16 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/6286/24 пров. № А/857/29540/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів: Запотічного І.І., Шинкар Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року, що ухвалив суддя Гомельчук С.В., у місті Івано - Франківську, у справі № 300/6286/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці, Державної митної служби України про визнання протиправним рішення про коригування митної вартості та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, -
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправними та скасувати:
- рішення про коригування митної вартості № UA206050/2024/000028/2 від 21.06.2024.
- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206050/2024/000195.
Позивач позовні вимоги обгрунтовує тим, що між позивачем та «Dingzhou Shuohui Fitness Equipment Co., Ltd» 22.01.2024 укладено зовнішньоекономічний договір № 22012024, згідно з яким ввезено товар за фактурною вартістю 28245,90 доларів США. Для здійснення митного оформлення товарів позивач подав до митної служби митну декларацію 24UA206050006925U4, в якій митна вартість товарів визначена за першим, основним методом - за ціною контракту та всі передбачені законом документи для підтвердження митної вартості товару.
Однак, Івано-Франківською митницею прийнято рішення № UA206050/2024/000028/2 від 21.06.2024 про коригування митної вартості товару.
Вважає рішення відповідача про визначення митної вартості товару, який ввезено позивачем на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, за другорядним методом протиправним, безпідставним та таким, що суперечать вимогам ст. 57 МК України, у якій зазначено, що, якщо митний орган не може аргументовано довести, що заявлені неповні чи недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
При цьому митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими та чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідно надати для підтвердження того чи іншого показника.
Однак, в рішенні відповідача про коригування митної вартості товарів такі докази не наведені.
10 жовтня 2024 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив.
Визнав протиправними та скасував рішення про коригування митної вартості № UA206050/2024/000028/2 від 21.06.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206050/2024/000195.
Стягнув з Івано-Франківської митниці Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 14910,20 грн., витрати на послуги з перекладу в розмірі 2740 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивач у декларації митної вартості неправильно здійснив розрахунок, вніс недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, на думку суду першої інстанції, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.
Суд першої інстанції вказав, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.
Законодавством, як зазначив суд першої інстанції, визначено чіткий перелік підстав, за наявності яких митний орган вправі витребувати від декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Такими підставами, зокрема є наявність розбіжностей у документах; наявність ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що вартість перевезення імпортованого товару є підтвердженою.
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, і порушив норми процесуального права, неповно з'ясував обставини справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам.
Таку позицію обґрунтовує тим, що під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом, разом з митною декларацією № 24UA206050006925U4 від 20.06.2024, встановлено, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Зокрема, у платіжному документі від 23.01.2024 у графі “призначення платежу» відсутні вказівки про рахунок-фактуру (інвойс). На думку відповідача, платіжне доручення без вказівки у ньому рахунку-фактури (інвойсу), на підставі якого здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару, оскільки, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 53 МКУ, документи, що подаються декларантом для підтвердження митної вартості товару, мають містити реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Також у вказаному банківському платіжному документі зазначено про передоплату за спортивне обладнання у розмірі 20356,02 USD, однак така сума суперечить митній вартості товару, яка вказана в МД № 24UA206050006925U4 (28245,90), що свідчить про те, що банківський документ не підтверджує оплату оцінюваного товару. Крім того, оплата здійснена всупереч специфікації SP22012024 від 22.01.2024, в якій вказано, що оплата авансу здійснюється у розмірі 30 %, решта суми підлягає оплаті після отримання коносаменту. Однак, декларантом до митного оформлення надано тільки один банківський платіжний документ на суму 20356,02 USD.
Відтак, позивачу запропоновано надати додаткові документи. Оскільки, встановлені розбіжності у поданих до митного оформлення документах позивач не усунув, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товару.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив, що 22.01.2024 між ФОП ОСОБА_1 та «Dingzhou Shuohui Fitness Equipment Co., Ltd» укладено договір купівлі-продажу № 22012024 від 22.01.2024, відповідно до якого позивач імпортує на територію України товар (спортивне обладнання), кількість та вартість якого визначається в специфікації.
Відповідно до специфікації № SP22012024 від 22.01.2024 до договору № 22012024 від 22.01.2024, оплата товару здійснюється у розмірі 30%, решта суми оплачується після отримання коносаменту.
Відповідно до зазначеної специфікації, позивач імпортував товар (гриф 1800 шт, прямий гриф 300 шт, валік для тренажеру - 22500, спортивний мат-пазл 2см- 173 комплекти, спортивний мат-пазл 1,2 см- 1008 комплектів) вартістю 28245,9 USD.
Відповідно до рахунку-фактури № AFI24002-1, позивач придбав у компанії “Dingzhou Shuohui Fitness Equipment Co., Ltd» штангу з гантелями 1800 шт, пряму штангу 300 шт, складне підлогове покриття 2 см - 173 комплекти, складне підлогове покриття 1,2 см - 1008 комплектів за ціною 28245,9 USD.
Передоплата за поставлений товар здійснена в повному обсязі, відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті від 23.01.2024 у сумі 20356,02 USD.
