосовно кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1.
27 травня 2025 року до Комісії від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення щодо обставин, викладених у висновку ГРД, із копіями відповідних підтверджувальних документів.
29 травня 2025 року Комісія у складі Першої палати: головуючого - Пасічника А. (доповідач), членів Комісії: Духа Я., Кидисюка Р., Коліуша О., Сабодаша Р., Сидоровича Р. провела співбесіду з кандидатом ОСОБА_1. і, за результатами розгляду питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії №94/зп-23, ухвалила рішення від 29 травня 2025 року №59/ас-25, яким визначила, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 набрала 694,45 бала та визнала ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності.
ВККС у складі Першої палати у рішенні від 29 травня 2025 року №59/ас-25, зокрема, встановила:
- за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками, сумарний бал, отриманий за критерієм особистої компетентності, становить 36,75 бала (рішучість та відповідальність - 16,75, безперервний розвиток - 20,00) із 50 можливих, що нижче за 75% (37,5 бала), тому Комісія виснувала, що кандидат не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності;
- за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками, сумарний бал, отриманий за критерієм соціальної компетентності, становить 39,00 балів (ефективна комунікація - 10,25, ефективна взаємодія - 10,00, стійкість мотивації - 8,00, емоційна стійкість - 10,75) із 50 можливих, що вище за 75% (37,5 бала), тому Комісія виснувала, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності;
- за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критеріями професійної етики та доброчесності (незалежність, чесність, неупередженість, сумлінність, непідкупність, дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу) становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснувала, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Не погодившись із рішенням ВККС у складі Першої палати від 29 травня 2025 року №59/ас-25 про визнання ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності, остання звернулася до суду з цим позовом.
V. Позиція Суду
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства, у силу приписів частини першої статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За правилами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, визначеним у цій статті.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Верховному Суду як суду першої інстанції, згідно із частиною четвертою статті 22 КАС України, підсудні справи, зокрема, щодо оскарження, серед іншого, актів, дій чи бездіяльності ВККС. Особливості розгляду такої категорії спорів визначено у статті 266 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 92 Закону №1402-VIII Комісія є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
За приписами частин третьої та четвертої статті 92 Закону №1402-VIII ВККС складається з шістнадцяти членів, вісім з яких призначаються з числа суддів або суддів у відставці. Комісія вважається повноважною за умови призначення до її складу не менше одинадцяти членів, щонайменше шість із яких призначені з числа суддів або суддів у відставці. У разі закінчення строку повноважень члена ВККС, внаслідок чого Комісія вважатиметься неповноважною, такий член Комісії продовжує виконувати свої повноваження до дня призначення на його посаду іншої особи, але не більше трьох місяців.
Порядок роботи ВККС визначається Законом №1402-VIII. Процедурні питання діяльності Комісії відповідно до цього Закону визначаються Регламентом ВККС (частина п'ята статті 92 Закону №1402-VIII у редакції Закону №3511-IX).
Стаття 94 Закону №1402-VIII встановлює вимоги до члена ВККС, яким, за вимогами частини другої цієї статті, може бути громадянин України, який володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту, стаж професійної діяльності у сфері права не менше п'ятнадцяти років та відповідає критеріям доброчесності і професійної компетентності, що визначені цим Законом. Член Комісії має дотримуватися політичної нейтральності, не може належати до політичних партій, професійних спілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності. Та, як визначено у частині першій статті 95 Закону №1402-VIII, призначення на посаду члена Комісії здійснюється ВРП за результатами конкурсу в порядку, встановленому цим Законом, строком на чотири роки.
Приписи частин першої, другої та тринадцятої статті 98 Закону №1402-VIII передбачають, що організаційними формами діяльності ВККС є засідання у пленарному складі Комісії, у складі її палат та колегій залежно від питань, визначених цим Законом та Регламентом ВККС. У складі Комісії діють дві палати, до кожної з яких входять по вісім членів Комісії. У разі потреби Комісія може ухвалити рішення про залучення членів однієї палати до роботи іншої палати. Засідання Комісії, її палат є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу Комісії або палати відповідно. Засідання колегії є повноважним, якщо у ньому беруть участь усі члени колегії.
Згідно із пунктами 45, 46, 47, 53 параграфу 6 розділу I Регламенту ВККС до кожної палати входять по вісім членів Комісії включно з Головою та секретарем Палати. Голова Комісії входить до складу Першої палати та є її головою. Заступник Голови Комісії входить до складу Другої палати та є її головою. Персональний склад Палати, крім голови та секретаря, формується з урахуванням пропозиції кожного члена Комісії про його намір здійснювати свої повноваження в тій чи іншій палаті Комісії. Комісія у пленарному складі може прийняти рішення про формування палат шляхом жеребкування, крім випадків, передбачених пунктом 49 Регламенту. Персональний склад Палат затверджується рішенням Комісії.
