Справа № 513/1585/25
Провадження № 1-кп/513/168/25
Саратський районний суд Одеської області
18 грудня 2025 року Саратський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025162240001450 від 27 жовтня 2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сергіївка, Саратського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України,
В провадженні Саратського районного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження за № 12025162240001450 від 27 жовтня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про передачу кримінального провадження № 12025162240001450 від 27 жовтня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України, судді Саратського районного суду Одеської області ОСОБА_6 , у провадження якої перебувають кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 513/1345/25 (1-кп/513/151/25), №513/982/25 (1-кп/513/135/25).
Крім того, прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів посилаючись на наявність ризиків, визначених ч. 1, 2, 3 ст. 177 КПК України та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки вони не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує йому, а також особистості обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_7 не заперечували проти передачі обвинувального акта для об'єднання, також не заперечили проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду кримінального провадження до суду не з'явилися, надали письмові заяви, в яких просили суд підготовче судове засідання розглядати без їх участі.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дійшов до таких висновків.
Згідно ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 було висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України.
На цей час обвинувачений, потерпілі та свідки в даному кримінальному провадженні не допитані.
Докази передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 суд враховує таке.
Відповідно до обвинувального акту встановлено такі відомості: обвинувачений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Сергіївка, Саратського району Одеської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .
Обвинувачений ОСОБА_5 на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров'я, має типові соціальні зв'язки для особи його віку та статусу.
Так, суд враховує, що ОСОБА_5 висунуто обвинувачення за ч.4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у скоєнні тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Заслухавши учасників судового провадження, суд вважає обґрунтованими зазначені прокурором ризики, передбачені ч. 1, 2, 3 ст. 177 КПК України та враховує тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 у разі визнання його винним у вчинені кримінальних правопорушень, його особу, а саме відсутність у нього підтверджених сталих соціальних зв'язків, що свідчить про можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності впливати на свідків, перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, сімейний стан, місце фактичного проживання, а також те, що він є непрацевлаштованим. Будь-якої інформації про те, що ОСОБА_5 має незадовільний стан здоров'я, що виключає можливість перебування його під вартою в умовах слідчого ізолятора на час судового розгляду не надано.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Так ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1, 2, 3 ст.177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.
При цьому, суд звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Враховуючи наведене, суд на даному етапі розгляду обвинувального акту, дійшов до висновку про задоволення клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 183 КПК України.
Згідно з п.1 ч. 4 ст.183 КПК застава не встановлюється при взятті під варту: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Частинами 1, 2 ст. 334 КПК України визначено, що матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу. У разі якщо на розгляд місцевого суду надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об'єднання.
Суд установив, що в провадженні судді Саратського районного суду Одеської області ОСОБА_6 перебувають кримінальні провадження відносно ОСОБА_5 513/1345/25 (1-кп/513/151/25), №513/982/25 (1-кп/513/135/25), які на даний час не розглянуті та перебувають на стадії підготовчого провадження.
За таких обставин, суд вважає за необхідне на виконання вказаних вимог КПК України, задовольнити клопотання прокурора та передати на розгляд судді Саратського районного суду Одеської області ОСОБА_6 це кримінальне провадження для вирішення питання про об'єднання в одне провадження з провадженнями, які перебувають в провадження судді ОСОБА_6 .
На підставі ст. ст. 174, 314-316, 334, 369-372, 392, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор», без визначення застави, строком на 60 днів, тобто до 15 лютого 2026 року включно.
Кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12025162240001450 від 27 жовтня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України (справа № 513/1585/25) передати судді Саратського районного суду Одеської області ОСОБА_6 для вирішення питання про об'єднання в одне провадження з кримінальними провадженнями № 12025162240001254 від 09 вересня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України (справа №513/1345/25) та з кримінальним провадженням №12025167240000042 від 27 червня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України (справа №513/982/25).
Копію ухвали відправити до ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор» для виконання, а також вручити обвинуваченому.
Ухвала суду в частині обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1