Справа № 466/6072/25
Провадження № 2/466/2676/25
10 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді Зими І.Є.
секретаря с/з Васинчик М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , - у с т а н о в и в :
25 червня 2025 року, ТОВ «Споживчий Центр» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у розмірі 15 965 грн. та судовий збір.
В обґрунтування вимог зазначає, що 16.11.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 16.11.2024-100000359. Відповідно до умов договору відповідачці надано кредитні кошти у розмірі 7 000 грн, строком на 140 днів, з датою повернення 04.04.2025 року.
Відповідно до договору та квитанції про перерахування коштів Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 7 000 грн строком на 140 днів, у зв'язку з чим ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі.
Закон України «Про електронні довірчі послуги» визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі електронної ідентифікації, та встановлює, що електронний договір, укладений з дотриманням вимог закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до п. 4.1 договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит на умовах строковості, платності та поворотності шляхом перерахування коштів на банківський рахунок споживача.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму коштів. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати визначаються договором.
В свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 04.04.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 15 965 грн, що складається з : заборгованості по тілу кредиту 7 000 грн, по процентам - 5 390 грн, комісіям - 700 грн, та неустойці 2 875 грн, чим порушуються права та інтереси позивача.
Ухвалою суду від 30.06.2025 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.
Від відповідачки 15.07.2025 року, надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона не заперечує факту укладення кредитного договору та отримання коштів, однак вважає заявлену суму заборгованості не співмірною, такою, що порушує принципи справедливості, розумності та добросовісності, посилається на складне матеріальне становище та просить зменшити розмір стягнення. Окрім цього, просила суд розстрочити виконання рішення суду.
На адресу суду також надійшла відповідь на відзив від представника позивача, в якій зазначено, що відповідачкою не надано належних доказів на підтвердження своїх заперечень, а нарахування процентів та неустойки здійснено відповідно до чинного законодавства.
В судове засідання учасники справи не з'явились.
Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, причин неявки суду не повідомила.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 16.11.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 16.11.2024-100000359, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 7 000 грн строком на 140 днів.
Згідно п. 3.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію(ї) (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором).
Пунктом 3.2. встановлено, що Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 4.1. Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-75XX-XXXX-2659.
Згідно п. 4.3. Договору Днем надання Кредиту вважається: списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця , а днем погашення Кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою а б о зарахування на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця. У випадку, якщо дата ініціювання платіжної операції з надання Кредиту не співпадає з датою завершення цієї платіжної операції з надання Кредиту, днем/датою надання Кредиту є дата ініціювання цієї платіжної операції, якщо платіжна операція була завершена (навіть у випадку її завершення в пізнішу дату). Неможливість завершення ініційованої Кредитодавцем платіжної операції з надання Кредиту не з вини Кредитодавця є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і обов'язків сторін за даним Договором, включаючи обов'язок Кредитодавця з надання Кредиту. Неможливість видачі Кредиту готівкою у зв'язку з нез'явленням Позичальника для її отримання у Дату надання/видачі кредиту, зазначену в Заявці, є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і обов'язків сторін за даним Договором, включаючи обов'язок Кредитодавця з надання Кредиту.
У випадку настання вказаних скасувальних обставин даний Договір є розірваним та припиненим з Дати надання/видачі кредиту, зазначеної в Заявці У випадку перерахування коштів Позичальником на поточний рахунок Кредитодавця, Позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу. Відповідно до п. 6.1. Договору Позичальник зобов'язався використати використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата Процентів - у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред'явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій. Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до Договору від 16.11.2024 та квитанції про перерахунок коштів Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 7000 грн. строком на 140 днів, ОСОБА_1 16.11.2024 отримано кредитні кошти у розмірі 7000 грн.
Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує. Згідно відомостей позивача, станом на 04.04.2025 р., у відповідачки утворилась заборгованість у розмірі 15965 грн., що складається з : заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7000 грн., по процентам в розмірі 5390 грн., дод. комісія 700,00 грн., по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання, у розмірі 2 875,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Разом з тим відповідачкою у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору : на суму 1 330,00 грн. від 29.11.2024 р. , на суму 1 435,00 грн. від 14.12.2024 р. , на суму 1 500,00 грн. від 12.02.2025 р. , при цьому, під час формування довідки про заборгованість та суми позовної вимоги було враховано факт оплати та змінено суму заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Однак в порушення зазначених вище норм закону та умов договору відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала.
Згідно розрахунку борг становить 15965 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7000 грн., по процентам в розмірі 5390 грн., дод. комісія 700,00 грн., по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання, у розмірі 2 875,00 грн.
Проте, відповідно до статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
З урахуванням наведеного, вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 за кредитом, нарахованих внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань, задоволенню в заявленому розмірі не підлягають.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме у межах суми, що є справедливою та співмірною, - 10 000 грн, яка складається з 7 000 грн основного боргу та 3 000 грн процентів.
Згідно з частиною третьою статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Щодо клопотання відповідачки про розстрочку виконання рішення, судом роз'яснено, що відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Вказана заява про розстрочення рішення суду подається заявником після ухвалення рішення у справі.
В силу дії 141 ЦПК України, з відповідачки слід стягнути в користь позивача судові витрати.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що внаслідок невиконання умов кредитного договору ОСОБА_1 дійсно були порушені права позивача. А тому, оцінюючі представлені позивачем докази та наведені аргументи, докази сторони відповідача, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 527, 530, 610, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд ,-
позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 16.11.2024-100000 від 16.11.2024 року в розмірі 10 000 грн. (десять тисяч гривень), що складається з 7 000 грн основного боргу та 3 000 грн процентів.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) судового збору.
В решті вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня виготовлення його повного тексту, безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повний текст рішення виготовлено 17.12.2025 року.
Сторони в справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя І. Є. Зима