ВККС рішенням від 06 червня 2023 року №7/зп-23 сформувала і затвердила персональний склад Першої та Другої палат ВККС; рішенням від 08 серпня 2024 року №247/зп-24 внесла зміни до персональних складів палат Комісії та, зокрема, визначила, що до складу Першої палати Комісії входять: Пасічник А.В. - голова палати, Чумак С.Ю. - секретар палати, Волкова Л.М., Дух Я.М., Кидисюк Р.А., Коліуш О.Л., Сабодаш Р.Б., Сидорович Р.М.; рішенням від 16 квітня 2025 року №85/зп-25 виключила члена Комісії Волкову Л.М. зі складу Першої палати ВККС та включила її до складу Другої палати Комісії.
Приписи частин другої-четвертої статті 101 Закону №1402-VIII встановлюють, що рішення палати ВККС ухвалюється більшістю від складу палати з урахуванням членів іншої палати в разі їх залучення до участі в розгляді відповідного питання. Рішення колегії ВККС ухвалюється більшістю голосів. Палати та колегії Комісії ухвалюють свої рішення від імені ВККС, зазначаючи склад палати чи колегії, який розглядав конкретну справу. Комісія може переглядати рішення, прийняті палатою чи колегією, щодо допуску до конкурсу або добору.
Рішення ВККС, палат та колегій Комісії викладаються у письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце ухвалення рішення, склад Комісії (палати, колегії), питання, що розглядалося, мотиви ухваленого рішення, результати поіменного голосування членів Комісії. Рішення підписується головуючим і членами Комісії (палати, колегії), які брали участь у його ухваленні (частина п'ята статті 101 Закону №1402-VIII в редакції Закону №3511-IX).
Положення пункту 105 параграфу 8 розділу І та пункту 195 параграфу 15 розділу ІІІ Регламенту ВККС визначають, що рішення Комісії, її Палат та Колегій викладаються у письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце ухвалення рішення, склад Комісії (Палати, Колегії), член Комісії - доповідач (члени Комісії - співдоповідачі), питання, що розглядалося, мотиви ухваленого рішення, результати поіменного голосування членів Комісії із зазначенням кількості голосів, поданих «ЗА» та «ПРОТИ», та відомості про те, як проголосував кожен із членів Комісії. Рішення складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. Повний текст проєкту рішення має бути складений та виготовлений членом Комісії - доповідачем або іншим членом Комісії, у разі якщо член Комісії - доповідач проголосував «ПРОТИ» ухвалення рішення Комісії, не пізніше 10 робочих днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частин. Після складення проєкту повного тексту рішення член Комісії - доповідач або інший член Комісії, у разі якщо член Комісії - доповідач проголосував «ПРОТИ» ухвалення рішення Комісії, передає проєкт рішення до відповідного структурного підрозділу Секретаріату Комісії для забезпечення ознайомлення та підписання членами Комісії. Член Комісії, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Рішення Комісії за результатами засідань Комісії оприлюднюються на вебсайті Комісії не пізніше п'яти робочих днів після складання їх повного тексту та підписання членами Комісії.
Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
Приписи частини першої статті 79 Закону №1402-VIII встановлюють, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується ВККС, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до ВРП рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено у Положенні №141/зп-16.
30 грудня 2023 року набрав чинності Закон №3511-IX, яким внесено зміни до Закону №1402-VIII, зокрема, викладено в новій редакції розділ IV «Порядок зайняття посади судді» та доповнено пунктами 57-61 розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення».
Відповідно до пункту 57 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII в редакції Закону №3511-IX (згідно із Законом України від 20 листопада 2024 року №4072-IX пункт 57 визнано пунктом 57-1) ВККС завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії №94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом №3511-IX.
Норми пункту 2 частини першої статті 79-2 Закону №1402-VIII встановлюють, що ВККС проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів, зокрема, апеляційного суду - на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 цього Закону.
Відповідно до приписів частини другої статті 79-3 Закону №1402-VIII у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону.
Проведення кваліфікаційного оцінювання, згідно із пунктом 7 частини першої статті 93 Закону №1402-VIII, входить до повноважень ВККС.
Як установлено у частині першій статті 83 Закону №1402-VIII, кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації (частини друга та третя статті 83 Закону №1402-VIII).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону №1402-VIII кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює ВККС. Сукупна кількість балів, які суддя (кандидат на посаду судді) може отримати на етапі дослідження досьє та проведення співбесіди, не може перевищувати 50 відсотків максимальної кількості балів кваліфікаційного оцінювання.
Згідно із частиною другою статті 85 Закону №1402-VIII кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою (глава 1 розділу V). Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
У частині п'ятій статті 85 Закону №1402-VIII визначено перелік документів, які має містити досьє кандидата на посаду судді, та, згідно із приписами частини дев'ятої цієї статті, співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє.
Як передбачено частиною десятою статті 85 Закону №1402-VIII, за результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді ВККС ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання.
Частиною п'ятою статті 83 Закону №1402-VIII внормовано, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.
Комісія рішенням від 22 січня 2025 року №20/зп-25 затвердила нове Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (Положення №20/зп-25), яке, згідно із його преамбулою, розроблено відповідно до Закону №1402-VIII і визначає порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання судді у зв'язку з накладенням дисциплінарного стягнення або кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді у межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді в апеляційному суді, вищому спеціалізованому суді або Верховному Суді, а також показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.
Як зазначено у пунктах 1.1, 1.2 розділу 1 Положення №20/зп-25, кваліфікаційне оцінювання - це встановлена законом та цим Положенням процедура визначення ВККС здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Метою кваліфікаційного оцінювання є встановлення рівня компетентності, доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).
Завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об'єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді). Кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією у складі, визначеному рішенням Комісії (пункти 1.3-1.5 розділу 1 Положення №20/зп-25).
Відповідно до пункту 1.6 розділу 1 Положення №20/зп-25 кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту; дослідження досьє та проведення співбесіди.
Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення визначені у розділі 2 Положення №20/зп-25, у якому, зокрема, йдеться про таке.
Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності, знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації. Кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту (пункти 2.1, 2.2 розділу 2 Положення №20/зп-25).
Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток (пункт 2.4 розділу 2 Положення №20/зп-25).
Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість (пункт 2.8 розділу 2 Положення №20/зп-25).
Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу (пункт 2.13 розділу 2 Положення №20/зп-25).
За змістом пункту 2.14 розділу 2 Положення №20/зп-25 для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені ВРП.
Згідно із пунктом 2.15 розділу 2 Положення №20/зп-25 показники, визначені пунктами 2.4, 2.8, 2.13 цього Положення, оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), та співбесіди.
Порядок визначення результатів кваліфікаційного оцінювання врегульований розділом 5 Положення №20/зп-25, у пунктах 5.1, 5.2 якого визначено, що відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Відповідно до пунктів 5.6-5.8 розділу 5 Положення №20/зп-25 вага критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання визначається таким чином: критерії компетентності: Професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) - 400 балів, з яких: рівень когнітивних здібностей - 60 балів; рівень знань з історії української державності - 40 балів; рівень загальних знань у сфері права - 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня - 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації - 150 балів; Особиста компетентність - 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність - 25 балів; безперервний розвиток - 25 балів; Соціальна компетентність - 50 балів, з яких: ефективна комунікація - 12,5 бала; ефективна взаємодія - 12,5 бала; стійкість мотивації - 12,5 бала; емоційна стійкість - 12,5 бала. Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки. Критерії доброчесності та професійної етики - 300 балів.
Із урахуванням змін, унесених рішенням ВККС від 30 квітня 2025 року №99/зп-25 до Положення №20/зп-25, пункт 5.5 розділу 5 цього Положення викладений у такій редакції: «Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям соціальної та особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди»».
Згідно із пунктами 6.19, 6.20 розділу 6 Положення №20/зп-25 дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) (далі - досьє) полягає у систематизації, аналізуванні, збиранні, уточненні даних досьє з метою попередньої оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв кваліфікаційного оцінювання. Дослідження досьє здійснюється членом Комісії, визначеним для підготовки до розгляду і доповіді справи про проведення кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді), (далі - доповідач).
За змістом пунктів 6.21-6.24, 6.54 розділу 6 Положення №20/зп-25 співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та складається з таких етапів: оголошення доповіді; надання судді (кандидату на посаду судді) можливості доповнити, уточнити чи спростувати оголошену в доповіді інформацію; послідовне обговорення з суддею (кандидатом на посаду судді) показників з метою ухвалення остаточного рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Співбесіда проходить в засіданні Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії. Обговорення відбувається шляхом опитування судді (кандидата на посаду судді) доповідачем і членами Комісії та надання суддею (кандидатом на посаду судді) відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов'язково обговорюються із суддею (кандидатом на посаду судді) дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності. Розгляд Комісією інформації щодо судді (кандидата на посаду судді), висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, що надані ГРД, здійснюється в порядку, визначеному Регламентом ВККС.
