15 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/811/25 пров. № А/857/28252/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Матковської З.М., Заверухи О.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року (головуючий суддя: Боршовський Т.І., місце ухвалення - м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
встановив:
ОСОБА_1 , 06.02.2025 звернувся до суду з позовом до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 188 від 02.08.2024 в частині застосування дисциплінарного стягнення відносно інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону спеціальних операцій («Еней») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітана поліції ОСОБА_1 ;
- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 85 о/с від 24.01.2025 в частині звільнення інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону спеціальних операцій («Еней») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітана поліції ОСОБА_1 ;
- зобов'язати відповідача поновити капітана поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону спеціальних операцій («Еней») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 25.01.2025;
- зобов'язати Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 25.01.2025 по день винесення рішення суду про поновлення на службі.
Обґрунтовано вказану позовну заяву тим, що Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » безпідставно притягнув ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Позивач зазначив, що 02.07.2024 під час зачитування вимог наказу від 02.07.2024 № 175 ДСК «Про виконання бойового (спеціального) завдання» повідомив командира про неможливість виконати позивачем службові та спеціальні завдання за станом здоров'я. Вказані дії позивача відповідають вимогам частини четвертої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, згідно яких за відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу. На думку ОСОБА_1 , він не відмовився виконувати наказ, а повідомив про неможливість його виконання через стан здоров'я. Позивач зазначив, що відповідач реалізував наказ № 188 від 02.08.2024 щодо застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції в період перебування ОСОБА_1 на лікарняному, при цьому про тимчасову непрацездатність позивач постійно повідомляв відповідача. Так, перебуваючи більше чотирьох місяців в стані тимчасової непрацездатності, ДПОП «ОШБ «Лють» протиправно не направило ОСОБА_1 на ВЛК. Окрім цього, на думку позивача, оспорювані накази не містять конкретизації дисциплінарного проступку та мотивів прийняття таких наказів у частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги позивач покликається на аналогічні підстави викладені в позовній заяві.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначає, що дисциплінарною комісією було проведено повне та неупереджене службове розслідування, внаслідок якого встановлено наявність в діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку. Зазначає, що позивач відмовився надати пояснення під час проведення службового розслідування, що підтверджується складеним актом від 03.07.2024. При цьому, суть та зміст зачитаного 02.07.2024 командиром наказу від 02.07.2024 № 175 ДСК «Про виконання бойового (спеціального) завдання» була зрозуміла. На запитання про готовність виконувати бойове (спеціальне) завдання, позивач відповів, що не готовий через погіршення стану здоров'я. Водночас, станом на 02.07.2024 ОСОБА_1 на лікарняному не перебував, звільнення від фізичних навантажень не мав. Відповідно до службової характеристики ОСОБА_1 за час служби зарекомендував себе з негативного боку. При цьому, дисциплінарною комісією враховано, що порушення службової дисципліни ОСОБА_1 , допущено під час дії на території України правового режиму воєнного стану та у бойових умовах на лінії зіткнення, що, на переконання дисциплінарної комісії фактично обтяжує відповідальність поліцейських. При цьому, дисциплінарний проступок, який вчинив ОСОБА_1 , є співмірним із видом дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Водночас, вибір дисциплінарного стягнення відноситься до дискреційних повноважень відповідача.
Позивач подав заперечення на відзив, в якому зазначає, що доводи відповідача у відзиві не ґрунтуються на повному та об'єктивному дослідженні доказів. Дії ОСОБА_1 02.07.2024 не можуть кваліфікуватися як відмова від наказу, оскільки були зумовлені об'єктивним погіршенням стану здоров'я після отриманої вибухової травми. Його поведінка відображала не порушення службової дисципліни, а свідоме дотримання принципу відповідальності перед підлеглими та обережності щодо власного життя й життя інших - цінностей, закріплених у Присязі поліцейського. Покарання за чесне повідомлення керівництва про неможливість виконати бойове завдання через стан здоров'я суперечить не лише букві закону, а й духу моральних засад служби в поліції, де людська гідність і професійна доброчесність мають залишатися пріоритетом навіть у воєнний час. Отже, враховуючи сукупність нових доказів, об'єктивні медичні дані, тривалий стаж бездоганної служби, відсутність дисциплінарних стягнень та моральні обставини справи, відповідач протиправно притягнув його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби.
Згодом позивач подав додаткові пояснення в яких зазначає, що сукупність нових доказів - Постанови ВЛК № 515 від 22.09.2025, довідкових матеріалів ЕК (МСЕК), медичних висновків, МРТ та консультаційних довідок - ретроспективно і переконливо доводить, що стан здоров'я ОСОБА_1 , на момент 02.07.2024, об'єктивно унеможливлював виконання бойового наказу. Зазначені документи підтверджують прямий причинно-наслідковий зв'язок між отриманою вибуховою травмою та стійкими неврологічними й опорно-руховими порушеннями, що зумовили подальше встановлення інвалідності III групи. Таким чином, дії ОСОБА_1 02.07.2024, який повідомив керівництво про стан здоров'я, слід розцінювати не як «відмову», а як виконання вимоги ч. 2 ст. 5 Дисциплінарного статуту НПУ - своєчасне інформування про об'єктивні перешкоди у виконанні наказу. Кваліфікація його поведінки як дисциплінарного проступку є безпідставною, оскільки: умисел на невиконання наказу відсутній, службовий обов'язок інформування виконано належно, медичні дані підтверджують об'єктивну непрацездатність, звільнення застосовано без урахування принципу пропорційності, установленого ст. 29 Дисциплінарного статуту та судовою практикою Верховного Суду.
Відповідач подав заперечення на додаткові пояснення позивача та зазначив, що 02.07.2024 під час оголошення бойового наказу ОСОБА_1 не надавав жодних документів, що підтверджують звільнення від виконання службово-бойових завдань. Крім того, зазначає, що у разі, якщо позивач розумів що не може виконувати бойовий наказ - мав одразу після появи симптомів або погіршення стану здоров'я звернутись до лікаря за допомогою. Натомість, позивач не вважав за потрібне звертатися до лікаря, знаходився у відрядженні, отримуючи за це грошове забезпечення, і саме у момент оголошення бойового наказу, все ж таки вирішив повідомити, що за станом здоров'я не може його виконувати. Також зазначає, що, висновком ВЛК від 25.09.2025 № 515 жодним чином не підтверджено неможливість виконувати бойове завдання 02.07.2024. Не встановлено дати погіршення стану здоров'я через вибухову травму, адже після лікування з 28.05.2024 - 11.06.2024 позивач був виписаний з лікарняного. У даному випадку пасивна поведінка позивача щодо вирішення питань зі здоров'ям не є підставою визнання дій ДПОП «ОШБ «Лють» протиправними та бути підставою для скасування наказів і виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 01.04.2024 проходив службу в Національній поліції України та призначений на посаду інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону спеціальних операцій («Еней») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Позивач відряджався в оперативно-тактичне угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в період з 20.06.2024 по 05.07.2024 (том 2, а.с. 25).
Відповідно до наказу БСО «Еней» ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.07.2024 № 75 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання» заступник командира батальйону БСО ДПОП «ОШБ «Лють» майор поліції ОСОБА_2 , залучив до виконання бойового (спеціального) поліцейських, у тому числі ОСОБА_1 (том 2, а.с. 18-19).
Заступник командира БСО « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ДПОП «ОШБ «Лють» майор поліції ОСОБА_2 , 02.07.2024 близько 16:30 год. в присутності начальника психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП «ОШБ «Лють» підполковника поліції ОСОБА_3 та керівника госпітальної групи зведеного загону Національної гвардії України капітана медичної служби ОСОБА_4 , головного інспектора Управління моніторингу ДПОП «ОШБ «Лють» капітана поліції ОСОБА_5 , зачитав вголос поліцейським вимоги наказу БСО «Еней» ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.07.2024 № 75 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання» та оголосив суть та зміст бойового завдання.
Факти зачитування ОСОБА_2 вимог вищевказаного наказу окремим поліцейським БСО «Еней» ДПОП «ОШБ «Лють», які 02.07.2024 залучались до виконання бойового завдання, їх відмови від виконання вимог наказу зафіксовано на портативний відеореєстратор («Tecsar BDC-43-GWCP»).
Командир БСО «Еней» ДПОП «ОШБ «Лють» капітан поліції ОСОБА_6 , 02.07.2024 подав рапорт начальнику управління - начальника відділу підтримки та контролю управління моніторингу ДПОП «ОШБ «Лють», в якому повідомив, що 02.07.2024 близько 16:30 год. поліцейські БСО «Еней» ДПОП «ОШБ «Лють», відмовились виконувати бойове завдання на території одного з населених пунктів Донецької області (том 2, а.с. 14-15).
До ДПОП «ОШБ «Лють», 03.07.2024 надійшла доповідна записка заступника начальника управління - начальника відділу підтримки та контролю управління моніторингу ДПОП «ОШБ «Лють» підполковника поліції Матвійчука О.Г. про те, що 02.07.2024 близько 16:30 год. поліцейські БСО «Еней» ДПОП «ОШБ «Лють», відмовились виконувати бойове завдання на території одного з населених пунктів Донецької області.
Наказом ДПОП «ОШБ «Лють» від 03.07.2024 № 649, призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію, за фактом невиконання наказу БСО «Еней» ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.07.2024 № 175 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання» (том 2, а.с. 9-10).
ОСОБА_1 , 03.07.2024 відмовився надати письмові пояснення під час проведення службового розслідування, про що складено акт (том 2, а.с. 142).
Згідно висновку службового розслідування від 24.07.2024 Вих. № 158/59/01-2024 за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими БСО («Еней») ДПОП «ОШБ «Лють», відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, та 4 частини третьої статті 1, частини першої та другої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктів 2 та 4 пункту 3 розділу ІІ посадової інструкції інспектора взводу №1 роти № 3 БСО («Еней») ДПОП «ОШБ «Лють», затвердженої 01.04.2024, що виразилось у невиконанні наказу командира БСО («Еней») ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.07.2024 № 175 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання» (том 2, а.с. 143-165).
Наказом ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.08.2024 № 188 застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (том 1, а.с. 27-31).
Наказом ДПОП «ОШБ «Лють» від 24.01.2024 № 85о/с (по особовому складу), ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції, відповідно до пункту 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції звільнено зі служби в поліції) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (том 1, а.с. 32).
Листом БСО («Еней») ДПОП «ОШБ «Лють»» від 25.01.2025 № 129/59/18-2025 ОСОБА_1 повідомлено про звільнення зі служби в поліції (том 1, а.с. 26).
Позивач вважає, що наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 188 від 02.08.2024 в частині застосування дисциплінарного стягнення та наказ № 85 о/с від 24.01.2025 в частині його звільнення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті з порушенням норм чинного законодавства, у зв'язку з чим звернувся до суду із цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи факт вчинення дисциплінарного проступку у вигляді відмови виконувати наказ керівництва, в умовах воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією проти України, обґрунтовано прийнято накази про застосування до позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення та звільнення останнього зі служби в поліції.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.11.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до ст. 3 Закону № 580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 4 статті 8 Закону № 580-VIII визначено, що під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Частиною 1 ст. 18 Закону № 580-VІІІ передбачено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 580-VІІІ, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Статтею 24 Закону № 580-VІІІ передбачено додаткові повноваження поліції.
Так, за приписами ч.ч. 2-3 цієї статті Закону № 580-VІІІ, у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, можуть підпорядковуватися за рішенням керівника поліції відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
Під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 77 Закон № 580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Порядок віддання (видання) наказу визначено статтею 4 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, згідно якої:
1. Наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.
2. Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.
3. Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
4. Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. За потреби прямий керівник може віддати (видати) наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього керівника, про що він повідомляє безпосередньому керівнику підлеглого або підлеглий сам доповідає про отримання нового наказу своєму безпосередньому керівнику.
5. Віддавати (видавати) незаконний наказ або такий, що не пов'язаний із службовою діяльністю поліції або виходить за межі посадових (функціональних) обов'язків керівника, забороняється.
6. Керівник відповідає за відданий (виданий) наказ, результати його виконання, відповідність його закону.
7. Наказ, відданий (виданий) з порушенням вимог закону або з перевищенням повноважень, є недійсним та підлягає скасуванню прямим керівником.
Виконання наказу регламентовано статтею 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, згідно якої:
1. Поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
2. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
3. У разі якщо поліцейський, який виконує наказ безпосереднього керівника, отримав від прямого керівника новий наказ, що стає перешкодою для виконання попереднього, він зобов'язаний негайно доповісти про це керівникові, який віддав (видав) такий наказ, і після отримання його згоди припинити виконання попереднього наказу. Керівник, який віддав (видав) новий наказ, повідомляє про це керівнику, який віддав (видав) попередній наказ.
4. Поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику.
5. Виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.
