16 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/1513/25 пров. № А/857/20909/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Ніколіна В.В.,
суддів - Заверухи О.Б., Матковської З.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велфорд" на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року (суддя - Смокович В.І., м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велфорд" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Велфорд" (далі - ТОВ "Велфорд") у лютому 2025 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1230 від 30.12.2024 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку; зобов'язати ГУ ДПС у Волинській області виключити ТОВ «Велфорд» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ТОВ «Велфорд» з моменту державної реєстрації являється сумлінним платником та здійснює господарську діяльність у відповідності до закону. Серед видів діяльності товариства відповідно Класифікатору економічних видів діяльності є 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, також інші види діяльності.
Вказує, що ТОВ «Велфорд» є сумлінним платником податків, щомісячно товариством сплачується до 50 тис.грн податків та обов'язкових платежів до бюджету. Свою господарську діяльність товариство здійснює за адресою: Волинська область, місто Устилуг, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 32, по якій орендує у ВАТ «Устилузьке ПМК-200» офісне приміщення площею 15 кв.м, та виробниче приміщення площею 115 кв.м. В процесі здійснення господарської діяльності позивач імпортує на територію України товари гігієни, які в подальшому реалізує на території України згідно укладених договорів купівлі-продажу.
Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області 30.05.2024 прийнято рішення №608 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість, згідно якого визначено, що ТОВ «Велфорт» відповідає критеріям ризиковості платника податку на підстава 8 Критеріїв ризикованості платника податку.
Підставою для віднесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків слугувало наявність у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності: 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливо-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 15 - постачання/придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/або придбання послуг оренди відповідних основних засобів.
Позивач на розгляд Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області подав повідомлення №3 від 22.12.2024 про подання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника, до якого надано 81 документ.
Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області з урахуванням отриманих від ТОВ «Велфорд» копій відповідних документів згідно повідомлення №3 від 22.12.2024 прийняла рішення №1230 від 30.12.2024 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, підстава пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Уважає, що позивачем на розгляд Комісії відповідача було подано усі підтверджуючі документи про господарські операції з контрагентами вказаними у оскаржуваному рішенні.
Разом з тим, у спірному рішенні від 30.12.2024 №1230 податковим органом не вказано, що спірне рішення прийнято за результатом отримання інформації по господарським операціям під час реєстрації податкових накладних.
Питання ж відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
Віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що товариство мало господарські стосунки із платниками податків, щодо яких податковим органом прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості, є необґрунтованим. Так, поширення на позивача «ризиковості» через стосунки з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.
Враховуючи вище викладене, уважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1230 від 30.12.2024 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року відмовлено в задоволенні позову.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що нормами чинного законодавства не спростовується, що оптову торгівлю гігієнічними дитячими підгузками не можна класифікувати за видом діяльності 46.49 «Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення». Також не погоджується з позицією суду першої інстанції про неможливість зберігання вказаних товарів у виробничому приміщенні, наданому позивачу в оренду, згідно укладеного з ВАТ «Устилузька ПМК-200» договору оренди нежитлового приміщення від 03.01.2023 №3/2023. Також вказує, що недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності. Вказує, що в оскаржуваному рішенні не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.
Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що У відповідності до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Велфорд» з 05.05.2011 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Волинській області.
За даними класифікації видів економічної діяльності у позивача наявні наступні секції: Основний: 29.10 Виробництво автотранспортних засобiв, однак наявний також і 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення та інші види діяльності (арк. спр. 13-14).
Згідно із витягом з Протоколу засідання комісії №1 ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія) від 30.05.2024 №109 заступник Голови Комісії, начальника управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків, повідомив про надходження листа управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків №724/03-20-18-01-04 від 30.05.2024, у якому наведена інформація щодо результатів проведеного аналізу фінансово - господарської діяльності ТОВ «Велфорд».
Так, Комісією встановлено, що кількості працюючих: згідно поданого до податкового органу відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за І квартал 2024 року в штаті підприємства перебуває 2 працівників.
Згідно поданих повідомлень про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП у підприємства в користуванні знаходиться склад за адресою місто Устилуг, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 32.
Відповідно до даних фінансової звітності малого підприємства за 2023 рік основні засоби станом на 31.12.2023 в товариства відсутні.
Діяльність ТОВ «Велфорд» полягає в імпорті та подальшій реалізації на території України транспортних засобів та пневматичних шин. Однак, під час здійснення експрес - діагностики податкових накладних, поданих на реєстрацію в ЄРПН 30.05.2024, було встановлено реєстрацію підприємством податкових накладних на постачання товарів, невластивих господарській діяльності платника, а саме, дитячих підгузків DADA в кількості 43 271 упаковок загальним обсягом постачання 5805,7 тис.грн, ПДВ - 1161,1 тис.грн.
За результатами аналізу ланцюгів постачання згідно ІКС «Податковий блок» було виявлено здійснення імпорту одноразових гігієнічних дитячих підгузків, виготовлених з паперової маси, з Польщі в квітні - травні 2020 року.
При цьому, місце зберігання імпортованих товарів (підгузків, автомобілів, шин) не відомі, оскільки згідно даних ЄРПН реєстрація податкових накладних в адресу ТОВ «Велфорд» по наданню послуг оренди складських приміщень, місць стоянок (зберігання) транспортних засобів відсутня. В поданій податковій звітності з ПДВ операції по отриманих послугах від неплатників ПДВ не відображені.
Згідно інформації, яка опублікована про дитячі підгузки DADA на різних інтернет маркетплейсах, термін зберігання цього товару - 3 роки. Таким чином, 30.05.2024 ТОВ «Велфорд» було подано на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні на постачання товару, не придатного для користування.
Враховуючи вищевикладене, одноголосно, кількістю 8 голосів, вирішено питання про відповідність ТОВ «Велфорд» пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, відповідно до довідника кодів податкової інформації, затверджених наказом ДПС від 11.01.2023 №17, а саме по кодах: 03, 11 та 15 (том 2 арк. спр. 90-91).
На підставі наведеного Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 09.04.2024 №819 на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, відповідно до довідника кодів податкової інформації, затверджених наказом ДПС від 11.01.2023 №17, а саме по кодах:
«03» - вiдсутнiсть необхiдних умов та/або обсягiв матерiальних ресурсiв для виробництва товарiв, виконання робiт або надання послуг в обсягах, вiдображених у податковiй накладнiй/розрахунку коригування (вiдсутнi вiдомостi про об'єкти оподаткування, вiдсутнє придбання послуг оренди об'єктiв оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди мiсць зберiгання товарно-матерiальних цiнностей, послуг оренди;
«11» - накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їх зберiгання (власних, орендованих складських примiщень) вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi;
«15» - постачання/придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/або придбання послуг оренди відповідних основних засобів.
У зв'язку із виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності (том 2 арк. спр. 86-87).
ТОВ «Велфорд» надано пояснення та копії документів від 22.12.2024 №3 у кількості 81 додатків щодо невідповідності критеріям ризиковості платника податку, а саме: видаткові накладні №ВФ-0000092, № №ВФ-0000093, №ВФ-0000094, №ВФ-0000095 від 09.05.2024; №ВФ-0000064, №ВФ-0000065, №ВФ-0000066, №ВФ-0000067, №ВФ-0000068 від 02.05.2024; №ВФ-0000088 від 07.05.2024; №ВФ-0000077, №ВФ-0000078, №ВФ-000079, №ВФ-0000080 від 07.05.2024; №ВФ-0000096, №ВФ-0000097, №ВФ-0000098, №ВФ-0000099, №ВФ-0000100 від 14.05.2024; №ВФ-0000089, №ВФ-0000090, №ВФ-0000091 від 08.05.2024; №ВФ-0000064, №ВФ-0000065, №ВФ-0000066, №ВФ-0000067, №ВФ-0000068 від 02.05.2024; №ВФ-0000058, №ВФ-0000059, №ВФ-0000060, №ВФ-0000061, №ВФ-0000062, №ВФ-0000063 від 01.05.2024; №ВФ-0000069, №ВФ-0000070, №ВФ-0000071, №ВФ-0000072, №ВФ-0000073, №ВФ-0000074, №ВФ-0000075, №ВФ-0000076 від 03.05.2024; №ВФ-0000101,0№ВФ-0000102, №ВФ-0000103, 0№ВФ-0000104, №ВФ-0000105, №ВФ-0000106, №ВФ-0000107, №ВФ-0000108 від 15.05.2024; №ВФ-0000081, №ВФ-0000082, №ВФ-0000083, №ВФ-00000084, №ВФ-0000085, №ВФ-0000086, №ВФ-0000087 від 07.05.2024; акти приймання передачі №ВФ-0000096, №ВФ-0000097, №ВФ-0000098, №ВФ-0000099, №ВФ-0000100 від 15.05.2024; акти приймання передачі №ВФ-0000096, №ВФ-0000097, №ВФ-0000098, №ВФ-0000099, №ВФ-0000100 від 07.05.2024; акти приймання передачі №ВФ-0000089, №ВФ-0000090, №ВФ-0000091, №ВФ-0000092, №ВФ-0000093, №ВФ-0000094, №ВФ-0000095 від 15.05.2024; акти приймання передачі №ВФ-0000064, №ВФ-0000065, №ВФ-0000066, №ВФ-0000067, №ВФ-0000068 від 07.05.2024; акти приймання передачі №ВФ-0000058, №ВФ-0000059, №ВФ-0000060, №ВФ-0000061, №ВФ-0000062, №ВФ-0000063 від 07.05.2024; акти приймання передачі №ВФ-0000081, №ВФ-0000082, №ВФ-0000083, №ВФ-00000084, №ВФ-0000085, №ВФ-0000086, №ВФ-0000087 від 07.05.2024; акти приймання передачі №ВФ-0000069, №ВФ-0000070, №ВФ-0000071, №ВФ-0000072, №ВФ-0000073, №ВФ-0000074, №ВФ-0000075, №ВФ-0000076, №ВФ-0000077, №ВФ-0000078, №ВФ-000079, №ВФ-0000080; №ВФ-0000069, №ВФ-0000070, №ВФ-0000071, №ВФ-0000072, №ВФ-0000073, №ВФ-0000074, №ВФ-0000075, №ВФ-0000076, №ВФ-0000077, №ВФ-0000078, №ВФ-000079, №ВФ-0000080 від 07.05.2024; акти приймання передачі №ВФ-0000101,0№ВФ-0000102, №ВФ-0000103, 0№ВФ-0000104, №ВФ-0000105, №ВФ-0000106, №ВФ-0000107, №ВФ-0000108 від 15.05.2024; виписки б/н від 09.05.2024; б/н від 17.05.2024; б/н від 05.12.2024; договір №0705/2024/2 від 07.05.2024; договір №0305/2024/1 від 03.05.2024; договір №0205/2024/1 від 02.05.2024; договір №1505/2024/1 від 15.05.2024; договір №1405/2024/1 від 14.05.2024; договір №0105/2024/1 від 01.05.2024; договір №0705/2024/1 від 07.05.2024; договір №3/2023 від 03.01.2023; договір №1/2023 від 03.01.2020; договір №2/2023 від 03.01.2023; контракт №5 від 21.04.2020; контракт №1 від 10.01.2020; митна декларація №UA205080/2020/000833 від 15.04.2020; митна декларація №UA205080/2020/000922 від 24.04.2020; митна декларація №UA205080/2020/000957 від 30.04.2024; митна декларація №UA205080/2020/001012 від 07.05.2024; митна декларація №UA205080/2020/001053 від 12.05.2020; митна декларація №UA205080/2020/001061 від 13.05.2020; митна декларація №UA205080/2020/000175 від 27.01.2020; митна декларація № UA205080/2020/000219 від 03.02.2020; митна декларація №UA205080/2020/000654 від 18.03.2020; митна декларація №UA205080/2020/000703 від 25.03.2020; митна декларація №UA205080/2020/000738 від 30.03.2020; митна декларація №UA205080/2020/000759 від 31.03.2020; митна декларація №UA205080/2020/000829 від 13.04.2020; платіжні доручення в іноземній валюті б/н від 01.04.2020; від 05.05.2020; від 06.05.2020; від 06.05.2020; від 06.05.2020; від 15.04.2020; від 16.04.2020; від 18.03.2020; від 25.03.2020; від 28.04.2020; від 28.04.2020; від 30.03.2020; від 31.01.2020; рахунки №ВФ-0000071, №ВФ-0000072, №ВФ-0000073, №ВФ-0000074 від 09.05.2024; №ВФ-000075, №ВФ-000076, №ВФ-000077, №ВФ-0000078, №ВФ-0000079 від 14.05.2024; №ВФ-0000037, №ВФ-0000038, №ВФ-0000039, №ВФ-0000040, №ВФ-0000041, №ВФ-0000042 від 01.05.2024; №ВФ-0000068, №ВФ-0000069, №ВФ-0000070 від 08.05.2024; №ВФ-0000043, №ВФ-0000044, №ВФ-0000045, №ВФ-0000046, №ВФ-0000047 від 02.05.2024; №ВФ-0000060, №ВФ-0000061, №ВФ-0000062, №ВФ-0000063, №ВФ-0000064, №ВФ-0000065, №ВФ-0000066 від 07.05.2024; №ВФ-0000056, №ВФ-0000057, №ВФ-0000058, №ВФ-0000059 від 07.05.2024; №ВФ-0000053, №ВФ-0000054, №ВФ-0000055, №ВФ-0000049, №ВФ-0000048, №ВФ-0000050, №ВФ-0000051, №ВФ-0000052 від 03.05.2024; №ВФ-0000080,№ВФ-000081, №ВФ-0000082, №ВФ-0000083, №ВФ-0000084, №ВФ-0000085, №ВФ-0000086, №ВФ-0000087 від 15.05.2024; №ВФ-0000067 від 07.05.2024; рахунки №МТ-0000742 від 07.05.2024; №МТ-0000743 від 15.05.2024; товарно-транспортні накладні №ВФ-0000088 від 07.05.2024; №ВФ-0000096, №ВФ-0000097, №ВФ-0000098, №ВФ-0000099, №ВФ-0000100 від 15.05.2024; №ВФ-0000089, №ВФ-0000090, №ВФ-0000091, №ВФ-0000092, №ВФ-0000093, №ВФ-0000094, №ВФ-0000095 від 15.05.2024; №ВФ-0000064, №ВФ-0000065, №ВФ-0000066, №ВФ-0000067, №ВФ-0000068 від 07.05.2024; №ВФ-0000058, №ВФ-0000059, №ВФ-0000060, №ВФ-0000061, №ВФ-0000062, №ВФ-0000063 від 07.05.2024; №ВФ-0000081, №ВФ-0000082, №ВФ-0000083, №ВФ-00000084, №ВФ-0000085, №ВФ-0000086, №ВФ-0000087 від 07.05.2024; №ВФ-0000069, №ВФ-0000070, №ВФ-0000071, №ВФ-0000072, №ВФ-0000073, №ВФ-0000074, №ВФ-0000075, №ВФ-0000076, №ВФ-0000077, №ВФ-0000078, №ВФ-000079, №ВФ-0000080 від 07.05.2024; №ВФ-0000101, №ВФ-0000102, №ВФ-0000103, 0№ВФ-0000104, №ВФ-0000105, №ВФ-0000106, №ВФ-0000107, №ВФ-0000108 від 15.05.2024 (том 1 арк. спр. 214 - том 2 арк. спр. 46).
Протоколом засідання Комісії від 30.12.2024 №261 заступник Голови Комісії, начальника управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків, повідомив про подані на розгляд Повідомлення та копії документів щодо невідповідності критеріям ризиковості платника податку.
Члени Комісії, за результатами аналізу наданих ТОВ «Велфорд» документів до Повідомлення від 22.12.2024 №3 дійшли висновку, що надані документи є недостатніми для підтвердження можливості здійснення ТОВ «Велфорд» операцій та спростування ризиковості. Зокрема, виявлено не підтвердження операцій із реалізації, відсутні документи щодо зберігання, складські документи, інвентаризаційні описи, виявлено неможливість здійснення операцій з транспортування, відсутні сертифікати якості (том 2 арк. спр. 92-93).
За результатами розгляду наданих ТОВ «Велфорд» повідомлень та копій документів щодо невідповідності критеріям ризиковості платника податку Комісією ГУ ДПС у Волинській області прийняте рішення від 30.12.2024 №1230 про відповідність пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 у зв'язку із ненаданням платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку: первиннi документи щодо постачання/придбання товарiв/послуг; первиннi документи щодо транспортування; первиннi документи щодо зберiгання; складськi документи (iнвентаризацiйнi описи); сертифiкат вiдповiдностi; непідтвердження операцій із реалізії. Відсутні документи щодо зберігання, складські документи, інвентаризаційні описи. Неможливість здійснення операцій з транспортування. Відсутні сертифікати якості (арк. спр. 88-89).
Не погоджуючись із рішеннями комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань віднесення позивача критеріям ризиковості платника податку від 30.12.2024 №1230, товариство звернулося із даним позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів у повному обсязі, які б спростовували наявну у контролюючого органу податкову інформацію в базах ДПС, з огляду на що підстави для виключення позивача з переліку ризикових платників податку відсутні.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, в тому числі, стосовно реєстрації податкової накладної, регулюються нормами ПК України.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджений Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165, в редакції, чинній на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Відповідно до пункту 1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165) цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
За приписами пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг», “Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається: актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту; інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 1 до Порядку №1165 затверджені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пунктом 8 яких визначено такий критерій: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.
Отже, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме: рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
При цьому встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Виходячи з наведеного, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Також, аналіз приписів Порядку №1165 дає підстави для висновку, що право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації вказаним Порядком не передбачено, а відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20, від 14.05.2025 у справі № 260/3479/24.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувані рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість прийнято не за наслідками подання ним податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування. У рішеннях податковим органом не зазначено, яка саме операція та по якій податковій накладній була предметом дослідження та віднесена ним до ризикової.
Вказані рішення прийняті відповідачем у зв'язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що свідчить про прийняття таких рішень не у спосіб, визначений законом.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що з огляду на правове регулювання характер цих відносин, під час вирішення спорів такої категорії, суд, зокрема, повинен досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваження комісії контролюючого органу.
Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною в постановах Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 та від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що обставини, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, викладені у Протоколі засідання Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 30.12.2024 № 261 (т. 2, а.с. 92-93).
Згідно вказаного Протоколу контролюючим органо було виявлено наступні ризики: місце зберігання імпортованих товарів (підгузків) не відомі, оскільки згідно даних ЄРПН реєстрація податкових накладних в адресу ТОВ «Велфорд» по наданню послуг оренди складських приміщень відсутня; згідно інформації, яка опублікована про дитячі підгузки DADA на різних інтернет маркетплейсах, термін зберігання цього товару 3 роки, отже позивачем було подано на реєстрацію ЄРПН податкові накладні на постачання товару, не придатного для користування.
Суд першої інстанції вказує, що товар гігієнічні дитячі підгузки, був класифікований позивачем за кодом 46.49 «Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення», однак, на переконання суду першої інстанції, гігієнічні дитячі підгузки не можна відносити та класифікувати за цим видом діяльності.
Колегія суддів зазначає, що вказане жодним чином не підтверджується нормами чинного законодавства, що оптову торгівлю гігієнічними дитячими підгузками не можна відносити та класифікувати за цим видом діяльності. Окрім того відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, у позивача є також вид діяльності 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
Відповідно до Класифікації видів економічної діяльності, затверджених наказом Держспоживстандарту України №457 від 11.10.2010 до класифікації виду діяльності 46.90 відноситься оптова торгівля різним асортиментів товарів без будь-якої визначеної спеціалізації.
Також, підставою віднесення платника податків до ризикових стало те, що місце зберігання імпортованих товарів (підгузків) не відомі. Суд першої інстанції погодився з позицією контролюючого органу про неможливість зберігання гігієнічних дитячих підгузків у виробничому приміщенні, наданому позивачу в оренду, згідно укладеного з ВАТ «Устилузька ПМК-200» договору оренда нежитлового приміщення від 03.01.2023 №3/2023.
В даному випадку варто вказати, що позивач здійснює господарську діяльність за адресою: Волинська область, м. Устилуг, вул. Богдана Хмельницького,32. По даній адресі ТОВ «Велфорт», також згідно договору оренди №01/09/17/2 від 01.09.2017, орендує у ВАТ «Устилузьке ПМК-200» також територію для стояночних місць площею 250кв.м, що в свою чергу вказує про те, що у разі придбання позивачем по імпорту транспортних засобів, їх зберігання до моменту реалізації здійснюється на території стояночних місць, а не у виробничому приміщенні. Позивачем договір оренди стояночних місць №01/09/17/2 від 01.09.2017 не надався на розгляд Комісії відповідача оскільки останній не стосується операцій купівлі-продажу товару дитячих підгузків.
Також, ТОВ «Велфорд» у своїй діяльності вже неодноразово проводили операції з купівлі-продажу товару дитячих підгузків, зокрема в 2020 році, дані обставини досліджувались у судовій справі №140/17054/20 за позовом ТОВ «Велфорд» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнати протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.05.2020 року №2364 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Велфорд» критеріям ризиковості платника податку та зобов'язання Головне управління ДПС у Волинській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Велфорд» з переліку ризикових платників податку.
Отже, безпідставними та необґрунтованими є висновки суду першої інстанції про реєстрацію підприємством податкових накладних на постачання товарів, невластивих господарській діяльності платника, а саме, дитячих підгузків ДАДА в кількості 43271 упаковок загальним обсягом постачання 5805,7 тис.грн., ПДВ -1161, 1 тис.грн. за кодом 46.49, а також можливості зберігання гігієнічних дитячих підгузків в одному складі із транспортними засобами та іншим технічним приладдям.
Також необґрунтованою є позиція суду першої інстанції про необхідність подання договорів перевезення товару, оскільки факт надання послуг перевезення товару підтверджується товарно-транспортним накладним №ВФ-0000088 від 07.05.2024; №ВФ-0000096, №ВФ-0000097, №ВФ-0000098, №ВФ-0000099, №ВФ-0000100 від 15.05.2024; №ВФ-0000089, №ВФ-0000090, №ВФ-0000091, №ВФ-0000092, №ВФ-0000093, №ВФ-0000094, №ВФ-0000095 від 15.05.2024; №ВФ-0000064, №ВФ-0000065, №ВФ-0000066, №ВФ-0000067, №ВФ-0000068 від 07.05.2024; №ВФ-0000058, №ВФ-0000059, №ВФ-0000060, №ВФ-0000061, №ВФ-0000062, №ВФ-0000063 від 07.05.2024; №ВФ-0000081, №ВФ-0000082, №ВФ-0000083, №ВФ-00000084, №ВФ-0000085, №ВФ-0000086, №ВФ-0000087 від 07.05.2024; №ВФ-0000069, №ВФ-0000070, №ВФ-0000071, №ВФ-0000072, №ВФ-0000073, №ВФ-0000074, №ВФ-0000075, №ВФ-0000076, №ВФ-0000077, №ВФ-0000078, №ВФ-000079, №ВФ-0000080 від 07.05.2024; №ВФ-0000101, №ВФ-0000102, №ВФ-0000103, 0№ВФ-0000104, №ВФ-0000105, №ВФ-0000106, №ВФ-0000107, №ВФ-0000108 від 15.05.2024, у яких автомобільним перевізником / експедитором виступає ТОВ «Мустанг Транс», а також надано рахунки-фактури №МТ-0000742 від 07.05.2024, №МТ-0000743 від 15.05.2024, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №МТ0000742, №МТ-0000743 та виписка по особовому рахунку станом на 05.12.2024, що свідчить про оплату наданих послуг перевезення товару.
Відносно вказання судом першої інстанції обставин про неможливість здійснення реалізації навантаження та розвантаження товару оскільки відсутня певна кількості працівників та згідно договорів купівлі-продажу товару: з ТОВ «Джерела довголіття» №0105/2024/1 від 01.05.2024, з ТОВ «Джерела здоров'я Тернопіль» №0305/2024/1 від 03.05.2024, з ТОВ «Джерела здоров'я» №0705/2024/1 від 07.05.2024, ТОВ «ДД 2023» №1405/2024/1 від 14.05.2024, з ТОВ «Джерела фарм допомоги» №1505/2024/1 від 15.05.2024, з ТОВ «Джерела бадьорості» №0705/2024/2 від 07.05.2024 передумови порядку та умов поставки відсутні, варто вказати, що зазначені обставини жодним чином не свідчать про неможливість зі сторони постачальника та покупця здійснити навантаження та розвантаження товару, оскільки вказані послуги зазвичай включаються у вартість реалізованого товару.
При цьому варто вказати на правову позицію висловлену Верховним Судом у постановах від 02.07.2020 по справі № 814/1792/17, від 17.04.2018 у справі № 826/14549/15, від 11.09.2018 у справі № 804/4787/16, від 10.11.2020 у справі № 440/3779/18, від 13.08.2020 у справі № 520/4829/19, від 21.10.2020 у справі № 140/1845/19 зокрема, що недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладених ним договорах.
Відносно висновків суду першої інстанції, що ТОВ «Велфорд» було подано на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні на постачання товару (дитячих підгузків DADA), не придатного для користування, з посиланням на вказане в протоколах Комісії, що згідно інформації, яка опублікована про дитячі підгузки DADA на різних інтернет маркетплейсах, термін зберігання цього товару - 3 роки, що підтверджується інформацією, наявною в офіційних веб-сторінках магазинів, які здійснюються реалізацію ідентичних товарів (https://listex.info/uk/product/pidguzki-trusiki-dada-extrasoft-xl6-15kg-v-ua4820174980696?utm_source; https://auchan.zakaz.ua/en/products/pidguzok-ukrayina04820174980665/?utm_source) варто зауважити наступне.
В даному випадку судом першої інстанції не було проаналізовано, що на вказаних сайтах, на які посилається відповідач, здійснюється продаж дитячих підгузків DADA, бренд Дадаїзм, власник бренду ТОВ «Купава 5», країна виробника Україна.
Однак, згідно наданих на розгляд Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області документів: митних декларації та видаткових накладних позивач придбав та реалізував дитячі підгузки бреду DADA, країна виробник Польща, на офіційному сайті https://dada.in.ua/pidhuzky-dadaextra-soft-5-dlia-ditei-vahoiu-vid-15-do-25-kh-42-sht/ та сайтах інтернет продажу дитячих підгузків бреду DADA, країна виробник Польща, зокрема https://babypremium.com.ua/podguzniki-Dada-Premium-brand-Dada, htmhttps://chustoland.com.ua/goods/pidguzniki-dityachi-dada-extra-soft-maxi-4-7-18-kg-46sht/ будь яких обмежень щодо терміну зберігання дитячих підгузків бреду DADA (Польща) не вказано.
Також варто зазначити, що оскаржуване рішення відповідача №1230 від 30 грудня 2024 року не містить будь-яких посилань на вказане у протоколі засідання Комісії №261 від 30.12.2024, як і не містить зазначення податкових накладних, які визначають ризиковість здійснення господарських операцій.
Тобто, в оскаржуваному рішенні в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.
При цьому, вказане рішення прийняте після попередньо прийнятого рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 30.05.2024 №608 про відповідність платника податку на додану вартість пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, після отримання якого позивачем направлено на розгляд Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області повідомлення №3 від 22.12.2024 про подання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника в кількості 81 документу.
На думку колегії суддів, додані на розгляд Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області документи повністю підтверджують факт здійснення господарської операції купівлі-продажу товарів гігієни з контрагентами податковий номер яких вказано в оскаржуваному рішенні.
Зокрема було додано договори укладені позивачем, як Постачальником, з Покупцями: з товариством з обмеженою відповідальністю «Джерела довголіття» №0105/2024/1 від 01.05.2024, з товариством з обмеженою відповідальністю «Джерела здоров'я Тернопіль» №0305/2024/1 від 03.05.2024, з товариством з обмеженою відповідальністю «Джерела здоров'я» №0705/2024/1 від 07.05.2024, з товариством з обмеженою відповідальністю «ДД 2023» №1405/2024/1 від 14.05.2024, з товариством з обмеженою відповідальністю «Джерела фарм допомоги» №1505/2024/1 від 15.05.2024.
За умовами вказаних договорів визначених у п.1.1 Постачальник зобов'язується передати, в узгоджені строки, у власність Покупця, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти, на умовах передбачених Договором - Товар. Найменування, кількість, ціна вказується в рахунках фактурах (п.1.2).
В п.2.1, п.2.2 договорів визначено, що Товар поставляється узгодженими партіями, Поставка Товару підтверджується видатковими накладними, ТТН та актами прийому- передачі. Зобов'язання Постачальника з поставки Товару вважається виконаним у момент передачі його Покупцю та підтверджується актом-приймання передачі та ТТН, які підписуються представниками обох сторін.
У підтвердження виконання вказаних договорів позивачем на розгляд Комісії надано видаткові накладні №ВФ-0000058, №ВФ-0000059, №ВФ-0000060, №ВФ-0000061, №ВФ-0000062, №ВФ-0000063 від 01.05.2024, рахунки фактури №ВФ-0000037, №ВФ-0000038, №ВФ-0000039, №ВФ-0000040, №ВФ-0000041, №ВФ-0000042 від 01.05.2024, товарно-транспортні накладні №ВФ-0000058, №ВФ-0000059, №ВФ-0000060, №ВФ-0000061, №ВФ-0000062, №ВФ-0000062 від 07.05.2024, акти приймання передачі №ВФ-0000058, №ВФ-0000059, №ВФ-0000060, №ВФ-0000061, №ВФ-0000062, №ВФ-0000062 від 07.05.2024, видаткові накладні №ВФ-0000096, №ВФ-0000097, №ВФ-0000098, №ВФ-0000099, №ВФ-0000100 від 14.05.2024, товарно-транспортні накладні №ВФ-0000096, №ВФ-0000097, №ВФ-0000098, №ВФ-0000099, №ВФ-0000100 від 14.05.2024, рахунки-фактури №ВФ-0000075, №ВФ-0000076, №ВФ-0000077, №ВФ-0000078, №ВФ-0000079 від 14.05.2024, акти приймання передачі №ВФ-0000096, №ВФ-0000097, №ВФ-0000098, №ВФ-0000099, №ВФ-0000100 від 14.05.2024, видаткові накладні №ВФ-0000101, №ВФ-0000102, №ВФ-0000103, №ВФ-0000104, №ВФ-0000105, №ВФ-0000106, №ВФ-0000107, №ВФ-0000108 від 15.05.2024, товарно-транспортні накладні №ВФ-0000101, №ВФ-0000102, №ВФ-0000103, №ВФ-0000104, №ВФ-0000105, №ВФ-0000106, №ВФ-0000107, №ВФ-0000108 від 15.05.2024, рахунки-фактури №ВФ-0000080, №ВФ-0000081, №ВФ-0000082, №ВФ-0000083, №ВФ-0000084, №ВФ-0000085, №ВФ-0000086, №ВФ-0000087 від 15.05.2024, акти приймання передачі №ВФ-0000101, №ВФ-0000102, №ВФ-0000103, №ВФ-0000104, №ВФ-0000105, №ВФ-0000106, №ВФ-0000107, №ВФ-0000108 від 15.05.2024.
Оплата за товари гігієни, вказані у даних документах проведена повністю, що підтверджується виписками по особовому рахунку станом на 09.05.2024, на 17.05.2024.
Також у підтвердження здійснення транспортування Товару надано рахунки-фактури №МТ-0000742 від 07.05.2024, №МТ-0000743 від 15.05.2024, акти здачі- прийняття робіт (надання послуг) №МТ0000742, №МТ-0000743 та виписка по особовому рахунку станом на 05.12.2024.
Отже, судом першої інстанції не було взято до уваги, що позивачем на розгляд Комісії відповідача було подано усі підтверджуючі документи про господарські операції з контрагентами вказаними у оскаржуваному рішенні.
Разом з тим суд першої інстанції також не звернув увагу на ту обставину, що у спірному рішенні від 30.12.2024 №1230 податковим органом не вказано, що спірне рішення прийнято за результатом отримання інформації по господарським операціям під час реєстрації податкових накладних.
Таким чином, оскаржуване рішення комісії не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.11.2021 у справі № 140/17441/20, від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20.
В даному випадку оскаржувані рішення прийняті не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, тобто не у спосіб передбачений законом.
Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
При цьому судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто, з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З наведеного вище, суд апеляційної інстанції констатує, що відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості.
З урахуванням викладеного, очевидним є той факт, що оскаржувані рішення не відповідають критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості, що породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Крім цього, частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18).
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
У свою чергу, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
При цьому, колегія суддів зауважує, що будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняті рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем не надано.
Позивач з метою спростування сумнівів та доводів контролюючого органу в реальності здійснених ним господарських операцій, припущень щодо ризиковості його фінансово-господарської діяльності подав до суду документи на підтвердження здійснення господарських операцій, та добросовісності його як платника податку.
Відтак, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення належить задовольнити.
За приписами пункту 6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Оскільки суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовної вимоги про визнання протиправними та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1230 від 30.12.2024 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, тому з метою повного та ефективного захисту порушеного права підлягає до задоволення також і похідна позовна вимога про зобов'язання ГУ ДПС у Волинській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до безпідставної відмови у задоволенні позову.
Також, позивачем було заявлено про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 6000 грн.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною третьою статті 132 цього Кодексу до витрат, пов'язаних із розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Отже, витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат.
Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).
Склад та обсяг судових витрат визначено у частині третій статті 134 КАС України, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п'ята статті 134 КАС України).
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
У відповідності до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв'язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу при розгляді справи в суді першої інстанції заявник долучив: ордер на надання правничої допомоги серії АС №1128213, договір про надання правничої допомоги №02/31-01 від 31.01.2025, додаткову угоду №1/02/31-01 від 05.02.2025, акт приймання-здачі робіт (наданих послуг) №1/02/31-01 від 12.02.2025, квитанція про оплату від 12.02.2025..
Згідно Акту приймання-передачі наданих послуг №1/02/31-01 від 12.02.2025 адвокатом Виш А.А. Товариству з обмеженою відповідальністю «Велфорд» під час розгляду справи в суді першої інстанції здійснено: підготовка та подання позовної заяви. Вказано, що загальна ціна роботи, виконаної Виконавцем, становить 6000 грн.
Апеляційний суд зазначає, що правова допомога адвоката полягала у поданні позовної заяви та відповіді на відзив на позовну заяву.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №362/3912/18, від 30 вересня 2020 року у справі №201/14495/16-ц.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» зазначено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у справах №810/3806/18, №810/2816/18, №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року у справі №810/1502/18.
З системного аналізу вищевказаних правових норм можна дійти висновку, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, суд апеляційної інстанції вважає, що розмір витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем, є належним чином обґрунтованим у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
Відтак, розмір витрат на правничу допомогу, який належить стягнути на користь позивача з відповідача становить 6000 грн.
Із врахуванням того, що позовні вимоги підлягають задоволено, в користь позивача слід стягнути з відповідача сплачений судовий збір за подання адміністративного позову в сумі 4844,80 грн. та за подання апеляційної скарги в сумі 7267,20 грн, разом 12112 грн.
Керуючись ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велфорд" задовольнити.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року в справі №140/1513/25 - скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1230 від 30.12.2024 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Волинській області виключити ТОВ «Велфорд» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку
Стягнути з Головного управління ДПС у Волинській області (ЄДРПОУ 44106679) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Велфорд" (ЄДРПОУ 37236261) судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в сумі 12112 (дванадцять тисяч сто дванадцять) гривень 00 копійки та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійки.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. Б. Заверуха
З. М. Матковська