16 грудня 2025 року
м. Київ
справа №420/34933/24
адміністративне провадження № К/990/37668/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі № 420/34933/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців про визнання протиправними та скасування наказу, подання,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців, у якому просив:
- визнати протиправними та скасувати подання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 20 вересня 2024 року № 130372/20.4.1/33-24, погодженого шістьма членами Дисциплінарної комісії приватних виконавців, про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 строком на один місяць на підставі підпункту 4 пункту 61 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 2439/7 від 07 жовтня 2024 року про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1, посвідчення № 0131, видане 27 листопада 2017 року, строком на один місяць.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалами Верховного Суду від 24 липня 2025 року, від 18 серпня 2025 року касаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі № 420/34933/24 повернуто особі, яка їх подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
15 вересня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Суду надійшла повторна касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі № 420/34933/24.
Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2025 року визнано неповажними підстави пропуску строку ОСОБА_1 на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі № 420/34933/24 та касаційну скаргу залишено без руху. Надано скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків указаної касаційної скарги шляхом подання до суду касаційної інстанції: заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також відповідних доказів на підтвердження викладених у заяві обставин; касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав), з належним її обґрунтуванням.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 06 жовтня 2025 року про залишення касаційної скарги без руху скаржником подано до суду касаційну скаргу в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав), а також заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржник посилається на те, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції ним було отримано 06 травня 2025 року у його електронному кабінеті. Указує на те, що 27 травня 2025 року ним було надіслано касаційну скаргу до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд», однак її не було доставлено до Суду внаслідок технічних збоїв (на підтвердження надає скріншот екрану монітора). Зазначає, що наявність технічних збоїв була визнана Судом лише 06 червня 2025 року о 12:45 год, а з 08 червня 2025 року було офіційно призупинено роботу електронних сервісів та автоматизованих систем Верховного Суду. Зазначає, що у зв'язку з такими обставинами та неможливістю 09 червня 2025 року користуватися електронними сервісами, касаційну скаргу повторно було направлено позивачем за допомогою кур'єрської служби доставки (на підтвердження вказаного надає копію накладної від 09 червня 2025 року №ПН 6317). Оскільки станом на 15 липня 2025 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на веб-порталі "Судова влада України" були відсутні відомості щодо доставлення касаційної скарги на адресу до Верховного Суду, касаційну скаргу було повторно направлено цінним листом з описом вкладення засобам поштового зв'язку АТ «Укрпошта». Водночас ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2025 року вперше подану касаційну скаргу було повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України (копію ухвали отримано позивачем в особистому кабінеті у підсистемі «Електронний суд» у цей же день о 19:35 та у паперовому вигляді засобами поштового зв'язку 04 серпня 2025 року). Скаржник зазначає, що підготовка касаційної скарги у новій редакції зайняла певний час та була ускладнена існуванням загроз ворожих обстрілів, оскільки у період з 24 липня 2025 року по 11 серпня 2025 року 53 рази було оголошено повітряну тривогу. Указує на те, що 11 серпня 2025 року він повторно звернувся до Суду з касаційною скаргою, однак ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2025 року касаційну скаргу було повернуто заявнику на підставі пункту 4 частин п'ятої статті 332 КАС України (копію ухвали отримано ним у цей же день в особистому кабінеті у підсистемі «Електронний суд» о 17:56. Позивач указує на те, що підготовка касаційної скарги у новій редакції зайняла певний час та була ускладнена тим, що у період з 11 серпня 2025 року по 15 вересня 2025 року існували загрози ворожих обстрілів та у цей період 95 разів оголошувалась повітряна тривога.
Крім того, скаржник зазначає, що після перевірки діловодства та архіву приватного виконавця було виявлено відсутність будь-яких документів на підтвердження доставки або повернення за зворотною адресою поштового відправлення, згідно з накладною від 09 червня 2025 року №ПН 6317, у зв'язку з чим на адресу кур'єрської служби доставки Товариства з обмеженою відповідальністю «Двадцять п'ять годин» скаржником було направлено запит на отримання публічної інформації з метою підтвердження інформації щодо вручення цього поштового відправлення від 09 червня 2025 року №ПН6713, адресованого Верховному Суду. Зазначає, що у відповіді на запит від 15 жовтня 2025 року №19549 кур'єрська служба доставки підтвердила факт прийняття відправлення, адресованого Верховному Суду, згідно з накладною №ПН6317, та повідомила, що це поштове відправлення не було вручено адресату, у зв'язку із здійсненням мобілізації кур'єра під час вручення цієї доставки.
Також посилається на те, що згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 та Указу Президента України від 14 липня 2025 року №478/2025 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу. Просить Суд урахувати, що з 26 травня 2025 року після однієї з наймасованіших комбінованих атак російської федерації по регіонах України місто Чорноморськ Одеської області, в якому розташований офіс приватного виконавця, включено до переліку територій, де ведуться або велися бойові дії. Просить Суд урахувати, що первинну касаційну скаргу було направлено в межах встановленого строку на касаційне оскарження та яку з незалежних від нього обставин (технічних збоїв електронних систем, масштабних комбінованих атак, невручення поштового відправлення від 09 червня 2025 року №ПН 6327, численних повітряних тривог) не було доставлено до Верховного Суду, а після отримання ухвал Верховного Суду від 24 липня 2025 року та від 18 серпня 2025 року про повернення касаційних скарг в найкоротші строки звертався з касаційними скаргами повторно.
Відповідно до вимог частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Суд зауважує, що підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги.
Питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження.
Приписами статті 44 КАС України встановлено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.
У випадку пропуску строку на касаційне оскарження підставами для прийняття касаційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави. Вирішуючи питання про поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду не тільки на час подачі первісної касаційної скарги, а й з урахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків, тривалість строку пропущеного строку та обставини пропуску строку звернення до суду.
Суд підтверджує, що через технічний збій, який стався 06 червня 2025 року в локальній мережі Верховного Суду (подія зафіксована актом фіксації збоїв у роботі програмних продуктів та інформаційних систем від 06 червня 2025 року № 1), у Касаційному адміністративному суді з 12 год 45 хв 06 червня 2025 року до 13 год 00 хв 12 червня 2025 року не функціонувала автоматизована система документообігу суду (комп'ютерна програма «Діловодство спеціалізованого суду») і неможливо було зареєструвати касаційні/апеляційні скарги, заяви, клопотання тощо в судових справах і здійснити автоматизований розподіл судових справ між суддями.
На підтвердження направлення касаційної скарги вперше через підсистему «Електронний суд» 27 травня 2025 року скаржник надає скріншот екрану монітора, водночас поданий доказ не підтверджує факт направлення та недоставки касаційної скарги до електронного кабінету Верховного Суду у підсистемі «Електронний суд», а лише вказує на створення ним електронного документу. Крім того, технічний збій в локальній мережі Верховного Суду тривав з 12 год 45 хв 06 червня 2025 року до 13 год 00 хв 12 червня 2025 року, тоді як касаційна скарга, як зазначає позивач, направлялася до суду 27 травня 2025 року. Отже, скаржником не надано належних доказів направлення касаційної скарги вперше в межах процесуального строку, оскільки поданий позивачем скріншот монітору не підтверджує факт направлення та недоставки касаційної скарги до електронного кабінету Верховного Суду.
Крім того, з поданої позивачем копії накладної №ПН6317 убачається, що вдруге касаційну скаргу позивачем до Верховного Суду було направлено 09 червня 2025 року засобами поштового зв'язку за допомогою кур'єрської служби доставки, яку до Суду доставлено не було.
У зв'язку з чим 15 липня 2025 року ОСОБА_1 цінним листом з описом вкладення засобам поштового зв'язку АТ «Укрпошта» було направлено касаційну скаргу повторно та доставлено до Верховного Суду 17 липня 2025 року.
Водночас, направивши касаційну скаргу повторно 09 червня 2025 року засобами поштового зв'язку за допомогою кур'єрської служби доставки, скаржник більше 30 днів не цікавився рухом його справи в суді касаційної інстанції, а саме з 09 червня 2025 року до 15 липня 2025 року, а із запитом на отримання публічної інформації щодо підтвердження інформації щодо вручення цього поштового відправлення від 09 червня 2025 року №ПН6713, адресованого Верховному Суду, звернувся лише 15 жовтня 2025 року.
Також на підставі даних комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Судом установлено, що ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2025 року вперше подану касаційну скаргу було повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
11 серпня 2025 року скаржник повторно звернувся до Суду з касаційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі № 420/34933/24. Ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2025 року зазначену касаційну скаргу було повернуто заявнику з тих же підстав, що й попередньо подану.
Суд зазначає, що неодноразове повернення касаційної скарги у зв'язку з неналежним оформленням касаційної скарги зазначеним критеріям поважності не відповідає, адже такі обставини були наслідками волевиявлення скаржника. Суд наголошує, що приведення касаційної скарги відповідно до вимог КАС України є процесуальним обов'язком сторони.
Повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває строк на касаційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.
Посилання скаржника на обставини введення воєнного стану в Україні та оголошення у періоди підготовки касаційних скарг великої кількості повітряних тривог та включення міста Чорноморська Одеської області до переліку територій, де ведуться або велися бойові дії, Суд не приймає, оскільки введення воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах.
Суд зауважує, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Водночас саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Скаржником не надано доказів, яким саме чином введення воєнного стану вплинуло на його обов'язок своєчасно подати касаційну скаргу. Суд зауважує, що повітряні тривоги не можуть бути основною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги, оскільки вони не мають постійного та довготривалого характеру.
З урахуванням наведеного, Суд не вбачає підстав визнавати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Ураховуючи, що скаржником не наведено інших поважних підстав для поновлення строку касаційного оскарження, не надано належних доказів на їхнє підтвердження, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 44, 248, 332, 333 КАС України, Суд
Визнати неповажними підстави пропуску строку ОСОБА_1 на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі № 420/34933/24.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі №420/34933/24.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Посилаючись на право повторного звернення з касаційною скаргою після її повернення, відповідач просить поновити строк на касаційне оскарження.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович