Справа №521/14247/25
Провадження №2/521/6623/25
16 грудня 2025 року
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Мурзенко М.В.,
при секретарі - Корнієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі Хаджибейського районного суду м. Одеси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У серпні 2025 року до Хаджибейського районного суду м. Одеси звернувся з позовом представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просили суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 08.01.2025-100000639 у розмірі 22 575,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 08.01.2025 року укладено Кредитний договір (оферти) № № 08.01.2025-100000639. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 7 500 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 08.01.2025, строком на 155 днів. Відповідно до умов кредитного договору 08.01.2025-100000639 від 08.01.2025 року позичальнику надається кредит на наступних умовах: Дата надання/видачі кредиту - 08/01/2025. Сума Кредиту: 7500,00 грн. Строк, на який надається Кредит - 155 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 11.06.2025; 5. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту не передбачена. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших трьох чергових періодів користування кредитом зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Комісія, пов'язана з наданням Кредиту - 9% від суми Кредиту та дорівнює 675 грн. 00 коп. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі - "Комісія за обслуговування", "Комісія") - 675 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов'язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов'язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.97% (денна процентна ставка). Проценти (економічна сутність-плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного № 08.01.2025-100000639 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи Bank ID Національного банку. Під час ідентифікації Позичальника - ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи. Відповідно до Договору від 08.01.2025 та квитанції про перерахунок коштів Кредитором надано Позичальнику кредит у розмірі 7 500 грн. строком на 155 днів, ОСОБА_1 08.01.2025 року отримано кредитні кошти у розмірі 7 500 грн. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 14.08.2025, утворилась заборгованість у розмірі 22 575,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7 500,00 грн., комісії в розмірі 2025,00 грн., по процентам в розмірі 9 300,00 грн. та по неустойці у розмірі 3 750,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 26.08.2025 року по справі було відкрито провадження в порядку спрощеного провадження та призначено справу до судового розгляду на 09.10.2025 року.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином та своєчасно, надав до суду заяву, у якій просив суд розгляд справи проводити за їх відсутності.
Відповідачка в судове засідання, призначене на 08 жовтня 2025 року не з'явилась, надіслала до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю ознайомитись з матеріалами справи та підготовки відзиву на позов. Розгляд справи перенесено на 12 листопада 2025 року.
Відповідачка в судове засідання, призначене на 12 листопада 2025 року не з'явилась, надіслала до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку зі зверненням до центру надання безоплатної правничої допомоги із заявою. Розгляд справи перенесено на 16 грудня 2025 року.
04.12.2025 року через систему «Електронний Суд» до суду надійшов відзив на позовну заяву з боку представника відповідачки - адвоката Сонько В.В., в якому відповідачка визнає позовні вимоги в частині стягнення з неї заборгованості за основною сумою боргу за кредитом у сумі 7 500 грн., в іншій частині позовних вимог просить відмовити, посилаючись на безпідставність нарахування відповідачці штрафних санкцій в період дії воєнного стану, безпідставність нарахування комісії, не співмірність розміру відсотків за користування кредитом із сумою кредиту, невідповідність їх нарахування принципам справедливості, розумності та співмірності.
В судове засідання, призначене на 16 грудня 2025 року відповідачка не з'явилась, надіслала до суду клопотання з проханням справу відкласти у зв'язку з зайнятістю її адвоката у іншому процесі.
Суд зауважує, що учасник судового процесу має добросовісно користуватись наданими йому законом процесуальними правами, не допускати поведінки, що може свідчити про зловживання ними.
Враховуючи, що судом неодноразово було надано можливість ОСОБА_1 та її представнику взяти участь в судовому засіданні, якою вони не скористались, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Справу розглянуто в змішаній (електронній та паперовій) формі.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що між сторонами по справі було укладено кредитний договір № 08.01.2025-100000639 від 08.01.2025 року, згідно умов якого позивачем відповідачці було надано кредит в сумі 7500 грн. строком на 155 днів.
Умовами вказаного договору передбачено нарахування відсотків за користування кредитом. Так, процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших трьох чергових періодів користування кредитом зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт».
Також умовами вказаного договору передбачено сплату позичальником комісії за видачу кредиту в розмірі 9% від суми кредиту одноразово (675 грн.) та сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості (надалі -675 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.
Факт укладення договору на зазначених вище умовах підтверджується наявними в матеріалах справи заявкою відповідачки про укладення кредитного договору, пропозицією про укладення кредитного договору, акцептом вказаної пропозиції, підписаних відповідачкою в електронному вигляді за допомогою одноразового цифрового ідентифікатора.
Факт отримання кредитних коштів визнається стороною відповідача та підтверджується копією листа ТОВ «УПР» №1-0808 від 08.08.2025, наявною в матеріалах електронної справи.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять право первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.
Таким чином, ТОВ «Коллект центр» набувши статусу нового кредитора у Договорі надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 09552037852 від 31 жовтня 2019 року, отримало право пред'явлення вимоги до відповідача про погашення наявної у нього заборгованості за вказаним договором.
Відповідач своїх зобов'язань перед позивачем щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав.
Згідно ст. 652 ЦК України, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг (крім послуг з торгівлі валютними цінностями та послуг з переказу коштів, якщо відповідні правочини повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення і при проведенні відповідних операцій у суб'єкта первинного фінансового моніторингу не виникає обов'язку здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта згідно із законом) укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Примірник договору, укладеного у вигляді електронного документа, та додатків до нього (за наявності) вважається отриманим клієнтом, якщо договір за домовленістю особи, яка надає фінансові послуги, і клієнта або за вибором клієнта направлений на електронну адресу клієнта чи направлений йому в інший спосіб, що дає змогу встановити дату відправлення. Договір, укладений у вигляді електронного документа, та додатки до нього (за наявності) повинні містити відомості про клієнта, у тому числі зазначені ним контактні дані. Положення цього абзацу не застосовується до договорів, зазначених у пункті 4 цієї частини.
У разі якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що будь - який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
Таким чином, скріпивши Договір підписами, у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема у відповідача виникло зобов'язання повернути отримані кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитом.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 08.01.2025-100000639 від 08.01.2025 року, вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 по даному кредитному договору складає: 22 575,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7 500,00 грн., комісії в розмірі 2 025,00 грн., по процентам в розмірі 9 300,00 грн. та по неустойці у розмірі 3 750,00 грн.
В матеріалах справи відсутні відомості про повернення відповідачкою суми кредиту, сплати відсотків та комісій згідно умов вкладеного договору.
Згідно графіку платежів, що міститься в укладеному між сторонами договорі (п. 14) кредит мав бути повернутий шляхом здійснення п'яти щомісячних платежів, перші чотири з яких включали в себе сплату відсотків та комісій, п'ятий- сплату відсотків та повернення кредиту.
Таким чином, фіксована незмінна процентна ставка «Стандарт» у розмірі 1% за 1 день користування Кредитом застосовується протягом перших трьох чергових періодів користування кредитом зазначених у графіку платежів, тобто за період з 08.01.2025 р. по 10.04.2025 року та складає 6975 грн. 00 коп.(7500 грн. 00 коп.*1% *93 дні).
Фіксована незмінна процентна ставка «Економ» у розмірі 0,5 % за 1 день користування кредитом, застосовується протягом наступних чергових періодів користування кредитом зазначених у графіку платежів, тобто за період 11.04.2025 р. по 11.06.2025 року та складає 2325 грн. 50 коп. (7500 грн. 00 коп.*0,5% *62 дні).
Разом сума нарахованих відсотків, що підлягає сплаті з відповідача складає 9 300 грн. 00 коп.
Суд відхиляє доводи сторони відповідача про надмірність нарахованих відсотків, оскільки їх нарахування відповідає умовам укладеного між сторонами договору, що є обов'язковим до виконання.
Обставини, на які посилається відповідачка у відзиві на позов (тяжкий матеріальний стан, наявність на утриманні дитини з інвалідністю) не є правовою підставою для звільнення відповідачки від взятих на себе за договором зобов'язань.
Суд частково погоджується з доводами відповідачки в частині необґрунтованості стягнення з неї комісії з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до складу загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Встановлення комісії за видачу кредиту в розмірі 9 % від суми кредиту, що складає 675 грн. 00 коп., не суперечить Закону України «Про споживче кредитування», її розмір погоджено сторонами при укладенні кредитного договору.
Водночас суд погоджується з позицією відповідачки щодо неправомірності встановлення в кредитному договорі комісії за обслуговування кредиту в сумі 1350 грн. 00 коп .(два платежі по 675 грн. 00 коп.).
Так, згідно п. 14 укладеного між сторонами кредитного договору, у складі другого та третього платежів за кредитом передбачено сплату відповідачем комісії за обслуговування кредиту в сумі 675 грн. 00 коп.
Пунктом 9 Заявки кредитного договору визначено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі - "Комісія за обслуговування", "Комісія") - 675 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов'язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов'язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Позивачем по справі не надано суду доказів на підтвердження надання зазначених в пункті 9 Заявки кредитного договору послуг відповідачу, наявності таких послуг, обгрунтування встановлення комісії за обслуговування кредиту лише протягом двох чергових періодів погашення кредиту.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про штучне встановлення позивачем комісії за обслуговування кредиту та про нікчемність вказаних умов укладеного між сторонами кредитного договору відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.
Також не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідачки неустойки за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 3750 грн. 00 коп., оскільки згідно п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню грошова сума в загальному розмірі 17 475 грн. 00 коп., в т.ч заборгованість за кредитом- 7500 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом- 9300 грн. 00 коп., комісія- 675 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду з цим позовом ТОВ «Споживчий центр» сплачено 2 422, 40 грн. судового збору за подання позову, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00031836 від 11.08.2025 року.
Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, з відповідачки на користь ТОВ «Споживчий центр», згідно ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме, у розмірі 1 875 грн. 15 коп.. (2422 грн. 40 коп./22575 грн. 00 коп.* 17 475 грн. 00 коп.).
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 258-259, 268, ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, Україна, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, ЄДРПОУ: 37356833) заборгованість за кредитним договором № 08.01.2025-100000639 від 08.01.2025 р. в сумі 17 475 (сімнадцять тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн. 00 коп., з яких:
-7 500 (сім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. - сума заборгованості за тілом кредиту;
-9 300 (дев'ять тисяч триста) грн. 00 коп. - сума заборгованості за процентами;
-675 (шістсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп. - сума заборгованості за комісією.
В задоволенні позову в іншій частині- відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, Україна, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, ЄДРПОУ: 37356833) судовий збір в сумі 1875 (одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять) гривень 15 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги - після закінчення його апеляційного перегляду, якщо за його результатами рішення було залишено без змін.
Повний текст рішення складений 16 грудня 2025 року.
Головуючий: