Рішення від 17.12.2025 по справі 363/6214/25

"17" грудня 2025 р. Справа № 363/6214/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Котлярової І.Ю.

за участі секретаря: Дрозд В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгорода в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого вказав, що 30.03.2022 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідно до п. 2.1.1.1.3 Умов та Правил, клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Також зазначив, що всі основні умови кредитування доведені відповідачеві, що свідчить його підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка». На суму фактично використаного кредитного ліміту (кредиту) банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту за процентними ставками, зазначеними в Тарифах, що підтверджується п. 2.1.4.3.2 Умовами та правилами надання банківських послуг. АТ «А-Банк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором, станом на 20.10.2025 року відповідач має заборгованість у розмірі 107 231, 47 грн., яка складається з наступного: 70 069, 98 грн. - заборгованість за кредитом; 37 161, 49 грн. - заборгованість по відсоткам, 0,00 грн. - штраф, пеня. Позивач неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу SMS-повідомлень та дзвінків з вимогою виконати взяти на себе зобов'язання. Відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договорами не погашає, а тому позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 107 231, 47 гривень та понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422, 40 гривень.

Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 27.10.2025 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи.

В судове засідання представник позивача не з'явився, разом із позовною заявою подав клопотання, в якому на позовних вимогах наполягає, просив розглянути справу без його участі, проти постановлення заочного рішення не заперечує.

Відповідач будучи неодноразово належним чином повідомленим про розгляд справи, до суду повторно не прибув, участь у розгляді справи в суді не взяв, відзиву не подав.

Відтак, оскільки суд позбавлений можливості в черговий раз відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 210 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів без участі відповідача.

За змістом ст. 223 ЦПК України, повторна неявка учасника справи незалежно від причин неявки, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи наявність умов, визначених у частині першій статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 30.03.2022 року ОСОБА_1 підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку та йому надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

ОСОБА_1 простановленням власноруч свого підпису під Анкетою-Заявою підтвердив, що надані ним документи є чинними (дійсними) та наведені їх копії відповідають оригіналу; вся інформація та/або документи, надані ним банку (в т.ч. через мобільний додаток) є повною і достовірною у всіх відношеннях та зобов'язався повідомляти банк про будь-які зміни в цій інформації, що можуть статися, не пізніше, ніж через 3 банківські дні від настання таких змін; до укладання цієї угоди, ознайомився з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк» (в т.ч. з правами та обов'язками), Тарифами, Паспортом споживчого кредиту, та до укладання цієї угоди йому надана повна інформація про фінансові послуги, у відповідності до ч.2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк» між ним та АТ «А-Банк» становлять договір про надання банківських послуг умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення; беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погодився з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень дистанційними каналами обслуговування. Решта умов, передбачених частиною 1 статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначені в договорі.

Матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна карта», підписаний ОСОБА_1 30.03.2022 року простим електронним підписом.

Згідно даних довідки за картами, виданої головою правління АТ «А-Банк», вбачається, що ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картки № НОМЕР_2 строком дії до грудня 2031 року; № НОМЕР_3 строком дії до грудня 2031 року; № НОМЕР_4 строком дії до грудня 2031 року; № НОМЕР_5 строком дії до грудня 2031 року; № НОМЕР_6 строком дії до грудня 2028 року; № НОМЕР_7 строком дії до грудня 2031 року.

Згідно даних довідки за лімітами вбачається, що 30.03.2022 року ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт у розмірі 0,00 грн. В подальшому, 10.07.2023 року розмір кредитного ліміту збільшено до 23 000,00 грн., 11.09.2023 року до 38 000,00 грн., 11.12.2023 року до 53 000, 00 грн., 09.02.2024 року до 68 000, 00 грн., 17.04.2024 року до 73 000, 00 грн., 09.05.2024 року зменшено до 16 940, 00 грн. та того ж дня збільшено до 73 000, 00 грн., 24.07.2024 року зменшено до 70 070, 00 грн. та того ж дня збільшено до 70 100, 00 грн.

На підтвердження своїх вимог позивач до матеріалів позовної заяви також надав копію: витягу з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила», Тарифи по картці «Зелена», розрахунок заборгованості за договором № б/н від 30.03.2022 року станом на 20.10.2025 року, копію паспорту відповідача, копію: виписки по картці відповідача за період з 30.03.2022 року по 20.10.2025 року.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 станом на 20.10.2025 року за кредитним договором рахується на загальну суму 107 231, 47 грн. та складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 70 069, 98 грн.; заборгованості по відсоткам 37 161, 49 грн.

Спір між сторонами виник з договірних правовідносин, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України в частині позики та договору кредиту, а також регулюються загальними положеннями про договір та зобов'язання.

Згідно з статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Так, згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині, позивач вказує на те, що між сторонами було укладено договір в порядку ст. 634 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає і погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов. Виходячи з позовних вимог, саме про такий договір зазначає банк.

У анкеті-заяві позичальника, яка долучена позивачем до позовної заяви процентна ставка не зазначена. Крім того, анкета-заява містить лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію.

У вказаній анкеті-заяві не зазначено, яку саме картку відповідач бажає оформити та яку видано, не зазначено даних про умови кредитування, а саме: кредитний ліміт, які проценти встановлено за користування кредитом, строк договору, які штрафні санкції передбачені за несвоєчасне погашення кредиту, розмір відсотків.

Так, позивач обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Тарифи по картці «Зелена», як невід'ємні частини спірного договору, витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms.

