Провадження № 2/641/3735/2025 Справа № 641/7641/25
18 грудня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі :
головуючого - судді Курганникової О.А.,
за участю секретаря судових засідань Юрченко Д.Ю..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
встановив:
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 103242971 від 06.04.2021 року у розмірі 41 400,00 грн., судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 грн.40 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 06.04.2021 року між ТОВ « МІЛОАН» та відповідачем було укладено кредитний договір №103242971, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у розмірі 9000 грн. на споживчі потреби.
29.07.2021 року між ТОВ « МІЛОАН» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу №05Т про відступлення права вимоги. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №05Т від 29.07.2021року, до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.
На теперішній час відповідач ухиляється від виконання зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого, сума заборгованості станом на дату відступлення прав вимоги становить 41 400 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 9000,00 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 32 400,00 грн..
Провадження у справі було відкрито та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву, відповідно до якої просив розглянути справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення судового засідання або розгляд справи у його відсутність до суду не надходило, відзив на позов до суду не подав.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача згідно з ч.4ст.223 ЦПК України та, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини.
Як встановлено під час судового розгляду, 06.04.2021 між ТОВ «ФК «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №103242971, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у розмірі 9000,00 грн. строк повернення 06.05.2021року.
Того ж дня ОСОБА_1 підписано анкету-заяву на отримання кредиту та паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), додатком до якого є орієнтовний графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту.
29.07.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір відступлення прав вимоги № 05Т, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передало ТОВ «Діджи Фінанс» належні йому права вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняло належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги.
Згідно з витягом з Додатку до договору відступлення прав вимоги № 05Т від 29.07.2021 року, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 станом на дату відступлення права вимоги, в сумі 41 400 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 9 000,00 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 32 400 грн.
25.07.2025 року відповідачу було направлено досудову вимогу про погашення заборгованості за договором №103242971 від 06.04.2021року.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1054ЦК України також передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу, які регулюють відносини позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.
Статтею 1050ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ст.629ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.
Відповідно до ч. 1ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1ст. 1077 ЦКза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань (постанова Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 361/2105/16-ц).
Якщо можливість стягнення процентів (плати за користування кредитом) після закінчення строку кредитування передбачено умовами кредитного договору, який укладено між сторонами, то є правильним і обґрунтованим висновок суду про наявність підстав для стягнення процентів (плати за користування кредитом) після закінчення строку кредитування (постанова Верховного Суду від 08.08.2022 у справі № 234/7298/20).
Верховний Суд наголошує на тому, що на позивача покладено обов'язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов'язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню. Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем). Суд апеляційної інстанції правомірно врахував надані банком розрахунки заборгованості та наявні матеріали кредитної справи, оскільки указані документи стосуються предмета доказування у справі. Відповідач, заперечуючи проти розміру заборгованості, не спростував його (постанова Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 308/3956/15-ц).
Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Отже, наявний у матеріалах справи розрахунок кредитної заборгованості відповідача та виписки з його рахунків є належними доказами наявності заборгованості позичальника (постанова Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 756/8056/19).
Стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, завлений стороною позивача. Враховуючи, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», висновки суду апеляційної інстанції про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими (постанова Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).
Розглядаючи справу на підставі наданих позивачем доказів, суд вважає доведеним, що між відповідачем та ТОВ «МІЛОАН» був укладений споживчий кредитний договір №103242971 від 06.04.2021 року .
Загальний розмір заборгованості відповідача за споживчим кредитним договором № 103242971 від 06.04.2021року складає 41 400,00 грн..
Право грошової вимоги до відповідача, що виникле у кредитора на підставі кредитного договору, набув позивач згідно вищезазначеного договору факторингу.
Відповідачем не спростовані доводи позовної заяви, надані позивачем докази, а також розмір заборгованості, завлений стороною позивача. За таких обставин, розглядаючи справу в заочному порядку на підставі наданих позивачем доказів та стандарту доказування більшої переконливості (більшої вірогідності), суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 41 400,00 грн..
Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.
Керуючись ст.4,10 - 13,76 - 81, 141,263 - 265,268,273,280 283, 354, 355 ЦПК України,
вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, задовольнити
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 103242971 від 06.04.2021 року в розмірі 41 400,00 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн., а всього 43 822 (сорок три тисячі вісімсот двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду .
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» код ЄДРПОУ 42649746, адреса місцезнаходження: вул. Авіаконструктора І. Сікорського, буд. 8., м. Київ
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О.А.Курганникова