15 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/2571/25 пров. № А/857/39202/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Ніколіна В.В., Заверухи О.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року (головуючий суддя: Боршовський Т.І., місце ухвалення - м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
встановив:
ОСОБА_1 , 15.04.2025 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області від 26.03.2025 № 521 в частині застосування дисциплінарного стягнення щодо ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП України в Івано-Франківській області від 26.03.2025 № 138 о/с щодо звільнення ОСОБА_1 ;
- поновити позивача на службі в поліції на посаді інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону особливого призначення (стрілецький) ГУ НП України в Івано-Франківській області з 27.03.2025;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.03.2025 по дату ухвалення судового рішення у цій справі.
Обґрунтовано позовну заяву тим, що ГУ НП України в Івано-Франківській області безпідставно притягнуло ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Позивач зазначив, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення відповідач допустив порушення статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, оскільки ОСОБА_1 не мав діючих дисциплінарних стягнень, а такий вид стягнення як звільнення зі служби в поліції, на думку позивача, є непропорційним встановленому дисциплінарному проступку. Також відповідачем не взято до уваги наявність статусу учасника бойових дій та відомчих заохочувальних відзнак та медалей Національної поліції України: « 10 років сумлінної служби», « 15 років сумлінної служби», грамоти за сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, високий професіоналізм та відданість службі.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги позивач покликається на аналогічні підстави викладені в позовній заяві.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначає, що дисциплінарною комісією було проведено повне та неупереджене службове розслідування, внаслідок якого встановлено наявність в діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку. При цьому, дисциплінарною комісією враховано, що порушення службової дисципліни ОСОБА_1 , допущено під час дії на території України правового режиму воєнного стану та у бойових умовах на лінії зіткнення, що, на переконання дисциплінарної комісії фактично обтяжує відповідальність поліцейських. При цьому, дисциплінарний проступок, який вчинив ОСОБА_1 , є співмірним із видом дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Водночас, вибір дисциплінарного стягнення відноситься до дискреційних повноважень ГУ НП України в Івано-Франківській області.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 10.05.2006 по 07.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України, з 07.11.2015 в Національній поліції України. На підставі наказу ГУ НП України в Івано-Франківській області від 13.06.2024 № 243 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький).
Наказом ГУ НП України в Івано-Франківській області від 23.10.2024 № 481 о/с, капітана поліції ОСОБА_1 відряджено до ГУНП у Волинській області, для виконання обов'язків на посадах командування, штабів та ротних тактичних груп батальйонів ЗБП «Скеля», утвореної відповідно до наказу Національної поліції України від 22 квітня 2024 року № 426 ДСК (зі змінами), у складі оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (далі - ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») в межах Волинської області.
Наказом ГУНП у Волинській області від 05.11.2024 № 1182 дск, на капітана поліції ОСОБА_1 покладено виконання обов'язків стрільця-водія відділення № 1 взводу № 2 роти № 3 стрілецького батальйону № 3 Зведеної бригади поліції при Головному управлінні Національної поліції у Волинській області під умовним найменуванням «Скеля» та 27.11.2024.
Наказом ГУНП в Івано-Франківській області від 20.03.2025 № 124 о/с дск «Про припинення виконання завдань поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП у Волинській області та відрядження до Донецької області ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » капітана поліції ОСОБА_1 з 21.03.2025 до особливого розпорядження (але не більше 180 діб) відряджено до Донецької області до складу сил та засобів ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в підпорядкування командира зведених підрозділів Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_3 », з метою забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України в порядку взаємодії підрозділів поліції зі (військовими частинами) Збройними Силами України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України Збройними Силами України, представниками інших складових сектору безпеки й оборони, які повинні були виконувати бойові (спеціальні) завдання водіями - механіками (розвідниками) бойових броньованих машин (ББМ).
Вказаний наказ 22.03.2025 о 09:38 год. заступник командира БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області підполковник поліції Гуменюк М.М., в присутності інших поліцейських, довів капітану поліції ОСОБА_1 , що зафіксовано відеозаписом.