6. Наказ вищих органів, керівників, посадових та службових осіб не може бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.
Отже, відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, на поліцейських покладено зобов'язання неухильно та у визначений строк точно виконувати накази керівника, а невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.
Згідно ст. 11 Дисциплінарний статут, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут Національної поліції України, доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».
Так, статтею 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (ч. 3 ст.26 Дисциплінарного статуту).
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (ч. 5 ст. 26 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (ч.6 ст.26 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Аналіз наведених правових норм надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є факт порушення службової дисципліни, необхідно встановити вину такої особи, за результатами проведення дисциплінарного провадження, також, необхідно виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку шкоду завдано ним.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно висновку службового розслідування від 24.07.2024 Вих. № 158/59/01-2024 дисциплінарна комісія дійшла висновку про допущене ОСОБА_1 таке порушення як невиконання наказу командира БСО («Еней») ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.07.2024 № 175 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання».
При цьому суд звертає увагу на те, що 03.07.2024 ОСОБА_1 відмовився надати письмові пояснення під час проведення службового розслідування, про що складено акт (том 2, а.с. 142).
Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не заперечує факт ознайомлення із змістом наказу командира БСО («Еней») ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.07.2024 № 175 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання», не вважав такий наказ злочинним чи явно незаконним та чітко усвідомлював необхідність його виконання.
Факт оголошення наказу командира БСО («Еней») ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.07.2024 № 175 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання» та доведення його змісту до позивача підтверджується матеріалами службового розслідування та зафіксовано на портативний відеореєстратор («Tecsar BDC-43-GWCP»), відео з якого долучено відповідачем до відзиву від 21.02.2025 на позовну заяву.
Так, судом встановлено, що 02.07.2024, близько 16:30, заступник командира БСО « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ДПОП «ОШБ «Лють» майор поліції ОСОБА_2 , в присутності начальника психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП «ОШБ «Лють» підполковника поліції ОСОБА_3 та керівника госпітальної групи зведеного загону Національної гвардії України капітана медичної служби ОСОБА_4 , головного інспектора Управління моніторингу ДПОП «ОШБ «Лють» капітана поліції ОСОБА_5 , зачитав вголос поліцейським вимоги наказу БСО «Еней» ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.07.2024 № 75 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання» та оголосив суть та зміст бойового завдання.
Після цього кожному поліцейському, залученому до виконання бойового (спеціального) завдання, ставилось запитання про готовність виконувати вимоги наказу БСО «Еней» ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.07.2024 № 75 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання».
На відеозаписі DSJ_0000000_000000 (ім'я файла 0000000_0000020240702162743-0151) зафіксовано адресоване ОСОБА_1 запитання: «Вам зрозумілий наказ?» (16:43:58). Відповідь ОСОБА_1 : «Зрозумілий!» (16:44:50). Запитання: «Ви готові виконувати його?» (16:45:00). Відповідь ОСОБА_1 : «Я не можу його виконувати за станом здоров'я». Запитання: «Ви відмовляєтеся виконувати наказ?». Відповідь ОСОБА_1 : «Я не відмовляюсь. Я не можу його виконати».
Також, на відеозаписі DSJ_0000000_000000 (ім'я файла 0000000_0000020240702162743-0151) зафіксовано спілкування керівника госпітальної групи зведеного загону Національної гвардії України капітана медичної служби ОСОБА_4 з ОСОБА_1 що стану здоров'я позивача:
«- Ви до нас зверталися?
- Звертався!
- Так, звертався. З 21.06.2024 по 23.06.2024 Вам було проведено лікування з приводу вибухової травми. Обмеження було на три дні. На даний момент даний боєць може виконувати бойові спеціальні завдання» (16:44:15 - 16:44:39).
На відеозаписі DSJ_0000000_000000 (ім'я файла 0000000_0000020240702162743-0151) зафіксовано доповідь начальника психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП «ОШБ «Лють» підполковника поліції ОСОБА_3 щодо стану здоров'я ОСОБА_1 . Так, ОСОБА_3 зазначила: «Наразі не спостерігається гострих стресових розладів. Боєць готовий до виконання обов'язків» (16:44:40 - 16:44:46).
