Справа № 347/881/25
Провадження № 2/347/565/25
18 грудня 2025 року м. Косів
Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:
головуючої -судді: Крилюк М.І.,
секретаря: Лазорик Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Косівської міської ради, Косівського товариства співвласників житлово-будівельного кооперативу №2 про визнання права власності на квартиру , -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Косівської міської ради, Косівського товариства співвласників житлово-будівельного кооперативу №2 про визнання права власності на квартиру, мотивуючи свої вимоги тим, що Косівським товариством співвласників житлово-будівельного кооперативу № 2 побудовано п'ятиповерховий багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_1 . На правах членів кооперативу нею було придбано квартиру розташовану в АДРЕСА_2 . Рішенням загальних зборів КТС ЖБК №2 її було прийнято в члени об"єднання співвласників даного багатоквартирного будинку. По замовленню позивачки 24.01.2025 року виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_3 , в якому зазначено, що загальна площа становить 63,6 м2, з якої житлова складає 43,3 м2. Відповідно до висновку інвентаризаційна вартість вказаної квартири становить 113483,00 грн. На даний час позивачка не має змоги зареєструвати своє право власності на належну їй квартиру. Законом не передбачено інший спосіб захисту майнових прав позивачки, крім звернення до суду, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права забезпечить належне його відновлення. Просить позов задоволити.
Позивачка в справі ОСОБА_1 подала до суду письмове клопотання про розгляд справи без її участі. Вимоги позову підтримує та просить його задоволити.
Представники відповідачів, Косівської міської ради, Косівського товариства співвласників житлово-будівельного кооперативу №2, в судове засідання не з'явились, подали суду письмові клопотання про розгляд справи без їх участі, заявлені вимоги позивачки визнають та не заперечують проти задоволення позову.
Суд вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням Косівської міської ради №79 від 12.07.1985 року виділено управлінню капітального будівництва облвиконкому земельну ділянку під будівництво 60-ти квартирного кооперативного житлового будинку площею 0,50 га. Рішенням Косівської міської ради №114 від 11.10.1985 року затверджено житлово-будівельний кооператив №2 в м.Косові в кількості 60 членів для будівництва 60-ти квартирного будинку. Затверджено список членів житлово-будівельного кооперативу №2, згідно додатку та зареєстровано статут житлово-будівельного кооперативу, який долучено до матеріалів справи.
Так, Косівським товариством співвласників житлово-будівельного кооперативу № 2 побудовано п'ятиповерховий багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_1 . На правах членів кооперативу позивачка зарахована у члени співвласників ОСББ Косівського товариства співвласників ЖБК №2, що стверджується протоколом загальних зборів №2 від 03.07.2023р.
Відповідно до довідки за № 236 (а.с.21) виданої житлово-будівельного кооперативу №2, ОСОБА_1 позивачка в цій справі являється членом Косівського товариства співвласників незакінченого будівництвом приміщення і має трьохкімнатну квартиру на четвертому поверсі за АДРЕСА_4 № 3 «А»
Так, Косівським товариством співвласників житлово-будівельного кооперативу № 2 побудовано п'ятиповерховий багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_1 . На правах членів кооперативу позивачка зарахована у члени співвласників ОСББ Косівського товариства співвласників ЖБК №2.
Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_3 , виготовленому по замовленню позивачки 24.01.2025 року, загальна площа належної позивачці квартири становить 63,6 м2, з якої житлова складає 43,3м2.
В інший спосіб позивачка не має змоги оформити право власності на належну їй квартиру.
Конституцією України задекларовано, що людина, її основні права визнаються в України найвищою соціальною цінністю. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Зокрема, статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності насувається в порядку, визначеному законом і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересів:
Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 384 ЦК України будинок, споруджений або придбаний житлово- будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю. Член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її. У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.
Згідно з п. 5 і п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК). Суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набутгя права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, в осіб, які мають право на частку в пайових внесках, виникає право спільної часткової власності на квартиру, дачу, гараж чи інші будівлі пропорційно розміру частки паю (стаття 18 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-1V "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Закон України від 10 липня 2003 року № 1087-1V "Про кооперацію", стаття 384 ЦК).
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
Судом встановлено, що відповідно до довідки Косівського товариства співвласників житлово-будівельного кооперативу №2 (а.с.21) видно, що позивачка ОСОБА_1 дійсно є членом ОСББ Косівського товариства співвласників житлово-будівельного кооперативу №2 і має у власності квартиру АДРЕСА_3 .
Враховуючи вищевикладене, а також ст. 16 ЦК України, згідно з якою суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, суд приходить до висновку, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом визнання за позивачкою права власності на квартиру АДРЕСА_3 .
Відповідно до п.10 ст.27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що на момент набуття права власності позивачем ОСОБА_1 на кооперативну квартиру, законодавство не передбачало обов'язкової видачі свідоцтва про право власності на кооперативну квартиру та обов'язкової державної реєстрації права власності на таку квартиру.
Враховуючи вищевикладене, а також ст. 16 ЦК України, згідно з якою суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, суд приходить до висновку, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_3 .
На підставі наведеного, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 316, 317, 319, 321, 384, 392 ЦК України та керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на квартиру АДРЕСА_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: М.І. Крилюк