До ГУ НП України в Івано-Франківській області 22.03.2025 надійшли матеріали з батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУ НП України в Івано-Франківській області (далі - БПОП (стрілецький)) за вих. № 12/108/44-2025 від 22.03.2025, у яких міститься рапорт командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУ НП України в Івано-Франківській області полковника поліції ОСОБА_2 про те, що 22.03.2025 інспектору взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУ НП України в Івано-Франківській області капітану поліції Климу Я.М. доведено наказ ГУ НП України в Івано-Франківській області від 20.03.2025 № 124 о/с дск «Про припинення виконання завдань поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП у Волинській області та відрядження до Донецької області ОСУВ «Хортиця». Вказаний наказ ОСОБА_1 був доведений, зміст наказу йому був зрозумілий. Від підпису про ознайомлення з наказом ОСОБА_1 відмовився, як і відмовився від його виконання. Чітких причин своєї відмови не вказав, від написання письмових пояснень з даного приводу відмовився.
Наказом ГУ НП України в Івано-Франківській області № 489 від 22.03.2025 «Про призначення та проведення службового розслідування» з метою повної, всебічної та об'єктивної перевірки факту щодо можливого порушення вимог службової дисципліни, а саме за відомостями, викладеними у рапорті командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області полковника поліції Ковалюка М.М. з приводу невиконання наказу поліцейськими, в т.ч ОСОБА_1 - призначено службове розслідування у формі письмового провадження.
Позивач, 22.03.2025 відмовився надати пояснення під час проведення службового розслідування, що підтверджується складеним актом від 22.03.2025 № 2.
Згідно висновку службового розслідування за відомостями, викладеними у рапорті командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУ НП в Івано-Франківській області від 26.03.2025, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 18 розділу ІІІ, ч. 2 ст. 24 розділу ІV Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII, п. 1, 2, 4, 6, 13 ч. 3 ст. 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII та п.п. 2, 4, 5, 6, 22, 23 розділу ІІ в частині обов'язків посадової інструкції стрільця-водія відділення № 2 взводу № 2 роти № 2 стрілецького батальйону № 3 Зведеної бригади поліції при Головному управлінні Національної поліції у Волинській області під умовним найменуванням «Скеля», та умисне невиконання наказу ГУНП Івано-Франківській області від 20.03.2025 № 124 о/с дск «Про припинення виконання завдань поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП у Волинській області та відрядження до Донецької області ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Наказом ГУНП в Івано-Франківській області від 26.03.2025 № 521 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області» капітана поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с. 11-12).
Наказом ГУНП по особовому складу від 26.03.2025 № 138 о/с капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 26.03.2025 (а.с. 13).
Листом Управління кадрового забезпечення ГУНП в Івано-Франківській області від 26.03.2025 № 50647-2025 ОСОБА_1 повідомлено про звільнення зі служби в поліції, до якого долучено копію наказу ГУНП по особовому складу від 26.03.2025 № 138 о/с (а.с. 14).
Позивач вважає, що накази ГУНП в Івано-Франківській області 26.03.2025 № 521 в частині застосування дисциплінарного стягнення та наказ від 26.03.2025 № 138 о/с щодо звільнення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті з порушенням норм чинного законодавства, у зв'язку з чим звернувся до суду із цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у спірному випадку начальником ГУНП, незважаючи на характеристику позивача, наявність у нього відзнак та відсутність дисциплінарних стягнень, але враховуючи факт вчинення дисциплінарного проступку у вигляді прямої відмови виконувати наказ керівництва, в умовах воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією проти України, обґрунтовано прийнято накази про застосування до позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення та звільнення останнього зі служби в поліції.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.11.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до ст. 3 Закону № 580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 4 статті 8 Закону № 580-VIII визначено, що під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Частиною 1 ст. 18 Закону № 580-VІІІ передбачено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 580-VІІІ, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Статтею 24 Закону № 580-VІІІ передбачено додаткові повноваження поліції.
Так, за приписами ч.ч. 2-3 цієї статті Закону № 580-VІІІ, у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, можуть підпорядковуватися за рішенням керівника поліції відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
Під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 77 Закон № 580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Порядок віддання (видання) наказу визначено статтею 4 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, згідно якої:
1. Наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.
2. Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.
3. Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
4. Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. За потреби прямий керівник може віддати (видати) наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього керівника, про що він повідомляє безпосередньому керівнику підлеглого або підлеглий сам доповідає про отримання нового наказу своєму безпосередньому керівнику.
5. Віддавати (видавати) незаконний наказ або такий, що не пов'язаний із службовою діяльністю поліції або виходить за межі посадових (функціональних) обов'язків керівника, забороняється.
6. Керівник відповідає за відданий (виданий) наказ, результати його виконання, відповідність його закону.
7. Наказ, відданий (виданий) з порушенням вимог закону або з перевищенням повноважень, є недійсним та підлягає скасуванню прямим керівником.
Виконання наказу регламентовано статтею 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, згідно якої:
1. Поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
2. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
3. У разі якщо поліцейський, який виконує наказ безпосереднього керівника, отримав від прямого керівника новий наказ, що стає перешкодою для виконання попереднього, він зобов'язаний негайно доповісти про це керівникові, який віддав (видав) такий наказ, і після отримання його згоди припинити виконання попереднього наказу. Керівник, який віддав (видав) новий наказ, повідомляє про це керівнику, який віддав (видав) попередній наказ.
4. Поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику.
5. Виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.
6. Наказ вищих органів, керівників, посадових та службових осіб не може бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.
Отже, відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, на поліцейських покладено зобов'язання неухильно та у визначений строк точно виконувати накази керівника, а невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.
Згідно ст. 11 Дисциплінарний статут, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут Національної поліції України, доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».
Так, статтею 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (ч. 3 ст.26 Дисциплінарного статуту).
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (ч. 5 ст. 26 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (ч.6 ст.26 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Аналіз наведених правових норм надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є факт порушення службової дисципліни, необхідно встановити вину такої особи, за результатами проведення дисциплінарного провадження, також, необхідно виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку шкоду завдано ним.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно висновку службового розслідування від 26.03.2025 дисциплінарна комісія дійшла висновку про допущене ОСОБА_1 таке порушення як умисне невиконання наказу ГУНП Івано-Франківській області від 20.03.2025 № 124 о/с дск «Про припинення виконання завдань поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП у Волинській області та відрядження до Донецької області ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
При цьому, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не заперечує факт ознайомлення із змістом наказу ГУНП Івано-Франківській області від 20.03.2025 № 124 о/с дск «Про припинення виконання завдань поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП у Волинській області та відрядження до Донецької області ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », не вважав такий наказ злочинним чи явно незаконним та чітко усвідомлював необхідність його виконання.
Факт оголошення наказу ГУНП Івано-Франківській області від 20.03.2025 № 124 о/с дск «Про припинення виконання завдань поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП у Волинській області та відрядження до Донецької області ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та доведення його змісту до позивача підтверджується матеріалами службового розслідування та зафіксовано на портативний відеореєстратор, відео з якого долучено відповідачем до відзиву від 05.05.2025 на позовну заяву.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що наказом ГУНП в Івано-Франківській області від 20.03.2025 № 124 о/с дск «Про припинення виконання завдань поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП у Волинській області та відрядження до Донецької області ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » капітана поліції ОСОБА_1 з 21.03.2025 до особливого розпорядження (але не більше 180 діб) відряджено до Донецької області до складу сил та засобів ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в підпорядкування командира зведених підрозділів Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_3 », з метою забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України в порядку взаємодії підрозділів поліції зі (військовими частинами) Збройними Силами України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України Збройними Силами України, представниками інших складових сектору безпеки й оборони, які повинні були виконувати бойові (спеціальні) завдання водіями - механіками (розвідниками) бойових броньованих машин (ББМ).
Наказ від 20.03.2025 № 124 о/с доведений капітану поліції ОСОБА_1 заступником командира БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області підполковником поліції ОСОБА_3 , 22.03.2025 о 09:38 год., в присутності інших поліцейських.
Після цього кожному поліцейському, яких стосувався наказ від 20.03.2025 № 124 о/с, ставилось запитання про зрозумілість наказу та готовність виконувати такий наказ.
Так, на відеозаписі (ім'я файла: video5402353737723309666) зафіксовано: адресоване ОСОБА_1 запитання: «Чи зрозумілий зміст наказу?» (00:16:11). Відповідь ОСОБА_1 : «Зрозумілий!» (00:16:23). Запитання: «Ви будете виконувати?» (00:16:27). Відповідь ОСОБА_1 : «Я не можу поїхати, так як дружина інвалід ІІІ групи багато років, стан її здоров'я час від часу погіршується» (00:16:29). Запитання: «На даний час готові чи ні?» (00:16:41). Відповідь ОСОБА_1 : «Ні!» (00:16:42). Запитання: «Відмовляєтесь від наказу?» (00:16:43). Відповідь ОСОБА_1 : «Так!» (00:16:44). Запропоновано ОСОБА_1 в письмовому вигляді викласти пояснення відмови від наказу (00:17:00). Відповідь ОСОБА_1 : «Відмовляюсь» (00:17:03). Запитання: «Тобто Ви усно відмовляєтесь на відео?» (00:17:04). Відповідь ОСОБА_1 : «Так!» (00:17:05).
