Справа № 362/7005/24
Провадження № 2/362/791/25
11.12.25 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участю секретарів Тельнової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування технічними засобами в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Феодосіївської територіальної громади Обухівського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування,
У жовтні 2024 року представник за довіреністю ОСОБА_1 - Скрипка Х.М. звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом в якому просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як спадкоємцем за законом, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок, що був збудований у 1982 році, житловою площею 66,2 кв. м., загальною площею 94,8 кв. м., підсобні приміщення 28,6 кв. м., з господарсько-побутовими будівлями (льох), що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 . Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина. До складу спадщини ввійшло (відповідно до ст.1218 ЦК України): земельна ділянка площею 0,2459 га, кадастровий номер 3221483301:01:009:0758, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії КВ № 3294, яка належала ОСОБА_3 , матері померлої, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцем якої була дочка ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав; земельна ділянка площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221483301:01:009:0765, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії КВ № 3294, яка належала ОСОБА_3 , матері померлої, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцем якої була дочка ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину,але не оформила своїх спадкових прав; житловий будинок, що був збудований у 1982 р. житловою площею 66,2 кв.м., загальною площею 94,8 кв.м., підсобні приміщення 28,6 кв.м., з господарсько-побутовими приміщеннями(льох), що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Спадкування спадщини ОСОБА_2 на зазначене майно здійснено за законом її сином - ОСОБА_1 шляхом фактичного прийняття спадщини. 11 вересня 2024 року, державним нотаріусом Першої Васильківської державної нотаріальної контори, Скрипці Є.В. було видано: свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,2459 га, кадастровий номер 3221483301:01:009:0758, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 ; свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221483301:01:009:0765, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Постановою від 11.09.2025 року вих.№ 909/02-14 державний нотаріус Першої Васильківської державної нотаріальної контори відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , оскільки вчинення такої дії суперечить законодавству України (спадкодавці за життя не оформили правовстановчі документи на зазначене майно.)
Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Ковбеля М.М. від 14.10.2024 року прийнято до свого провадження вказану цивільну справу та призначено підготовче судове засідання (а.с.36).
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2025 року у зв'язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_4 , справа передана на розгляд головуючому судді Лебідь-Гавенко Г.М. (а.с.61)
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11.04.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та призначено у цивільній справі підготовче судове засідання. Витребувано у Першій Васильківській державній нотаріальній конторі належним чином завірену копію спадкової справи № 11/2024 щодо майна померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 62).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25.06.2025 року у задоволені клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Феодосіївської територіальної громади Обухівського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування, до судового розгляду по суті (а.с. 129-130).
26.08.2025 року від ОСОБА_1 до Васильківського міськрайонного суду Київської області, надійшло клопотання в якому позивач просить провести судове засідання без присутності позивача (а.с.136-137).
Феодосіївська сільська рада в судове засідання не з'явилася про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, заяв або клопотань до суду не направляла, як і не скористалася правом направлення відзиву на позовну заяву (а.с. 140).
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутністю відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 23.11.1999 року (а.с. 13).
Як вбачається із копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 06.09.1968р року ОСОБА_5 . ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_6 (а.с.14).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 16.08.2003 року (повторно) (а.с.12).
Згідно до копії Свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 від 15.09.1986 року. ОСОБА_7 є матір'ю ОСОБА_1 (а.с.15).
Відповідно до копії рішення виконавчого комітету Іванківської сільської ради Васильківського району Київської області від 23.04.1973 року №8 ОСОБА_5 надано дозвіл на право будівництва індивідуального житлового будинку та господарських будівель; зобов'язано ОСОБА_5 оформити технічну документацію в райвідділі архітектури (а.с.28).
Як вбачається із технічного паспорту на житловий будинок, він був збудований у 1982 році, житловою площею 66,2 кв.м., загальною площею 94,8 кв.м., підсобні приміщення 28,6 кв.м., з господарсько-побутовими приміщеннями(льох), що знаходиться в АДРЕСА_1 . складено 27.07.1988 року, свідоцтво на забудову індивідуальної садиби видано ОСОБА_5 (а.с. 24-28).