З метою митного оформлення товару, позивач подав до митного органу електронну митну декларацію № 24UA20605000692U4 для митного оформлення товару “інвентар та обладнання для занять фізкультурою, гімнастикою, легкою атлетикою, іншими видами спорту, спортивний снаряд для підняття ваги у важкій атлетиці та пауерліфтингу, гриф штанги металевий стрижень різного діаметру, на кінець якого надягають диски, а основа служить для утримання штанги в руках, навантаження».
Разом з митною декларацією позивач подав документи: пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 24.04.2024, рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) AFI24002-1 від 24.04.2024, коносамент (Bill of loding) UTRUST24040820 від 24.04.2024, автотранспортну накладну (Road consignment note) 4091 від 17.06.2024, супровідний документ Т1 (Dispatc note model T1) № 24PL322080NS6RPBD1 від 17.06.2024, сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 24C068000026/00002 від 24.04.2024, висновки за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 142000-3400-0003 від 08.01.2024, банківський платіжний документ, що стосується товару від 23.01.2024, рахунок-фактуру про надання транспортних послуг вантажним автомобілем № 54 від 20.06.2024, рахунок-фактуру № LS-4567841 від 18.06.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 104091 від 18.06.2024, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (специфікація) № SP22012024 від 22.01.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товару № 22012024 від 22.01.2024, договір про надання послуг митного брокера № 22/03/21 від 22.03.2021, копію митної декларації, за якою було відмовлено у випуску товарів № 24UA206050006925U5 від 20.06.2024.
21.06.2024 відповідач, за результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів, прийняв рішення № UA206050/2024/000028/2 від 21.06.2024 про коригування митної вартості товарів, яким визначив митну вартість товару за резервним методом у розмірі 48538,75 USD.
В рішенні про коригування митної вартості митний орган вказав, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за вартістю визначеною декларантом, у зв'язку з невідповідністю обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 2 статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються товару, що оцінюється;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як визначено у частині 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Положеннями частин 2 та 3 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов'язок доведення митної вартості товару покладений на позивача. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Апеляційний суд встановив, що під час під час здійснення процедур митного контролю програмно-інформаційним модулем автоматичною системою аналізу і управління ризиками (АСАУР) за митною декларацією від 20.06.2024 № 24UA206050006925U4, було встановлено, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності.
- у банківському платіжному документі від 23.01.2024 року, у графі “Призначення платежу» відсутні вказівки на рахунок-фактуру (інвойс);
- у графі 70 “Інформація про платіж» банківського платіжного документа від 23.01.2024 року вказано, що здійснено передоплату за спортивне обладнання, у свою чергу, відповідно до графи 33В - розмір передоплати становить 20356,02 USD. Вказана сума суперечить митній вартості, яка вказана в МД №24UA206050006925U4 (28245,90 USD);
- оплата здійснена всупереч специфікації SP22012024 від 22.01.2024 року, в якій вказано, що оплата авансу здійснюється у розмірі 30 %, решта суми підлягає оплаті після отримання коносаменту.
Водночас, апеляційний суд зауважує, що суть виявлених митним органом недоліків знайшла своє відображення безпосередньо у рішенні про коригування митної вартості товарів, яке у процедурі митного оформлення є кінцевим та позбавляє декларанта можливості подавати додаткові документи.
У той же час у вимозі про надання додаткових документів відповідач:
- не зазначив законодавчо визначених підстав для надання таких документів;
- не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів, неможливо встановити правильність (неправильність) визначення декларантом митної вартості товару.
Такий підхід відповідача, на думку апеляційного суду, суперечить нормам статті 53 МК України, оскільки, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Натомість, у цій справі декларант, фактично, був позбавлений можливості зрозуміти, які саме складові митної вартості викликали сумнів у митного органу та які належить усунути додатковими документами.
У рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що “митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за вартістю визначеною декларантом, у зв'язку з невідповідністю обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару.
Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. - заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів митне оформлення яких здійснено, Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: експертний висновок про вартість підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Документи не надано. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 23.03.2024 № UA500080/2024/3707, за якою здійснено митне оформлення подібного (аналогічного) товару: Інвентар та обладнання для занять фізкультурою, гімнастикою, легкою атлетикою, без змінних механізмів обтяження: -Гриф для штанги - 200 шт. Країна виробництва - CN. Визначена митна вартість - на рівні 3,77 дол. США/кг.»
З цього приводу позивач пояснив, що подав усі передбачені чинним законодавством документи, необхідні для визначення митної вартості товару, а рішення відповідача про коригування митної вартості є необґрунтованим, а відтак протиправним.
Апеляційний суд, надавши оцінку доводам сторін, зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Поряд з тим, що сумніви митного органу щодо митної вартості товару є необґрунтованими, апеляційний суд встановив, що рішення про коригування митної вартості товарів не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Тому, враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA206050/2024/000028/2 від 21.06.2024 є необґрунтованим та прийнятим з порушенням статей 53-55 МК України, а тому його необхідно скасувати.
Також необхідно скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206050/2024/000028/2 від 21.06.2024, яка є похідною від рішення про коригування митної вартості товару.
Цей висновок є підставою для задоволення позову.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.
Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року в справі № 300/6286/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді І. І. Запотічний
Т. І. Шинкар