Вищевказані обставини оголошення наказу ГУНП в Івано-Франківській області від 20.03.2025 № 124 о/с дск «Про припинення виконання завдань поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП у Волинській області та відрядження до Донецької області ОСУВ «Хортиця», ознайомлення з таким наказом та відмови ОСОБА_1 виконувати вимоги наказу, підтверджуються також письмовими рапортами, які містяться в матеріалах службового розслідування, а саме: заступника командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області підполковника поліції Гуменюка М.М., начальника відділення моніторингу та контролю БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області майора поліції Дуленчука Р.В., старшого інспектора відділення моніторингу та контролю БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області підполковника поліції Москальчука Д.Ф., командира взводу № 3 роти № 1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції Тимківа В.Б., командира взводу № 2 роти № 1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , старшого інспектора відділення тактико-спеціальної підготовки БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області старшого капітана поліції Левицького А.І., начальника відділення тактико-спеціальної підготовки БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції Колибабюка М.М., командира роти №1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області майора поліції Дутчака Н.В.
Наказом Міністерства внутрішніх справ від 9 листопада 2016 року № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що у частині 1 статті 64 Закону № 580-VIII закріплено текст присяги поліцейського, зміст якої полягає у тому, що особа, яка вступає на службу в поліції усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07.03.2019 у справі № 819/736/18, від 22.10.2019 у справі № 480/3950/18, від 13 лютого 2020 року у справі № 1.380.2019.000121, від 22 липня 2021 року у справі № 580/1954/20 неодноразово наголошувалось, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Отже, за встановлених обставин цієї справи, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що події, які мали місце 22.03.2025, зокрема відмова виконувати наказ від 20.03.2025 № 124 о/с дск та вибути у службове відрядження, свідчать про порушення позивачем службово-дисциплінарної норми поведінки працівника поліції, які підривають, як авторитет самого поліцейського, органів поліції, так і держави в цілому.
Крім цього, суд апеляційної інстанції враховує, що такі дії позивач, як працівник поліції особливого призначення, вчинив під час дії правового режиму воєнного стану у період дії якого, на нього покладено додаткові обов'язки щодо захисту суверенітету України та її територіальної цілісності, відсічі збройної агресії проти України та участі в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій, що за своїм характером несумісні з високим званням поліцейського і робить неможливим виконання у подальшому ним своїх службових обов'язків.
Також суд звертає увагу на те, що до оголошення вимог наказу ГУНП в Івано-Франківській області від 20.03.2025 № 124 о/с дск «Про припинення виконання завдань поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП у Волинській області та відрядження до Донецької області ОСУВ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_1 не повідомляв про існування будь-яких сімейних обставин, які б перешкоджали виконанню такого наказу, чи у встановленому порядку інформував керівництво про існування таких обставин, звертався з рапортами з таких питань.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції, надаючи аналіз висновку службового розслідування та оспорюваним наказам, дійшов висновку, що в межах проведеного службового розслідування встановлені фактичні дані, що підтверджують реальну наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, яка виразилася у невиконанні наказу від 20.03.2025 № 124 о/с дск, що свідчить про грубе порушення службової дисципліни, шкідливих наслідків, причинного зв'язку між ним і дією порушника, висновки службового розслідування, наказ від 26.03.2025 № 521 та наказ від 26.03.2025 № 138 о/с відповідають вимогам щодо обґрунтованості, такі містять всі необхідні відомості, які повинні враховуватися при прийнятті вмотивованих рішень, а тому скасуванню не підлягають.
В діях позивача, на переконання суду апеляційної інстанції, наявний беззаперечний склад дисциплінарного проступку, а вид дисциплінарного стягнення відповідач обрав обґрунтовано, з врахуванням обставин у справі, що не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Крім цього, у відповідності до Дисциплінарного статуту відповідач має право застосовувати такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів Національної поліції, який входить до його компетенції.
Отже, у зв'язку з відмовою в задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування оскаржуваних наказів, відсутні підстави для задоволення інших позовних вимог, щодо поновлення на посаді та стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу, оскільки такі є похідними від правомірного винесення цих наказів.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.
Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року у справі № 300/2571/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді О. Б. Заверуха
В. В. Ніколін