Як вбачається із рішення Івнковичівської сільської ради народних депутатів від 12.01.1995 року передано ОСОБА_3 у приватну власність земельну ділянку площею 0,48 га для обслуговування жилого будинку, яка розташована в АДРЕСА_1 (а.с.32).
Відповідно до довідки Виконавчого комітету Феодосіївської сільської ради Обухівського р-н, Київської обл., № 001/01-2024 від 26.01.2024 року, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали за адресою АДРЕСА_1 та вели спільне господарство. Після смерті ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть НОМЕР_5 ) та ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть НОМЕР_1 ) господарство вела ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть НОМЕР_3 ) за вищевказаною адресою проживає та веде господарство ОСОБА_1 (а.с.74).
Згідно архівної довідки Комунального підприємства Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» №0124017 від 15.01.2024 року виданої на запит завідувача Першої Васильківської державної нотаріальної контори Хоменку С.А., станом на 31.12.2012 право власності на об'єкт нерухомого майна-житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , не зареєстровано.
Постановою державного нотаріуса Першої Васильківської державної нотаріальної контори Хоменком С.А. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , оскільки вчинення такої дії суперечить законодавству України (а.с. 16).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.
За нормою частини першої статті 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Зазначені дії, що свідчать про намір спадкоємця прийняти спадщину, повинні бути вчиненні протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ст.1270 ЦК України).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Відповідно до положень частини першої, третьої та п'ятої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Фактичний вступ в управління або володіння будь-якою частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадкової маси.
Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов'язок спадкоємців, а їх право.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно положень статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
Статтею 392 ЦК України регламентовано, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання, у разі якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Факт наявності даного будинку у власності померлої ОСОБА_3 підтверджуються копією розробленим технічним паспортом на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , але право власності не зареєстровано на ОСОБА_3 , після її смерті фактично спадщину прийняла її дочка ОСОБА_2 , яка не встигла зареєструвати право власності на вказаний будинок.
У зв'язку з відсутністю документа, що, посвідчує право власності спадкодавця на нерухоме майно, постановою нотаріуса відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та запропоновано позивачу звернутися до суду, для встановлення за позивачем, як спадкоємцем померлої ОСОБА_2 права власності на вказаний будинок.
Тобто позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, згідно спадкової справи інші спадкоємці відсутні, фактично спадщину прийняв, однак свідоцтво про спадщину на будинок не видавалось, оскільки відсутній документ, що, посвідчує право власності спадкодавця на нерухоме майно, а іншого способу захисту свої прав аніж звернення з позовом до суду у позивача немає, тому віна вимушений був звернутися до суду з цим позовом.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року, державна реєстрація речових прав (на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів (виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5.
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Ц[К та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до ст.ст.25, 30, 346 ЦК України, листа Міністерства юстиції України №19- 32/319, від 21.02.2005 року, якщо у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилась і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.
Таким чином, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав.
Згідно п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову І практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об'єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об'єкт нерухомого майна.
Спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
У п. 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 зазначається, що у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв'язку з їх втратою та відсутності реєстрації об'єкта нерухомості за спадкодавцем суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.
Також, у даному листі, зазначено, що «найпоширенішою причиною звернення особи в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем».
Згідно п.п. 4.15, п. 4, глави 10 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.
Відповідно до п. 3, глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов'язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись вищенаведеними положеннями діючого цивільного законодавства України та враховуючи той факт, що померла ОСОБА_3 дійсно набула право на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , а після її смерті спадщину прийняла померла дочка ОСОБА_2 , але за життя не встигла отримати свідоцтво на право власності на житловий будинок, в силу вимог ст. 1268 ЦК України та спадкоємцем за законом фактично прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , але реалізувати своє право на оформлення спадщини він не може в зв'язку з відмовою нотаріальної контори видати свідоцтво про право власності на спадщину, тому суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 329, 1216, 1217, 1226, 1258, 1268, 1269, 1270, 1272, 1296, 1297 ЦК України, статтями 12, 19, 77-81, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Феодосіївської територіальної громади Обухівського району Київської області про визнання права власності на будинок в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення виготовлено 11.12.2025 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко