Справа № 11-380 \ 2006р Головуючий 1 інстанції: Бойко О.В.
Категорія - 186 ч.З КК Доповідач: Оседач М.М.
22 червня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі: головуючого: Салая Г.А. суддів: Оседача М.М., Шахової О.Г., за участю прокурора: Басюка С.В. адвоката: ОСОБА_2 засудженого: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 1 березня 2006 року, яким
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець смт. Десна Козелецького району, освіта середня, не одружений, мешканець АДРЕСА_1, раніше судимий 20.02.2002 року Козелецьким районним судом по ст. 309 ч.1 КК України до 1 року обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік; 21.01.2003 року тим же судом по ст. ст. 309, 96 КК України до 2 років позбавлення волі, за ст. 71 КК остаточно - на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений по відбуттю покарання,
засуджений за ст. 186 ч.З КК України до 5 років позбавлення волі;
за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі;
за ст. 309 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі;
за ст. 185 ч. З КК України до 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС в Чернігівській області судові витрати в сумі 146 грн. 46 коп. за проведення судово-хімічної експертизи.
Стягнуто з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди на користь потерпілих: ОСОБА_3 641 грн.; ОСОБА_4 - 890 грн., ОСОБА_5, 1500 грн. та 500 грн. за спричинену моральну шкоду.
Судом засуджений визнаний винним в тому, що 20 вересня 2005 року о 7 годині ранку він, з метою крадіжки, через незачинені двері, проник у веранду будинку ОСОБА_6, що знаходиться в АДРЕСА_2, звідки потрапив до комори, де викрав 2 банки з салом вагою 5,5 кг. вартістю 141 грн. 82 коп. Виходячи з будинку, на веранді таємно викрав з гаманця 50 грн., а перебуваючи вже на вулиці, був виявлений господаркою будинку, яка здогадавшись про скоєння крадіжки, почала вимагати повернути гроші, однак ОСОБА_1, усвідомлюючи що його викрито, втік із викраденими продуктами харчування та грошима.
11 жовтня 2005 року в денний час, ОСОБА_1, знаходячись у господарстві ОСОБА_7, що розташоване по АДРЕСА_3, у гною відкопав скляну банку, де знаходилось 1200 грн., які намагався повторно таємно викрасти. В цей момент ОСОБА_7 побачила, що її внук - ОСОБА_1 викрадає належні їй гроші та почала просити останнього, щоб той припинив крадіжку та повернув майно. ОСОБА_1, усвідомлюючи, що він викритий, не зреагував на прохання ОСОБА_7 і забравши гроші, втік із подвір'я.
На початку жовтня 2005 року біля с. Одинці Козелецького району ОСОБА_1 для власних потреб, на узбіччі дороги нарвав суцвіття дикоростучої коноплі та помістив її в поліетиленовий пакет і сховав в кишеню штанів. Підійшовши підходив до автобусної зупинки та побачив біля неї двох працівників міліції, злякавшись появи яких, нарвану коноплю переховав у закинутому ангарі, неподалік від зупинки. 29 грудня того ж року співробітниками міліції було виявлено та вилучено у вказаному ОСОБА_1 місці коноплю, яка за висновком хімічної експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом (маріхуана), суха вага якої становить 20,1 гр.
25.11.2005 року в денний час ОСОБА_1, шляхом відкриття ключем вхідних дверей будинку ОСОБА_4 по АДРЕСА_4, проник в будинок, де повторно з кімнати таємно викрав мобільний телефон марки «Нокіа 1100" вартістю 390 грн. зі стартовим пакетом «Діджус" вартістю ЗО грн., на рахунку якого було 15 грн., а всього на загальну суму 435 грн.
Повторно, в ніч на 25 листопада 2005 року, шляхом підбору ключа замку на вхідних дверях, ОСОБА_1 проник в будинок ОСОБА_8 по АДРЕСА_5, звідки здійснив крадіжку сала вагою 5 кг, свинячої гомілки та голови, три трьохлітрові банки з смальцем та інші продукти харчування, а всього на загальну суму 416,9 грн.
27 листопада 2005 року, в денний час ОСОБА_1 проник в двір господарства ОСОБА_4 за тією ж адресою, викруткою відкрив вітрове скло у дверці автомобіля ВАЗ - 2101, звідки повторно здійснив крадіжку автомагнітоли «ЕВРОТЕК" вартістю 455 грн.
19 грудня 2005 року близько 11 год. ЗО хв. ОСОБА_1, виставивши віконну раму, проник в будинок ОСОБА_9, розташований по АДРЕСА_6, де повторно таємно викрав 8 трьохлітрових банок свинячого м'яса, 6 кг. свинячого сала, пачку чаю «Ліптон" та інші продукти харчування, а всього на загальну суму 641 грн.
22 грудня 2005 року близько 17 год. ОСОБА_1, перебуваючи по вул. Учительській в тому ж населеному пункті через вікно проник до дачного будинку, що належить ОСОБА_10, звідки повторно здійснив крадіжку 2 кришталевих ваз, чайного сервізу на 6 персон, кришталевої цукерниці, 12 кришталевих рюмок та інших речей домашнього вжитку, а всього на загальну суму 1888 грн.
На вказаний вирок засудженим подано апеляцію, в якій зазначає про свою незгоду з кваліфікацією його дій в частині обвинувачення, що стосується викрадення майна у потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, зазначаючи при цьому, що в даному випадках його дії слід розцінювати як майнові стосунки між родичами, до того ж враховуючи, що остання є його бабусею. Звертає увагу, що органи досудового слідства ввели потерпілих в оману щодо настання відповідальності за його дії при викраденні майна, в даний момент які не мають до нього жодних претензій. Зазначені обставини, на думку автора, дають підстави для суду про перегляд вироку суду в бік пом'якшення призначеного покарання.
Колегія суддів, вислухавши пояснення засудженого на підтримання своєї апеляції, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, однак зазначав про необхідність зміни вироку з інших підстав, дослідивши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, вважає, що
вона підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_1 у відкритому заволодінні чужим майном, з проникненням у житло, за ознакою повторності, підтверджені дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким суд дав належну оцінку в їх сукупності і взаємозв'язку.
Твердження засудженого про те, що він не вчиняв грабежу за обставин, встановлених судом, є безпідставними та спростовуються дослідженими судом доказами.
Так, з показів ОСОБА_1, які він дав як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, вбачається, що 20 вересня 2005 року з метою крадіжки він проник до будинку ОСОБА_6 в с. Виповзів Козелецького району, де викравши банки з салом та гроші в гаманці, намагався на вулиці перелізти через паркан, але будучи викритим господаркою будинку, яка здогадалась про вчинення ним крадіжки, ігноруючи її вимоги про повернення майна, втік з господарства. Він вже вказував, що 11 жовтня того ж року, перебуваючи в дворі своєї бабусі ОСОБА_7 в с. Виповзів відкопав у гною банку з грошима, які намагався викрасти, однак в цей момент був викритий в своїх злочинних діях і не реагуючи на вимоги бабусі про повернення грошей, втік із подвір'я.
Ці пояснення засудженого повністю підтвердили потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , покази яких були оголошені в судовому засіданні а.с. 12 -13. т.1, а.с.14т.2).
Під час проведення відтворень обстановки та обставин події ОСОБА_1 в подробицях розказав та показав на місці, за яких обставин він заволодів майном потерпілої ОСОБА_6 та грошима ОСОБА_7.
Доводи засудженого в поданій апеляції щодо неправильності кваліфікації його дій за даними фактами, як вчинення відкритого заволодіння майном потерпілих, є безпідставними, оскільки спростовуються наведеними доказами. Його твердження з приводу того, що заволодіння майном у потерпілих мало місце за наявності тісних родинних стосунків між ними, які наче б то не мали жодних претензій до нього, слід визнати надуманими і як такими, що вказують на намагання уникнення встановленої законом відповідальності за скоєне.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про скоєння вчинення ОСОБА_1 відкритого заволодіння чужим майном, з проникненням у житло, за ознакою повторності і правильно кваліфікував його дії за ч.2 та ч.З ст. 186 КК України.
Разом з тим, суд безпідставно при кваліфікації дій засудженого по факту відкритого заволодіння майном у ОСОБА_6 послався у вироку на кваліфікуючу ознаку - вчинення злочину за ознакою повторності, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, до цього ОСОБА_1 засуджувався за скоєння злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів. Вказану кваліфікуючу ознаку слід виключити з вироку, як зайву.
Кваліфікація його ж дій за ст. 185 ч.З та 309 ч.2 КК України є вірною і обставини скоєння ним вказаних злочинів та їх кваліфікація в апеляції не оспорюється.
Покарання засудженому ОСОБА_1 призначене у відповідності з вимогами ст. 65 КК України. При цьому суд врахував характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів. В достатній мірі судом також враховані дані про його особу, в зв'язку з чим колегія суддів не знаходить підстав для пом'якшення призначеного покарання.
Колегія суддів вважає за необхідне внести в резолютивну частину вироку уточнення щодо застосування судом при призначенні засудженому покарання ст. 70 КК України. Як вбачається з вироку, призначивши за більш суворою санкцією покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі та застосувавши ч.1 ст. 70 при призначенні остаточного покарання в тому ж розмірі, суд помилково зазначив про принцип часткового складання покарань, хоча в даному випадку слід було керуватись принципом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Крім того, поза увагою суду залишилась та обставина, що ОСОБА_1 з 25 по 28 листопада 2005 року знаходився в ІТТ Козелецького РВУМВС, будучи затриманим в якості підозрюваного по факту скоєння ним грабежу, в зв'язку з чим цей строк слід зарахувати засудженому в строк відбуття ним покарання.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково, а вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 1 березня 2006 року щодо ОСОБА_1 - змінити.
Виключити з мотивувальної частини вироку посилання суду на скоєння ОСОБА_1 грабежу майна з будинку ОСОБА_6 за ознакою повторності.
Внести в резолютивну частину вироку уточнення, зазначивши, що на л підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом п инення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.
Зарахувати в строк відбування покарання перебування ОСОБА в ІТТ Козелецького РВУМВС з 25 по 28 листопада 2005 року, а всього 3 доби.
В іншій частині вирок залишити без змін.