09 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 500/1338/25 пров. № А/857/33037/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Ніколіна В.В.,
суддів - Гінди О.М., Заверухи О.Б.,
за участі секретаря судового засідання - Гепфель А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 , Фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 , Фізичної особи- підприємця ОСОБА_3 , Фізичної особи- підприємця ОСОБА_4 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року (суддя - Баб'юк П.М., м. Тернопіль) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 , Фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 , Фізичної особи- підприємця ОСОБА_3 , Фізичної особи- підприємця ОСОБА_4 до Збаразької міської ради Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулися у березні 2025 року до суду з адміністративним позовом до Збаразької міської ради Тернопільської області, в якому просили: визнати протиправним та нечинним рішення Залужанської сільської ради від 14.07.2019 №1205 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Ліски Тернопільського району Тернопільської області".
В обґрунтування позовних вимог зазначають, що оскаржуване рішення є протиправним і таким, що підлягає скасуванню оскільки, на їх переконання, воно прийнято із порушенням процедури та порядку прийняття і оприлюднення проекту оскаржуваного рішення, як регуляторного нормативно-правового акта та з порушенням процедури публікації самого рішення. Позивачі вказують, що Залужанською сільською радою не був оприлюднений проекту спірного рішення як такого, що за своїм змістом відповідає ознакам регуляторного нормативно- правового акту, з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних і юридичних осіб, їх об'єднань, у спосіб, передбачений ст.9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" №1160-IV (далі - Закон №1160-IV). Крім того, не було оприлюднено прийнятого рішення Залужанської сільської ради від 14.07.2019 року №1205 у спосіб, визначений ст.13 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", абз.1 ч.11 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та п.271.2 ст.271 Податкового Кодексу України.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з ухваленим судовим рішення, його оскаржили позивачі, які із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов. В обґрунтування апеляційних вимог зазначають, що оголошення щодо прийняття регуляторного акту мало бути опубліковано в спосіб встановлений Законом 1160-IV. Однак, відповідачем не було опубліковано повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту та відповідно не було надано позивачем та іншим особам термін для надання зауважень та пропозицій щодо прийняття оскаржуваного рішення. Крім того, оскаржуване рішення не було опубліковане в спосіб передбачений ст.12 Закону №1160-IV. Вважає, що відсутність доказів факту оприлюднення повного тексту оскаржуваного рішення свідчить про нечинність оскаржуваного рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що позивачі Фізичні особи-підприємці ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 згідно укладеного договору про оренду землі від 22.12.2014 із Головним управлінням Держземагенства у Тернопільській області та акта прийому передачі земельної ділянки від 22.12.2014, прийняли в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,0493 га, кадастровий номер 6122483000:01:002:0628 із земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу) під господарськими будівлями та дворами, розташовану за межами населеного пункту на території Залужанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області.
У відповідності до п.4 договору про оренду землі від 22.12.2014 нормативна грошова оцінка земельної ділянки на базовий податковий звітній період становить 21030,92 грн.
Згідно п.8 договору про оренду земельної ділянки, орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки чинної на базовий податковий (звітний), що становить 1051,55 грн.
Листом від 24.01.2025 №210/03-04 Збаразька міська повідомила позивачів, що нова нормативно грошова оцінка земель с. Ліски була затверджена рішенням Залужанської сільської ради від 14.07.2019 №1205 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки с. Ліски Збаразького району Тернопільської області" та вступила в дію з 01.01.2020, а також надала відповідну засвідчену копію рішення Залужанської сільської ради від 14.07.2019 року №1205.
На час прийняття спірного рішення до Залужанської сільської громади входили також жителі села Ліски Збаразького району Тернопільської області.
В подальшому, з 2020 року, Залужанська сільська громада увійшла до складу Збаразької міської громади, у зв'язку з чим, відповідачем у справі є Збаразька міська рада, до якої перейшли повноваження органу місцевого самоврядування на вказаній території.
Позивачі не погоджуються із рішенням Залужанської сільської ради від 14.07.2019 №1205 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки с. Ліски Збаразького району Тернопільської області" та вважають його протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки на їх переконання воно прийняте із порушенням процедури та порядку прийняття і оприлюднення проекту оскаржуваного рішення як регуляторного нормативно-правового акту та з порушенням процедури публікації самого рішення, що слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не порушував приписів Закону №1160-IV з=щодо дотримання регуляторної процедури під час розробки та прийняття акту.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Частинами 1-3 ст. 201 ЗК України передбачено, що грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 № 1378-IV (далі - Закон № 1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Згідно із нормами статті 3 Закону № 1378-IV об'єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.
Згідно із частиною п'ятою статті 5 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (у разі передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки), втрат лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Частинами першою та другою статті 15 Закону № 1378-IV передбачено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 18 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Згідно з частиною першою статті 20 Закону № 1378-IV за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.
Закон України "Про землеустрій" від 22 травня 2003 року № 858-ІV (далі по тексту закон №858-ІV) визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.
Відповідно до статті 26 Закон №858-IV замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.
Розробниками документації із землеустрою є:
юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.
Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором.
Приписами статті 28 Закону № 858-IV передбачено, що розробники документації із землеустрою мають право: а) виконувати роботи із складання документації із землеустрою; б) погоджувати із замовником наукові, технічні, економічні та інші вимоги до документації із землеустрою, строк виконання робіт, їх вартість та порядок оплати; в) вимагати індексації вартості виконаних робіт із землеустрою в порядку, встановленому законом; г) авторства на створену ними документацію із землеустрою; ґ) здійснювати авторський нагляд за реалізацією заходів, передбачених документацією із землеустрою; д) вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням документації із землеустрою і призводять до нецільового використання земель та їх псування; е) вносити пропозиції щодо оновлення застарілої або розробки нової документації із землеустрою.
Розробники документації із землеустрою зобов'язані, зокрема, а) дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою; б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою; в) виконувати всі умови договору; г) виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором.
За приписами частин першої, четвертої статті 23 Закону № 1378-IV технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2статті 271 Податкового кодексу України.
Пунктом 271.2 статті 271 ПК України визначено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
У свою чергу, відповідно до ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено перелік питань, які відносяться до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад, до яких, серед іншого, належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України (п. 34-35 ч. 1).
Згідно із частиною дванадцятою статті 59 Закону № 280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Відповідно до статті 1 Закону № 1160-IV регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
Регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти.
Згідно зі ст. 4 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що оскаржуване рішення Залужанської сільської ради від 14.07.2019 №1205 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Ліски Збаразького району Тернопільської області" є нормативно-правовими регуляторними актами, оскільки прийняте уповноваженим органом суб'єкта владних повноважень, змінює норми права, поширюється на невизначене коло осіб (платників податку з плати за землю, орендарів земельних ділянок, коло яких не є конкретно визначеним, оскільки рішення не персоніфікує коло суб'єктів, на які поширюється його дія) та спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб'єктами господарювання.
Верховний Суд розглядав справи, в яких висловлював правові висновки щодо правової природи рішень про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Зокрема, у постанові від 16.10.2018 у справі №522/7868/13 Суд дійшов висновку, що рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки мають ознаки нормативно-правового акту, оскільки прийняті уповноваженим органом суб'єкта владних повноважень, змінюють норми права, скасовують інший правовий акт, поширюються на невизначене коло осіб (платників орендної плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним) та спрямовані на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб'єктами господарювання.
Аналогічні висновки неодноразово були наведені у постановах Верховного Суду від 19.03.2025 у справі №361/193/17, від 10.03.2025 у справі №320/10183/22, які в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховуються судом при вирішенні даної справи.
Крім того, правова позиція про те, що рішення органу місцевого самоврядування про затвердження нормативної грошової оцінки земель населеного пункту є нормативно-правовим регуляторним актом висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 461/8220/13-а.
Як передбачено статтею 4 Закону №1160-IV, одним із принципів державної регуляторної політики є прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону №1160-IV громадяни, суб'єкти господарювання, їх об'єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб'єктів господарювання, мають право: подавати до регуляторних органів пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів, а також про необхідність їх перегляду; у випадках, передбачених законодавством, брати участь у розробці проектів регуляторних актів; подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю; бути залученими регуляторними органами до підготовки аналізів регуляторного впливу, експертних висновків щодо регуляторного впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів; самостійно готувати аналіз регуляторного впливу проектів регуляторних актів, розроблених регуляторними органами, відстежувати результативність регуляторних актів, подавати за наслідками цієї діяльності зауваження та пропозиції регуляторним органам або органам, які відповідно до цього Закону на підставі аналізу звітів про відстеження результативності регуляторних актів приймають рішення про необхідність їх перегляду; одержувати від регуляторних органів у відповідь на звернення, подані у встановленому законом порядку, інформацію щодо їх регуляторної діяльності.
Згідно із частинами першою-четвертою статті 7 Закону № 1160-IV регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом. План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів. Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження. Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.
За правилами частин першої, другої статті 8 Закону № 1160-IV стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу. Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.
Як передбачено частинами першою-четвертою статті 9 Закону № 1160-IV, кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань. Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону. У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта. Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.
Відповідно до частини п'ятої статті 9 Закону № 1160-IV повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п'ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями зауважень та пропозицій.
Згідно із частинами шостою-восьмою статті 9 Закону № 1160-IV строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу. Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.
Частиною п'ятою статті 12 Закону № 1160-IV передбачено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.
За приписами частин другої, п'ятої статті 13 Закону № 1160-IV повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.
Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.
Апелянти вказують на те, що оскаржуване рішення прийнято із порушенням процедури та порядку прийняття і оприлюднення проекту оскаржуваного рішення як регуляторного нормативно-правового акта та з порушенням процедури публікації самого рішення.
Так, пунктом 5 оскаржуваного рішення Залужанської сільської ради від 14.07.2019 №1205 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки с. Ліски Збаразького району Тернопільської області" передбачено, що вказане рішення вирішено оприлюднити в засобах масової інформації (або іншим можливим способом).
Вказане, на думку колегії суддів, підтверджує намір органу місцевого самоврядування забезпечити відкритість та доступність цього рішення для громадськості.
У рішенні від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» ЄСПЛ зазначив, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
В рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ вказав на те, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Встановлено, що на момент прийняття оскаржуваного рішення сільська рада не мала наявних друкованих медіа, а також не мала наявної офіційної сторінки в мережі Інтернет, тому офіційне оприлюднення, як проекту регуляторного акта так і самого регуляторного акта до громадськості відбувалось за допомогою дошки оголошень, яка знаходиться біля Залужанської сільської ради, оскільки такий спосіб відповідав фактичним можливостям Залужанської сільської ради щодо донесення інформації до населення.
Те, що проект регуляторного акта вивішувався на дошку оголошень до сесії, а також сам регуляторний акт після його прийняття також підтверджено показами свідка ОСОБА_5 , яка працювала бухгалтером у Залужанській сільській раді.
Свідок ОСОБА_5 була допитана в суді першої інстанції в судовому засіданні 13.05.2025. Свідок вказала, що проект оскаржуваного рішення було вивішено до проведення засідання сесії ради, а прийняте рішення після його прийняття.
Також слід зазначити, що в межах вказаної сільської територіальної громади не видаються будь-які друковані засоби масової інформації. Такі засоби є лише в межах області, однак, за відсутності відомостей про відсоток членів вказаної територіальної громади що їх передплачує, сумнівним є те, що розміщення проекту та самого рішення в таких друкованих засобах відповідало б належному способу оприлюднення регуляторного акту в розумінні Закону №1160-IV.
Апеляційний суд погоджується, що такий спосіб, як оприлюднення інформації на дошці оголошень сільської ради відповідає терміну оприлюднення на місцевому рівні, доступний для ознайомлення всім мешканцям громади, зацікавленим в обговоренні даного питання, а тому, в діях відповідача відсутні порушення законодавства щодо відкритості та гласності процедури прийняття такого регуляторного акту.
Апелянти не наводять жодного конкретного прикладу іншого ефективного і доступного способу оприлюднення в умовах відсутності електронних або друкованих каналів зв'язку на території громади, які були б належним засобом інформування.
Слід погодитися, що стороною відповідача були вжиті всі можливі дії задля належного повідомлення громадян.
Такий спосіб оприлюднення на дошці оголошень, в конкретних умовах громади гарантував фактичне доведення змісту рішення до відома жителів села, а також забезпечив можливість ознайомлення всіх зацікавлених осіб із його положеннями.
Крім того, варто зазначити, що рішення не було прихованим чи засекреченим - воно виконувалося, застосовувалося на практиці, і не викликало заперечень або скарг протягом тривалого часу після його прийняття, що підтверджує ефективність обраного способу оприлюднення.
Також сторона апелянтів стверджує, що їм не було відомо про прийняте рішення Залужанської сільської ради від 14.07.2019 №1205 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки с. Ліски Збаразького району Тернопільської області». Апелянти вказують, що були позбавлені реальної можливості висловити свої заперечення у зв'язку з обмеженістю часу на ознайомлення з проєктом рішення.
Однак, згідно з протоколом засідання Збаразької міської ради щодо врегулювання договірних відносин та сплати орендної плати за землю від 28 листопада 2023 року, то на даному засіданні була представник від орендарів, ОСОБА_6 і, яка була обізнана про затвердження нових нормативно грошових оцінок земельної ділянки.
Також в ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем було надано суду аналіз регуляторного впливу проекту рішення Залужанської сільської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Ліски Збаразького району Тернопільської області", у якому також зазначено розробника технічної документації, а саме ДП "Тернопільський інститут землеустрою".
Наведене вище спростовує твердження про відсутність аналізу регуляторного впливу під час прийняття рішення 29 сесії 7 скликання Залужанської сільської ради від 14.07.2019 року №1205 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Ліски Збаразького району Тернопільської області, а також щодо відсутності розробника технічної документації.
Крім того, проаналізувавши зміст аналізу регуляторного впливу проекту рішення Залужанської сільської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Ліски Збаразького району Тернопільської області" судом встановлено, що у ньому також зазначено, що зауваження і пропозиції до проекту рішення Залужанської сільської ради приймаються у письмовому вигляді протягом одного календарного місяця з дня оприлюднення рішення за адресою: АДРЕСА_1 , Залужанська сільська рада.
Наведене вказує на забезпечення можливості для подання пропозицій або зауважень зацікавленим членам громади.
Також, апелянт не надав доказів, які б підтверджували, що він подавав будь-які зауваження чи пропозиції, на які не було належним чином відреаговано. Заяви про відсутність громадського обговорення є суб'єктивними припущеннями та не ґрунтуються на об'єктивних обставинах справи.
В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.
Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв'язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.
Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 , Фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 , Фізичної особи- підприємця ОСОБА_3 , Фізичної особи- підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року в справі №500/1338/25 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. М. Гінда
О. Б. Заверуха
Повне судове рішення складено 16.12.25