Вищевказані обставини оголошення наказу БСО («Еней») ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.07.2024 № 175 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання», ознайомлення з таким наказом та відмови ОСОБА_1 виконувати вимоги наказу, підтверджуються також письмовими поясненнями заступника командира БСО («Еней») ДПОП «ОШБ «Лють» майора поліції ОСОБА_2 від 10.07.2024 (том 2, а.с. 121-122), начальника психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП «ОШБ «Лють» підполковника поліції ОСОБА_3 від 10.07.2024 (том 2, а.с. 123-126) та керівника госпітальної групи зведеного загону Національної гвардії України капітана медичної служби ОСОБА_4 від 10.07.2024 (том 2, а.с. 127-128), які містяться в матеріалах справи.
Так, опитаний у ході проведення службового розслідування ОСОБА_2 зазначив, що 02.07.2024, близько 16:30 год, в присутності начальника психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП «ОШБ «Лють» підполковника поліції ОСОБА_3 та керівника госпітальної групи зведеного загону Національної гвардії України капітана медичної служби ОСОБА_4 , головного інспектора Управління моніторингу ДПОП «ОШБ «Лють» капітана поліції ОСОБА_5 , зачитав вголос поліцейським вимоги наказу БСО «Еней» ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.07.2024 № 75 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання» та оголосив суть та зміст бойового завдання. Зазначений наказ він зачитав чітко і таким чином, щоб наказ не допускав подвійного тлумачення. Поліцейські, серед яких ОСОБА_1 , відмовились виконати бойовий наказ. Таким чином, бойовий наказ БСО «Еней» ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.07.2024 № 75 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання» виконаний не був. Рапортів або інших документів від вищевказаних поліцейських про неготовність виконувати бойові (спеціальні) завдання до командування БСО «Еней» ДПОП «ОШБ «Лють» не надходили (том 2, а.с. 121-122).
Опитана у ході проведення службового розслідування ОСОБА_3 пояснила, що 23.06.2024 ОСОБА_1 звертався за консультацією, за результатами психологічних досліджень та бесіди встановлено, що психоемоційний стан останнього задовільний. Даному бійцю надано рекомендацію щодо формування стійкості та адаптації в умовах бойових дій. До групи психологічної підтримки та допомоги не включений (том 2, а.с. 123-126).
Опитаний у ході проведення службового розслідування ОСОБА_4 пояснив, що на момент доведення бойового наказу об'єктивних медичних причин для невиконання бойового наказу, не було. Гострі стани та загострення хвороб були відсутні (том 2, а.с. 127-128).
Наказом Міністерства внутрішніх справ від 9 листопада 2016 року № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що у частині 1 статті 64 Закону № 580-VIII закріплено текст присяги поліцейського, зміст якої полягає у тому, що особа, яка вступає на службу в поліції усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07.03.2019 у справі № 819/736/18, від 22.10.2019 у справі № 480/3950/18, від 13 лютого 2020 року у справі № 1.380.2019.000121, від 22 липня 2021 року у справі № 580/1954/20 неодноразово наголошувалось, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Отже, за встановлених обставин цієї справи, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що події, які мали місце 02.07.2024, свідчать про фактичну відмову позивача виконувати наказ від 02.07.2024 № 175 дск та вибути у службове відрядження, свідчать про порушення позивачем службово-дисциплінарної норми поведінки працівника поліції, які підривають, як авторитет самого поліцейського, органів поліції, так і держави в цілому.
Крім цього, суд апеляційної інстанції враховує, що такі дії позивач, як працівник поліції особливого призначення, вчинив під час дії правового режиму воєнного стану у період дії якого, на нього покладено додаткові обов'язки щодо захисту суверенітету України та її територіальної цілісності, відсічі збройної агресії проти України та участі в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій, що за своїм характером несумісні з високим званням поліцейського і робить неможливим виконання у подальшому ним своїх службових обов'язків.
Також суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що до оголошення вимог наказу БСО «Еней» ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.07.2024 № 75 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання» ОСОБА_1 повідомляв про погіршення свого стану здоров'я чи у встановленому порядку інформував керівництво про свій стан здоров'я, звертався з рапортами, які стосуються стану здоров'я, проходження ВЛК, неможливості виконання службових обов'язків за станом здоров'я, неможливості виконання бойових розпоряджень.
Так, до позовної заяви ОСОБА_1 долучив копію виписки № 24/1125/1223 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 11.06.2024, в якій зазначено, що позивач перебував на лікуванні з 28.05.2024 по 11.06.2024 , до служби мав приступити з 12.06.2024, претензій до лікування та медичного персоналу ОСОБА_1 не мав, що підтверджується його підписом (том 1, а.с. 51-53).
Згідно консультаційного висновку спеціаліста № 209 від 13.06.2024 позивача звільнено від фізичного навантаження на три дні з 13.06.2024 по 15.06.2024 (том 1, а.с. 54).
Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста № 1294 від 21.06.2024 позивача звільнено від фізичного навантаження на три дні з 21.06.2024 по 23.06.2024 (том 1, а.с. 56).
Факт звільнення ОСОБА_1 від фізичного навантаження на три дні з 21.06.2024 по 23.06.2024 підтверджено керівником госпітальної групи зведеного загону Національної гвардії України капітана медичної служби ОСОБА_4 на відеозаписі DSJ_0000000_000000 (ім'я файла 0000000_0000020240702162743-0151).
Таким чином, на час оголошення наказу БСО «Еней» ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.07.2024 № 75 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання» позивач не перебував на лікарняному та не був звільнений від навантаження.
Щодо доводів позивача про те, що поняття «не готовий до виконання наказу» та «відмовився від виконання наказу» мають різне значення та не є тотожними, суд вважає таким, що на увагу не заслуговують, оскільки позивач, усвідомлюючи свою високу відповідальність, може посилатися на неготовність до виконання наказу виключно за наявності обґрунтованих причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу, як передбачено частиною другою статті 5 Дисциплінарного статуту.
Проте, як зазначено вище, до оголошення вимог наказу БСО «Еней» ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.07.2024 № 75 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання» позивач не повідомляв про погіршення стану здоров'я та у встановленому порядку керівництво не інформував.
Крім того, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи позивача про те, що сукупність нових доказів - Постанови ВЛК № 515 від 22.09.2025, довідкових матеріалів ЕК (МСЕК), медичних висновків, МРТ та консультаційних довідок - ретроспективно і переконливо доводить, що стан здоров'я ОСОБА_1 на момент 02.07.2024 об'єктивно унеможливлював виконання бойового наказу, оскільки цими доказами жодним чином не підтверджено неможливість виконувати бойове завдання 02.07.2024. Ними не встановлено дати погіршення стану здоров'я через вибухову травму, адже після лікування з 28.05.2024 - 11.06.2024 позивач був виписаний з лікарняного.
Апеляційний суд зазначає, що рапорт про отримання направлення для проходження військово-лікарської комісії позивач направив до ДПОП «ОШБ «Лють» 22.11.2024 (том 1, а.с. 81).
Листом від 24.12.2024 № 11258-2024 ДПОП «ОШБ «Лють» запропоновано ОСОБА_1 після закінчення лікування прибути до групи кадрового забезпечення БСО «Еней» ДПОП «ОШБ «Лють» для отримання направлення для проходження військово-лікарської комісії та службової характеристики (том 1, а.с. 100).
Отже, позивач не надав суду жодних доказів звернення з рапортами про отримання направлення для проходження військово-лікарської комісії до дня вчинення дисциплінарного проступку - 02.07.2024.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції, надаючи аналіз висновку службового розслідування та оспорюваним наказам, дійшов висновку, що в межах проведеного службового розслідування встановлені фактичні дані, що підтверджують реальну наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, яка виразилася у невиконанні наказу від 02.07.2024 № 75 дск, що свідчить про грубе порушення службової дисципліни, шкідливих наслідків, причинного зв'язку між ним і дією порушника, висновки службового розслідування, наказ № 188 від 02.08.2024 та наказ № 85 о/с від 24.01.2025 відповідають вимогам щодо обґрунтованості, такі містять всі необхідні відомості, які повинні враховуватися при прийнятті вмотивованих рішень, а тому скасуванню не підлягають.
В діях позивача, на переконання суду апеляційної інстанції, наявний беззаперечний склад дисциплінарного проступку, а вид дисциплінарного стягнення відповідач обрав обґрунтовано, з врахуванням обставин у справі, що не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Крім цього, у відповідності до Дисциплінарного статуту відповідач має право застосовувати такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів Національної поліції, який входить до його компетенції.
Отже, у зв'язку з відмовою в задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування оскаржуваних наказів, відсутні підстави для задоволення інших позовних вимог, щодо поновлення на посаді та стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу, оскільки такі є похідними від правомірного винесення цих наказів.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.
Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року у справі № 300/811/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді О. Б. Заверуха
З. М. Матковська