Тарифами по картці «Зелена» та витягом з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за несвоєчасне погашення кредиту та або відсотків та їх розміри і порядок нарахування.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Тарифи та витяг з Умов та Правил розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Щодо доводів представника позивача викладених в позовні заяві в частині підписаного відповідачем паспорту споживчого кредиту, суд зазначає про таке.

Об'єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20 (провадження № 61-14545сво20) дійшла висновку про те, що «під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту».

Так, наданий суду паспорт споживчого кредиту містить зауваження, що інформація, що зазначена в паспорті зберігає чинність та є актуальною до 03.04.2022 року. Більш того, зі змісту цього паспорту слідує, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

Отже, долучений до позову паспорт споживчого кредиту не приймається до уваги судом та не може вважатись складовою кредитного договору, форма такого документу носить інформаційний характер та не є складовою кредитного договору.

Посилання представника позивача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20 відхиляються судом, оскільки Об'єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20 відступила від висновку, викладеного у постанові, на яку посилається представник позивача.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Тарифи та витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Крім цього, застосування доданих позивачем тарифів можливе у випадку ідентифікації картки, яку отримав позичальник. Проте, підписана відповідачем Анкета-заява не містить відомостей про тип отриманої картки.

Враховуючи зазначене, АТ «Акцент-банк» не надано доказів погодження між сторонами розміру відсотків, а тому, відповідно, перевірити правомірність та правильність їх нарахування не є можливим.

Чинним законодавством на позивача покладено обов'язок довести погодження між ним та позичальником усіх умов договору, і відповідно, виникнення у нього права на нарахування на підставі цих умов заборгованості.

Факт використання кредитних коштів, не свідчать про те, що відповідач погодився на нарахування відсотків, у порядку, який передбачений Умовами та правилами надання банківських послуг, та на якому наполягав позивач у позовній заяві.

03 липня 2019 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 342/180/17, в якій зробила висновок про те, що відсутність підпису позичальника на Умовах та правилах надання банківських послуг надає кредитору можливість додавати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. А, отже, для того, щоб Умови та правила банку були застосовані необхідно, щоб вони містили підпис позичальника.

На час розгляду судом даної справи не існує інших судових рішень Великої Палати Верховного Суду, в яких було б відступлено від зазначеної правової позиції.

Крім того, аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 156/268/21 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/105577983).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що змінювалася процентна ставка за користування кредитом. Разом з цим, позивачем не було надано суду доказів виконання умов договору та вимог закону про повідомлення відповідача про зміну процентної ставки.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ «Акцент-Банк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позову в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відсоткам.

Звертаючись до суду з даним позовом, АТ «Акцент-Банк» також просив стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 70 069, 98 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 70 069, 98 грн., яка утворилася станом на 20.10.2025 року АТ «Акцент-Банк» зазначав, що банк свої зобов'язання виконав належним чином, надавши відповідачу кредит у повному обсязі, однак останній умови кредитного договору не виконує, грошові кошти не повертає.

На підтвердження вказаних позовних вимог позивачем разом з позовною заявою було надано до суду розрахунок заборгованості за договором № б/н від 30.03.2022 року станом на 20.10.2025 року, довідку про видачу карток, довідку по лімітах, виписку по рахунку відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України).

З довідки за картками, наданої АТ «Акцент-Банк» вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картки № НОМЕР_2 строком дії до грудня 2031 року; № НОМЕР_3 строком дії до грудня 2031 року; № НОМЕР_4 строком дії до грудня 2031 року; № НОМЕР_5 строком дії до грудня 2031 року; № НОМЕР_6 строком дії до грудня 2028 року; № НОМЕР_7 строком дії до грудня 2031 року.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № б/н від 30.03.2022 року станом на 20.10.2025 року та виписки по картці ОСОБА_1 за період з 30.03.2022 року по 20.10.2025 року, відповідач здійснював витрати кредитних коштів по рахунку № НОМЕР_1 та періодично вносив кошти на погашення кредиту.

Виписка по картці відповідача, що міститься в матеріалах справи є належним доказом для визначення заборгованості відповідача за тілом кредиту, що відповідає пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, та узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18-ц.

Оскільки відповідач фактично отримав кредит та користувався ним, а використані кошти в добровільному порядку АТ «Акцент-Банк» не повернуті, отже з ОСОБА_1 на користь банку підлягає стягненню сума заборгованості за тілом кредиту у розмірі 70 069, 98 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовну заяву АТ «Акцент-Банк» задоволено частково, суд, відповідно до положень статті 141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме з відповідача в сумі 1 582, 91 гривень, виходячи з розрахунку: 70 069, 98 гривень (розмір задоволених позовних вимог) * 2 422, 40 гривень (сума сплаченого судового збору) : 107 231, 47 гривень (розмір заявлених позовних вимог) = 1 582, 91 гривень.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268, 279, 280, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент - Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, рах. № НОМЕР_9 , МФО № 307770) заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.03.2022 року у розмірі 70 069 (сімдесят тисяч шістдесят дев'ять) гривень 98 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент - Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, рах. № НОМЕР_9 , МФО № 307770) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 582 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят дві) гривень 91 копійку.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент - Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, адреса місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , паспорт серії НОМЕР_10 виданий Вишгородським РВ ГУ МВС України в Київській області, 28.02.2001 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Суддя І.Ю. Котлярова

Попередній документ
132679857
Наступний документ
132679859
Інформація про рішення:
№ рішення: 132679858
№ справи: 363/6214/25
Дата рішення: 17.12.2025
Дата публікації: 19.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вишгородський районний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (17.12.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено частково
Дата надходження: 21.10.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
25.11.2025 10:30 Вишгородський районний суд Київської області
17.12.2025 11:20 Вишгородський районний суд Київської області