15 грудня 2025 року
м. Київ
справа №280/3356/25
адміністративне провадження № К/990/47949/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.06.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025 у справі № 280/3356/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
20.11.2025 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.06.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025 у справі № 280/3356/25, з підстав, визначених пунктами 1, 3 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Верховного Суду від 26.11.2025 касаційну скаргу скаржниці залишено без руху та надано їй строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити підстави оскарження судових рішень в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України) та документа про сплату судового збору на суму 1937,92 грн.
В межах встановленого ухвалою Верховного Суду від 26.11.2025 строку скаржницею надіслано до суду касаційної інстанції уточнену касаційну скаргу із зазначенням підстав оскарження судових рішень в цій справі, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України), та до якої додано документ про сплату судового збору.
В обґрунтування права на подання касаційної скарги скаржниця зазначає, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права та без урахування висновків щодо застосування положень Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік", Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік", Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII « Про судоустрій і статус суддів», Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 №3-1 та КАС України у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №360/3611/20, від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 та Верховного Суду від 27.07.2023 у справі №240/3795/22, від 15.08.2023 у справі №120/19262/21-а, від 13.09.2023 у справі №240/44080/21, від 02.08.2023 у справі №560/5597/22, від 28.05.2024 у справі №320/12137/20.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
У постанові від 19.05.2020 (справа №910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Встановлюючи обов'язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п'ята статті 242 КАС презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах.
В справах №360/3611/20 та №520/15025/16-а, на постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 та від 19.02.2020 у яких скаржниця посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, спори стосувалися рішень (дій) територіальних органів Пенсійного фонду України щодо відмови у призначенні позивачам пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
В справі №520/2098/19, на постанову Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у якій скаржниця посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, спір стосувався бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виготовлення та направлення до територіального органу Пенсійного фонду України нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку його пенсій за вислугу років, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
У справі №240/3795/22, на постанову Верховного Суду від 27.07.2023 у якій скаржниця посилається як на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, спір стосувався бездіяльності Державної судової адміністрації України щодо неналежного бюджетного забезпечення виплати суддівської винагороди позивачці, а також визнання протиправними дій територіального органу Державної судової адміністрації України щодо її нарахування та виплати у заниженому розмірі за період з 01.01.2021 по 31.01.2022.
В справі №120/19262/21-а, на постанову Верховного Суду від 15.08.2023 у якій скаржниця посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, предметом оскарження були дії територіального органу Державної судової адміністрації України щодо нарахування та виплати суддівської винагороди судді за січень-вересень 2021 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2021 в розмірі 2102 грн.
В справі №240/44080/21, на постанову Верховного Суду від 13.09.2023 у якій скаржниця посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, предметом оскарження були дії територіального органу Державної судової адміністрації України щодо видачі позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням абзацу 5 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік».
В справі №560/5597/22, на постанову Верховного Суду від 02.08.2023 у якій скаржниця посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, предметом оскарження були дії Хмельницького окружного адміністративного суду щодо відмови у нарахуванні й виплаті позивачу суддівської винагороди із розрахунку прожиткового мінімум 2270,00 грн, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік».
В справі №320/12137/20, на постанову Верховного Суду від 28.05.2024 у якій скаржниця посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, спір стосувався стягнення з Державного бюджету України на користь позивача пені, заборгованості, інфляційних втрат, 3 % річних та моральної шкоди у зв'язку з протиправною бездіяльністю територіального органу ДПС щодо подання до органу Казначейства висновку про бюджетне відшкодування податку на додану вартість.
Натомість у цій справі предметом оскарження є рішення територіального органу Пенсійного фонду України про відмову у проведенні перерахунку позивачці щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023, 01.01.2024, виданих Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Запорізькій області.
Вказане виключає можливість касаційного перегляду оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанції за цією касаційною скаргою, з підстави та у випадку, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки відсутні підстави вважати, що оскаржувані судові рішення та зазначені вище постанови Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду прийняті у справах правовідносини у яких є подібними.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, скаржницею не виконано вимог ухвали Верховного суду від 26.11.2025 в частині зазначення належних підстав оскарження судових рішень в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України).
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню скаржниці.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.06.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025 у справі № 280/3356/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії повернути скаржниці.
Роз'яснити скаржниці, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
........................
........................
........................
А.І. Рибачук
А.Ю. Бучик
Н.В. Коваленко,
Судді Верховного Суду