У пунктах 6.41, 6.42, 6.50 розділу 6 Положення №20/зп-25 визначено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює одне із таких рішень: рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді; рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді. Рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене з підстав та в порядку, визначених законом.
Відповідно до частин другої та третьої статті 88 Закону №1402-VIII суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням ВККС щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому КАС України. Рішення Комісії, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
Обставин чи підстав для скасування оскаржуваного рішення, визначених пунктами 1-3 частини третьої статті 88 Закону №1402-VIII, Суд не встановив.
Суд не вважає слушними доводи позивачки та її представника щодо неповноважності складу Першої палати ВККС, якою проведено другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, й складення та виготовлення оскаржуваного рішення неповноважними особами. Обставини, які б свідчили про неповноважний склад Першої палати ВККС, яка ухвалила рішення від 29 травня 2025 року №59/ас-25, з огляду на вищенаведені норми Закону №1402-VIII, положення Регламенту ВККС і встановлені обставини, відсутні. Другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії №94/зп-23, проводився у складі Першої палати ВККС, що було визначено рішенням Комісії від 12 березня 2025 року №49/зп-25. При цьому ні Закон №1402-VIII, ні Регламент ВККС, ані Положення №20/зп-25 не передбачають, що оцінювання відповідності кандидата на посаду судді показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється виключно членами Комісії із числа суддів та/або суддів у відставці, та які, зокрема, мають освіту за спеціальністю «Психологія». 29 травня 2025 року ВККС у складі Першої палати провела засідання (співбесіду) та ухвалила оскаржуване рішення за участю ОСОБА_1 , яка, водночас, відводів члену (членам) Комісії не заявила, що підтверджується, зокрема, стенограмою засідання ВККС у складі Першої палати від 29 травня 2025 року. Рішення Комісії у складі Першої палати від 29 травня 2025 року №59/ас-25 складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, підписане та оприлюднене на офіційному вебсайті ВККС, що відповідає положенням її Регламенту.
Щодо оскарження рішення відповідача від 29 травня 2025 року №59/ас-25 з підстав, визначених пунктом 4 частини третьої статті 88 Закону №1402-VIII, Суд наголошує на тому, що судовий контроль за реалізацією суб'єктами владних повноважень їхніх дискреційних повноважень здійснюється за визначеними частиною другою статті 2 КАС України критеріями, і, якщо суд установить, що діяльність органу державної влади не відповідає визначеним у частині другій статті 2 КАС України критеріям, це може бути підставою для задоволення позову щодо оскарження відповідних дій (бездіяльності) чи рішення, якщо така діяльність порушує права, свободи та інтереси позивача.
ВККС є уповноваженим суб'єктом з питань проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді та прийняття рішення за його результатами, тобто є суб'єктом владних повноважень, на дії якого поширюються вимоги, встановлені статтею 2 КАС України.
Суд підтверджує, що повноваження Комісії стосовно оцінювання кандидата на посаду судді є дискреційними та виключною компетенцією її як уповноваженого органу, який на постійній основі діє в національній системі судоустрою. Жоден суб'єкт, у тому числі й суд, не вправі втручатися у здійснення ВККС компетенції щодо оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів.
Водночас у спірних правовідносинах необхідно враховувати, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципів законності та верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.
У Рішенні від 11 жовтня 2018 року №7-р/2018 (справа №1-123/2018(4892/17) Конституційний Суд України зазначив, що принцип юридичної визначеності як один із елементів верховенства права не виключає визнання за органом публічної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними.
Згідно із Рекомендацією №R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року під дискреційним необхідно розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за певних обставин.
З огляду на практику ЄСПЛ, за загальним правилом, національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості адміністративних актів, однак усе ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їхня об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.
Наведене дає підстави стверджувати, що межі дискреції Комісії у конкурсній процедурі на посаду судді відповідного суду, зокрема і ухвалення рішення за результатами проведення співбесіди з кандидатом на посаду судді, не можуть бути неосяжними та повинні підлягати судовому контролю. Процес розгляду ВККС питання про надання чи відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді, як і ухвалене за результатом цього процесу рішення (про підтвердження чи непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді), мають бути зрозумілими як кандидату на посаду судді, стосовно якого розглядалося питання, так і незалежному сторонньому спостерігачу.
Частиною першою статті 88 та частиною п'ятою статті 101 Закону №1402-VIII прямо передбачено обов'язок Комісії мотивувати рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Отже, вмотивованість рішення ВККС про визнання кандидата на посаду судді таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді, є не лише формальним дотриманням вимог закону, а повинна забезпечити дотримання принципу юридичної визначеності у питанні встановлення підстав для визнання кандидата на посаду судді таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Суд нагадує, що ОСОБА_1 успішно пройшла перший етап кваліфікаційного оцінювання - «Складання кваліфікаційного іспиту» та підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм професійної компетентності. Цей факт не є спірним у справі №990/352/25.
