Справа № 712/16690/25
Провадження № 1-кс/712/5759/25
09 грудня 2025 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 22025250000000077 від 03.03.2025 про продовження строку застосування запобіжного заходу в виді домашнього арешту стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Аманкарагай, республіки Казахстан, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України,
Зміст поданого клопотання та його обґрунтування
До слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах кримінального провадження № 22025250000000077, внесеного до ЄРДР 03.03.2025.
У клопотанні зазначено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України, у зв'язку з тим, що за версією сторони обвинувачення, він у соціальній мережі «TikTok» здійснив розповсюдження відеофайлу, який (з урахуванням висновку експерта) містить виправдовування збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році. Причетність підозрюваного прокурор обґрунтовує, зокрема, протоколом огляду та висновком експерта, долученими до матеріалів провадження.
Прокурор вказує, що ухвалою слідчого судді від 13.10.2025 щодо підозрюваного вже застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби строком до 11.12.2025 включно, а постановою керівництва обласної прокуратури продовжено строк досудового розслідування до 10.01.2026. Завершити розслідування до закінчення дії запобіжного заходу неможливо, оскільки необхідно виконати низку процесуальних дій, зокрема: огляд вилученого майна, за потреби вирішити питання про проведення (семантико-текстуальних та/або судово-психіатричних) експертиз, здійснити тимчасові доступи до речей і документів, розсекретити матеріали, що стали підставою проведення НСРД, а також виконати вимоги ст.ст. 290-291 КПК України.
На обґрунтування необхідності продовження запобіжного заходу прокурор посилається на те, що ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування і суду, знищення/приховування або спотворення речей чи документів, незаконного впливу на свідків та інших учасників провадження, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення інших злочинів чи продовження інкримінованого діяння. Як підстави наявності ризиків зазначається, зокрема, наявність вагомих доказів причетності, суспільна небезпечність діяння в умовах воєнного стану, а також обставини, пов'язані з проросійськими наративами у публікаціях підозрюваного та його участю у відповідній інтернет-спільноті.
У зв'язку з наведеним прокурор просить: продовжити строк застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби до 10.01.2026 (у межах строку досудового розслідування), а також продовжити дію покладених процесуальних обов'язків.
Позиція сторін кримінального провадження у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив його задовольнити, посилаючись на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, а досудове розслідування не завершене та потребує подальшого проведення слідчих і процесуальних дій.
Підозрюваний у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно із ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців.
Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).
Продовження існування ризиків
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні прокурор посилається на продовження існування ризиків, які свідчать про можливе вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 1 ст. 177 КПК України.
Продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК)
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду санкція ч. 2 ст. 436-2 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, що свідчить про реальні спроби уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від правоохоронних органів та суду.
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
Продовження існування ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК)
Наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні триває. Підозрюваний може приховати додаткові носії інформації, місцезнаходження яких органу досудового розслідування ще не відомо.
Той факт, що частину слідчих дій уже проведено, не усуває цього ризику, оскільки перевірка наявної інформації потребує витребування нових даних.
У сукупності наведене свідчить про реальність та актуальність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, і потребує застосування запобіжного заходу, який ефективно унеможливить знищення, приховування або спотворення речових доказів і документів.
Продовження існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК)
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України).
В свою чергу, ч. 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
У зв'язку з цим наявні обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Продовження існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК)
Слідчий суддя зазначає, що наявність відповідного ризику має бути підтверджена конкретними даними, що свідчать про існування обґрунтованої ймовірності вчинення підозрюваним дій, які можуть перешкодити встановленню об'єктивної істини у справі. Проте, з аналізу матеріалів, долучених до клопотання, вбачається, що стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів, які б переконливо свідчили про існування вказаного ризику.
Крім того, слідчий суддя бере до уваги тривалий період, протягом якого підозрюваний перебував під дією запобіжного заходу, не порушував його умов, з'являвся за викликами до уповноважених органів.
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не підтверджується належними доказами та на час розгляду клопотання є таким, що відпав.
Продовження існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК)
У клопотанні прокурор обґрунтовує наявність такого ризику характером інкримінованого діяння, яке, згідно з матеріалами досудового розслідування, не було одноразовим, а здійснювалося неодноразово.
Крім того, прокурором наведено дані про ідеологічну мотивацію підозрюваного, яка проявлялася в його проросійських переконаннях, що, на думку сторони обвинувачення, може створювати передумови для реального продовження поширення заборонених інформаційних матеріалів навіть після повідомлення про підозру.
Поведінка підозрюваного до повідомлення про підозру, а також характер і зміст вчинених ним дій, дають підстави вважати, що існує обґрунтована ймовірність продовження ним злочинної діяльності, в якій він обґрунтовано підозрюється.
Наявна інформація про проросійські погляди підозрюваного, а також поширення ним публікацій, що виправдовують збройну агресію РФ проти України, підтверджує існування ідеологічної мотивації, що обумовлює ризик повторення аналогічних злочинних дій.
Оскільки зазначені обставини не втратили своєї актуальності, наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчинення того, у якому обґрунтовано підозрюється.
Отже, ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованим, актуальним та підтвердженим належними даними досудового розслідування.
Обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали тримання особи під домашнім арештом
Оцінюючи наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під домашнім арештом, слідчий суддя виходить з того, що прокурором доведено існування потреби у подальшому проведенні зазначених ним слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, проведення/завершення яких є дійсно необхідним для забезпечення повного та неупередженого досудового розслідування, виявлення і дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 КПК України.
Слідчий суддя погоджується із доводами сторони обвинувачення про те, що виконання всіх процесуальних та слідчих дій потребує додаткового часу, що охоплений строком досудового розслідування.
Висновки за результатами розгляду клопотання
З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів про те, що ризики вчинення підозрюваною дій, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та існують обґрунтовані обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під домашнім арештом, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання прокурора, оскільки органом досудового розслідування доведено, що зазначені обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під домашнім арештом із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
Ураховуючи наведене, зважаючи на наявність потреби у дотриманні балансу між забезпеченням належного досудового розслідування та втручанням у права особи, слідчий суддя дійшов висновку, що досягнення мети запобіжного заходу на цьому етапі кримінального провадження може бути забезпечено застосуванням домашнього арешту у період нічного часу доби, а саме з 21 год 00 хв до 07 год 00 хв.
Керуючись ст. 177-178, 181, 193, 194, 196, 197, 309, 369-372, 376 КПК України,
Клопотання - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби до 10.01.2026 включно.
Продовжити строк дії покладених на ОСОБА_4 наступних обов'язків:
1) перебувати за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період доби з 21 год 00 хв до 07 год 00 хв.;
2) прибувати до суду, прокурора чи слідчого за кожною вимогою;
3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, роботи та контактного номеру телефону;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, які дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
У визначений слідчим суддею час, в період воєнного стану на території України, дозволити підозрюваному після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатися з місця проживання з метою перебування в укритті.
Роз'яснити підозрюваному положення ч. 5 ст. 181 КПК України, а саме, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному після її оголошення та направляється для організації виконання слідчому, а також прокурору для контролю.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 12.12.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1