707/4346/25
2/707/2252/25
17 грудня 2025 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Суходольського О.М.
за участю секретаря Культенко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач, Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 27624,22 грн, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 27.05.2024 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку.
На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг а А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку.
Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40.80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.
АТ «А-БАНК» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору.
Станом на 24.10.2025 заборгованість відповідача за даним кредитним Договором складала суму в розмірі 27624,22 грн., яка складається з: 21522,83 грн. - заборгованість за кредитом; 5451,39 грн. - заборгованість по відсоткам; 650 грн. - пеня.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 27624,22 грн. та сплачений ним судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про прийняття до розгляду та відкриття провадження від 28.10.2025 відповідачу був наданий строк у 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Про розгляд даної справи відповідач повідомлявся належним чином у встановлений законом порядок, про що є підтвердження в матеріалах справи.
02.12.2025 року від представника відповідача ОСОБА_2 через «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву АТ «Акцент-Банк». Згідно якого відповідач частково визнає позовні вимоги. Вимоги позивача, викладені в позовній заяві не є повністю обґрунтованими, а сама заява підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне. Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Воєнний стан в Україні було введено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджено Законом № 2102-IX від 24.02.2022 року. Після цього строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався. Останній раз строк продовжено з 05 години 30 хвилин 5 листопада 2025 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 793/2025 від 20.10.2025 року. Тобто з 24.02.2022 року по даний час в Україні безперервно триває воєнний стан. Однією з позовних вимог є стягнення пені в сумі 650 грн. Виходячи із розрахунку заборгованості, цей штраф (пеню) нараховано в період з 01.02.2025 року по 22.10.2025 року. Таким чином протягом усього періоду нарахування неустойки (штрафу, пені) в Україні діяв воєнний стан і, відповідно, відповідач звільняється від обов'язку сплати на користь позивача неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, а така неустойка (штраф, пеня) підлягає списанню. Отже вимога позивача про стягнення неустойки (пені) в сумі 650 грн. суперечить положенням п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки позивач не має права на стягнення неустойки (пені) в період дії воєнного стану. Протягом усього вказаного періоду в Україні також діяв воєнний стан і, відповідно, відповідач звільняється від обов'язку сплати на користь позивача неустойки (штрафу) за прострочення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, а така неустойка (штраф) підлягає списанню. З огляду на наведене, позивач не мав права направляти списані з рахунку відповідача кошти на сплату штрафу, а всі списані ним кошти могли бути використані виключно на погашення кредиту та сплату процентів. Позивачем заявлено вимоги про стягнення: 21522,83 грн. - заборгованість за кредитом; 5451,39 грн. - заборгованість по відсоткам. З урахуванням черговості погашення, що передбачена ст. 534 ЦК України, кошти в сумі 700,0 грн., списані позивачем на сплату штрафу, зменшують зобов'язання відповідача по сплаті процентів. Отже позивач не мав права використовувати списані з рахунку відповідача кошти в сумі 700 грн. на погашення неустойки (штрафу), а за рахунок цих коштів була частково погашена заборгованість відповідача по сплаті процентів, яка складає 4751,39 грн. (5451,39 - 700). З огляду на викладені обставини, представник відповідача наполягає на частковому задоволенні позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача 21522,83 грн. заборгованості по тілу кредиту та 4751,39 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом.
Крім того, 03.12.2025 року від представника відповідача ОСОБА_2 через «Електронний суд» надійшла заява на часткове визнання позову та повернення судового збору. Відповідач звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Позивачем у цій справі сплачено судовий збір в розмірі 2422,4 грн. Розгляд справи по суті ще не розпочинався. З урахуванням часткового визнання відповідачем позову, з нього має бути стягнутий судовий збір в розмірі 1211,2 грн. (2422,4 * 50 %), а позивачу має бути повернено з державного бюджету інші 50 % сплаченого судового збору, а саме: 1211,2 грн. Отже, судовий збір має бути розподілено наступним чином: 1211,2 грн. покладено на відповідача, 1211,2 грн. повернуто позивачу з державного бюджету.
Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідно до п.п. 2.1.1.2.3 - 2.1.1.2.4 Умов та Правил, Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.
Банк на боргові зобов'язання за Кредитом Банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами Банку, що підтверджується п. 2.1.7.9 Умовами та правилами надання банківських послуг.
Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно з п. 1.1.3.1.10. цього Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку Кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення Клієнта.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, - У разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.
Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг.
Згідно п. 2.1.1.4.2 Умов та правил надання банківських послуг, У разі порушення Власником або Довіреною особою вимог чинного законодавства України та/або умов цього Договору та/або у разі виникнення Овердрафта Банк має право призупинити здійснення розрахунків по Картці (заблокувати Картку) та/або визнати Картку недійсною до моменту усунення зазначених порушень, а також вимагати дострокове виконання боргових зобов'язань у цілому або у визначеній Банком частці у разі невиконання Власником та/або Довіреною особою Власника своїх боргових зобов'язань та інших зобов'язань за цим Договором.
Відповідно до п. 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг, У разі виникнення прострочених зобов'язань на суму вiд 100 грн. Клієнт сплачує Банку пеню, відповідно до встановлених тарифів.
Відповідно до довідки АТ «Акцент Банк» клієнту ОСОБА_1 відкрито рахунок та видано кредитні картки, номери яких вказані у довідці.
З розрахунку заборгованості за договором, укладеним між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 вбачається, що на думку позивача, станом на 24.10.2025 заборгованість відповідача за даним кредитним Договором складала суму в розмірі 27624,22 грн., яка складається з: 21522,83 грн. - заборгованість за кредитом; 5451,39 грн. - заборгованість по відсоткам; 650 грн. - пеня.
Представник АТ «Акцент-Банк» надав також до суду виписку по картці ОСОБА_1 , з якої видно, що у період з 27.05.2024 - 24.10.2025 відповідач неодноразово знімав кошти зі свого рахунку в банку та здійснював поповнення рахунку. Сума витрат за період: 138233.7 UAH; сума зарахувань за період: 111501.01 UAH; сума комісій: 2733.25 UAH; Сума кешбеку: 0 UAH.
Правовідносини між сторонами у справі, ґрунтуються на положеннях кредитного договору та регламентуються наступними правовими нормами.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
У анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговуванні і кредитування, розташованому в рекламному буклеті, складають між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
Частина 2 ст. 638 ЦК України передбачає, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч. 1, ч. 2 ст. 598 ЦК України).
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства ст. 530 ЦК України.
За порушення зобов'язання наступають правові наслідки, передбачені ст. 611 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
На підставі вказаного та керуючись нормами діючого законодавства, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Споживчий цент» заборгованості, яка складається із тіла кредиту в розмірі 21522,83 грн., по процентам в розмірі 4751,39 грн., що в загальному розмірі становить 26274,22 грн.
Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Разом із тим, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Цим пунктом також установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Суд погоджується з доводами представника відповідача ОСОБА_2 , що п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у зв'язку з прийняттям Законом № 3498-IX від 22.11.2023 змін не зазнав. Обов'язок кредитодавця списати неустойку (пеню) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування і надалі не залежить від дати укладення кредитного договору.
Питання пріоритетності норм ЦК України Велика Палата Верховного Суду детально обґрунтувала у справі № 334/3161/17 ( п. 14-19 постанови від 22 червня 2021 року).
А тому суд вважає, що до неустойки за кредитним договором, датою укладення якого є 27.05.2025 року, застосуванню підлягає п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення: 21522,83 грн. - заборгованість за кредитом; 5451,39 грн. - заборгованість по відсоткам. З урахуванням черговості погашення, що передбачена ст. 534 ЦК України, кошти в сумі 700,0 грн., списані позивачем на сплату штрафу, зменшують зобов'язання відповідача по сплаті процентів. Отже позивач не мав права використовувати списані з рахунку відповідача кошти в сумі 700 грн. на погашення неустойки (штрафу), а за рахунок цих коштів була частково погашена заборгованість відповідача по сплаті процентів, яка складає 4751,39 грн. (5451,39 - 700).
Таким чином, враховуючи, що на момент укладення договору та розгляду справи на території України діє воєнний стан, позивач не мав права нараховувати відповідачу неустойку (пеню), а тому у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 650 грн. та у задоволені стягненні заборгованості по відсоткам в розмірі 700 грн., слід відмовити.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 2303,94 грн. (пропорційно задоволеним вимогам позивача).
На підставі ст. 280, 526, 527, 530, 549, 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 141, 263-265, 280, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (юридична адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770) заборгованість за кредитним договором №№ б/н від 27.05.2024 в розмірі 26274 грн. 22 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 2303 грн. 94 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О. М. Суходольський