Щодо другого етапу кваліфікаційного оцінювання - «Дослідження досьє та проведення співбесіди» (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності), то, згідно із рішенням Комісії у складі Першої палати від 29 травня 2025 року №59/ас-25, кандидат ОСОБА_1 відповідає критеріям соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності. Водночас кандидат ОСОБА_1 не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності.
Висновки і результати кваліфікаційного оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у частині встановлення Комісією у складі Першої палати відповідності кандидата на посаду судді відповідного суду критеріям соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності ОСОБА_1. у справі №990/352/25 не оскаржує. Спірним у цій справі є рішення ВККС у складі Першої палати від 29 травня 2025 року №59/ас-25 у частині висновків, сформульованих за результатом оцінювання відповідності кандидата ОСОБА_1 на посаду судді апеляційного адміністративного суду критерію особистої компетентності.
Оцінювання кандидата на посаду судді відповідного суду Комісією здійснюється з метою визначення його здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді за встановленими законом критеріями, до яких належать компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика та доброчесність. Рішення приймається за внутрішнім переконанням членів Комісії.
Оцінювання відповідності кандидата на посаду судді показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами ВККС за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Водночас на Комісію покладається обов'язок наведення у рішенні відповідних мотивів та їх обґрунтувань стосовно своєї позиції, особливо, коли виникають підстави вважати, що такий кандидат не підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Як визначено у пункті 6.46 розділу 6 Положенням №20/зп-25, у мотивувальній частині рішення зазначаються отримані суддею (кандидатом на посаду судді) бали за результатами оцінювання відповідних критеріїв, інформація про відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики, відомості про загальну кількість балів за результатами кваліфікаційного оцінювання, посилання на визначені Законом №1402-VIII підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків. За наявності висновку (інформації) ГРД про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності у мотивувальній частині також зазначаються мотиви прийняття або відхилення доводів, викладених у ньому.
Оцінювання відповідності кандидата на посаду судді відповідного суду показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики повинно здійснюватися ВККС із дотриманням права на повагу до людської гідності, до приватного і сімейного життя, що гарантовано статтею 8 Конвенції.
Як уже згадувалося, здійснюючи судовий контроль за дискреційними повноваженнями суб'єкта владних повноважень, суд не має вдаватися до зміни обсягу дискреційних повноважень, проте повинен проконтролювати, чи не є викладені у його рішенні висновки щодо відповідних обставин довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суд повинен дослідити відповідний акт, якщо його об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.
Очевидно, що у процесі ухвалення рішення на підставі дискреції мають бути враховані також і фактичні обставини, які супроводжують цей процес. У разі, якщо відповідний орган користується своїм дискреційним повноваженням, він не повинен допускати помилок під час констатації юридичних фактів. Помилки в оцінці фактичних обставин, неправильні розрахунки, проведені ним, - все це може викликати незаконність (протиправність) прийнятого на підставі дискреції рішення. Подібні наслідки викликають також і випадки, коли під час прийняття акта на підставі дискреції адміністративний орган допускає очевидні прорахунки в оцінках. Очевидна та своєчасно не виправлена помилка уповноваженого адміністративного органу щодо фактичних обставин під час ухвалення рішення на підставі дискреції також може свідчити про наявність ознак зловживання владою.
Суд указує на те, що у процедурі розгляду Комісією питання про визнання кандидата на посаду судді таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді, негативне рішення має містити не лише покликання на визначені законом підстави такого визнання, а й мотиви, за яких ВККС дійшла висновку про наявність обставин, з якими пов'язується обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики. Отже, будь-яка оцінка Комісії під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді вказаним критеріям має бути належно мотивованою.
Як уже зазначалося, відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками як рішучість та відповідальність, а також безперервний розвиток.
Таким поняттям як «рішучість», «відповідальність», «безперервний розвиток» надано визначення у Положенні №20/зп-25.
Так, рішучість - це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками (пункт 2.5 розділу 2 Положення №20/зп-25).
Відповідальність - це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини (пункт 2.6 розділу 2 Положення №20/зп-25).
Безперервний розвиток - це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об'єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв'язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення №20/зп-25).
Вага критерію особистої компетентності та його показників визначена таким чином: особиста компетентність - 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність - 25 балів; безперервний розвиток - 25 балів (пункт 5.6 розділу 5 Положення №20/зп-25).
Оцінювання критерію (показника) особистої компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критерію (показника) особистої компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення №20/зп-25).
Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за цей критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» (третє речення пункту 5.5 розділу 5 Положення №20/зп-25 зі змінами, внесеними згідно із рішенням ВККС від 30 квітня 2025 року №99/зп-25).
У контексті наведених позивачкою та її представником доводів щодо внесених змін до процедури кваліфікаційного оцінювання і неправомірного погіршення умов конкурсу, що звузило шанси позивачки як кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду пройти далі в процедурі конкурсу через установлені прохідні бар'єри, Суд уважає за необхідне наголосити на змісті повноважень ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання, які є дискреційними. Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). У контексті діяльності ВККС, це означає, що Комісія має повноваження самостійно визначати критерії оцінювання в межах установленого законом порядку та обирати спосіб реалізації процедур кваліфікаційного оцінювання, з дотриманням правових норм. Тож Суд не надає оцінки доцільності відповідних змін до нормативно-правового врегулювання процедури кваліфікаційного оцінювання, зокрема, щодо порядку та методології кваліфікаційного оцінювання, визначення показників відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засобів їх встановлення, оскільки він не є суб'єктом, до компетенції якого належить впорядкування такої процедури. Надання правової оцінки діям ВККС щодо правомірності ухвалення рішення від 22 січня 2025 року №20/зп-25, яким затверджено Положення №20/зп-25, та рішення Комісії від 30 квітня 2025 року №99/зп-25, яким внесено зміни до Положення №20/зп-25, є об'єктивно недоцільним у межах предмета спору в цій справі. Зміни в процедурі кваліфікаційного оцінювання стосуються всіх кандидатів на посаду судді, а не лише окремої позивачки, забезпечуючи уніфікацію підходів і вимог до всіх, хто прагне обійняти посаду судді у відповідному суді.
Водночас Суд у межах цієї справи має перевірити рішення відповідача від 29 травня 2025 року №59/ас-25 в оскаржуваній частині на відповідність вимогам пункту 4 частини третьої статті 88 Закону №1402-VIII, а також на відповідність його критеріям обґрунтованості та пропорційності, визначеним статтею 2 КАС України.
Ухвалюючи рішення від 29 травня 2025 року №59/ас-25, ВККС у складі Першої палати керувалася статтями 79, 83-86, 88, 93, 101 Закону №1402-VIII, Регламентом ВККС і Положенням №20/зп-25. Питанню встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності приділений підрозділ V-ІІ розділу V зазначеного рішення.
Так, встановлюючи відповідність кандидата ОСОБА_1 критерію особистої компетентності, Комісія виснувала, що надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди не продемонструвала належний рівень відповідальності та безперервного розвитку кандидата. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками, сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 36,75 бала із 50 можливих, що нижче за 75% (37,5 бала), тому кандидат не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності (пункти 78, 79 оскаржуваного рішення).
Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінені членами Комісії, і, за результатами оцінювання показника «рішучість та відповідальність» кандидат ОСОБА_1 отримала 16,75 балів із 25 можливих, а показника «безперервний розвиток» - 20 балів із 25 можливих (пункт 77 оскаржуваного рішення).
ВККС у складі Першої палати, виснувавши у рішенні від 29 травня 2025 року №59/ас-25, що відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності: рішучість та відповідальність, безперервний розвиток, а надана кандидатом ОСОБА_1 інформація письмово та під час співбесіди не продемонструвала належного рівня відповідальності та безперервного розвитку кандидата, у пункті 75 цього рішення зазначила, що під час співбесіди Комісія звернула увагу на таке:
- 75.1. Кандидат у письмових поясненнях наводила формальні приклади своєї відповідності показникам «рішучість» та «відповідальність». Вона зазначила, що завдяки більш ніж 20-річному досвіду роботи в судовій системі, знанням процесуального і матеріального права, постійному навчанню вміє швидко аналізувати обставини, оцінювати докази та вирішувати справи оперативно і виважено незалежно від складності таких справ та в умовах надмірного навантаження. Під час співбесіди більш змістовних прикладів не навела.
- 75.2. На запитання члена Комісії про ставлення кандидата крізь призму відповідальності до суспільного запиту на дискусію щодо застосування заходів фінансового моніторингу до посадових осіб після закінчення їх повноважень, кандидат не надала чіткої відповіді, що може свідчити про неготовність брати відповідальність за демонстрацію власної позиції.
- 75.3. Крім того, обговорюючи під час співбесіди питання придбання чоловіком кандидата майна, кандидат зазначила: «Я не знаю, можливо, він щось більше заплатив… Розумієте, у нього свої якби фінанси, а у мене свої. Я не маю, не впливаю на ці моменти».
- 75.4. Така позиція може свідчити про нездатність кандидата брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. У Комісії складається враження, що у разі виникнення перешкод кандидат схильна перекласти відповідальність на інших або зняти її з себе, посилаючись на зовнішні обставини.
Суд не заперечує, що ВККС відповідно до свого статусу, повноважень, встановленого законом порядку, мети і завдань, які перед нею стоять, вільна у виборі будь-яких підстав і, керуючись власною оцінкою цих підстав, має право засумніватися у відповідності кандидата на посаду судді критеріям та умовам, за яких можливе для визнання цієї особи такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Водночас будь-яка оцінка Комісії під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді відповідного суду визначеним критеріям має бути належно мотивованою.
Вмотивованим є рішення, в якому зазначені підстави, на яких воно ґрунтується. Обсяг і ступінь мотивації рішення залежать від конкретних обставин, які були предметом розгляду, але у будь-якому випадку мають демонструвати, приміром, що доводи/пояснення кандидата на посаду судді взято до уваги, і, що важливо, давати розуміння, чим та якими мотивами керувалася Комісія, коли оцінювала відповідність цього кандидата визначеним критеріям.
Суд звертає увагу на те, що, ухвалюючи рішення від 29 травня 2025 року №59/ас-25 про визнання ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності, вказавши у його пункті 78, що надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди не продемонструвала належного рівня відповідальності та безперервного розвитку кандидата, Комісія у складі Першої палати не зазначила у цьому рішенні жодних підстав неврахування вказаної ОСОБА_1 інформації, яка, на її думку, свідчить про її безперервний розвиток.
Обставини та факти, наведені ВККС у складі Першої палати у пункті 75 рішення від 29 травня 2025 року №59/ас-25, не стосуються оцінювання відповідності кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду такому показнику як «безперервний розвиток». Будь-яких мотивів, із яких Комісія у складі Першої палати дійшла висновку про неналежний рівень безперервного розвитку кандидата ОСОБА_1 , в оскаржуваному рішенні не зазначено.
За результатом оцінювання відповідності показнику «безперервний розвиток» кандидат ОСОБА_1 отримала 20 балів із 25 можливих. Проте у рішенні Комісії у складі Першої палати від 29 травня 2025 року №59/ас-25 не наведено жодного мотиву, який би обґрунтовував неможливість отримання кандидатом ОСОБА_1 максимального бала за вказаним показником.
У пункті 78 рішення відповідача від 29 травня 2025 року №59/ас-25 також йдеться про те, що кандидат не продемонструвала належного рівня відповідальності. Такий висновок ґрунтується на фактах та обставинах, викладених ВККС у складі Першої палати у пункті 75 цього рішення. Зокрема, у підпункті 75.1 пункту 75 оскаржуваного рішення Комісія у складі Першої палати зазначила, що кандидат у письмових поясненнях наводила формальні приклади своєї відповідності показникам «рішучість» та «відповідальність». Вона зазначила, що завдяки більш ніж 20-річному досвіду роботи в судовій системі, знанням процесуального і матеріального права, постійному навчанню вміє швидко аналізувати обставини, оцінювати докази та вирішувати справи оперативно і виважено незалежно від складності таких справ та в умовах надмірного навантаження. Під час співбесіди більш змістовних прикладів не навела. Водночас, як убачається зі змісту стенограми засідання ВККС у складі Першої палати від 29 травня 2025 року, кандидат ОСОБА_1 під час співбесіди наводила ряд прикладів щодо її відповідності показнику «рішучість та відповідальність», які об'єднано в єдиний блок оцінювання, й Комісія у складі Першої палати, визнавши наведені кандидатом приклади у письмових поясненнях формальними, а під час співбесіди - малозмістовними (більш змістовних прикладів не навела), належно не мотивувала таку свою позицію. У разі відхилення Комісією наведених кандидатом на посаду судді пояснень та інформації, такий висновок повинен бути належно вмотивованим, особливо, коли має місце несприятливе для кандидата рішення.
У підпункті 75.2 пункту 75 оскаржуваного рішення ВККС у складі Першої палати вказала, що на запитання члена Комісії про ставлення кандидата крізь призму відповідальності до суспільного запиту на дискусію щодо застосування заходів фінансового моніторингу до посадових осіб після закінчення їх повноважень, кандидат не надала чіткої відповіді, що може свідчити про неготовність брати відповідальність за демонстрацію власної позиції. При цьому, як убачається зі змісту стенограми засідання ВККС у складі Першої палати від 29 травня 2025 року, кандидат ОСОБА_1 зазначила про неготовність чітко відповісти на вказане «дискутабельне питання», вказавши причини цього, але водночас окреслила свої сумніви щодо доцільності довічного фінансового моніторингу суддів після припинення їх повноважень.
У підпунктах 75.3, 75.4 пункту 75 рішення від 29 травня 2025 року №59/ас-25 ВККС у складі Першої палати вказала, що, обговорюючи під час співбесіди питання придбання чоловіком кандидата майна, кандидат зазначила: «Я не знаю, можливо, він щось більше заплатив… Розумієте, у нього свої якби фінанси, а у мене свої. Я не маю, не впливаю на ці моменти». Така позиція може свідчити про нездатність кандидата брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. У Комісії складається враження, що у разі виникнення перешкод кандидат схильна перекласти відповідальність на інших або зняти її з себе, посилаючись на зовнішні обставини. Водночас зі змісту стенограми засідання ВККС у складі Першої палати від 29 травня 2025 року прослідковується, що кандидат ОСОБА_1 під час обговорення на співбесіді питання придбання її чоловіком майна (транспортних засобів) надала відповідні пояснення та неодноразово вказувала на те, що абсолютно не знімає з себе відповідальності.
Необхідно також звернути увагу на те, що за правилами, визначеними пунктом 6.21 розділу 6 Положення №20/зп-25, співбесіда полягає, зокрема, в послідовному обговоренні з кандидатом на посаду судді відповідних показників. А майнові питання з кандидатом ОСОБА_1 під час співбесіди обговорювалися вже після переходу Комісії до питання оцінювання відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності, і, за результатом обговорення майнового питання, Комісія у складі Першої палати, вказавши, зокрема, на те, що ОСОБА_1 не продемонструвала належної чіткості та послідовності власних пояснень щодо придбаного у 2016 році її чоловіком автомобіля «Skoda Superb», 2011 року випуску, вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «сумлінність».
Суд наголошує, що, оцінюючи відповідність кандидата на посаду судді показнику «рішучість та відповідальність», які об'єднано в єдиний блок оцінювання, Комісія повинна оцінити та проаналізувати надані кандидатом відповіді та пояснення у сукупності, а не вибірково брати до уваги лише окремі, довільно обрані частини пояснень, відповідей чи прикладів.
Пояснень та інформації кандидатом на посаду судді може бути надано багато і рішення ВККС, ухвалене за результатом розгляду питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді, звичайно не може містити повністю всю надану інформацію. Проте у будь-якому випадку обсяг і ступінь мотивації рішення мають демонструвати, що наведені кандидатом пояснення та інформація були враховані Комісією при оцінюванні відповідності цього кандидата відповідному критерію/показнику.
Вмотивоване рішення Комісії про визнання особи такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді за критерієм особистої компетентності, є не лише формальним дотриманням вимог закону, а має забезпечити дотримання принципу юридичної визначеності у питанні встановлення підстав для такого висновку.
Отже, в обсязі зазначених обставин, Суд не може погодитися з тим, що висловлений ВККС у складі Першої палати в рішенні від 29 травня 2025 року №59/ас-25 висновок про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 критерію особистої компетентності має належне обґрунтування, а, основне, підстави, які у своїй сукупності могли спонукати до нього. Суд дійшов висновку про невмотивованість та передчасність в оцінках Комісії щодо невідповідності позивачки критерію особистої компетентності.
Таким чином, в обсязі встановлених у цій справі обставин, у зіставленні з правовим регулюванням спірних правовідносин, Суд висновує, що рішення Комісії у складі Першої палати від 29 травня 2025 року №59/ас-25 в частині висновку про визнання ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності, не може бути визнано таким, що відповідає вимогам пункту 4 частини третьої статті 88 Закону №1402-VIII, а також критеріям обґрунтованості та пропорційності, визначеним статтею 2 КАС України, що є підставою для визнання його протиправним і скасування.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1
VІ. Судові витрати
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовий збір за подання цього позову позивачка сплатила у розмірі 2422,40 грн, але такий збір підлягав сплаті у розмірі 1211,20 грн.
Тож понесені ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору за подання цієї позовної заяви підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Комісії у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 262, 266, 295 КАС України, Суд
Позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення Першої палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 травня 2025 року №59/ас-25 про визнання ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності.
Зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України поновити участь ОСОБА_1 у конкурсі на посаду судді апеляційного адміністративного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами), та повторно розглянути питання щодо підтвердження здатності ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності з урахуванням правової оцінки, наданої Верховним Судом у цьому рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (03110, місто Київ, вулиця Генерала Шаповала, будинок 9; код ЄДРПОУ 37316378) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 16 грудня 2025 року.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: В. Е. Мацедонська
О. Р. Радишевська
М. І. Смокович
С. А. Уханенко