Справа № 700/981/25
Провадження № 2/700/545/25
17 грудня 2025 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого - судді: Пічкура С.Д., за участю секретаря судового засідання: Сипченко І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Лисянка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Хоріщенко Андрій Васильович до Лисянської селищної ради про визнання права власності,
установив:
До Лисянського районного суду Черкаської області звернувся ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Хоріщенко Андрій Васильович із позовною заявою до Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина яка складається із житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 та вантажний автомобіль CITROEN JUPEP 2014 року випуску, кузов № НОМЕР_1 свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 .
Позивач є спадкоємцем ОСОБА_2 за законом та прийняв спадщину. 04.05.2024 року позивач отримав свідоцтво на право на спадщину на житловий будинок. 04.05.2024 року постановою Лисянської державної нотаріальної контори йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вантажний автомобіль CITROEN JUPEP 2014 року випуску, кузов № НОМЕР_3 свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 у зв'язку із відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа. За таких обставин він змушений звернутися до суду із вказаним позовом.
У судове засідання позивач та представник позивача - адвокат Хоріщенко А.В. не з'явився, звернулися до суду із заявою в яких просять справу розглянути без їх участі, позов підтримує повністю.
Представник відповідача Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи та відповідні до них правовідносини, суд виходить з наступного.
Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 13.06.2023 року вбачається, що ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач є спадкоємцем за законом та звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Позивач 04.05.2024 року отримав свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок.
04.05.2024 року постановою Лисянської державної нотаріальної контори йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вантажний автомобіль CITROEN JUPEP 2014 року випуску, кузов № НОМЕР_3 свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 у зв'язку із відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа (постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 609/02-31 від 04.05.2024).
Згідно листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградських областях (Філія ГСЦ МВС) територіальний сервісний центр МВС №7143 (ТСЦ МВС №7143) від 28.11.2025 року №31/31/7143-12996-2025 вказано, що згідно даних Єдиного державного реєстру ТЗ МВС за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 11.08.2020 року автомобіль CITROEN JUPEP 2014 року випуску.
Відповідно до ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1223 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Приписами ч. ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно з ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).
Відповідно до ст. 68 Закону України «Про нотаріат», при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.
Відповідно до підпунктів 4.12, 4.16, 4.19 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальний дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
У зв'язку з відмовою нотаріуса в оформленні права на спадщину позивач звернувся до суду за захистом свої порушених прав.
Визнання права на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, зокрема якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відповідно до статей 317, 319, 321 ЦК України право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Власник майна володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.
Аналіз змісту статті 392 ЦК України у взаємозв'язку зі статтею 328 ЦК України дає підстави для висновку, що особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України у випадку оспорення чи невизнання її права або у разі втрати документа, який засвідчує право власності, і при цьому право на звернення з такими вимогами має саме особа, яка уже є власником майна, набувши його раніше на законних підставах.
За змістом наведених норм права позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна та створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів.
Отже, права власника майна підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб чи необхідністю одержати правовстановлюючі документи.
Передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що у нього відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно і ця обставина унеможливила отримання ним свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка в нотаріальному порядку.
У постанові Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі № 205/4311/14-ц (провадження № 61-10174св19) зазначено, що визнання права на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, зокрема, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
За змістом пункту 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку можливе у випадку, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, при цьому у разі, якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом.
Подібні висновки висловлено у постановах Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справ № 751/8397/16-ц, від 11 березня 2021 року у справі № 289/927/19.
Отже, позивачем обрано належний спосіб захисту цивільних прав та інтересів (визнання права власності), який узгоджується з положеннями статті 392 ЦК України та є найбільш ефективним у спірних правовідносинах.
За таких обставин необхідно визнати за позивачем право власності на вантажний автомобіль CITROEN JUPEP 2014 року випуску, кузов № НОМЕР_3 , що належав ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 5, 12, 13, 71, 74, 81, 142, 211, 258, 259, 263, 265, 273, ЦПК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати право власності за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) право власності на вантажний автомобіль CITROEN JUMPEP 2014 року випуску, кузов № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , що належав ОСОБА_2 , яка помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Сергій ПІЧКУР